Категорія: Рибне господарство — Україна

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців 2025 року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом січня–травня 2025 року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

• карась сріблястий – 583 тонни;
• лящ – 294 тонни;
• оселедець чорноморський – 131 тонна;
• плітка – 83 тонни;
• плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.

Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.

Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

• Конвенцію ООН з морського права (1982),
• Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
• Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.

Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.

Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.

Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.

Джерела:

1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
2. Convention on Biological Diversity, 1992
3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування електронної системи «е-Рибальство»

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства —
«е-Рибальство». Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Система «е-Рибальство» створена з метою підвищення прозорості та ефективності управління рибною галуззю, а також для підтримки сталого розвитку рибного господарства України. Впровадження електронної платформи стало ключовим кроком у цифровізації галузі, забезпечуючи повний контроль і моніторинг усіх процедур, пов’язаних із рибальством.

Основні переваги для бізнесу та держави

• Прискорене оформлення документів: час видачі дозволів скорочується з 30 до 2 робочих днів, що значно підвищує оперативність роботи підприємств.
• Зниження бюрократії та корупційних ризиків: автоматизація процесів дозволяє мінімізувати людський фактор і можливість зловживань.
• Доступ до актуальної інформації: підприємства отримують повний спектр даних щодо ресурсів, регулювання та норм, що сприяє більш точному і раціональному плануванню виробничої діяльності.
• Економія на документообігу: за оцінками, впровадження системи дозволить заощадити близько 150 млн грн щороку на паперовій роботі та адміністративних витратах.

Економічний вплив

За рахунок детінізації ринку і контролю над нелегальним виловом система сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету на суму від 15 до 150 млн грн щорічно. Крім того, за рахунок виведення із тіні рибного бізнесу прогнозується зростання ВВП України до 500 млн грн на рік.

Технічні особливості та правова база

«е-Рибальство» — це загальнодержавна електронна система, що забезпечує централізоване управління і моніторинг у сфері рибного господарства. Вона відповідає вимогам Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що передбачає комплексне регулювання галузі.

Адміністрування і ведення системи покладено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (Держрибагентство), яке також виконує роль власника платформи. Завдяки цьому забезпечується єдина точка відповідальності та координації галузі на національному рівні.

Цей документ є важливим кроком до цифрової трансформації українського рибного господарства, підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку та сприяння екологічній сталості водних ресурсів.

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

• Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
  Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
• Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
  Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
• Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
  Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
• Необхідність оновлення законодавства:
  Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

• адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
• створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
• стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
• популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Чорне море дедалі більше стає ареною змін у складі гідробіонтів, зумовлених як кліматичними, так і антропогенними факторами. Однією з найтривожніших тенденцій є поступове заселення новими видами, зокрема представником родини скорпенових — корейським (темним) окунем, який традиційно мешкає в Тихому океані.
У цій статті розглянуто походження і поширення виду в Чорному морі, механізми його впливу на місцеву екосистему, можливі наслідки та шляхи управління ризиком.

Походження та поширення виду

Вид Sebastes schlegelii (корейський або темний окунь) традиційно мешкає на східноазійських шельфах — біля берегів Кореї, Японії, Східного Китаю та російського Далекого Сходу.
Уперше окремі екземпляри цього виду були зафіксовані в Чорному морі в районі Балаклави (Крим) ще у 2013 році. Згодом чисельність виду почала зростати, а ареал — розширюватися.
Науковці відзначають, що цей вид добре адаптується до місцевих умов і демонструє підвищену швидкість росту.
Ймовірні шляхи потрапляння в Чорне море:

• перенесення личинок через баластні води суден;
• завезення з об’єктами аквакультури (наприклад, спатом устриць або інших морських організмів).

Біологічні характеристики та адаптивність

Корейський окунь — хижий прибережний вид, який живиться дрібною рибою та ракоподібними.
У Чорному морі він демонструє такі адаптивні переваги:

• не впадає у зимову сплячку, що дає йому перевагу над місцевими видами;
• активний у міжсезоння та споживає більше корму;
• росте швидше, ніж у природному ареалі.

Ці ознаки свідчать про високий інвазійний потенціал і здатність виду ефективно натуралізуватися в нових умовах.

Екологічні ризики для Чорноморської екосистеми

Конкуренція за ресурси

Темний окунь потенційно конкурує з аборигенними хижими видами (зокрема зі скорпеною) за спільну кормову базу — креветок, крабів і дрібну рибу. Зростання його чисельності може призвести до дефіциту кормових ресурсів та зниження популяцій місцевих видів.

Хижий тиск

Оскільки S. schlegelii — ефективний хижак, його присутність може змінити структуру прибережних угруповань, зменшуючи чисельність чутливих видів, таких як барабулька. Це здатне спричинити каскадні зміни в харчових ланцюгах.

Промислова перспектива

Корейський окунь вважається цінним промисловим видом через якісне м’ясо. Водночас його надмірне розповсюдження може становити небезпеку для біорізноманіття. Розвиток промислового лову без екологічного контролю може стимулювати ще більшу інвазію.

Можливість подальшої експансії

Існують прогнози, що вид може поширитися з Чорного моря до Азовського, що підсилює необхідність моніторингу та превентивних дій.

Управління ризиком та рекомендації

1. Моніторинг. Необхідно проводити систематичне спостереження за поширенням S. schlegelii, визначати його кількісні показники, умови проживання та динаміку росту.
2. Оцінка впливу. Розробити моделі впливу окуня на місцеву фауну та встановити допустимі межі чисельності.
3. Регулювання промислового вилову. Якщо вид буде визнано промисловим, необхідно запровадити обмеження, які унеможливлять екологічні дисбаланси.
4. Підвищення обізнаності. Інформувати рибалок, дайверів і працівників аквакультури про ознаки інвазивних видів та правила поводження з ними.
5. Наукові дослідження. Поглибити вивчення життєвого циклу, екологічної пластичності та впливу окуня на трофічні мережі Чорного моря.

Висновки

Корейський (темний) окунь — потенційно небезпечний інвазивний вид, який успішно адаптувався до умов Чорного моря. Його поширення може мати значні екологічні наслідки: від витіснення аборигенних видів до порушення стабільності екосистеми.
Для збереження біорізноманіття необхідні системні моніторингові програми, екологічне регулювання промислового вилову та наукова підтримка рішень у сфері морської політики.

Автор

Василь Иванов НАН

Джерела

1. ГПІМО НАН України. Зміни у біорізноманітті Чорного моря під впливом інвазивних видів. gpimo.nas.gov.ua
2. Новини TEK FM. “Корейський окунь у Чорному морі”.
3. Голос Криму. “Інвазивні види у водах Чорного моря”.
4. Nikvesti. “У Чорному морі з’явився новий хижак”.
5. Радіо Свобода Крим. “Темний окунь — новий мешканець Чорного моря”.
6. RIA Крим. “Екзотичний хижак у Чорному морі: кому загрожує небезпека”.
7. Вести Кавказа. “Далекосхідний вид стане промисловим у Чорному морі”.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Україна активно здійснює підготовчі заходи для інтеграції до Європейського Союзу, зокрема щодо проходження процедури офіційного скринінгу на відповідність національного законодавства вимогам права ЄС. Одним із ключових етапів цього процесу є підготовка за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура».

14–15 травня відбувся другий раунд імітаційних сесій, які моделюють формат майбутньої офіційної двосторонньої зустрічі між Україною та Європейською комісією.

Українську делегацію очолював Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. До її складу увійшли представники Мінагрополітики та Держрибагентства, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Делегація представила проєкти тематичних презентацій, виступів та позиційних матеріалів, що охоплюють ключові аспекти українського та європейського законодавства у сфері рибальства та аквакультури.

Особлива увага була приділена таким питанням:

• загальним принципам Спільної риболовної політики (CFP);
• ринковій політиці щодо продукції рибальства та аквакультури;
• інспекції та контролю у рибальстві;
• розвитку аквакультури та морському просторовому плануванню;
• боротьбі з незаконним, непідзвітним і нерегульованим (ННН) рибальством;
• плануванню вилову та можливостям риболовлі;
• структурній підтримці в рамках Європейського фонду мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF);
• механізмах державної допомоги;
• збору та управлінню даними.

Європейські партнери високо оцінили якість підготовки української делегації та реальні результати імплементації норм європейського законодавства.

Мінагрополітики та Держрибагентство висловлюють подяку міжнародним експертам з програми Ukraine2EU, проєкту IPRSA, а також фахівцям Виконавчого агентства з рибальства та аквакультури Болгарії за цінні коментарі, експертну підтримку та обмін досвідом, що є надзвичайно важливими для якісної підготовки України до переговорного процесу.

10 вересня 2025 року державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу у взаємодії з працівниками відділу водної поліції Білгород-Дністровського районного управління поліції ГУНП в Одеській області та співробітниками 26-го загону Державної прикордонної служби України виявили грубе порушення природоохоронного законодавства України.

Інцидент зафіксовано на території Національного природного парку «Тузловські лимани», а саме — на озері Алібей поблизу села Новомихайлівка. Особа, що вчинила правопорушення, здійснювала незаконний вилов водних біоресурсів з використанням двох ліскових сіток, що є забороненим знаряддям лову. У результаті було виловлено 439 особин кефалі гостроніс (Liza saliens), яка є важливим об’єктом промислового рибальства та має екологічне значення в лиманній екосистемі.

За фактом правопорушення складено адміністративний протокол відповідно до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу».

Згідно з проведеними розрахунками, збитки, завдані рибним запасам України, перевищують 8 мільйонів гривень, що свідчить про особливо небезпечний характер правопорушення як з точки зору екологічної шкоди, так і з огляду на економічні наслідки для держави.

facebook .com/sw.dei