Опубліковано від — Залишити коментар

Салат із морської капусти (kelp) і зеленої крабової пасти

green fish

Рецепт: Салат із морської капусти (kelp) і зеленої крабової пасти

Інгредієнти:

  • Морська капуста (sugar kelp) — 200 г
  • Зелена крабова мʼясна паста або зелений краб, очищений — 150 г
  • Огірок — 1 штука
  • Яблуко кисло-солодке — 1 маленьке
  • Лимонний сік — 1 ст. ложка
  • Оливкова олія — 2 ст. ложки
  • Соняшникова олія — за бажанням
  • Чилі (свіже або висушене) — за смаком
  • Сіль, перець — за потребою

Приготування:

  1. Морську капусту промий і поріж смужками або тонкими пластинами. Якщо вона надто жорстка — ошпар її кип’ятком на кілька секунд і швидко охолоди.
  2. Огірок та яблуко наріж дрібними кубиками, щоб вони додали свіжості і хрускоту.
  3. У невеликій мисці змішай зелений краб або крабову пасту з лимонним соком, додай оливкову олію, трохи чилі, сіль і перець.
  4. Додай до креветок або іншим морепродуктам — якщо бажаєш трохи білка — і перемішай з морською капустою, огірком і яблуком.
  5. За бажанням — зверху прикрась свіжими травами (наприклад, кінзою чи петрушкою), додай трохи соняшникової олії для аромату.

Подача:

  • Подай салат охолодженим, як легку закуску або гарнір.
  • Добре підійде до страв із морепродуктів, сашимі, або як частина вегетаріанського меню.
  • Можеш експериментувати з додаванням ферментованої морської капусти або капустяного квашу для кислого відтінку, як це роблять із kelp у деяких рецептах на північному сході США.
М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

Діапазон цін: від 5,13 € до 137,50 €
Категорія:
Опубліковано від

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств через порушення стандартів добробуту лосося

Анотація

У 2025 році уряд Шотландії оголосив про розробку офіційних настанов із забезпечення добробуту вирощеної риби, що може призвести до юридичної відповідальності для рибних господарств у разі порушень. У цій статті розглядаються останні зміни у нормативному полі, поточні виклики галузі та можливі наслідки для аквакультури й охорони довкілля.

1. Вступ

Шотландія є одним з найбільших виробників атлантичного лосося у світі — щорічно вирощується понад 37 мільйонів особин на приблизно 200 фермах. Закон “Про здоров’я та добробут тварин” (Animal Health and Welfare (Scotland) Act 2006) вимагає, щоб утримувачі риби задовольняли її біологічні потреби й не допускали зайвих страждань.

Однак дотепер у Шотландії не було чіткого офіційного керівництва, яке б тлумачило законодавчі вимоги саме для виробників аквакультури.

2. Прогалини в регулюванні та поточні кроки

  • Відсутність обов’язкових стандартів
    Попри наявність загального законодавства, виробники часто не мають чіткого розуміння, які практики є законними. Через це, як вважають правозахисні організації, відбуваються системні порушення добробуту риби без покарань.
  • Очікуване посилення контролю
    Нові офіційні керівні документи мають визначити конкретні вимоги до умов утримання, годування, транспортування та гуманного умертвіння риби. З їх ухваленням ферми, які не дотримуватимуться правил, зможуть притягатися до адміністративної або кримінальної відповідальності.
  • Роль парламенту та громадських організацій
    Під тиском таких організацій, як Animal Law Foundation, парламентський Комітет з питань сільських територій та островів закликав до розробки чіткого регулювання у сфері добробуту риби, зокрема — у контексті зростаючого занепокоєння щодо умов утримання лосося на фермах.

