Опубліковано

Світові ринки риби високої цінності: економічне та екологічне значення.

Рекорд аукціону блакитного тунця в Японії.

Резонансною подією для світового рибного ринку на початку 2026 року став новорічний аукціон на рибному ринку Тоєсу в Токіо, де один екземпляр блакитного тунця (Thunnus thynnus) був проданий за рекордну суму — близько 3,2 млн доларів США.

Подібні події мають не лише символічне, але й практичне значення для глобальної економіки рибного господарства.

Блакитний тунець є одним із найбільш комерційно цінних видів морських біоресурсів у світі, особливо в Японії, де він відіграє ключову роль у культурі споживання морепродуктів та ресторанному бізнесі.

Рекордні ціни на аукціонах свідчать про стабільний попит на продукцію преміум-класу, незважаючи на зростання витрат на вилов, транспортування та дотримання екологічних стандартів.

Водночас такі аукціони актуалізують питання сталого управління запасами тунця. Історично блакитний тунець перебував під загрозою перелову, що змусило міжнародні організації запровадити жорсткі квоти та систему моніторингу. Висока ринкова вартість цього виду створює як економічні стимули для легального промислу, так і ризики нелегального вилову.

Для України досвід Японії є показовим у контексті формування ринку рибної продукції з високою доданою вартістю, розвитку аукціонних механізмів та поєднання ринкових інструментів із жорстким державним і міжнародним контролем за станом водних біоресурсів.

Associated Press – New Year tuna auction at Toyosu Market

Стейк форелі

10,00 
Категорія:
Опубліковано

Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети”.

🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя

Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені

Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.

🔬 Що сталося?

Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.

Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:

холодноводні корали;

коралові рифи тропічних морів;

арктична морська фауна.

Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.

⚠️ Що це означає?

Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.

Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.

Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:

«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.

🖋️ Коментар редакції FISHES

Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:

Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.

Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.

Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.


🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:

«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.


Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:

«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».


🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.

Опубліковано

МІФИ ПРО ЛОСОСЯ: АНАЛІЗ ПОШИРЕНИХ УЯВЛЕНЬ ТА СУЧАСНІ НАУКОВІ ДАНІ

Анотація
У статті розглянуто п’ять найбільш поширених міфів про лосося, які стосуються його поживної цінності, безпечності споживання, способів вирощування, кольору м’яса та якості продукції. Проведено аналіз наукових і галузевих джерел щодо спростування цих уявлень. Особливу увагу приділено контексту споживання лосося в Україні та ролі аквакультури в продовольчій безпеці.

Ключові слова: лосось, аквакультура, фермерський лосось, омега-3, ртуть, харчова безпека, споживчі міфи.


1. Вступ

Лосось (Salmo spp.) є одним із найпопулярніших видів риби у світі. Його висока поживна цінність, зокрема вміст омега-3 жирних кислот, білка та вітамінів, робить його важливою складовою раціону багатьох країн. Попри це, в суспільстві поширені численні міфи про цю рибу, що формуються як через недостатню обізнаність споживачів, так і завдяки маркетинговим стратегіям. Аналіз таких міфів має практичну цінність для формування здорових харчових звичок, покращення рівня інформаційної гігієни, а також підтримки національної аквакультури.


2. Матеріали та методи

У дослідженні застосовано метод критичного аналізу контенту, зокрема публікацій у галузевих медіа, наукових оглядів і звітів міжнародних організацій, що займаються безпекою харчування та аквакультурою. Основним об’єктом аналізу стали п’ять поширених міфів про лосося.


3. Основні міфи та їх наукове спростування

3.1. Міф 1: Лосось містить надмірну кількість ртуті

У порівнянні з довгоживучими хижими видами риб, такими як тунець або меч-риба, лосось має значно нижчі показники вмісту ртуті. Це обумовлено коротшим життєвим циклом та нижчим рівнем у харчовому ланцюгу. Згідно з рекомендаціями FDA (U.S. Food and Drug Administration), лосось входить до переліку найбільш безпечних морепродуктів для регулярного споживання (до 2–3 разів на тиждень) [1].

3.2. Міф 2: Фермерський лосось гірший за дикого

Хоча фермерський лосось може містити дещо вищий вміст жиру, за основними харчовими характеристиками (вміст білка, омега-3, вітамінів) він не поступається дикому. Застосування астаксантину в кормах також дозволяє забезпечити стабільний профіль поживних речовин. За даними FAO, сучасні стандарти аквакультури (особливо в Норвегії, Канаді) включають контроль якості води, обмежене використання антибіотиків та заходи з біобезпеки [2].

