Автор: Ansme

Опубліковано від

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм: екологічні та трудові виклики

Анотація.
У статті аналізуються ключові порушення праці та наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з масштабним промислом кальмарів флотом Китаю в міжнародних і прибережних водах Південної Америки. Розглядається вплив на екосистеми, права людини, а також пропонуються шляхи покращення нормативного контролю.

Вступ

Китай має один з найбільших у світі флотів далекого промислу (distant-water fleet), який активно виловлює кальмарів у відкритих океанічних просторах та в економічних зонах інших країн. Згідно з дослідженнями EJF, цей промис часто супроводжується серйозними порушеннями трудового законодавства та негативними екологічними наслідками.

Основні порушення праці

За результатами розслідування EJF:

  • Моряки з Південно-Східної Азії працюють у надзвичайно важких умовах: великі обсяги роботи, часто без необхідного відпочинку, з затримками зарплат та вилученням документів.
  • Були зафіксовані випадки фізичного насильства та навіть летальних випадків серед команди: мінімум 5 загиблих моряків, а також інші форми жорсткого звернення.

Екологічні наслідки

  • Перелов кальмарів у нерегульованих зонах призводить до зниження їх популяцій та може порушувати баланс у морських екосистемах.
  • Зловживання включають “bycatch” — випадкове вилучення морських видів, зокрема ссавців чи акул, що можуть бути захищеними.
  • Відсутність прозорості і контролю сприяє екологічній шкоді, включно з порушенням правил збереження біорізноманіття.

Вплив на ринки та міжнародний контроль

  • Значна частина вилову кальмарів, пов’язаного із порушеннями, потрапляє на ринки США та Європи. У дослідженні зазначається: приблизно 45% імпортерів, які потенційно задіяні, знаходяться у США.
  • Це створює ризики для імпортних країн: через імпорт продуктів, вироблених з використанням незаконної праці або в регіонах з низьким екологічним контролем, може порушуватись їх власне законодавство та етичні стандарти.

Проблеми регуляції

  • Недостатня присутність міжнародних юридичних норм або їх слабка реалізація в конкретних випадках. Надзвичайно важко відслідковувати дії суден у міжнародних водах, коли вони вимикають системи локації або змінюють сигнал.
  • Існують випадки, коли судна перебувають тривалий час у морі без повернення до портів, що підвищує ризики для їх екіпажів — як фізичного, так і психічного стану, а також сприяє недотриманню базових стандартів праці.

Пропозиції для посилення нормативної та контрольної бази

  1. Розвиток міжнародного співробітництва щодо моніторингу промислу в міжнародних водах, включно із супутниковим спостереженням, AIS-трекінгом, обов’язковими перевірками портів.
  2. Запровадження етичних імпортних стандартів: вимоги до походження морепродуктів, підтвердження умов праці, сертифікація.
  3. Підсилення санкцій та відповідальності проти суден та компаній, зафіксованих з порушеннями прав людини чи екологічними порушеннями.
  4. Екологічні оцінки впливу (EIA) перед наданням дозволів на глибоководні або транскордонні промислові операції.
  5. Підвищення прозорості ланцюгів постачання морепродуктів та залучення громадськості / НУО до моніторингу.

Висновок

Розслідування EJF демонструє, що промисел кальмарів Китаєм — не лише економічне питання, але й важлива проблема етики, екології та прав людини. Для України такі дані мають значення, особливо у контексті імпорту морепродуктів, участі в міжнародних ринках та відповідності міжнародним стандартам.

Українські науковці, екологи та законодавці можуть використати ці знання для формування політик, які мінімізують ризики, сприяють сталому промислу, захисту морського середовища і дотриманню прав працівників.

Опубліковано від

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
У 2025 року внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.

1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.

2. Опис інциденту

У січні 2025 року компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.

3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.

4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].

5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.

