Категорія: Рибне господарство — Україна

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування електронної системи «е-Рибальство»

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства —
«е-Рибальство». Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Система «е-Рибальство» створена з метою підвищення прозорості та ефективності управління рибною галуззю, а також для підтримки сталого розвитку рибного господарства України. Впровадження електронної платформи стало ключовим кроком у цифровізації галузі, забезпечуючи повний контроль і моніторинг усіх процедур, пов’язаних із рибальством.

Основні переваги для бізнесу та держави

• Прискорене оформлення документів: час видачі дозволів скорочується з 30 до 2 робочих днів, що значно підвищує оперативність роботи підприємств.
• Зниження бюрократії та корупційних ризиків: автоматизація процесів дозволяє мінімізувати людський фактор і можливість зловживань.
• Доступ до актуальної інформації: підприємства отримують повний спектр даних щодо ресурсів, регулювання та норм, що сприяє більш точному і раціональному плануванню виробничої діяльності.
• Економія на документообігу: за оцінками, впровадження системи дозволить заощадити близько 150 млн грн щороку на паперовій роботі та адміністративних витратах.

Економічний вплив

За рахунок детінізації ринку і контролю над нелегальним виловом система сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету на суму від 15 до 150 млн грн щорічно. Крім того, за рахунок виведення із тіні рибного бізнесу прогнозується зростання ВВП України до 500 млн грн на рік.

Технічні особливості та правова база

«е-Рибальство» — це загальнодержавна електронна система, що забезпечує централізоване управління і моніторинг у сфері рибного господарства. Вона відповідає вимогам Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що передбачає комплексне регулювання галузі.

Адміністрування і ведення системи покладено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (Держрибагентство), яке також виконує роль власника платформи. Завдяки цьому забезпечується єдина точка відповідальності та координації галузі на національному рівні.

Цей документ є важливим кроком до цифрової трансформації українського рибного господарства, підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку та сприяння екологічній сталості водних ресурсів.

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

• Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
  Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
• Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
  Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
• Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
  Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
• Необхідність оновлення законодавства:
  Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

• адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
• створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
• стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
• популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Чорне море дедалі більше стає ареною змін у складі гідробіонтів, зумовлених як кліматичними, так і антропогенними факторами. Однією з найтривожніших тенденцій є поступове заселення новими видами, зокрема представником родини скорпенових — корейським (темним) окунем, який традиційно мешкає в Тихому океані.
У цій статті розглянуто походження і поширення виду в Чорному морі, механізми його впливу на місцеву екосистему, можливі наслідки та шляхи управління ризиком.

Походження та поширення виду

Вид Sebastes schlegelii (корейський або темний окунь) традиційно мешкає на східноазійських шельфах — біля берегів Кореї, Японії, Східного Китаю та російського Далекого Сходу.
Уперше окремі екземпляри цього виду були зафіксовані в Чорному морі в районі Балаклави (Крим) ще у 2013 році. Згодом чисельність виду почала зростати, а ареал — розширюватися.
Науковці відзначають, що цей вид добре адаптується до місцевих умов і демонструє підвищену швидкість росту.
Ймовірні шляхи потрапляння в Чорне море:

• перенесення личинок через баластні води суден;
• завезення з об’єктами аквакультури (наприклад, спатом устриць або інших морських організмів).

Біологічні характеристики та адаптивність

Корейський окунь — хижий прибережний вид, який живиться дрібною рибою та ракоподібними.
У Чорному морі він демонструє такі адаптивні переваги:

• не впадає у зимову сплячку, що дає йому перевагу над місцевими видами;
• активний у міжсезоння та споживає більше корму;
• росте швидше, ніж у природному ареалі.

Ці ознаки свідчать про високий інвазійний потенціал і здатність виду ефективно натуралізуватися в нових умовах.

Екологічні ризики для Чорноморської екосистеми

Конкуренція за ресурси

Темний окунь потенційно конкурує з аборигенними хижими видами (зокрема зі скорпеною) за спільну кормову базу — креветок, крабів і дрібну рибу. Зростання його чисельності може призвести до дефіциту кормових ресурсів та зниження популяцій місцевих видів.

Хижий тиск

Оскільки S. schlegelii — ефективний хижак, його присутність може змінити структуру прибережних угруповань, зменшуючи чисельність чутливих видів, таких як барабулька. Це здатне спричинити каскадні зміни в харчових ланцюгах.

Промислова перспектива

Корейський окунь вважається цінним промисловим видом через якісне м’ясо. Водночас його надмірне розповсюдження може становити небезпеку для біорізноманіття. Розвиток промислового лову без екологічного контролю може стимулювати ще більшу інвазію.

Можливість подальшої експансії

Існують прогнози, що вид може поширитися з Чорного моря до Азовського, що підсилює необхідність моніторингу та превентивних дій.

Управління ризиком та рекомендації

1. Моніторинг. Необхідно проводити систематичне спостереження за поширенням S. schlegelii, визначати його кількісні показники, умови проживання та динаміку росту.
2. Оцінка впливу. Розробити моделі впливу окуня на місцеву фауну та встановити допустимі межі чисельності.
3. Регулювання промислового вилову. Якщо вид буде визнано промисловим, необхідно запровадити обмеження, які унеможливлять екологічні дисбаланси.
4. Підвищення обізнаності. Інформувати рибалок, дайверів і працівників аквакультури про ознаки інвазивних видів та правила поводження з ними.
5. Наукові дослідження. Поглибити вивчення життєвого циклу, екологічної пластичності та впливу окуня на трофічні мережі Чорного моря.

Висновки

Корейський (темний) окунь — потенційно небезпечний інвазивний вид, який успішно адаптувався до умов Чорного моря. Його поширення може мати значні екологічні наслідки: від витіснення аборигенних видів до порушення стабільності екосистеми.
Для збереження біорізноманіття необхідні системні моніторингові програми, екологічне регулювання промислового вилову та наукова підтримка рішень у сфері морської політики.

Автор

Василь Иванов НАН

Джерела

1. ГПІМО НАН України. Зміни у біорізноманітті Чорного моря під впливом інвазивних видів. gpimo.nas.gov.ua
2. Новини TEK FM. “Корейський окунь у Чорному морі”.
3. Голос Криму. “Інвазивні види у водах Чорного моря”.
4. Nikvesti. “У Чорному морі з’явився новий хижак”.
5. Радіо Свобода Крим. “Темний окунь — новий мешканець Чорного моря”.
6. RIA Крим. “Екзотичний хижак у Чорному морі: кому загрожує небезпека”.
7. Вести Кавказа. “Далекосхідний вид стане промисловим у Чорному морі”.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Україна активно здійснює підготовчі заходи для інтеграції до Європейського Союзу, зокрема щодо проходження процедури офіційного скринінгу на відповідність національного законодавства вимогам права ЄС. Одним із ключових етапів цього процесу є підготовка за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура».

14–15 травня відбувся другий раунд імітаційних сесій, які моделюють формат майбутньої офіційної двосторонньої зустрічі між Україною та Європейською комісією.

Українську делегацію очолював Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. До її складу увійшли представники Мінагрополітики та Держрибагентства, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Делегація представила проєкти тематичних презентацій, виступів та позиційних матеріалів, що охоплюють ключові аспекти українського та європейського законодавства у сфері рибальства та аквакультури.

Особлива увага була приділена таким питанням:

• загальним принципам Спільної риболовної політики (CFP);
• ринковій політиці щодо продукції рибальства та аквакультури;
• інспекції та контролю у рибальстві;
• розвитку аквакультури та морському просторовому плануванню;
• боротьбі з незаконним, непідзвітним і нерегульованим (ННН) рибальством;
• плануванню вилову та можливостям риболовлі;
• структурній підтримці в рамках Європейського фонду мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF);
• механізмах державної допомоги;
• збору та управлінню даними.

Європейські партнери високо оцінили якість підготовки української делегації та реальні результати імплементації норм європейського законодавства.

Мінагрополітики та Держрибагентство висловлюють подяку міжнародним експертам з програми Ukraine2EU, проєкту IPRSA, а також фахівцям Виконавчого агентства з рибальства та аквакультури Болгарії за цінні коментарі, експертну підтримку та обмін досвідом, що є надзвичайно важливими для якісної підготовки України до переговорного процесу.

10 вересня 2025 року державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу у взаємодії з працівниками відділу водної поліції Білгород-Дністровського районного управління поліції ГУНП в Одеській області та співробітниками 26-го загону Державної прикордонної служби України виявили грубе порушення природоохоронного законодавства України.

Інцидент зафіксовано на території Національного природного парку «Тузловські лимани», а саме — на озері Алібей поблизу села Новомихайлівка. Особа, що вчинила правопорушення, здійснювала незаконний вилов водних біоресурсів з використанням двох ліскових сіток, що є забороненим знаряддям лову. У результаті було виловлено 439 особин кефалі гостроніс (Liza saliens), яка є важливим об’єктом промислового рибальства та має екологічне значення в лиманній екосистемі.

За фактом правопорушення складено адміністративний протокол відповідно до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу».

Згідно з проведеними розрахунками, збитки, завдані рибним запасам України, перевищують 8 мільйонів гривень, що свідчить про особливо небезпечний характер правопорушення як з точки зору екологічної шкоди, так і з огляду на економічні наслідки для держави.

facebook .com/sw.dei

Сталий розвиток морського рибальства: виклики, інновації та перспективи для України

Анотація

У статті розглядаються глобальні тенденції сталого морського рибальства, зокрема зменшення шкідливих субсидій, пошук етичних альтернатив традиційному вилову та впровадження цифрових інструментів управління галуззю. Проаналізовано потенціал інтеграції України в ці процеси, визначено ключові напрями для удосконалення законодавства, підвищення прозорості та стимулювання аквакультури. Окрема увага приділена технологічним інноваціям і лабораторно вирощеним морепродуктам як новій парадигмі продовольчої безпеки.

Ключові слова:

морське рибальство, сталий розвиток, аквакультура, лабораторно вирощена риба, цифровізація, екологічна політика, інновації, Україна

Вступ

Світова рибна галузь перебуває в стані глибоких змін. Надмірний вилов, деградація морських екосистем і кліматичні зміни змушують переосмислити традиційні моделі ведення рибного господарства. Відповіддю стає концепція сталого морського рибальства, яка поєднує екологічну безпеку з економічною доцільністю. Для України, що має вихід до Чорного моря, розвиток сталих практик — це не лише вимога часу, а й шлях до зміцнення національного продовольчого та екологічного суверенітету.

1. Глобальні тренди сталого рибальства

Останні роки засвідчили кілька ключових змін у підходах до вилову:

• Скорочення державних субсидій, що стимулюють надмірну експлуатацію морських ресурсів.
• Запровадження обмежень на промисловий вилов у зонах ризику, включно зі створенням морських заповідників.
• Підтримка відповідального споживання через маркування продукції (MSC, ASC).
• Розвиток альтернативних джерел білка, зокрема вирощування риби в лабораторних умовах без шкоди живій природі.

2. Лабораторно вирощені морепродукти: наукова інновація та етична альтернатива

Поява на ринку клітинно культивованої риби, як-от лосось компанії Wildtype, відкриває нові горизонти для продовольчих систем. Такі продукти:

• знижують тиск на популяції дикої риби;
• не містять антибіотиків і мікропластика;
• виробляються з мінімальним вуглецевим слідом.

Українським науковим установам варто долучитися до досліджень у сфері культивованих морепродуктів, зокрема в питаннях безпеки, технологій вирощування та етики.

3. Технологічна модернізація галузі

Інновації охоплюють різні аспекти морського рибальства:

• Суднобудування: екологічні двигуни, системи очищення баластних вод.
• Електронні реєстри та облік вилову: цифрова подача звітів, супутникове спостереження, інтерфейси для інтеграції з міжнародними базами даних.
• Автоматизація: використання безпілотних апаратів для обстеження рибних запасів.

4. Український контекст: можливості та виклики

Для адаптації до нових глобальних реалій Україна має зосередитися на:

• Законодавчих змінах: ухваленні закону «Про аквакультуру», модернізації норм щодо електронного моніторингу та звітності.
• Інституційному посиленні: розвиток Морської охорони ДПСУ, оновлення матеріально-технічної бази рибоохоронного патруля.
• Прозорості: відкриті реєстри вилову, публічний облік дозволів, участь у міжнародних платформах.
• Інвестиціях в науку та освіту: створення дослідницьких кластерів, спеціалізованих магістерських програм.

Висновки

Сталий розвиток морського рибальства — це не тимчасова мода, а вимога глобального порядку денного. Україні необхідно терміново впроваджувати системні зміни в управлінні галуззю, спираючись на міжнародний досвід, інновації та наукову експертизу. Поєднання технологій, екологічної відповідальності та ефективного державного управління дасть змогу трансформувати рибну галузь у сучасний і конкурентний сектор економіки.

З 1 жовтня в Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З початку жовтня в Україні офіційно завершився сезонний нерестовий мораторій на вилов раків, запроваджений задля збереження їх популяцій у період розмноження. Відтепер дозволено здійснювати промисел, однак — у межах законодавчих норм, зокрема: не більше 30 раків на добу на одну особу, заборонено нічний вилов із підсвічуванням.
Основні правила вилову раків:
На водоймах загального користування: не більше 30 раків на одну особу на добу.
На платних водоймах: не більше 50 раків на одну особу на добу.
Дозволені способи вилову:
ручне збирання; раколовка типу «хапка» з діаметром не більше 70 см та розміром вічка не більше 22 мм; волосінь із приманкою; рогатка; розщіп (до 5 снастей на одного рибалку).
Заборони
Вилов особин меншого ніж дозволений мінімальний розмір.
Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.
За порушення — адміністративна відповідальність та штраф 3 332 грн (65 евро) за кожного рака, виловленого незаконно.

Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.

🦞 Біологічна характеристика прісноводних раків України

У водоймах України переважає рак річковий широкопалий (Astacus astacus) та рак довгопалий (Astacus leptodactylus).

• Широкопалий рак є автохтонним видом, надає перевагу чистим, прохолодним і добре насиченим киснем водоймам (озера, річки, великі ставки).
• Довгопалий — більш витривалий, здатен жити у водоймах зі зниженим рівнем кисню, витримує легку забрудненість, часто зустрічається у дельтах річок.

Обидва види мають характерний панцир темно-зеленого або бурого кольору, довжина дорослих особин зазвичай від 10 до 20 см, хоча інколи трапляються екземпляри до 25 см. Живуть раки переважно у прибережній зоні, ховаючись під корчами, камінням чи у виритих норах.

🍽️ Живлення, екосистемна роль і харчова цінність

Раки — всеїдні детритофаги. Вони харчуються:

• залишками рослин;
• водоростями;
• мертвою рибою;
• дрібними молюсками, хробаками, личинками комах.

У природі вони виконують роль санітарів водойм, регулюючи органічне навантаження.

З точки зору харчової цінності, м’ясо рака є дієтичним продуктом, багатим на:

• білки (≈ 18 г/100 г м’яса);
• вітаміни групи B, PP, E;
• мікроелементи — йод, фосфор, кальцій, магній.

М’ясо містить мінімум жирів і має низьку калорійність (~80–90 ккал/100 г), що робить його корисним у раціоні спортсменів, дітей, людей похилого віку.

👨‍🍳 Рецепт: Рак варений у кропі з часником

Інгредієнти:

• живі раки — 1–2 кг;
• вода — 3–4 л;
• сіль — 2–3 ст. л.;
• пучок свіжого кропу (з насінням);
• 4–5 зубчиків часнику;
• лавровий лист, перець горошком (за бажанням).

Приготування:

1. Добре промити раків у кількох водах.
2. Закип’ятити воду з сіллю та спеціями.
3. Додати кріп і часник, довести до інтенсивного кипіння.
4. Опускати раків по черзі (живих!) — варити 12–15 хв після закипання.
5. Дати настоятися в бульйоні ще 10 хв.

Подавати гарячими або охолодженими, з лимоном і темним хлібом.

🌿 Заклик до сталого ставлення

Вилов раків — не лише гастрономічне задоволення, але й частина екологічної відповідальності. Дотримання квот, використання дозволених засобів і повага до природних циклів дозволить зберегти цю цінну водну живність для наступних поколінь.

📌 Матеріал підготовлено для науково-популярного журналу з урахуванням даних Держекоінспекції, ІЕП НАН України та кулінарних джерел.

Раки

27,00 €

Раки кількість

Додати в кошик

Категорія: ХІТ ПРОДАЖ