3.3. Міф 3: Свіжа риба завжди краща за заморожену

Багато споживачів схильні надавати перевагу «свіжому» лососю. Проте в умовах тривалого транспортування або порушення холодового ланцюга така продукція може втрачати якість. Заморожений одразу після вилову лосось (методом «flash freezing») зберігає практично всі органолептичні та поживні властивості [3].

3.4. Міф 4: Яскравий рожевий колір — ознака якості

Колір м’яса лосося зумовлений вмістом астаксантину — природного пігменту. У дикого лосося він надходить із їжею (переважно ракоподібні), а у фермерського — додається до корму. Наявність яскравого кольору не є автоматичним показником свіжості чи вищої якості. Свіжість риби краще оцінювати за запахом, текстурою, еластичністю та вологістю м’яса [4].

3.5. Міф 5: Шкіра лосося шкідлива

Шкіра лосося містить омега‑3 жирні кислоти, білки, а також є джерелом колагену. При правильному приготуванні (наприклад, обсмажуванні до хрусткої скоринки) вона є безпечною та корисною. Більше того, приготування риби зі шкірою зменшує втрату вологи під час термічної обробки [5].


4. Контекст споживання в Україні

На українському ринку переважає фермерський лосось з імпорту (Норвегія, Чилі, Канада). Продукти дикого лову трапляються значно рідше. Ураховуючи складність локального виробництва, популярність лосося в Україні прямо залежить від грамотної інформованості споживача. Наявність міфів та фейків у медіа-просторі створює виклики як для здорового харчування, так і для розвитку локальної аквакультури.


5. Висновки

  • Поширені уявлення про лосося часто не підтверджуються науковими фактами та можуть призводити до хибних споживчих рішень.
  • Фермерський лосось, при дотриманні належних стандартів виробництва, є безпечним, поживним і часто більш доступним для споживача.
  • Сучасні технології заморожування дозволяють зберігати якість риби навіть при транспортуванні на великі відстані.
  • Для підвищення рівня довіри споживачів необхідно системно інформувати про сертифікацію (MSC, ASC, BAP), походження продукції та реальні харчові характеристики.

Список використаних джерел

  1. U.S. Food and Drug Administration. “Advice about Eating Fish: For Those Who Might Become or Are Pregnant or Breastfeeding and Children Ages 1 to 11 Years.”
  2. SalmonBusiness. “Seafood specialists challenge misconceptions about salmon.”
  3. The Manual. “5 Myths About Salmon You Shouldn’t Believe.”
  4. Yahoo Life / HuffPost. “5 Salmon Myths Seafood Experts Wish Everyone Would Stop Believing.”
  5. Fakaza News. “10 Salmon Myths You Need to Stop Believing.”
Опубліковано Залишити коментар

«е-Рибальство». Порядок функціонування електронної системи.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування електронної системи «е-Рибальство»

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства —
«е-Рибальство». Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Система «е-Рибальство» створена з метою підвищення прозорості та ефективності управління рибною галуззю, а також для підтримки сталого розвитку рибного господарства України. Впровадження електронної платформи стало ключовим кроком у цифровізації галузі, забезпечуючи повний контроль і моніторинг усіх процедур, пов’язаних із рибальством.

Основні переваги для бізнесу та держави

  • Прискорене оформлення документів: час видачі дозволів скорочується з 30 до 2 робочих днів, що значно підвищує оперативність роботи підприємств.
  • Зниження бюрократії та корупційних ризиків: автоматизація процесів дозволяє мінімізувати людський фактор і можливість зловживань.
  • Доступ до актуальної інформації: підприємства отримують повний спектр даних щодо ресурсів, регулювання та норм, що сприяє більш точному і раціональному плануванню виробничої діяльності.
  • Економія на документообігу: за оцінками, впровадження системи дозволить заощадити близько 150 млн грн щороку на паперовій роботі та адміністративних витратах.

Економічний вплив

За рахунок детінізації ринку і контролю над нелегальним виловом система сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету на суму від 15 до 150 млн грн щорічно. Крім того, за рахунок виведення із тіні рибного бізнесу прогнозується зростання ВВП України до 500 млн грн на рік.

Технічні особливості та правова база

«е-Рибальство» — це загальнодержавна електронна система, що забезпечує централізоване управління і моніторинг у сфері рибного господарства. Вона відповідає вимогам Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що передбачає комплексне регулювання галузі.

Адміністрування і ведення системи покладено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (Держрибагентство), яке також виконує роль власника платформи. Завдяки цьому забезпечується єдина точка відповідальності та координації галузі на національному рівні.


Цей документ є важливим кроком до цифрової трансформації українського рибного господарства, підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку та сприяння екологічній сталості водних ресурсів.

Опубліковано Залишити коментар

Краби в тирсі (“sawdust crab”)нові формати продажу

Конкуренція між супермаркетами: нові формати продажу

У трьох найбільших мережах супермаркетів Південної Кореї — E-Mart, Lotte Mart і Homeplus — триває активна торгівля крабами. Магазини змагаються не лише за цінами, але й за свіжістю продукції.

📦 Краби в тирсі (“sawdust crab”)

Цей формат передбачає живе зберігання крабів у 100% дерев’яній тирсі — без заморожування чи обробки. Вважається, що така технологія імітує природне середовище (мілини), де краби можуть дихати й рухатись, завдяки чому вони залишаються живими до моменту продажу.

Спроби крабів вириватись із тирси створюють ефект свіжості, що спонукає покупців частіше відкривати гаманці.

🧊 “Великі краби” (big crab) — дешевші, але менш живучі

Ці краби виловлюються масово за допомогою мереж траулерів. Їх одразу охолоджують льодом. Завдяки мінімальній обробці та сортуванню, ціна нижча, ніж у тирсових крабів, однак життєздатність слабша, ніж у тих, що утримувалися в спеціальних ємностях з тирсою.


💬 Коментар галузевого експерта

Представник галузі зазначив:

«Краби, які надходять у продаж після зняття заборони, продаються приблизно два з половиною місяці.

Вони мають високий попит серед споживачів, які шукають сезонні страви.


Особливо цьогоріч, коли рік видався врожайним, доступна ціна стимулює значне зростання продажів».

Опубліковано Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.


🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.


♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.


🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».


Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.


📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М’ясо королівського краба

Price range: 5,13 € through 137,50 €
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

Рекреаційно-рибальські локації Київської області: огляд перспективних водойм

Rybalka Kyiv

У контексті зростаючої потреби населення у відпочинку на природі, особливо в межах вихідних днів, все більшої популярності набувають рекреаційні практики, пов’язані з аматорським рибальством. Поєднання релаксації, спілкування з природою та елементів спортивної активності сприяє зниженню психоемоційного навантаження та покращенню якості дозвілля. У даній публікації подано огляд деяких популярних та перспективних риболовних водойм Київської області, придатних для сімейного та індивідуального рекреаційного використання.


1. Став “Марчуків” (с. Яцьки, Васильківський район)

Дана водойма функціонує як комерційний риболовний об’єкт з 2022 року після проведення процедури зариблення. Виходячи з повідомлень рибалок, тут наявні такі види риб: Cyprinus carpio (короп), Carassius carassius (карась), Hypophthalmichthys molitrix (товстолоб), Ctenopharyngodon idella (білий амур) тощо. Територія облаштована для організації місць відпочинку, що дозволяє поєднати риболовлю з сімейним дозвіллям на природі.


2. Водойма в с. Заруддя (Вишгородський район)

Ця природна водойма має площу понад 56 га. Біоценоз водойми включає численні види іхтіофауни: окунь (Perca fluviatilis), карась, щука (Esox lucius), плітка (Rutilus rutilus), білий амур, товстолоб, короп тощо. Водойма розташована в екологічно привабливій місцевості з чистим повітрям та зручним автомобільним під’їздом (асфальтована дорога).


3. Озеро «Дар» (Бучанський район)

Озеро характеризується високим ступенем облаштування: наявні пірси для риболовлі, альтанки, зони для барбекю. У водоймі мешкають такі види риб: білий амур, краснопірка (Scardinius erythrophthalmus), лин (Tinca tinca), карась, окунь, щука, судак (Sander lucioperca), короп тощо. Об’єкт активно використовується для рекреаційного відпочинку у літній період.


4. Озеро «Солтанівка» (с. Хлепча, Васильківський район)

Загальна площа водойми становить понад 14 га, максимальна глибина — понад 3 м. Озеро систематично зариблюється, що забезпечує сталі популяції таких видів, як: судак, окунь, короп, щука, плітка, товстолоб, білий амур, лин. Водойма є популярним об’єктом серед рибалок-аматорів та поціновувачів пікніків на відкритому повітрі.


5. Ставок «Ебісу» та лиман «Ошитки» (урочище Ошитки, Вишгородський район)

Лиман площею понад 326 га відділений дамбою від Київського водосховища. Водойми вирізняються значною видовою різноманітністю іхтіофауни, серед яких: лящ (Abramis brama), товстолоб, сом (Silurus glanis), осетер (Acipenser spp.), щука, окунь, карась, короп, плітка, лин, білий амур, судак, веслоніс (Polyodon spathula), жерех (Aspius aspius) та інші. Територія оснащена дерев’яними пірсами, а природне оточення сприяє формуванню умов для сімейного відпочинку.


Висновок

Рибальські локації Київської області демонструють високий рекреаційний потенціал у поєднанні з багатством іхтіофауни та якісною інфраструктурою. Популяризація подібних об’єктів сприяє розвитку сталого туризму, збереженню природного середовища та формуванню культури відповідального дозвілля.

Топ-5 місць для риболовлі в Україні — жовтень 2025

1. Острів Труханів (Київ)

Популярне місце серед киян, де можна ловити коропа, сома, щуку та судака. Особливо добре підходить для риболовлі з берега. Згідно з даними FishingReminder, на острові Труханів є кілька потенційних місць для риболовлі, таких як Almavne Ozero, Vita, Ostrov Kazachiy та інші.

2. Дніпровський лиман (Одеська область)

Це місце відоме своєю різноманітністю риби, зокрема коропом, сазаном, щукою та судаком. Лиман з’єднується з Дністром, що забезпечує багатий рибний ресурс. Враховуючи фазу Місяця, найкращі дні для риболовлі — 1–2, 14–16, 25–31 жовтня.

3. Озеро Ялпуг (Болградський район, Одеська область)

Найбільше природне озеро України, де мешкає до 40 видів риб. Озеро підходить для ловлі як з берега, так і з човна. Рекомендується звертати увагу на прогнози кльову та дотримуватися місцевих правил риболовлі.

4. Національний природний парк «Бузький Гард» (Миколаївська область)

Розташований на річці Південний Буг, цей парк відомий своєю мальовничою природою та багатим рибним ресурсом. Особливо популярна риболовля на щуку, судака та сома. Враховуючи фазу Місяця, найкращі дні для риболовлі — 1–2, 14–16, 25–31 жовтня.

5. Річка Десна (Чернігівська область)

Річка, багата на різноманітні види риб, зокрема коропа, сазана, щуку та судака. Особливо популярна серед місцевих рибалок. Згідно з даними FishingReminder, на річці Десна є кілька потенційних місць для риболовлі, таких як Almavne Ozero, Vita, Ostrov Kazachiy та інші.

Опубліковано

ISSF опублікувала огляд лов тропічного тунця.

У звіті показано зростання кількості суден на 3,8 % при мінімальному збільшенні вантажності; 74 % суден внесені до реєстру суден ISSF ProActive.

Міжнародний фонд сталого розвитку морепродуктів (ISSF) опублікував оновлений звіт «Snapshot of the Large-Scale Tropical Tuna Purse Seine Fishing Fleets» («Огляд флоту, що займається великомасштабним кошельковим ловом тропічного тунця»), який є унікальною глобальною оцінкою тенденцій зміни вантажності суден, зайнятих промислом тропічного тунця. Автори підрахували, що станом на червень 2025 року 675 суден, зайнятих великомасштабним кошельковим ловом (LSPS), ведуть промисел тропічного тунця, що на 3,8 % більше, ніж минулого року, а загальний об’єм рибних трюмів (FHV) становить понад 864 000 м³ (кубічних метрів), що є зростанням загальної промислової потужності менш ніж на 0,2 % порівняно з минулим роком.

«ISSF — єдина організація, яка щорічно збирає та аналізує глобальні дані про потужності цих флотів», — заявив доктор Віктор Рестрепо, віцепрезидент ISSF з науки. «Наша серія оглядів надає науково обґрунтовану інформацію для підтримки прийняття рішень регіональними органами управління рибальством (RFMO) та галуззю щодо сталого управління потужностями промислу тунця — ключового питання для довгострокового здоров’я океану».

Судна, які відповідають вимогам LSPS (вантажність судна не менше 335 м³), забезпечують більшу частину світового вилову тропічного тунця. Для оновлення звіту ISSF збирає дані з реєстрів суден RFMO та інших джерел, звертаючи особливу увагу на судна, що ведуть промисел жовтоперого, смугастого та великоглазого тунця.

Основні висновки огляду 2025 року

  • Додавання нових суден: 47 суден LSPS, збудованих після 2012 року, були додані до списків дозволених суден RFMO з моменту публікації звіту за 2024 рік, у тому числі 11 нових, збудованих у 2024 і 2025 роках. Понад половина з них ходить під прапором Індонезії і має вантажність, близьку до порогового значення 335 м³.
  • Мінімальний приріст вантажності: хоча кількість суден LSPS зросла з 650 до 675, загальна вантажність збільшилася лише незначно — з 863 100 м³ до 864 700 м³.
  • Оновлення флоту: дев’ять суден LSPS виведені з промислу через утилізацію або затоплення в період 2024–2025 років, що підкреслює необхідність враховувати виведення суден з експлуатації поряд з поповненням флоту при оцінці його потужності.
  • Прозорість на підйомі: 498 із 675 суден LSPS (74 %) наразі зареєстровані у незалежно перевіреному Реєстрі суден ProActive Vessel Register (PVR) ISSF, що становить 83 % від загальної кількості суден FHV. PVR — добровільний інструмент прозорості, який висвітлює методи роботи суден, що сприяють сталому промислу тунця.
  • Моделі маркування: вперше в звіті наведено аналіз тенденцій у прапорах суден з часом, що показує: судна LSPS, які плавають під прапорами країн, що розвиваються або формуються, нині перевищують за чисельністю судна під прапорами розвинених країн у співвідношенні 3,47 — більш ніж удвічі більше, ніж у першому огляді 2012 року.
  • Глобальні тенденції: загальна кількість суден, зайнятих кошельковим ловом тунця у світі, зросла на 9 % — з 1939 у 2024 році до 2106 у 2025 році. Регіон Комісії з рибальства в західній і центральній частинах Тихого океану (WCPFC) залишається найбільшим за кількістю суден кошелькового лову тунця (332).
  • Міжрегіональні дозволи: 12 % суден LSPS мають дозвіл на промисел у більш ніж одному регіоні RFMO, що ускладнює управління потужностями на регіональному рівні.

Рекомендації для промисловості та РРХО

У звіті наведено низку рекомендацій для судновласників та РРХО:

  • Розширення використання IMO номерів: використання IMO номерів судами LSPS зросло з 12 % у 2011 році до 99 % на сьогодні. ISSF закликає до подальшого поширення використання IMO номерів на всі типи та розміри суден.
  • Покращення точності даних про судна: для усунення прогалин у даних необхідно посилити контроль якості при поданні інформації до реєстрів суден RFMO.
  • Відстеження активних потужностей: усі РРХО повинні вести не лише списки дозволених суден, а й облік суден, що ведуть активний промисел щороку.

«Ретельне і послідовне відстеження обсягів вилову тунця допомагає забезпечити відповідність зусиль зі сталого розвитку динаміці змін риболовного флоту», — зазначив Рестрепо. «Щорічна публікація цих даних є критично важливою для підвищення відповідальності, прийняття науково обґрунтованих рішень і стимулювання постійного вдосконалення у всьому ланцюгу поставок морепродуктів».

Опубліковано

Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.


🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.


🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

  • створення морських охоронних зон у відкритому морі;
  • збереження генетичних ресурсів океану;
  • проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
  • регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
  • прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

  • зникнення ендемічних видів;
  • вивільнення вуглецю з морського дна;
  • зниження здатності океану поглинати CO₂;
  • пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

  • ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
  • Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
  • Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

  • вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
  • може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
  • має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

  • потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
  • необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
  • здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.


📚 Література:

  1. United Nations High Seas Treaty (2023)
  2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
  3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
  4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)
Опубліковано Залишити коментар

Держрибагентство активізує діалог із громадськістю

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.


🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

  • Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
    Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
  • Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
    Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
  • Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
    Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
  • Необхідність оновлення законодавства:
    Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.


🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.


📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

  • адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
  • створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
  • стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
  • популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.


📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».