6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.
Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову у III кварталі через підвищення температури морської води

Анотація

Компанія Grieg Seafood повідомила про зменшення обсягів вирощеного лосося у III кварталі 2025 року. Основною причиною названо незвично теплі морські води в регіоні Ругаланд (Норвегія), що вплинули на біологічний стан риби та темпи її росту. У статті проаналізовано біологічні наслідки, реакцію компанії та ширший контекст змін клімату для світової та української аквакультури.

1. Вступ

Grieg Seafood — одна з провідних компаній у світовому секторі вирощування лосося — у жовтні 2025 року повідомила, що фактичний вилов за третій квартал склав приблизно 6 800 тонн у перерахунку на випотрошену вагу (GWT). Це на понад 1 200 тонн менше, ніж передбачалося. Головною причиною стало аномальне потепління морської води, що вплинуло на фізіологічний стан риби.

2. Причини зменшення обсягів вилову

  • Висока температура моря уповільнила ріст риби та підвищила біологічні ризики, включно з інфекціями та зниженням імунітету.
  • У зв’язку з цим Grieg Seafood вирішила достроково виловити рибу з найбільш затратних локацій, щоб зменшити ризики втрат і стабілізувати результати на наступний квартал.
  • Незважаючи на складнощі, компанія продовжує інвестувати в системи post-smolt (вирощування мальків у контрольованих умовах перед випуском у відкриту воду). Розширення потужностей партнерської ферми Tytlandsvik Aqua заплановано на 2026–2028 роки.

3. Біологічні наслідки теплих морських вод

Зміна температурного режиму спричиняє низку проблем у вирощуванні лосося:

  • Стрес і зниження апетиту у риби, що призводить до повільного росту та втрат у вазі.
  • Зниження рівня кисню у воді, що загрожує рибі за високої щільності посадки.
  • Підвищена вразливість до паразитів, зокрема морських вошей (Lepeophtheirus salmonis).
  • Вища смертність, особливо на фермах без належного контролю мікроклімату.

4. Економічні наслідки для компанії та ринку

  • Фінансові втрати через менші обсяги реалізації на фоні фіксованих витрат.
  • Зміна виробничої стратегії, щоб мінімізувати ризики — достроковий вилов із проблемних ферм, фокус на стійкі системи.
  • Інвестиції в адаптацію: Grieg активно фінансує новітні технології вирощування, які дозволяють частково ізолювати виробництво від змін навколишнього середовища.

5. Висновки та уроки для української аквакультури

Кейс Grieg Seafood — це показовий приклад того, як кліматичні зміни безпосередньо впливають на рибогосподарський сектор:

  1. Підвищення температури води вже сьогодні є фактором ризику для аквакультури не лише в морях, а й у прісноводних водоймах.
  2. Виробникам в Україні варто інвестувати в моніторинг температури, щільності риби, контролю за рівнем кисню та інші системи біозахисту.
  3. Необхідно враховувати кліматичні сценарії при плануванні регіонів розташування господарств та технологій вирощування.

Джерела:

  1. Fish Farming Expert – Warmer water impacts Grieg Seafood’s Q3 salmon harvest
  2. Seafood Source – Grieg, Måsøval experience reduced Q3 2025 harvests
Опубліковано від

Незаконна торгівля європейський вугор

Незаконна торгівля європейський вугор (Anguilla anguilla): виклики для сталого промислу та природоохоронної політики

Вступ

Європейський вугор (Anguilla anguilla) — вид, що перебуває під особливою загрозою. За оцінками International Union for Conservation of Nature (IUCN), він має статус «критично зникаючий». Попри це, незаконна торгівля ним донині є однією з найбільш прибуткових незаконних операцій у світі дикої природи.

У цій статті розглядаються масштаби, механізми та наслідки нелегального промислу й експорту європейського вугра, а також шляхи протидії цьому явищу — з акцентом на значення для науки, промислової політики й охорони біорізноманіття.

Біологічні та екологічні передумови

Європейський вугор має складний життєвий цикл: личинки нерестового походження мігрують із Саргасового моря до європейських річок і заток, де ростуть у прісній або солонуватій воді; дорослі особини повертаються до Саргасового моря для нересту.
Виробництво вугрів у замкнутих умовах на комерційній основі до сих пір є майже неможливим. Як наслідок, промисел і вирощування бізнес‑структур залежать від вилову молодих форм — «glass eels» (скляні вугри).
За даними, рекрутмент (приплив молоді) вугра скоротився до рівня приблизно 1 % від рівнів 1980‑х років.

Ці фактори створюють високу вразливість виду до будь‑якого додаткового тиску з боку промислу чи незаконної діяльності.

Масштаби та механізми нелегальної торгівлі

Масштаби

  • Нелегальний ринок європейського вугра оцінюється в до кількох мільярдів євро щорічно.
  • Наприклад, операція Europol «Operation Lake V» із залученням правоохоронних органів понад 24 країн зафіксувала тисячі перевірок, сотні вилучень та десятки арештів.
  • Організація Sustainable Eel Group (SEG) оцінює, що щорічно до 100 тонн «glass eels» нелегально вивозиться з Європи.

Механізми

  • Молодь вугра виловлюється у прибережних районах Франції, Іспанії, Португалії, Великобританії.
  • Далі вона нелегально експортується до Азії (зокрема до Китаю, Гонконгу, Японії), де її дорощують у фермерських господарствах.
  • Трафік часто здійснюється складними шляхами: транзитом через африканські країни (Марокко, Сенегал), використовуючи різні «маскувальні» методи — укриття у контейнерах з мідіями, пакування в багажі, зміна назви виду при експорті.
  • Попри заборону експорту з ЄС з 2010 року (нульова квота) мережі контрабанди продовжують діяти, пристосовуючись до посилення контролю.

Наслідки для промислу, екосистем і политик

Для виду

Постійний вилов молоді призводить до скорочення популяцій вугра, що вже зазнали значного виснаження. Wetlands International Europe+1 Без припливу молоді життєвий цикл виду може бути порушений, а спроможність популяції відновлюватися — серйозно знижена.

Для промислової та місцевої економіки

І хоча виробництво вугра в Європі скорочується, незаконний вилов створює нечесні умови конкуренції, шкодить легальному бізнесу, руйнує довіру до ланцюгів постачання та стимулює криміналізацію рибного промислу.

Для міжнародної політики і регулювання

Торгові мережі вугра — це приклад перетину сфер охорони природи, боротьби зі злочинністю, регулювання рибальства та транснаціональних ланцюгів постачання. Недостатня прозорість ланцюгів, недосконалість стеження, слабка координація між країнами створюють вразливості.

Виклики і перспективи контролю

Виклики

  • Відстеження походження «glass eels» — технологічно й логістично складне завдання.
  • Торговці й контрабандисти швидко адаптуються до перевірок, винаходячи нові маршрути й способи маскування.
  • Правова інфраструктура різних країн не завжди синхронізована, а відповідальність — не завжди адекватно застосована.

Перспективи

  • Розвиток ДНК‑аналізу (eDNA) як інструмента для перевірки походження вугра.
  • Міжнародне розширення охорони через Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora (CITES) — пропозиції охопити всі види роду Anguilla.
  • Підвищення прозорості в ланцюгах постачання, розвиток сертифікації «легального походження», контроль за транспортом і експортом.
  • Залучення науки, громадськості й бізнесу до моніторингу та зменшення попиту на нелегальну продукцію.

Висновки

Незаконна торгівля європейським вугром — це не лише питання окремого виду, а виклик для глобальної системи контролю за дикою природою, рибним господарством і міжнародною торгівлею. Для України та країн регіону важливий досвід Європи:

  • необхідність врахування не лише традиційного вилову, а й нелегальних витоків,
  • потреба у зміцненні нормативно‑правової бази,
  • важливість участі у міжнародних механізмах репо́ртингу та обміну інформацією.

У науковому контексті ця проблема актуалізує теми: сталого управління рибними ресурсами, транскордонного контролю, екологічного криміналу, і промислової екології. Подальші дослідження мають включати генетичний моніторинг, оцінку впливу нелегального вилову на локальні екосистеми, а також аналіз ефективності політик «легалізації» та сертифікації.

Джерела

  1. Inside the illegal eel trade: is there a way to stop Europe’s biggest wildlife crime before it’s too late? – The Guardian, 22 жовтня 2025.
  2. TRAFFIC: Wildlife Money Trails. June 2023.
  3. Jail for glass eel traffickers – Association «Robin des Bois», 11 квітня 2025. r
  4. International Police Operation Nets 52 Glass Eel Smuggling Suspects – OCCRP.
  5. EU Action Plan against Wildlife Trafficking – Commission Staff Working Document.
  6. Inside the takedown of Europe’s multi‑billion pound eel mafia – Wetlands International Europe.
  7. Eel Trafficking by Air Found in Operation Lake‑V – Border Security Report, 7 червня 2021.
  8. From Belgium to China: illegal eel trade brings billions of euros, but police are still conducting raids – УНН, 3 серпня 2025.
  9. Operation against Glass Eel Trafficking – EUCRIM, 6 червня 2018.
  10. Trafficking | Sustainable Eel Group.
  11. Export of endangered eels to Russia ends after UK government ban – The Guardian, 28 березня 2025.
Опубліковано від

Зариблення

Шановні партнери!

Команда Fishes.com.ua щиро запрошує компанії долучитися до участі в електронних аукціонах системи Prozorro, що стосуються закупівель малька для зариблення ключових водних об’єктів України.

На даний момент відкриті аукціони на постачання малька для наступних проєктів зариблення:

🔹 Кам’янське водосховище — вселення 20 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду).
🔹 Канівське водосховище — відновлення біорізноманіття шляхом вселення понад 1,2 тонни товстолоба, сазана (коропа) та білого амура.
🔹 Дністровський лиман — передбачається вселення майже 28,8 тонни товстолоба, сазана та білого амура.
🔹 Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) — планується зариблення:
    • 14 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду)
    • 3 тонни сазана
🔹 Кам’янське водосховище (Полтавська область) — заплановано:
    • 19 тонн товстолоба
    • 3 тонни сазана

Якщо ваша компанія має відповідний досвід, сертифіковану продукцію та бажання долучитися до екологічно важливої ініціативи — ласкаво просимо до участі!

Для перегляду лотів та участі в торгах, перейдіть на сайт системи Prozorro або зверніться до нас за консультацією:
📧 info@fishes.com.ua
🌐 www.fishes.com.ua

З повагою,
Команда Fishes.com.ua
Надійний партнер у сфері відтворення водних біоресурсів

Опубліковано від

Хоча РФ блокує вилов у морях, Україні вдалося добути 21 500 т риби

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців 2025 року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом січня–травня 2025 року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

  • карась сріблястий – 583 тонни;
  • лящ – 294 тонни;
  • оселедець чорноморський – 131 тонна;
  • плітка – 83 тонни;
  • плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Опубліковано від

Екологічна катастрофа на Азові: незаконний вилов і шкода біорізноманіттю в умовах війни

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.

Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.

Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

  • Конвенцію ООН з морського права (1982),
  • Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
  • Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.

Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.

Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.

Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.

Джерела:

  1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
  2. Convention on Biological Diversity, 1992
  3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
  4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022
Опубліковано від

Зміни в промислі тунця в регіоні Тихого океану: виклики кліматичної адаптації для островних держав

Вступ

Промисел тунця — один із ключових секторів рибного господарства в регіоні Західного та Центрального Тихого океану. Три провідні види — Skipjack tuna (Katsuwonus pelamis), Yellowfin tuna (Thunnus albacares) і Bigeye tuna (Thunnus obesus) — забезпечують значну частку світового вилову тунця. Згідно з оцінками Food and Agriculture Organization (FAO), у 2022 році країни регіону виловили приблизно 2,6 млн тонн тунця, що становить близько 54 % всесвітнього вилову тунця.
Водночас глобальне потепління, зміна температур і структури океанічних вод, а також перерозподіл рибних ресурсів створюють серйозні виклики для сталого розвитку рибного господарства островних держав у Тихому океані.

Біологічно‑екологічні передумови

Тунець — мігруючі пелагічні види, які залежать від певних умов океанічного середовища: температури поверхні води, розподілу поживних речовин, кисневого режиму та течій.
Дослідження показують, що підвищення температури поверхні моря, розширення зон низького кисню та зміна течій призводять до пересування промислово значущих тунцевих видів у східному й південному напрямках у межах Тихого океану.
Це означає, що звичні традиційні промислові зони тунця біля островних країн можуть надалі втратити свою продуктивність.

Прогнози змін і економічні наслідки

Моделізація наслідків зміни клімату свідчить про те, що до 2050 року вилов тунця в економічних зонах островних держав Західного/Центрального Тихого океану може зменшитись у середньому на 10‑30 %.
Для держав, чиї доходи значною мірою залежать від ліцензій на вилов тунця іноземними флотами, це означає серйозні ризики. Наприклад, у Federated States of Micronesia частка доходу від тунцевого вилову може знизитися з 47,2 % до 39,9 %.
Усього проект від Pacific Community (SPC) показав, що зменшення доходів може становити від 40 до 140 млн доларів США щорічно для найбільш залежних держав.
Таким чином, зміна температури океану не лише екологічне питання, але й питання продовольчої та економічної безпеки.

Виклики для промислового управління

  1. Зміщення промислових зон
    Через потепління води продуктивні зони тунця переміщуються далі від узбережжя островних держав, у міжнародні води (outside EEZ). Це знижує можливість островних країн стягувати ренту за вилов.
  2. Скорочення біомаси та прогнозованості
    Зміщення ареалів та зміни у життєвому циклі тунця ускладнюють оцінку запасів та управлінські рішення.
  3. Залежність від ліцензій та іноземних флотів
    Деякі островні держави отримують значну частку бюджетних доходів саме з ліцензування вилову тунця. Зменшення цих доходів створює бюджетні ризики.
  4. Продовольча безпека та альтернативи
    Зменшення традиційного промислу може вплинути на доступність білка для місцевих громад. Потрібні адаптаційні рішення: наприклад, використання пристроїв‑агрегаторів риби (FADs) або розвиток інших видів промислу.

Адаптаційні стратегії та науково‑практичні підходи

– Наразі впроваджується масштабна програма фінансування: 14 островних держав отримали грант від Green Climate Fund (GCF) на 107,4 млн USD (загальна сума 156,8 млн USD із співфінансуванням) для адаптації економік, залежних від вилову тунця, до змін клімату. conservation.org+1

– Використання наукових моделей: наприклад, фізико‑біогеохімічні моделі для прогнозування зміщення тунцевих ареалів.

– Покращення технологій промислу: застосування FADs, модернізація флоту, розвиток місцевої переробки, зменшення витрат палива.

– Міжнародне співробітництво та політика: укладання рамкових угод, де островні держави мають право на компенсацію чи ренту за втрату ресурсів через зміни клімату.

Значення для України та наукової спільноти

Хоча Україна не належить до регіону Тихого океану, виклики, що постають перед островними державами, мають універсальний характер для всього рибного господарства — змінювана просторово продуктивність океанів, потреба адаптації рибної політики, ризики для місцевих економік. Для українських вчених важливими є такі напрями:

  • вивчення впливу змін клімату на розподіл промислових видів у Чорному, Азовському морях та ін.
  • розробка методів прогнозування просторової зміни запасів і структури вилову.
  • розробка механізмів адаптації рибного господарства та бізнес‑сектору.
  • інтеграція екологічних, соціально‑економічних та політичних аспектів сталого управління ресурсами.

Висновки

Зміни температури та інших океанічних умов у регіоні Тихого океану вже спричиняють значне пересування тунцевих ресурсів, створюючи серйозні виклики для островних країн, що залежать від вилову тунця для продовольчої та економічної безпеки. Приблизно до середини XXI століття очікується скорочення вилову у їхніх економічних зонах на 10‑30 %, що може знизити державні доходи на значну частку. Адаптація повинна включати науково обґрунтоване управління, технологічні інновації та міжнародну політичну підтримку. Для української наукової спільноти цей кейс є цінним прикладом того, як рибне господарство може зазнавати впливу глобальних змін і потребує міждисциплінарного підходу до сталого розвитку.

Джерела

  1. Climate change‑driven changes in tuna distribution seen impacting Pacific Ocean economies, research suggests – FAO, 30 травня 2024.
  2. Sustaining Pacific Island Fisheries – Conservation International.
  3. Ecosystems and Climate | TunaPacific: Fisheries news and views – FFA.
  4. 14 Pacific Island countries receive a major grant to manage one third of the world’s tuna in the face of the climate crisis – Conservation International, 20 лютого 2025.
  5. Effect of Climate Change on Pacific Tuna Stocks – Shark Research & Conservation Program / University of Miami.
  6. Ocean warming to take its toll on Pacific islands’ tuna industry – Island Times.
  7. Adapting tuna‑dependent Pacific Island communities and economies to climate change – Green Climate Fund project FP259.
  8. Pacific Nations secure $107 m to protect tuna economies from climate change – Undercurrent News, 28 лютого 2025.
Опубліковано від

РИБОЛОВЛЯ НАВПАКИ: КОЛИ РИБИ ПОЛЮЮТЬ НА ПТАХІВ


Автор: Руслан Ищенко, кандидат біологічних наук
Інститут гідробіології НАН України

Анотація

Хоча риби традиційно розглядаються як здобич для птахів, зафіксовано випадки, коли деякі види риб самі виступають хижаками по відношенню до пернатих. Такі міжвидові трофічні взаємодії виходять за межі звичних уявлень про роль риб у харчових ланцюгах. У цій статті розглянуто задокументовані випадки полювання риб на птахів у прісноводних та морських екосистемах, а також проаналізовано анатомо-фізіологічні й поведінкові передумови такого феномену.

Вступ

У більшості випадків у природі саме птахи є хижаками, що полюють на рибу. Однак сучасні спостереження біологів, зокрема іхтіологів та етологів, відкривають нову картину харчової взаємодії у водних екосистемах. Виявляється, що деякі риби здатні активно нападати на птахів, які пролітають або плавають поблизу поверхні води. Такі випадки хоч і рідкісні, але мають важливе екологічне значення та свідчать про надзвичайну гнучкість поведінки водних хижаків.

Риби-хижаки, що полюють на птахів
Прісноводні види

Африканський тигровий окунь (Hydrocynus vittatus)
Цей вид риби мешкає в річках південної частини Африки. Його унікальність полягає в здатності полювати на ластівок, що низько пролітають над водою. Риба вистежує птаха біля поверхні, а потім раптово вистрибує з води й хапає його просто у повітрі. У цьому їй допомагають потужні грудні плавці та надзяберний орган, що дозволяє короткочасно дихати поза водою. Поведінка була зафіксована під час польових досліджень у Національному парку Мапунгубве (ПАР, 2014 рік).

Арапайма (Arapaima gigas)
Один із найбільших прісноводних хижаків у світі, що мешкає в басейні Амазонки. Арапайма — облігатний повітряний дихальник, тому регулярно піднімається до поверхні за ковтком повітря. У цей момент вона здатна захопити й птаха, що пролітає низько над водою або сідає на її поверхню. Зважаючи на розміри аропайми, вона може поглинути навіть відносно велику жертву.

Морські види

Гігантський каранкс (Caranx ignobilis)
Цей представник родини ставридових мешкає у тропічних морях Індійського та Тихого океанів. Гігантські каранкси об’єднуються в зграї та здійснюють синхронні атаки на птахів, переважно крачок, які пролітають над водою. Перш ніж стрибнути, риби ніби «вираховують» траєкторію польоту жертви, щоб точно потрапити в ціль. Успішна атака потребує високої швидкості, координації та злагодженості дій.

Жовтоперий каранкс (Caranx bartholomaei)
Цей вид також об’єднується в зграї для кооперативного полювання на неуважних птахів. Під час нападу риби широко розкривають пащу, створюючи ефект всмоктування, що значно підвищує ймовірність успішного захоплення здобичі. Таке полювання найчастіше спостерігається у прибережних морських водах із високою концентрацією птахів.

Морфофізіологічні передумови

Риби, здатні полювати на птахів, мають спільні анатомічні та поведінкові особливості:

потужна мускулатура грудних плавців, що забезпечує вертикальні ривки;

гострий зір і швидка реакція;

здатність орієнтуватися у тривимірному просторі (вода–повітря);

здатність до колективної поведінки та стратегії групового полювання.

Екологічне та еволюційне значення

Полювання риб на птахів є прикладом розширення трофічної ніші й адаптації до нових екологічних можливостей. Це явище свідчить про високу поведінкову гнучкість хижих видів та порушує традиційні уявлення про однозначність ролей у харчових ланцюгах. Подальші дослідження можуть виявити більше таких прикладів і поглибити наше розуміння екосистемної взаємодії між водними та наземними тваринами.

Висновки

Незважаючи на рідкісність, полювання риб на птахів — реальне й задокументоване явище, що демонструє багатогранність природи. Воно є яскравим прикладом міжкласових трофічних зв’язків і свідчить про складність екологічних відносин. Залучення сучасних методів спостереження — дронів, підводних камер та трекерів — допоможе виявити нові випадки такої «риболовлі навпаки» й розширити знання про екологію хижих риб.

Список риб, які можуть ловити птахи та охотитися на них (як на їжу або випадково під час полювання):

Берш

Щука

Судак

Окунь

Сом

Сазан

Лин

Голавль

Товстолобик

Короп

Література

O’Brien, G. et al. (2014). Tigerfish prey on birds in flight. Journal of Fish Biology, 84(1), 263–266.

Lowe-McConnell, R. H. (1987). Ecological Studies in Tropical Fish Communities. Cambridge University Press.

Wetherbee, B. M. et al. (1997). Feeding ecology of giant trevally in marine environments. Marine Biology, 128(3), 567–576.

В’ялена щука

В’ялена щука

Price range: 18,00 € through 19,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Лабораторно вирощений лосось

vegan losos

Лабораторно вирощений лосось Wildtype з’явився у меню ресторанів: що варто знати

Лосось, вирощений у лабораторних умовах компанією Wildtype, тепер можна скуштувати в чотирьох ресторанах США. Це перший у світі масштабний вихід такого продукту у заклади харчування, і вже зараз він викликає жваву дискусію про майбутнє їжі та екологію.

У Сан‑Франциско Wildtype створює філе, використовуючи клітини молодого тихоокеанського лосося, яке компанія називає “sushi‑grade salmon saku”. Це справжнє м’ясо лосося, але для досягнення бажаної текстури та смаку додані рослинні компоненти: жири з водоростей, насіння каноли та соняшника, картопляний крохмаль, паприка, екстракт червоних водоростей серед інших натуральних інгредієнтів.

Першим рестораном, що додав Wildtype лосось в меню, став Robin у Сан‑Франциско, потім Otoko в Остіні, а нещодавно до них приєднався The Walrus and the Carpenter у Сіетлі. Шеф-кухар Renee Erickson, співвласник останнього, відзначає: продукт добре підходить для страв як‑от crudo, тартар, копчений або сирий лосось. Смак ніжний, більш тонкий, ніж у дикого лосося, але це не мінус — навпаки: новий відтінок, нове враження.

Щодо вартості, один із дегустаційних сетів у The Walrus and the Carpenter з таким лососем коштував приблизно 22 долари — що порівнянно із стравами з дикого лосося на аналогічному рівні.

Етичні аргументи теж звучать вагомо: вирощений лосось допомагає зменшити тиск на дикі популяції, знизити використання антибіотиків та мінімізувати екологічний слід, пов’язаний з вирощуванням у ставках чи вирощуванням у закритих системах. Wildtype повідомляє, що працює над покращенням текстури (над рівнем “mochi‑подібної” однорідності, який іноді згадують дегустатори) та запровадженням оновленої рецептури .

Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія: