Опубліковано

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності 15 вересня

15 вересня 2025 року набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12) у 2022 році. Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».

Опубліковано

Зимова риболовля на карася

В холодну пору карась тримається стабільних і безпечних зон: глибоких ям, старого русла, мулистого дна та ділянок без течії. Саме там вода тепліша й риба економить енергію.

Українська Рибалка

Опубліковано

Осінні особливості поведінки та промислово-любительського лову чехоні (Pelecus cultratus) у внутрішніх водоймах України

Стаття присвячена аналізу сезонних змін у поведінці чехоні (Pelecus cultratus) у період осінньої міграційно-харчової активності та оптимальних методів її цілеспрямованого лову. Розглянуто просторово-часові особливості переміщення риби, вплив температурних змін на вибір біотопів, а також ефективні технічні та тактичні прийоми рибальства.


1. Біологічні та сезонні особливості виду

Чехоня, або срібляста тараня (Pelecus cultratus), є типовим представником пелагічних іхтіофауністичних комплексів річкових та водосховищних екосистем. Восени відбувається активізація харчової поведінки виду, що зумовлено підготовкою до зимівлі та формуванням щільних зграєвих угруповань. У цей період риба демонструє підвищену трофічну активність та значну мобільність.

Зі зниженням температури води чехоня переходить від верхніх і середніх горизонтів водної товщі до глибших ділянок руслової частини водойм. Цей процес є адаптивною реакцією на зміни кисневого режиму та термальних характеристик водного середовища.


2. Просторове розміщення та вибір біотопів

У річкових системах України найбільш перспективними осінніми ділянками для виявлення скупчень чехоні є:

  • піщані коси та підводні тераси;
  • бровки, схили руслових каналів;
  • ділянки, де спостерігається зміна напрямку течії;
  • місця злиття водних потоків і локальні гідродинамічні «зони підсилення».

Такі біотопи характеризуються достатньою концентрацією зоопланктону та дрібних водних безхребетних, що становлять основу раціону чехоні восени.


3. Добові ритми активності

Встановлено, що піки харчової активності виду припадають на ранкові та присмеркові години. Похмура погода, знижена освітленість та відсутність різких метеорологічних коливань створюють оптимальні умови для інтенсивного живлення, що підвищує ймовірність успішного вилову.


4. Застосування рибальських технологій

4.1. Вибір спорядження

Для цілеспрямованого лову чехоні в осінній період найбільш ефективним є використання фідерних снастей. Фідер забезпечує:

  • високу точність подачі оснастки у визначений сектор;
  • можливість утримання зграї в зоні лову за допомогою регулярної подачі прикормки;
  • ефективну фіксацію обережних клювань риби.

4.2. Наживки та насадки

Найкраще зарекомендували себе:

  • дощовий черв’як;
  • пінопластові кульки у комбінації з опаришем;
  • мотиль (особливо дрібний осінній).

Їх поєднання забезпечує триваліше утримання риби поблизу гачка та провокує реагування навіть на фонову активність популяції.


5. Використання прикормкових сумішей

Осіння прикормка виконує функцію концентрування зграї у визначеному локусі. Ефективними є суміші на основі панірувальних сухарів з додаванням:

  • подрібненого черв’яка;
  • дрібного мотиля;
  • компонентів із високою кормовою привабливістю.

Наявність органічних білкових часток у прикормці відповідає природним трофічним потребам виду в осінній сезон.


6. Динаміка просторової поведінки та техніка лову

Під час риболовлі важливо враховувати можливу зміну вертикального положення зграї у водній товщі. Регулярна зміна дистанції та глибини лову дозволяє оперативно локалізувати активну групу риб. Часті закидання та підтримання ритмічності годівлі створюють «трофічний шлейф», який утримує чехоню в зоні риболовлі.


Висновки

Осінній період характеризується комплексом факторів — зниженням температури, зміною гідрологічних умов та міграційно-харчовою активністю — що значно підвищують результативність лову чехоні. Використання фідерних технологій, грамотно підібраних наживок і якісної прикормки дозволяє оптимізувати процес лову та забезпечує його стабільну ефективність. Отримані дані можуть бути використані як у практиці любительського рибальства, так і для більш глибоких іхтіологічних досліджень сезонної поведінки виду Pelecus cultratus.

В’ялена чехонь

30,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

Ігор Клименок призначений Головою Держрибагентства України

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Опубліковано

Україна готується до скринінгу acquis ЄС: за розділом «Рибальство та аквакультура»

Україна активно здійснює підготовчі заходи для інтеграції до Європейського Союзу, зокрема щодо проходження процедури офіційного скринінгу на відповідність національного законодавства вимогам права ЄС. Одним із ключових етапів цього процесу є підготовка за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура».

14–15 травня відбувся другий раунд імітаційних сесій, які моделюють формат майбутньої офіційної двосторонньої зустрічі між Україною та Європейською комісією.

Українську делегацію очолював Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. До її складу увійшли представники Мінагрополітики та Держрибагентства, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Делегація представила проєкти тематичних презентацій, виступів та позиційних матеріалів, що охоплюють ключові аспекти українського та європейського законодавства у сфері рибальства та аквакультури.

Особлива увага була приділена таким питанням:

  • загальним принципам Спільної риболовної політики (CFP);
  • ринковій політиці щодо продукції рибальства та аквакультури;
  • інспекції та контролю у рибальстві;
  • розвитку аквакультури та морському просторовому плануванню;
  • боротьбі з незаконним, непідзвітним і нерегульованим (ННН) рибальством;
  • плануванню вилову та можливостям риболовлі;
  • структурній підтримці в рамках Європейського фонду мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF);
  • механізмах державної допомоги;
  • збору та управлінню даними.

Європейські партнери високо оцінили якість підготовки української делегації та реальні результати імплементації норм європейського законодавства.

Мінагрополітики та Держрибагентство висловлюють подяку міжнародним експертам з програми Ukraine2EU, проєкту IPRSA, а також фахівцям Виконавчого агентства з рибальства та аквакультури Болгарії за цінні коментарі, експертну підтримку та обмін досвідом, що є надзвичайно важливими для якісної підготовки України до переговорного процесу.

Опубліковано Залишити коментар

На Одещині задокументовано факт браконьєрства із завданням збитків водним біоресурсам на суму понад 8 млн грн

10 вересня 2025 року державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу у взаємодії з працівниками відділу водної поліції Білгород-Дністровського районного управління поліції ГУНП в Одеській області та співробітниками 26-го загону Державної прикордонної служби України виявили грубе порушення природоохоронного законодавства України.

Інцидент зафіксовано на території Національного природного парку «Тузловські лимани», а саме — на озері Алібей поблизу села Новомихайлівка. Особа, що вчинила правопорушення, здійснювала незаконний вилов водних біоресурсів з використанням двох ліскових сіток, що є забороненим знаряддям лову. У результаті було виловлено 439 особин кефалі гостроніс (Liza saliens), яка є важливим об’єктом промислового рибальства та має екологічне значення в лиманній екосистемі.

За фактом правопорушення складено адміністративний протокол відповідно до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу».

Згідно з проведеними розрахунками, збитки, завдані рибним запасам України, перевищують 8 мільйонів гривень, що свідчить про особливо небезпечний характер правопорушення як з точки зору екологічної шкоди, так і з огляду на економічні наслідки для держави.

facebook .com/sw.dei

Опубліковано Залишити коментар

Сталий розвиток морського рибальства

fish

Сталий розвиток морського рибальства: виклики, інновації та перспективи для України

Анотація

У статті розглядаються глобальні тенденції сталого морського рибальства, зокрема зменшення шкідливих субсидій, пошук етичних альтернатив традиційному вилову та впровадження цифрових інструментів управління галуззю. Проаналізовано потенціал інтеграції України в ці процеси, визначено ключові напрями для удосконалення законодавства, підвищення прозорості та стимулювання аквакультури. Окрема увага приділена технологічним інноваціям і лабораторно вирощеним морепродуктам як новій парадигмі продовольчої безпеки.


Ключові слова:

морське рибальство, сталий розвиток, аквакультура, лабораторно вирощена риба, цифровізація, екологічна політика, інновації, Україна


Вступ

Світова рибна галузь перебуває в стані глибоких змін. Надмірний вилов, деградація морських екосистем і кліматичні зміни змушують переосмислити традиційні моделі ведення рибного господарства. Відповіддю стає концепція сталого морського рибальства, яка поєднує екологічну безпеку з економічною доцільністю. Для України, що має вихід до Чорного моря, розвиток сталих практик — це не лише вимога часу, а й шлях до зміцнення національного продовольчого та екологічного суверенітету.


1. Глобальні тренди сталого рибальства

Останні роки засвідчили кілька ключових змін у підходах до вилову:

  • Скорочення державних субсидій, що стимулюють надмірну експлуатацію морських ресурсів.
  • Запровадження обмежень на промисловий вилов у зонах ризику, включно зі створенням морських заповідників.
  • Підтримка відповідального споживання через маркування продукції (MSC, ASC).
  • Розвиток альтернативних джерел білка, зокрема вирощування риби в лабораторних умовах без шкоди живій природі.

2. Лабораторно вирощені морепродукти: наукова інновація та етична альтернатива

Поява на ринку клітинно культивованої риби, як-от лосось компанії Wildtype, відкриває нові горизонти для продовольчих систем. Такі продукти:

  • знижують тиск на популяції дикої риби;
  • не містять антибіотиків і мікропластика;
  • виробляються з мінімальним вуглецевим слідом.

Українським науковим установам варто долучитися до досліджень у сфері культивованих морепродуктів, зокрема в питаннях безпеки, технологій вирощування та етики.


3. Технологічна модернізація галузі

Інновації охоплюють різні аспекти морського рибальства:

  • Суднобудування: екологічні двигуни, системи очищення баластних вод.
  • Електронні реєстри та облік вилову: цифрова подача звітів, супутникове спостереження, інтерфейси для інтеграції з міжнародними базами даних.
  • Автоматизація: використання безпілотних апаратів для обстеження рибних запасів.

4. Український контекст: можливості та виклики

Для адаптації до нових глобальних реалій Україна має зосередитися на:

  • Законодавчих змінах: ухваленні закону «Про аквакультуру», модернізації норм щодо електронного моніторингу та звітності.
  • Інституційному посиленні: розвиток Морської охорони ДПСУ, оновлення матеріально-технічної бази рибоохоронного патруля.
  • Прозорості: відкриті реєстри вилову, публічний облік дозволів, участь у міжнародних платформах.
  • Інвестиціях в науку та освіту: створення дослідницьких кластерів, спеціалізованих магістерських програм.

Висновки

Сталий розвиток морського рибальства — це не тимчасова мода, а вимога глобального порядку денного. Україні необхідно терміново впроваджувати системні зміни в управлінні галуззю, спираючись на міжнародний досвід, інновації та наукову експертизу. Поєднання технологій, екологічної відповідальності та ефективного державного управління дасть змогу трансформувати рибну галузь у сучасний і конкурентний сектор економіки.

Опубліковано

Рибна галузь України станом на 2025–2026 рік: аналіз та прогноз

КатегоріяПоказник / ДаніКоментар / Джерело
Загальне виробництво аквакультури (2024)18 621 тЗростання на 22% порівняно з 2023 роком. Основна частка – ставка (96,7%).
Типи середовища вирощуванняСтавки — 18 009 т
Резервуари та басейни — 315 т
УЗВ — 181 т
Садки — 116 т
Частка УЗВ і садкових господарств поки що незначна, але має потенціал до зростання.
Основні види вирощуваної рибиКороп — 8 896 т
Товстолоб — 4 434 т
Судак — 1 854 т
Лососеві — 396 т
Осетрові — 72 т
Короп і товстолоб — ~70% ринку. Лососеві і осетрові — поки в меншості, але демонструють стабільне зростання.
Регіони‑лідери за виробництвомЧеркаська — ~4 400 т
Львівська — 1 543 т
Хмельницька — 1 517 т
Кіровоградська — 1 456 т
Сумська — 1 403 т
Центр і Захід — осередки розвитку ставкової аквакультури.
Промисловий вилов водних біоресурсів (2025)~45,2 тис. тонн+27,5% до 2023 року. Із них внутрішні водойми — ~16,1 тис. т.
Експорт готової продукціїДані неповні; зростання ~+11% (2023–2024)В основному — морожена, жива риба, частково — філе та консерви.
Ціни на рибу (2025)▪ Короп — 80–95 грн/кг
▪ Скумбрія морожена — ~219 грн/кг
▪ Оселедець — ~212 грн/кг
▪ Морожена риба загалом — ~201,65 грн/кг
Залежить від імпорту, вартості кормів та сезонності.
Імпорт/експорт лососевихІмпорт з Норвегії, Польщі, Ісландії (свіже філе, морожене, копчене)Україна не має масштабного власного виробництва лососевих, імпорт домінує на ринку.
Ключові тренди▪ Зростання споживання риби внаслідок здорового харчування
▪ Активізація малого бізнесу в УЗВ
▪ Підвищений попит на локальну рибу
Водночас — ризики через логістику, ціни на корми та енергоносії.
Прогноз на 2025–2026 рік+10–15% зростання у виробництві
Збільшення питомої ваги лососевих і осетрових
Активне освоєння УЗВ та органічного виробництва
За умови стабільної підтримки, спрощення дозвільних процедур та стимулювання експорту.

🔍 Висновок:
Рибна галузь України демонструє стійке зростання. Основними рушіями є ставка на внутрішнє виробництво, розвиток аквакультури, локальні ініціативи та адаптація до сучасних харчових трендів. Попри складну логістику і конкуренцію з імпортом, українські виробники мають шанси зайняти більшу частку ринку — зокрема, завдяки технологічним інноваціям (УЗВ) та підвищенню якості продукції.


🔗 Джерела:

  • Держрибагентство України – darg.gov.ua
  • Minfin.com.ua – ринок мороженої риби
  • dn.darg.gov.ua – експорт рибної продукції
Опубліковано

В Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З 1 жовтня в Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З початку жовтня в Україні офіційно завершився сезонний нерестовий мораторій на вилов раків, запроваджений задля збереження їх популяцій у період розмноження. Відтепер дозволено здійснювати промисел, однак — у межах законодавчих норм, зокрема: не більше 30 раків на добу на одну особу, заборонено нічний вилов із підсвічуванням.
Основні правила вилову раків:
На водоймах загального користування: не більше 30 раків на одну особу на добу.
На платних водоймах: не більше 50 раків на одну особу на добу.
Дозволені способи вилову:
ручне збирання; раколовка типу «хапка» з діаметром не більше 70 см та розміром вічка не більше 22 мм; волосінь із приманкою; рогатка; розщіп (до 5 снастей на одного рибалку).
Заборони
Вилов особин меншого ніж дозволений мінімальний розмір.
Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.
За порушення — адміністративна відповідальність та штраф 3 332 грн (65 евро) за кожного рака, виловленого незаконно.

Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.


🦞 Біологічна характеристика прісноводних раків України

У водоймах України переважає рак річковий широкопалий (Astacus astacus) та рак довгопалий (Astacus leptodactylus).

  • Широкопалий рак є автохтонним видом, надає перевагу чистим, прохолодним і добре насиченим киснем водоймам (озера, річки, великі ставки).
  • Довгопалий — більш витривалий, здатен жити у водоймах зі зниженим рівнем кисню, витримує легку забрудненість, часто зустрічається у дельтах річок.

Обидва види мають характерний панцир темно-зеленого або бурого кольору, довжина дорослих особин зазвичай від 10 до 20 см, хоча інколи трапляються екземпляри до 25 см. Живуть раки переважно у прибережній зоні, ховаючись під корчами, камінням чи у виритих норах.

🍽️ Живлення, екосистемна роль і харчова цінність

Раки — всеїдні детритофаги. Вони харчуються:

  • залишками рослин;
  • водоростями;
  • мертвою рибою;
  • дрібними молюсками, хробаками, личинками комах.

У природі вони виконують роль санітарів водойм, регулюючи органічне навантаження.

З точки зору харчової цінності, м’ясо рака є дієтичним продуктом, багатим на:

  • білки (≈ 18 г/100 г м’яса);
  • вітаміни групи B, PP, E;
  • мікроелементи — йод, фосфор, кальцій, магній.

М’ясо містить мінімум жирів і має низьку калорійність (~80–90 ккал/100 г), що робить його корисним у раціоні спортсменів, дітей, людей похилого віку.


👨‍🍳 Рецепт: Рак варений у кропі з часником

Інгредієнти:

  • живі раки — 1–2 кг;
  • вода — 3–4 л;
  • сіль — 2–3 ст. л.;
  • пучок свіжого кропу (з насінням);
  • 4–5 зубчиків часнику;
  • лавровий лист, перець горошком (за бажанням).

Приготування:

  1. Добре промити раків у кількох водах.
  2. Закип’ятити воду з сіллю та спеціями.
  3. Додати кріп і часник, довести до інтенсивного кипіння.
  4. Опускати раків по черзі (живих!) — варити 12–15 хв після закипання.
  5. Дати настоятися в бульйоні ще 10 хв.

Подавати гарячими або охолодженими, з лимоном і темним хлібом.


🌿 Заклик до сталого ставлення

Вилов раків — не лише гастрономічне задоволення, але й частина екологічної відповідальності. Дотримання квот, використання дозволених засобів і повага до природних циклів дозволить зберегти цю цінну водну живність для наступних поколінь.


📌 Матеріал підготовлено для науково-популярного журналу з урахуванням даних Держекоінспекції, ІЕП НАН України та кулінарних джерел.

Раки

27,00 
Категорія: