Категорія: Новини

Опубліковано від

Загроза інвазивного виду — корейський (темний) окунь (Sebastes schlegelii) для екосистеми Чорного моря

Чорне море дедалі більше стає ареною змін у складі гідробіонтів, зумовлених як кліматичними, так і антропогенними факторами. Однією з найтривожніших тенденцій є поступове заселення новими видами, зокрема представником родини скорпенових — корейським (темним) окунем, який традиційно мешкає в Тихому океані.
У цій статті розглянуто походження і поширення виду в Чорному морі, механізми його впливу на місцеву екосистему, можливі наслідки та шляхи управління ризиком.

Походження та поширення виду

Вид Sebastes schlegelii (корейський або темний окунь) традиційно мешкає на східноазійських шельфах — біля берегів Кореї, Японії, Східного Китаю та російського Далекого Сходу.
Уперше окремі екземпляри цього виду були зафіксовані в Чорному морі в районі Балаклави (Крим) ще у 2013 році. Згодом чисельність виду почала зростати, а ареал — розширюватися.
Науковці відзначають, що цей вид добре адаптується до місцевих умов і демонструє підвищену швидкість росту.
Ймовірні шляхи потрапляння в Чорне море:

  • перенесення личинок через баластні води суден;
  • завезення з об’єктами аквакультури (наприклад, спатом устриць або інших морських організмів).

Біологічні характеристики та адаптивність

Корейський окунь — хижий прибережний вид, який живиться дрібною рибою та ракоподібними.
У Чорному морі він демонструє такі адаптивні переваги:

  • не впадає у зимову сплячку, що дає йому перевагу над місцевими видами;
  • активний у міжсезоння та споживає більше корму;
  • росте швидше, ніж у природному ареалі.

Ці ознаки свідчать про високий інвазійний потенціал і здатність виду ефективно натуралізуватися в нових умовах.

Екологічні ризики для Чорноморської екосистеми

Конкуренція за ресурси

Темний окунь потенційно конкурує з аборигенними хижими видами (зокрема зі скорпеною) за спільну кормову базу — креветок, крабів і дрібну рибу. Зростання його чисельності може призвести до дефіциту кормових ресурсів та зниження популяцій місцевих видів.

Хижий тиск

Оскільки S. schlegelii — ефективний хижак, його присутність може змінити структуру прибережних угруповань, зменшуючи чисельність чутливих видів, таких як барабулька. Це здатне спричинити каскадні зміни в харчових ланцюгах.

Промислова перспектива

Корейський окунь вважається цінним промисловим видом через якісне м’ясо. Водночас його надмірне розповсюдження може становити небезпеку для біорізноманіття. Розвиток промислового лову без екологічного контролю може стимулювати ще більшу інвазію.

Можливість подальшої експансії

Існують прогнози, що вид може поширитися з Чорного моря до Азовського, що підсилює необхідність моніторингу та превентивних дій.

Управління ризиком та рекомендації

  1. Моніторинг. Необхідно проводити систематичне спостереження за поширенням S. schlegelii, визначати його кількісні показники, умови проживання та динаміку росту.
  2. Оцінка впливу. Розробити моделі впливу окуня на місцеву фауну та встановити допустимі межі чисельності.
  3. Регулювання промислового вилову. Якщо вид буде визнано промисловим, необхідно запровадити обмеження, які унеможливлять екологічні дисбаланси.
  4. Підвищення обізнаності. Інформувати рибалок, дайверів і працівників аквакультури про ознаки інвазивних видів та правила поводження з ними.
  5. Наукові дослідження. Поглибити вивчення життєвого циклу, екологічної пластичності та впливу окуня на трофічні мережі Чорного моря.

Висновки

Корейський (темний) окунь — потенційно небезпечний інвазивний вид, який успішно адаптувався до умов Чорного моря. Його поширення може мати значні екологічні наслідки: від витіснення аборигенних видів до порушення стабільності екосистеми.
Для збереження біорізноманіття необхідні системні моніторингові програми, екологічне регулювання промислового вилову та наукова підтримка рішень у сфері морської політики.

Автор

Василь Иванов НАН

Джерела

  1. ГПІМО НАН України. Зміни у біорізноманітті Чорного моря під впливом інвазивних видів. gpimo.nas.gov.ua
  2. Новини TEK FM. “Корейський окунь у Чорному морі”.
  3. Голос Криму. “Інвазивні види у водах Чорного моря”.
  4. Nikvesti. “У Чорному морі з’явився новий хижак”.
  5. Радіо Свобода Крим. “Темний окунь — новий мешканець Чорного моря”.
  6. RIA Крим. “Екзотичний хижак у Чорному морі: кому загрожує небезпека”.
  7. Вести Кавказа. “Далекосхідний вид стане промисловим у Чорному морі”.
Опубліковано від — Залишити коментар

Whitewater Fishing Thermoclyne: універсальна демісезонна куртка для українських рибалок

Бренд Whitewater Fishing, що спеціалізується на виробництві екіпірування для рибальства, представив нову Thermoclyne Hooded Jacket — куртку, спеціально розроблену для використання в міжсезоння. Назва моделі походить від океанографічного терміна «термоклін», який позначає перехідний шар між теплою поверхневою та холодною придонною водою. У контексті одягу це символізує адаптивність до мінливих погодних умов, характерних для весни й осені.

Контекст для України

Для рибалок в Україні ця куртка потенційно стане одним із найбільш функціональних елементів екіпірування завдяки своїй універсальності, терморегулюючим властивостям і ергономічному дизайну, що враховує потреби користувачів у польових умовах.

Концепція: Надійний супутник міжсезоння

Модель Thermoclyne розроблена як багатофункціональне рішення для більшості ситуацій, з якими стикаються рибалки в перехідні сезони. Хоча куртка не призначена для екстремальних умов (зливи, сильні морози), вона ефективно захищає від вітру, ранкової прохолоди й дрібних опадів. Матеріали забезпечують повітропроникність, що дозволяє уникнути перегріву під час активного руху.

Ключові характеристики

  • Захист від вітру та вологи: Використані сучасні матеріали (softshell або бондуваний фліс) з водовідштовхувальним покриттям DWR, яке забезпечує стікання крапель води з поверхні тканини.
  • Флісова підкладка: М’який внутрішній шар утримує тепло й ефективно відводить вологу від тіла.
  • Ергономічний крій: Рукави та плечі мають анатомічну форму, що не обмежує рухів при закиданні вудилища.
  • Функціональний каптур і кишені: Каптур з регулюванням захищає від вітру й не перешкоджає огляду. Кишені розміщено вище звичайного рівня — для зручного доступу навіть у забродному комбінезоні.

Рекомендовані сценарії використання в Україні

  • Ловля з човна восени й навесні: У таких регіонах, як середній Дніпро, ранкові температури можуть знижуватись до +5°C, а вдень підвищуватись до +15°C. Куртка дозволяє зберегти тепло на воді й адаптуватися до змін температури.
  • Берегове спінінгове рибальство: Ідеально підходить для мобільних рибалок, які активно пересуваються вздовж берегів річок, як-от Десна чи Південний Буг.
  • Міжсезонний утеплюючий шар: Thermoclyne може використовуватись під мембранну куртку як утеплення в умовах підвищеної вологості.
  • Міський функціональний одяг: Мінімалістичний, технічний дизайн дозволяє носити куртку в місті як частину повсякденного гардероба.

Висновки

Whitewater Fishing Thermoclyne Hooded Jacket — це технічно досконала, зручна та універсальна куртка, що повністю відповідає потребам рибалок у перехідні сезони. Вона здатна забезпечити оптимальні умови для рибальства упродовж осені, весни та частково зими. Завдяки поєднанню технологічності, ергономіки та адаптивності, ця модель має всі шанси стати важливою складовою екіпірування як для аматорських, так і для професійних рибалок в Україні.

Опубліковано від

Від човна до полиці: торгівля тихоокеанським тунцем — складний глобальний бізнес

Купці й продавці морепродуктів можуть робити більше для забезпечення сталості, якої очікують їхні споживачі.

Основні положення

  • Звіт «From Ship to Shelf, the Pacific Tuna Trade Is a Complex Global Business», опублікований 12 вересня 2025 року фон­дом Pew, ілюструє, як ланцюжок від вилову до реалізації тунця у Тихому океані є багаторівневим та глобально інтегрованим. Фонд Pew
  • Проєкт підготовлений за участі міжнародних риболовних груп, зокрема Industrial Economics Inc. та Gomez‑Hall Associates, які забезпечили емпіричну базу дослідження. Фонд Pew
  • Одним із ключових висновків є те, що для підтримки сталого розвитку промислу тунця необхідні покращення в управлінні, особливо в частинах ланцюжка, що відповідають за відстеження, звітність та відповідність стандартам сталості. Фонд Pew

Значення для науки і практики

  • Дослідження показує, що глобальний ринок тунця значною мірою залежить від прозорості та належного управління усіма ланками ланцюжка постачання — від промислу до роздрібної торгівлі.
  • Запропоновані авторськими групами рекомендації можуть слугувати орієнтиром для органів регулювання, РОХР, промисловості та екологічних організацій для удосконалення практик сталості.

pew. org/en/research-and-analysis/data-visualizations/2025/09/from-ship-to-shelf-the-pacific-tuna-trade-is-a-complex-global-business

Опубліковано від

Таймень (Hucho taimen) зникаючий хижак

Таймень (Hucho taimen): зникаючий хижак північних річок Сибіру

Анотація:
У статті розглядається біологія, поведінка та екологічне значення тайменя (Hucho taimen) — одного з найбільших представників родини лососевих. Наведено опис видового ареалу, морфологічних особливостей, трофічної поведінки та загроз для популяції виду, а також його роль у культурі північних народів.

Біологічна характеристика

Таймень (лат. Hucho taimen) — це найбільший представник родини Salmonidae, який мешкає виключно в прісноводних водоймах. На відміну від багатьох інших лососевих, він не здійснює міграції до моря, а все життя проводить у холодних, швидкоплинних річках з чистою водою та кам’янистим дном.

Максимальні зареєстровані розміри виду сягають понад 2 метрів у довжину при масі понад 100 кг. У сучасних умовах середній розмір особин, що трапляються рибалкам, становить 15–25 кг, що вже вважається великим трофеєм.

Трофічна поведінка та адаптації

У молодих тайменів на тілі присутні темні смуги й плями, що нагадують забарвлення тигра, за що їх іноді називають «річковими тиграми». Молодь живе зграями, але з віком стає одиночками, що агресивно охороняють власну територію.

Таймень — активний хижак. Його раціон складається з риб, водоплавних птахів, дрібних ссавців, іноді — навіть білок, що випадково опинилися у воді. Зубна система виду складається з двох рядів гострих зубів, здатних утримувати велику здобич. Під час нересту частина зубів випадає, однак згодом відновлюється.

Рибальство та поведінкові особливості

Зловити тайменя — надзвичайно складне завдання. Риба активно чинить опір, здійснюючи стрімкі ривки, занурення та навіть перевертаючи човни. Через таку поведінку рибалки часто порівнюють боротьбу з тайменем із сутичкою з хижаком аналогічного класу — тигром.

Під час нересту, що проходить навесні, таймені утворюють сталі пари. Самці в цей період проявляють високу агресію, захищаючи самку та ікру від потенційних загроз. Такі поведінкові риси схожі з територіальною поведінкою великих хижих ссавців.

Екологічне значення

Зникнення тайменя як ключового хижака прісноводних екосистем може спричинити порушення трофічного балансу. Вид виконує функцію природного регулятора чисельності дрібної риби та дрібних хребетних, тим самим запобігаючи деградації біоценозу.

Охоронний статус

В умовах антропогенного тиску, забруднення вод і неконтрольованого рибальства популяції тайменя зазнають стрімкого скорочення. Вид занесено до Червоної книги як зникаючий. У більшості регіонів діє правило «спіймав — відпусти», коли рибалки після фіксації розміру й фото відпускають рибу назад у воду.

Культурне значення

Для корінних народів Сибіру таймень є символом сили й водної стихії. Його зображення можна знайти на шаманських бубнах, а у фольклорі він часто виступає у ролі духа-хранителя річки. Сьогодні інтерес до виду зростає як серед біологів, так і серед екотуристів, які подорожують у важкодоступні регіони, як-от плато Путорана.

Висновки

Таймень — не просто гідробіонт, а справжній символ диких північних річок. Збереження цього виду є важливою частиною зусиль із підтримання біорізноманіття в арктичних і субарктичних екосистемах. Відповідальне ставлення до природи — єдиний шлях зберегти «річкового тигра» для майбутніх поколінь.

Опубліковано від

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності 15 вересня

15 вересня 2025 року набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12) у 2022 році. Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».

Опубліковано від — Залишити коментар

Типові помилки під час аматорської риболовлі.

Типові помилки під час аматорської риболовлі: аналіз факторів, що впливають на ефективність улову

Анотація:
У статті розглянуто поширені помилки, яких припускаються рибалки-аматори в процесі риболовлі. Визначено ключові чинники, що впливають на результативність риболовлі: вибір водойми, погодні умови, підбір снастей, техніка закидання та поведінка на водоймі. Наголошено на важливості цілісної підготовки та адаптації до зовнішніх умов для підвищення ефективності риболовного процесу.

Вступ

Рекреаційне рибальство — популярна форма дозвілля, що поєднує елементи спорту, відпочинку та контактної взаємодії з природою. Проте ефективність риболовлі залежить не лише від наявності риби у водоймі, а й від рівня підготовки рибалки, дотримання технічних та поведінкових норм. У цьому матеріалі проаналізовано основні помилки, що знижують імовірність успішного улову.

1. Невдалий вибір місця риболовлі

Географічне розташування точки лову безпосередньо впливає на активність риби. Рибалки часто ігнорують такі фактори, як рельєф дна, наявність підводної та прибережної рослинності, швидкість течії, рівень прозорості та температура води. Для ефективної риболовлі рекомендовано здійснювати попереднє вивчення гідрологічних умов водойми.

2. Ігнорування метеорологічних умов

Температура повітря, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру є критично важливими змінними, що регулюють активність риби. Існують численні дослідження, які підтверджують залежність клювання від синоптичної ситуації. Планування риболовлі без урахування прогнозу погоди істотно знижує шанси на успішний улов.

3. Невірний підбір снастей

Універсальних снастей не існує. Волосінь, гачки, поплавці та приманки мають бути підібрані відповідно до виду цільової риби, умов водойми, глибини та характеру дна. Наприклад, надто тонка волосінь не витримає великого трофею, а занадто груба — відлякає обережну рибу. Невідповідність спорядження типу риболовлі (донна, поплавцева, спінінгова) часто призводить до нульового результату.

4. Надмірне використання прикормки

Поширена помилка серед новачків — надмірне або неправильне внесення прикормки. У великих кількостях вона може призвести до перенасичення риби, що втратить інтерес до наживки. Більш того, хімічно агресивна прикормка або продукти з різким запахом здатні відлякувати рибу. Оптимальне дозування та якісний склад прикормки — важлива складова успіху.

5. Помилки у техніці закидання

Точність і акуратність закидання наживки — ключовий етап процесу риболовлі. Грубі рухи, ривки, потрапляння снастей у непридатні для лову ділянки (водорості, корчі) або надмірний шум можуть злякати рибу. Недостатнє володіння технікою закидання часто стає причиною заплутування оснастки або її пошкодження.

6. Недостатній технічний огляд спорядження

Перед початком риболовлі необхідно здійснити перевірку всіх елементів снастей: стан гачків (гострота), цілісність волосіні, справність котушок, наявність необхідного спорядження. Ігнорування цього етапу часто призводить до втрати риби під час виважування або навіть до зриву всієї риболовлі.

7. Неправильна поведінка на водоймі

Риба чутлива до шуму, вібрацій і рухів на поверхні води. Гучні розмови, ввімкнена музика або неакуратне переміщення можуть призвести до зниження активності риби в радіусі кількох десятків метрів. Тому дотримання тиші є базовим правилом поведінки під час риболовлі.

8. Ігнорування специфіки риболовлі за типами умов

Різні типи риболовлі (наприклад, спінінгова, фідерна, підлідна) вимагають використання специфічних снастей та технік. Відсутність адаптації до конкретних умов ловлі — типова помилка рибалок, особливо початківців. Універсальні рішення рідко бувають ефективними.

9. Завищена самооцінка

Навіть досвідчені рибалки не застраховані від помилок. Переконаність у власній майстерності іноді заважає звернути увагу на дрібниці, які визначають результат. Надмірна самовпевненість, як правило, знижує гнучкість мислення та адаптивність до змінних умов.

10. Неврахування добових ритмів активності риби

Активність більшості видів риб є циркадною — вона змінюється залежно від часу доби. Улов з ранку та ввечері суттєво відрізняється від денного чи нічного. Перед виходом на риболовлю рекомендовано вивчити біологічні ритми цільових видів.

Висновки

Риболовля — це не лише форма відпочинку, а складна система, яка включає технічні, екологічні, етичні та психологічні аспекти. Результативність риболовлі безпосередньо залежить від підготовки, поведінки та здатності адаптуватися до умов. Усвідомлення типових помилок і їх попередження сприяє як підвищенню ефективності улову, так і формуванню культури відповідального рибальства.

Опубліковано від

Зимова риболовля на карася

В холодну пору карась тримається стабільних і безпечних зон: глибоких ям, старого русла, мулистого дна та ділянок без течії. Саме там вода тепліша й риба економить енергію.

Українська Рибалка

Опубліковано від

Осінні особливості поведінки та промислово-любительського лову чехоні (Pelecus cultratus) у внутрішніх водоймах України

Стаття присвячена аналізу сезонних змін у поведінці чехоні (Pelecus cultratus) у період осінньої міграційно-харчової активності та оптимальних методів її цілеспрямованого лову. Розглянуто просторово-часові особливості переміщення риби, вплив температурних змін на вибір біотопів, а також ефективні технічні та тактичні прийоми рибальства.

1. Біологічні та сезонні особливості виду

Чехоня, або срібляста тараня (Pelecus cultratus), є типовим представником пелагічних іхтіофауністичних комплексів річкових та водосховищних екосистем. Восени відбувається активізація харчової поведінки виду, що зумовлено підготовкою до зимівлі та формуванням щільних зграєвих угруповань. У цей період риба демонструє підвищену трофічну активність та значну мобільність.

Зі зниженням температури води чехоня переходить від верхніх і середніх горизонтів водної товщі до глибших ділянок руслової частини водойм. Цей процес є адаптивною реакцією на зміни кисневого режиму та термальних характеристик водного середовища.

2. Просторове розміщення та вибір біотопів

У річкових системах України найбільш перспективними осінніми ділянками для виявлення скупчень чехоні є:

  • піщані коси та підводні тераси;
  • бровки, схили руслових каналів;
  • ділянки, де спостерігається зміна напрямку течії;
  • місця злиття водних потоків і локальні гідродинамічні «зони підсилення».

Такі біотопи характеризуються достатньою концентрацією зоопланктону та дрібних водних безхребетних, що становлять основу раціону чехоні восени.

3. Добові ритми активності

Встановлено, що піки харчової активності виду припадають на ранкові та присмеркові години. Похмура погода, знижена освітленість та відсутність різких метеорологічних коливань створюють оптимальні умови для інтенсивного живлення, що підвищує ймовірність успішного вилову.

4. Застосування рибальських технологій

4.1. Вибір спорядження

Для цілеспрямованого лову чехоні в осінній період найбільш ефективним є використання фідерних снастей. Фідер забезпечує:

  • високу точність подачі оснастки у визначений сектор;
  • можливість утримання зграї в зоні лову за допомогою регулярної подачі прикормки;
  • ефективну фіксацію обережних клювань риби.

4.2. Наживки та насадки

Найкраще зарекомендували себе:

  • дощовий черв’як;
  • пінопластові кульки у комбінації з опаришем;
  • мотиль (особливо дрібний осінній).

Їх поєднання забезпечує триваліше утримання риби поблизу гачка та провокує реагування навіть на фонову активність популяції.

5. Використання прикормкових сумішей

Осіння прикормка виконує функцію концентрування зграї у визначеному локусі. Ефективними є суміші на основі панірувальних сухарів з додаванням:

  • подрібненого черв’яка;
  • дрібного мотиля;
  • компонентів із високою кормовою привабливістю.

Наявність органічних білкових часток у прикормці відповідає природним трофічним потребам виду в осінній сезон.

6. Динаміка просторової поведінки та техніка лову

Під час риболовлі важливо враховувати можливу зміну вертикального положення зграї у водній товщі. Регулярна зміна дистанції та глибини лову дозволяє оперативно локалізувати активну групу риб. Часті закидання та підтримання ритмічності годівлі створюють «трофічний шлейф», який утримує чехоню в зоні риболовлі.

Висновки

Осінній період характеризується комплексом факторів — зниженням температури, зміною гідрологічних умов та міграційно-харчовою активністю — що значно підвищують результативність лову чехоні. Використання фідерних технологій, грамотно підібраних наживок і якісної прикормки дозволяє оптимізувати процес лову та забезпечує його стабільну ефективність. Отримані дані можуть бути використані як у практиці любительського рибальства, так і для більш глибоких іхтіологічних досліджень сезонної поведінки виду Pelecus cultratus.

В’ялена чехонь

В’ялена чехонь

30,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Ігор Клименок призначений Головою Держрибагентства України

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Опубліковано від

Україна готується до скринінгу acquis ЄС: за розділом «Рибальство та аквакультура»

Україна активно здійснює підготовчі заходи для інтеграції до Європейського Союзу, зокрема щодо проходження процедури офіційного скринінгу на відповідність національного законодавства вимогам права ЄС. Одним із ключових етапів цього процесу є підготовка за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура».

14–15 травня відбувся другий раунд імітаційних сесій, які моделюють формат майбутньої офіційної двосторонньої зустрічі між Україною та Європейською комісією.

Українську делегацію очолював Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. До її складу увійшли представники Мінагрополітики та Держрибагентства, а також Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Делегація представила проєкти тематичних презентацій, виступів та позиційних матеріалів, що охоплюють ключові аспекти українського та європейського законодавства у сфері рибальства та аквакультури.

Особлива увага була приділена таким питанням:

  • загальним принципам Спільної риболовної політики (CFP);
  • ринковій політиці щодо продукції рибальства та аквакультури;
  • інспекції та контролю у рибальстві;
  • розвитку аквакультури та морському просторовому плануванню;
  • боротьбі з незаконним, непідзвітним і нерегульованим (ННН) рибальством;
  • плануванню вилову та можливостям риболовлі;
  • структурній підтримці в рамках Європейського фонду мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF);
  • механізмах державної допомоги;
  • збору та управлінню даними.

Європейські партнери високо оцінили якість підготовки української делегації та реальні результати імплементації норм європейського законодавства.

Мінагрополітики та Держрибагентство висловлюють подяку міжнародним експертам з програми Ukraine2EU, проєкту IPRSA, а також фахівцям Виконавчого агентства з рибальства та аквакультури Болгарії за цінні коментарі, експертну підтримку та обмін досвідом, що є надзвичайно важливими для якісної підготовки України до переговорного процесу.