3. Наслідки для галузі та довкілля

  • Фінансовий тиск на фермерів
    Господарствам доведеться інвестувати в поліпшення умов вирощування, оновлення інфраструктури та навчання персоналу. Це може призвести до підвищення собівартості вирощування лосося.
  • Підвищення прозорості
    Очікується запровадження обов’язкової звітності щодо рівня смертності риби, стандартів утримання та результатів інспекцій. Такі дані, ймовірно, будуть відкритими для громадськості.
  • Екологічні переваги
    Зменшення стресу та хвороб серед вирощеної риби сприятиме зниженню ризику зараження диких популяцій патогенами та паразитами, а також зменшить екологічний тиск на навколишнє середовище.

4. Висновки для України

Хоча в Україні система захисту добробуту риби наразі значно менш розвинена, шотландський досвід може бути важливим прикладом для адаптації подібного підходу. Українським регуляторам варто звернути увагу на:

  • створення окремих стандартів утримання для вирощеної риби;
  • інтеграцію добробуту тварин у ветеринарне законодавство;
  • прозорість у роботі ферм і моніторинг умов на підприємствах аквакультури;
  • розробку механізмів відповідальності за порушення.

Джерела:

  1. Scottish Legal News – Scottish government commits to official guidance for farmed fish
  2. Animal Law Foundation – Call for Scottish government to protect farmed fish
  3. SalmonBusiness – Scottish fish farms could face prosecution under new welfare rules
  4. Scottish Parliament – Follow‑up inquiry into salmon farming in Scotland (PDF)
Філе лосося

Філе лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети”.

🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя

Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені

Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.

🔬 Що сталося?

Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.

Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:

холодноводні корали;

коралові рифи тропічних морів;

арктична морська фауна.

Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.

⚠️ Що це означає?

Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.

Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.

Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:

«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.

🖋️ Коментар редакції FISHES

Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:

Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.

Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.

Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:

«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.

Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:

«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».

🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.

Опубліковано від

МІФИ ПРО ЛОСОСЯ: АНАЛІЗ ПОШИРЕНИХ УЯВЛЕНЬ ТА СУЧАСНІ НАУКОВІ ДАНІ

Анотація
У статті розглянуто п’ять найбільш поширених міфів про лосося, які стосуються його поживної цінності, безпечності споживання, способів вирощування, кольору м’яса та якості продукції. Проведено аналіз наукових і галузевих джерел щодо спростування цих уявлень. Особливу увагу приділено контексту споживання лосося в Україні та ролі аквакультури в продовольчій безпеці.

Ключові слова: лосось, аквакультура, фермерський лосось, омега-3, ртуть, харчова безпека, споживчі міфи.

1. Вступ

Лосось (Salmo spp.) є одним із найпопулярніших видів риби у світі. Його висока поживна цінність, зокрема вміст омега-3 жирних кислот, білка та вітамінів, робить його важливою складовою раціону багатьох країн. Попри це, в суспільстві поширені численні міфи про цю рибу, що формуються як через недостатню обізнаність споживачів, так і завдяки маркетинговим стратегіям. Аналіз таких міфів має практичну цінність для формування здорових харчових звичок, покращення рівня інформаційної гігієни, а також підтримки національної аквакультури.

2. Матеріали та методи

У дослідженні застосовано метод критичного аналізу контенту, зокрема публікацій у галузевих медіа, наукових оглядів і звітів міжнародних організацій, що займаються безпекою харчування та аквакультурою. Основним об’єктом аналізу стали п’ять поширених міфів про лосося.

3. Основні міфи та їх наукове спростування

3.1. Міф 1: Лосось містить надмірну кількість ртуті

У порівнянні з довгоживучими хижими видами риб, такими як тунець або меч-риба, лосось має значно нижчі показники вмісту ртуті. Це обумовлено коротшим життєвим циклом та нижчим рівнем у харчовому ланцюгу. Згідно з рекомендаціями FDA (U.S. Food and Drug Administration), лосось входить до переліку найбільш безпечних морепродуктів для регулярного споживання (до 2–3 разів на тиждень) [1].

3.2. Міф 2: Фермерський лосось гірший за дикого

Хоча фермерський лосось може містити дещо вищий вміст жиру, за основними харчовими характеристиками (вміст білка, омега-3, вітамінів) він не поступається дикому. Застосування астаксантину в кормах також дозволяє забезпечити стабільний профіль поживних речовин. За даними FAO, сучасні стандарти аквакультури (особливо в Норвегії, Канаді) включають контроль якості води, обмежене використання антибіотиків та заходи з біобезпеки [2].

3.3. Міф 3: Свіжа риба завжди краща за заморожену

Багато споживачів схильні надавати перевагу «свіжому» лососю. Проте в умовах тривалого транспортування або порушення холодового ланцюга така продукція може втрачати якість. Заморожений одразу після вилову лосось (методом «flash freezing») зберігає практично всі органолептичні та поживні властивості [3].

3.4. Міф 4: Яскравий рожевий колір — ознака якості

Колір м’яса лосося зумовлений вмістом астаксантину — природного пігменту. У дикого лосося він надходить із їжею (переважно ракоподібні), а у фермерського — додається до корму. Наявність яскравого кольору не є автоматичним показником свіжості чи вищої якості. Свіжість риби краще оцінювати за запахом, текстурою, еластичністю та вологістю м’яса [4].

3.5. Міф 5: Шкіра лосося шкідлива

Шкіра лосося містить омега‑3 жирні кислоти, білки, а також є джерелом колагену. При правильному приготуванні (наприклад, обсмажуванні до хрусткої скоринки) вона є безпечною та корисною. Більше того, приготування риби зі шкірою зменшує втрату вологи під час термічної обробки [5].

4. Контекст споживання в Україні

На українському ринку переважає фермерський лосось з імпорту (Норвегія, Чилі, Канада). Продукти дикого лову трапляються значно рідше. Ураховуючи складність локального виробництва, популярність лосося в Україні прямо залежить від грамотної інформованості споживача. Наявність міфів та фейків у медіа-просторі створює виклики як для здорового харчування, так і для розвитку локальної аквакультури.

5. Висновки

  • Поширені уявлення про лосося часто не підтверджуються науковими фактами та можуть призводити до хибних споживчих рішень.
  • Фермерський лосось, при дотриманні належних стандартів виробництва, є безпечним, поживним і часто більш доступним для споживача.
  • Сучасні технології заморожування дозволяють зберігати якість риби навіть при транспортуванні на великі відстані.
  • Для підвищення рівня довіри споживачів необхідно системно інформувати про сертифікацію (MSC, ASC, BAP), походження продукції та реальні харчові характеристики.

Список використаних джерел

  1. U.S. Food and Drug Administration. “Advice about Eating Fish: For Those Who Might Become or Are Pregnant or Breastfeeding and Children Ages 1 to 11 Years.”
  2. SalmonBusiness. “Seafood specialists challenge misconceptions about salmon.”
  3. The Manual. “5 Myths About Salmon You Shouldn’t Believe.”
  4. Yahoo Life / HuffPost. “5 Salmon Myths Seafood Experts Wish Everyone Would Stop Believing.”
  5. Fakaza News. “10 Salmon Myths You Need to Stop Believing.”
Опубліковано від

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності

15 вересня набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12)

Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».

Опубліковано від — Залишити коментар

Краби в тирсі (“sawdust crab”)нові формати продажу

Конкуренція між супермаркетами: нові формати продажу

У трьох найбільших мережах супермаркетів Південної Кореї — E-Mart, Lotte Mart і Homeplus — триває активна торгівля крабами. Магазини змагаються не лише за цінами, але й за свіжістю продукції.

📦 Краби в тирсі (“sawdust crab”)

Цей формат передбачає живе зберігання крабів у 100% дерев’яній тирсі — без заморожування чи обробки. Вважається, що така технологія імітує природне середовище (мілини), де краби можуть дихати й рухатись, завдяки чому вони залишаються живими до моменту продажу.

Спроби крабів вириватись із тирси створюють ефект свіжості, що спонукає покупців частіше відкривати гаманці.

🧊 “Великі краби” (big crab) — дешевші, але менш живучі

Ці краби виловлюються масово за допомогою мереж траулерів. Їх одразу охолоджують льодом. Завдяки мінімальній обробці та сортуванню, ціна нижча, ніж у тирсових крабів, однак життєздатність слабша, ніж у тих, що утримувалися в спеціальних ємностях з тирсою.

💬 Коментар галузевого експерта

Представник галузі зазначив:

«Краби, які надходять у продаж після зняття заборони, продаються приблизно два з половиною місяці.

Вони мають високий попит серед споживачів, які шукають сезонні страви.


Особливо цьогоріч, коли рік видався врожайним, доступна ціна стимулює значне зростання продажів».

Опубліковано від

Як вижити під час нападу акули: уроки з історії британського плавця Крістофера Мюррея

Вступ

Інциденти з нападами акул на людей — рідкісні, але дуже драматичні події, що привертають увагу як громадськості, так і науковців. 30 вересня 2025 року британський плавець Крістофер Мюррей зазнав нападу білої акули під час нічного запливу уздовж узбережжя Каліфорнії. Його історія — не лише про сміливість та швидку реакцію, а й про те, як підготуватися до подібних екстремальних ситуацій.

Хронологія подій

Крістофер Мюррей розпочав нічний заплив між островом Каталіна та каліфорнійським узбережжям, плануючи подолати приблизно 35 кілометрів. Близько трьох годин по тому він відчув перший укус у руку, а невдовзі — ще один у ногу. Мюррей зміг вчасно відреагувати — ударивши ногою нападника, він відштовхнув акулу і зумів уникнути серйознішої травми.

Під час інциденту поруч перебували його команда підтримки — катамаран і каякер, які одразу помітили небезпеку і евакуювали постраждалого з води.

Video preview

Психологічний аспект: як реагувати у стресовій ситуації

На думку експертів із психології екстремальних ситуацій, перша реакція людини у небезпеці — паніка. Однак збереження холодної голови, як у випадку Мюррея, значно підвищує шанси на виживання.

Основні психологічні поради для плавців та аквалангістів:

  • Тренуватися швидко оцінювати ситуацію і діяти рішуче;
  • Знати прийоми самозахисту (удари руками, ногами в чутливі зони);
  • Мати підтримку — напарника чи команду, що завжди поруч;
  • Залишатися максимально спокійним, щоб не привертати зайвої уваги агресора;
  • Після інциденту не замикатися в собі — звертатися по психологічну підтримку.

Медичний аспект травм

Мюррей отримав пошкодження, що потребували накладання близько 20 швів. Проте, за щасливим збігом, серйозних пошкоджень судин та сухожиль уникнув, що значно спростило процес відновлення.

Такий випадок ілюструє важливість наявності кваліфікованої медичної допомоги поруч з акваторією, де відбуваються тривалі запливи. Адже швидка евакуація і своєчасне лікування можуть зберегти життя.

Безпека на відкритій воді: рекомендації

  • Планування маршруту і часу запливу: варто враховувати можливу активність хижаків (часто це світанок чи захід сонця);
  • Наявність підтримки: каякер або катамаран, що слідкують за плавцем;
  • Використання спеціального спорядження: костюм з антиакульою сіткою або відлякувачами;
  • Знання поведінки акул: розуміння, коли вони агресивні, а коли ні;
  • Інформування відповідних служб: про місце і час запливу для оперативної допомоги в разі небезпеки.

Висновки

Історія Крістофера Мюррея — це не лише про мужність, а й про важливість підготовки, підтримки та знань для безпечного перебування у відкритій воді. Ретельне планування, тренування та збереження спокою — ключові чинники виживання під час несподіваних небезпек.

Психологічна підтримка після таких подій також відіграє значну роль у повному відновленні та подальшій адаптації до активного способу життя.

Джерела і додаткове читання

  1. Swimmer recalls how he fought off shark during attack along Calif. coast — People.com
  2. British swimmer survives great white shark attack — TheTimes.co.uk
  3. British swimmer survives double great white shark attack — TheSun.co.uk
Опубліковано від

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм: екологічні та трудові виклики

Анотація.
У статті аналізуються ключові порушення праці та наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з масштабним промислом кальмарів флотом Китаю в міжнародних і прибережних водах Південної Америки. Розглядається вплив на екосистеми, права людини, а також пропонуються шляхи покращення нормативного контролю.

Вступ

Китай має один з найбільших у світі флотів далекого промислу (distant-water fleet), який активно виловлює кальмарів у відкритих океанічних просторах та в економічних зонах інших країн. Згідно з дослідженнями EJF, цей промис часто супроводжується серйозними порушеннями трудового законодавства та негативними екологічними наслідками.

Основні порушення праці

За результатами розслідування EJF:

  • Моряки з Південно-Східної Азії працюють у надзвичайно важких умовах: великі обсяги роботи, часто без необхідного відпочинку, з затримками зарплат та вилученням документів.
  • Були зафіксовані випадки фізичного насильства та навіть летальних випадків серед команди: мінімум 5 загиблих моряків, а також інші форми жорсткого звернення.

Екологічні наслідки

  • Перелов кальмарів у нерегульованих зонах призводить до зниження їх популяцій та може порушувати баланс у морських екосистемах.
  • Зловживання включають “bycatch” — випадкове вилучення морських видів, зокрема ссавців чи акул, що можуть бути захищеними.
  • Відсутність прозорості і контролю сприяє екологічній шкоді, включно з порушенням правил збереження біорізноманіття.

Вплив на ринки та міжнародний контроль

  • Значна частина вилову кальмарів, пов’язаного із порушеннями, потрапляє на ринки США та Європи. У дослідженні зазначається: приблизно 45% імпортерів, які потенційно задіяні, знаходяться у США.
  • Це створює ризики для імпортних країн: через імпорт продуктів, вироблених з використанням незаконної праці або в регіонах з низьким екологічним контролем, може порушуватись їх власне законодавство та етичні стандарти.

Проблеми регуляції

  • Недостатня присутність міжнародних юридичних норм або їх слабка реалізація в конкретних випадках. Надзвичайно важко відслідковувати дії суден у міжнародних водах, коли вони вимикають системи локації або змінюють сигнал.
  • Існують випадки, коли судна перебувають тривалий час у морі без повернення до портів, що підвищує ризики для їх екіпажів — як фізичного, так і психічного стану, а також сприяє недотриманню базових стандартів праці.

Пропозиції для посилення нормативної та контрольної бази

  1. Розвиток міжнародного співробітництва щодо моніторингу промислу в міжнародних водах, включно із супутниковим спостереженням, AIS-трекінгом, обов’язковими перевірками портів.
  2. Запровадження етичних імпортних стандартів: вимоги до походження морепродуктів, підтвердження умов праці, сертифікація.
  3. Підсилення санкцій та відповідальності проти суден та компаній, зафіксованих з порушеннями прав людини чи екологічними порушеннями.
  4. Екологічні оцінки впливу (EIA) перед наданням дозволів на глибоководні або транскордонні промислові операції.
  5. Підвищення прозорості ланцюгів постачання морепродуктів та залучення громадськості / НУО до моніторингу.

Висновок

Розслідування EJF демонструє, що промисел кальмарів Китаєм — не лише економічне питання, але й важлива проблема етики, екології та прав людини. Для України такі дані мають значення, особливо у контексті імпорту морепродуктів, участі в міжнародних ринках та відповідності міжнародним стандартам.

Українські науковці, екологи та законодавці можуть використати ці знання для формування політик, які мінімізують ризики, сприяють сталому промислу, захисту морського середовища і дотриманню прав працівників.

Опубліковано від

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
Внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.

1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.

2. Опис інциденту

Компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.

3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.

4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].

5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.

6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.
Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.

  • Бичок
Бичок - Зображення 1

Бичок

21,00 €
Категорія: