Категорія: Новини

Опубліковано від

Рекламний скандал. Кампанія з мертвим лососем від Boden

Кампанія з мертвим лососем від Boden: рекламний скандал та реакція рибної індустрії

Вступ

Сучасний маркетинг часто вдається до візуального шоку, щоб привернути увагу споживачів. Проте не кожна провокація виправдана. У жовтні 2025 року британський бренд одягу Boden опинився в центрі скандалу після запуску рекламної кампанії, у якій моделі позували з мертвими лососями на фоні сільської природи. Кампанія викликала хвилю обурення серед рибалок, захисників довкілля та громадськості. Цей випадок підняв важливі питання про етику у рекламі, сприйняття дикої та вирощеної риби, а також відповідальність брендів у часи екологічної кризи.

Суть події та реакція суспільства

За повідомленням видання SalmonBusiness, рекламна зйомка проходила в сільській місцевості. Моделі у светрах Fair Isle і кілтах тримали в руках мертвих лососів та рибальське спорядження. Візуально це нагадувало стильні сценки «традиційного відпочинку на природі», однак багатьох глядачів це обурило.

Зокрема, реакція британських рибалок-любителів (англерів) була надзвичайно гострою. Вони заявили, що така естетизація мертвих риб — це зневага до природи, особливо на тлі скорочення популяцій дикого лосося у річках Великобританії.

У відповідь компанія Boden принесла вибачення та видалила фото з офіційних платформ, зазначивши, що не мала наміру ображати жодну з груп і підтримує збереження природи.

Причини критики: аналіз контексту

1. Мода проти екології?

Використання мертвих тварин у модній фотографії завжди викликає полярні реакції. Для одних — це просто арт, для інших — об’єктивізація природи. У даному випадку, поєднання мертвої риби з модною продукцією здалося багатьом вкрай невдалим.

2. Дика чи вирощена риба — кому яка різниця?

Однією з проблем стало те, що публіка не розрізняє, звідки походить лосось на фото — це дика риба чи фермерська. Якщо це риба з супермаркету (тобто з аквакультури), чому її зображають у стилі «диких пригод»? Це викликає дисонанс і підживлює хибні уявлення про рибу як таку.

3. Ризик репутаційної шкоди для всієї галузі

Навіть якщо бренд не має прямого відношення до рибної галузі, подібні інциденти можуть вплинути на сприйняття споживачем самої ідеї споживання риби. Особливо — якщо рибу подають як «реквізит». Це формує образ: «риба — це лише об’єкт», і може знизити довіру до галузі аквакультури в цілому.

Уроки для брендів і рибної галузі

  1. Уважність до контексту. Якщо бренд використовує візуальні образи, пов’язані з природою чи тваринами, потрібно враховувати потенційний контекст і соціальну чутливість.
  2. Пояснення — ключ до розуміння. Якщо вже використовується мертва тварина — слід зазначити, звідки вона, з якою метою, в якому стані.
  3. Інформування споживача. Рибна галузь має бути проактивною у донесенні інформації про етичне вирощування, сертифікацію, походження риби тощо.
  4. Швидка реакція. Boden зробили правильно, що одразу видалили матеріал і публічно вибачилися. Ігнорування подібних інцидентів лише посилює негатив.

Висновок

Історія з рекламною кампанією Boden демонструє, наскільки важливо сьогодні для брендів враховувати екологічний та етичний контекст. Те, що ще 10 років тому могло здатися просто «артом», нині може бути розцінене як неетична або безвідповідальна комунікація. Для рибної галузі це нагадування про важливість репутації, прозорості й комунікаційної гігієни — навіть у випадках, коли негативний контекст походить ззовні.

Джерела:

  1. The Telegraph. “Boden fashion campaign featuring dead salmon triggers backlash”
  2. SalmonBusiness. “Ad campaign featuring dead salmon sparks angler backlash”
  3. NASCO. North Atlantic Salmon Conservation Organization. Reports & Public Comments.
  4. BBC News Archives. “Wild salmon population in UK rivers at risk” (2023).
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture, 2022.
Опубліковано від — Залишити коментар

Краби в тирсі (“sawdust crab”)нові формати продажу

Конкуренція між супермаркетами: нові формати продажу

У трьох найбільших мережах супермаркетів Південної Кореї — E-Mart, Lotte Mart і Homeplus — триває активна торгівля крабами. Магазини змагаються не лише за цінами, але й за свіжістю продукції.

📦 Краби в тирсі (“sawdust crab”)

Цей формат передбачає живе зберігання крабів у 100% дерев’яній тирсі — без заморожування чи обробки. Вважається, що така технологія імітує природне середовище (мілини), де краби можуть дихати й рухатись, завдяки чому вони залишаються живими до моменту продажу.

Спроби крабів вириватись із тирси створюють ефект свіжості, що спонукає покупців частіше відкривати гаманці.

🧊 “Великі краби” (big crab) — дешевші, але менш живучі

Ці краби виловлюються масово за допомогою мереж траулерів. Їх одразу охолоджують льодом. Завдяки мінімальній обробці та сортуванню, ціна нижча, ніж у тирсових крабів, однак життєздатність слабша, ніж у тих, що утримувалися в спеціальних ємностях з тирсою.

💬 Коментар галузевого експерта

Представник галузі зазначив:

«Краби, які надходять у продаж після зняття заборони, продаються приблизно два з половиною місяці.

Вони мають високий попит серед споживачів, які шукають сезонні страви.


Особливо цьогоріч, коли рік видався врожайним, доступна ціна стимулює значне зростання продажів».

Опубліковано від

ISSF опублікувала огляд лов тропічного тунця, за 2025 рік

У звіті показано зростання кількості суден на 3,8 % при мінімальному збільшенні вантажності; 74 % суден внесені до реєстру суден ISSF ProActive.

Міжнародний фонд сталого розвитку морепродуктів (ISSF) опублікував оновлений звіт «Snapshot of the Large-Scale Tropical Tuna Purse Seine Fishing Fleets» («Огляд флоту, що займається великомасштабним кошельковим ловом тропічного тунця»), який є унікальною глобальною оцінкою тенденцій зміни вантажності суден, зайнятих промислом тропічного тунця. Автори підрахували, що станом на червень 2025 року 675 суден, зайнятих великомасштабним кошельковим ловом (LSPS), ведуть промисел тропічного тунця, що на 3,8 % більше, ніж минулого року, а загальний об’єм рибних трюмів (FHV) становить понад 864 000 м³ (кубічних метрів), що є зростанням загальної промислової потужності менш ніж на 0,2 % порівняно з минулим роком.

«ISSF — єдина організація, яка щорічно збирає та аналізує глобальні дані про потужності цих флотів», — заявив доктор Віктор Рестрепо, віцепрезидент ISSF з науки. «Наша серія оглядів надає науково обґрунтовану інформацію для підтримки прийняття рішень регіональними органами управління рибальством (RFMO) та галуззю щодо сталого управління потужностями промислу тунця — ключового питання для довгострокового здоров’я океану».

Судна, які відповідають вимогам LSPS (вантажність судна не менше 335 м³), забезпечують більшу частину світового вилову тропічного тунця. Для оновлення звіту ISSF збирає дані з реєстрів суден RFMO та інших джерел, звертаючи особливу увагу на судна, що ведуть промисел жовтоперого, смугастого та великоглазого тунця.

Основні висновки огляду 2025 року

  • Додавання нових суден: 47 суден LSPS, збудованих після 2012 року, були додані до списків дозволених суден RFMO з моменту публікації звіту за 2024 рік, у тому числі 11 нових, збудованих у 2024 і 2025 роках. Понад половина з них ходить під прапором Індонезії і має вантажність, близьку до порогового значення 335 м³.
  • Мінімальний приріст вантажності: хоча кількість суден LSPS зросла з 650 до 675, загальна вантажність збільшилася лише незначно — з 863 100 м³ до 864 700 м³.
  • Оновлення флоту: дев’ять суден LSPS виведені з промислу через утилізацію або затоплення в період 2024–2025 років, що підкреслює необхідність враховувати виведення суден з експлуатації поряд з поповненням флоту при оцінці його потужності.
  • Прозорість на підйомі: 498 із 675 суден LSPS (74 %) наразі зареєстровані у незалежно перевіреному Реєстрі суден ProActive Vessel Register (PVR) ISSF, що становить 83 % від загальної кількості суден FHV. PVR — добровільний інструмент прозорості, який висвітлює методи роботи суден, що сприяють сталому промислу тунця.
  • Моделі маркування: вперше в звіті наведено аналіз тенденцій у прапорах суден з часом, що показує: судна LSPS, які плавають під прапорами країн, що розвиваються або формуються, нині перевищують за чисельністю судна під прапорами розвинених країн у співвідношенні 3,47 — більш ніж удвічі більше, ніж у першому огляді 2012 року.
  • Глобальні тенденції: загальна кількість суден, зайнятих кошельковим ловом тунця у світі, зросла на 9 % — з 1939 у 2024 році до 2106 у 2025 році. Регіон Комісії з рибальства в західній і центральній частинах Тихого океану (WCPFC) залишається найбільшим за кількістю суден кошелькового лову тунця (332).
  • Міжрегіональні дозволи: 12 % суден LSPS мають дозвіл на промисел у більш ніж одному регіоні RFMO, що ускладнює управління потужностями на регіональному рівні.

Рекомендації для промисловості та РРХО

У звіті наведено низку рекомендацій для судновласників та РРХО:

  • Розширення використання IMO номерів: використання IMO номерів судами LSPS зросло з 12 % у 2011 році до 99 % на сьогодні. ISSF закликає до подальшого поширення використання IMO номерів на всі типи та розміри суден.
  • Покращення точності даних про судна: для усунення прогалин у даних необхідно посилити контроль якості при поданні інформації до реєстрів суден RFMO.
  • Відстеження активних потужностей: усі РРХО повинні вести не лише списки дозволених суден, а й облік суден, що ведуть активний промисел щороку.

«Ретельне і послідовне відстеження обсягів вилову тунця допомагає забезпечити відповідність зусиль зі сталого розвитку динаміці змін риболовного флоту», — зазначив Рестрепо. «Щорічна публікація цих даних є критично важливою для підвищення відповідальності, прийняття науково обґрунтованих рішень і стимулювання постійного вдосконалення у всьому ланцюгу поставок морепродуктів».

Опубліковано від

В Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З 1 жовтня в Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З початку жовтня в Україні офіційно завершився сезонний нерестовий мораторій на вилов раків, запроваджений задля збереження їх популяцій у період розмноження. Відтепер дозволено здійснювати промисел, однак — у межах законодавчих норм, зокрема: не більше 30 раків на добу на одну особу, заборонено нічний вилов із підсвічуванням.
Основні правила вилову раків:
На водоймах загального користування: не більше 30 раків на одну особу на добу.
На платних водоймах: не більше 50 раків на одну особу на добу.
Дозволені способи вилову:
ручне збирання; раколовка типу «хапка» з діаметром не більше 70 см та розміром вічка не більше 22 мм; волосінь із приманкою; рогатка; розщіп (до 5 снастей на одного рибалку).
Заборони
Вилов особин меншого ніж дозволений мінімальний розмір.
Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.
За порушення — адміністративна відповідальність та штраф 3 332 грн (65 евро) за кожного рака, виловленого незаконно.

Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.

🦞 Біологічна характеристика прісноводних раків України

У водоймах України переважає рак річковий широкопалий (Astacus astacus) та рак довгопалий (Astacus leptodactylus).

  • Широкопалий рак є автохтонним видом, надає перевагу чистим, прохолодним і добре насиченим киснем водоймам (озера, річки, великі ставки).
  • Довгопалий — більш витривалий, здатен жити у водоймах зі зниженим рівнем кисню, витримує легку забрудненість, часто зустрічається у дельтах річок.

Обидва види мають характерний панцир темно-зеленого або бурого кольору, довжина дорослих особин зазвичай від 10 до 20 см, хоча інколи трапляються екземпляри до 25 см. Живуть раки переважно у прибережній зоні, ховаючись під корчами, камінням чи у виритих норах.

🍽️ Живлення, екосистемна роль і харчова цінність

Раки — всеїдні детритофаги. Вони харчуються:

  • залишками рослин;
  • водоростями;
  • мертвою рибою;
  • дрібними молюсками, хробаками, личинками комах.

У природі вони виконують роль санітарів водойм, регулюючи органічне навантаження.

З точки зору харчової цінності, м’ясо рака є дієтичним продуктом, багатим на:

  • білки (≈ 18 г/100 г м’яса);
  • вітаміни групи B, PP, E;
  • мікроелементи — йод, фосфор, кальцій, магній.

М’ясо містить мінімум жирів і має низьку калорійність (~80–90 ккал/100 г), що робить його корисним у раціоні спортсменів, дітей, людей похилого віку.

👨‍🍳 Рецепт: Рак варений у кропі з часником

Інгредієнти:

  • живі раки — 1–2 кг;
  • вода — 3–4 л;
  • сіль — 2–3 ст. л.;
  • пучок свіжого кропу (з насінням);
  • 4–5 зубчиків часнику;
  • лавровий лист, перець горошком (за бажанням).

Приготування:

  1. Добре промити раків у кількох водах.
  2. Закип’ятити воду з сіллю та спеціями.
  3. Додати кріп і часник, довести до інтенсивного кипіння.
  4. Опускати раків по черзі (живих!) — варити 12–15 хв після закипання.
  5. Дати настоятися в бульйоні ще 10 хв.

Подавати гарячими або охолодженими, з лимоном і темним хлібом.

🌿 Заклик до сталого ставлення

Вилов раків — не лише гастрономічне задоволення, але й частина екологічної відповідальності. Дотримання квот, використання дозволених засобів і повага до природних циклів дозволить зберегти цю цінну водну живність для наступних поколінь.

📌 Матеріал підготовлено для науково-популярного журналу з урахуванням даних Держекоінспекції, ІЕП НАН України та кулінарних джерел.

Раки

Раки

27,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні:

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні: нормативно‑організаційний та економічний аналіз

Вступ

Відтворення водних біоресурсів є однією з ключових складових екосистемного підходу до управління водними екосистемами. В Україні протягом останніх років зростає зацікавленість у впроваджененні інструментів публічних закупівель, зокрема — проведенні аукціонів для придбання малька за державний кошт. Такий підхід потенційно може підвищити прозорість, ефективність використання бюджетних ресурсів, а також стимулювати конкуренцію серед постачальників.

Нижче наведено структуру впровадження цієї інновації, її потенційні переваги та виклики, а також первинні результати застосування в Україні.

Нормативно-правова база та механізм

  1. Законодавча основа та принципи прозорості
    Держава, зокрема Міністерство економіки України, у співпраці з відомствами, що відповідають за екологію та рибне господарство, розробляє порядок проведення таких закупівель із врахуванням чинного законодавства про публічні закупівлі.
    Основна ідея — трансформація закупівель малька (молоді риби) в публічні аукціони через систему «Прозорро.Продажі» або суміжні платформні модулі. Це дозволяє залучити більшу кількість постачальників, створює рівні умови змагання та усуває «ручні» корупційні практики.
  2. Механізм аукціону / закупівлі
    • Замовник (орган влади або уповноважена установа) оголошує лот із визначенням кількості малька, виду, місця поставки, умов вирощування та транспортування, технічних вимог тощо.
    • Потенційні постачальники подають свої пропозиції в системі аукціонів.
    • Переможець обирається за критеріями, які можуть включати ціну, якість, умови доставки, біологічні характеристики малька — з урахуванням бюджетних обмежень і вимог до екологічної безпеки.
    • Після укладання контракту з переможцем здійснюється доставка, контроль якості, приймання і заселення малька у водойму.
  3. Контроль та підзвітність
    Для забезпечення якості та відповідності вимогам державного замовлення передбачаються:
    • лабораторний контроль стану малька (здоров’я, щільність, вікові характеристики);
    • перевірки місця вирощення / постачання;
    • інструменти звітування для публічного моніторингу та аудиту.

Потенційні переваги та ризики

Переваги

  • Економічна ефективність: конкуренція серед постачальників має знижувати вартість одиниці малька, що дозволяє забезпечити більший обсяг зариблення при тій самій бюджетній видатці.
  • Прозорість та підзвітність: відкриті лоти в публічних системах забезпечують можливість контролю з боку громадськості та антикорупційних інститутів.
  • Стимулювання галузі: виробники малька та аквакультурні підприємства отримують чіткі сигнали про потреби з боку держави, що може стимулювати підвищення якості, масштабування виробництва, інновації.
  • Екологічні та соціальні вигоди: відтворення популяцій риб сприяє біорізноманіттю, підтримці підсистем водного господарства, створенню робочих місць у регіонах, особливо в сільський місцевості.

Ризики та виклики

  • Якість постачання: недостатній контроль або низький рівень стандартів може призвести до поставки слабкого малька, що загине після заселення.
  • Логістичні труднощі: транспортування малька, особливо на далекі відстані, потребує спеціалізованих умов (температура, кисневі режими, часові обмеження).
  • Бюджетні обмеження та невизначеність: коливання бюджетних видатків, затримки фінансування, конкуренція з іншими програмами можуть впливати на стабільність закупівель.
  • Зловживання або корупційні ризики: навіть у системах із прозорістю можливі спроби формування картельних угод, маніпулювання умовами лоту або кваліфікаційними критеріями.
  • Неузгодженість з екологічною політикою: якщо при виборі генно-близького малька застосовуються невідповідні критерії, це може призвести до генетичного стискання популяцій або негативного впливу на екосистеми.

Первинні дані, практика та оцінка результатів

  1. Перші результати реалізації аукціонів на рибу
    За даними ЗМІ та аналітичних джерел, впровадження аукціонів вже дало економічний ефект: за певний період країна отримала надходження від використання водних біоресурсів у розмірі 54 млн грн через аукціонні механізми в системі «Прозорро.Продажі».
    Також повідомляли, що в 2024 році із старту проведення таких торгів було реалізовано близько 71 % від усіх лотів.
    Але ці показники поки що не охоплюють детального аналізу впливу на екологічні та біологічні результати відтворення.
  2. Економічна логіка зариблення
    За словами представників галузі, вкладений мільйон гривень у зариблення може приносити додаткові податкові надходження в місцеві бюджети в розмірі 1,3 млн грн, за умови належного контролю та ефективного заселення.
    Ця цифра слугує аргументом на користь використання державних коштів як інвестицій у розвиток водного господарства, а не лише як соціальної підтримки.
  3. Приклади реалізації на місцевому рівні
    Наприклад, на Полтавщині в межах місцевих програм збереження і відтворення водних біоресурсів на 2025 рік місцевий бюджет виділив близько 100 тис. грн на зариблення Кременчуцького водосховища.
    Програма передбачає вселення молоді водних біоресурсів, супроводжуване контролем і моніторингом.

Рекомендації для подальшого вдосконалення

  1. Розробити стандарти якості малька та сертифікацію
    Необхідно затвердити чіткі критерії для постачальників (генетичні характеристики, щільність, вік, виживаність) та створити систему незалежної сертифікації та лабораторного контролю.
  2. Оптимізація логістики і транс­портних процедур
    Продумати мережу логістичних вузлів, можливості локального вирощення малька ближче до водойми, умови зберігання під час транспортування, мінімізацію стресу для риб.
  3. Постійний моніторинг біологічного ефекту
    Після заселення необхідно відстежувати виживаність, приріст, розповсюдження в популяції, а також взаємодію з існуючими видами в екосистемі.
  4. Аналіз ефективності та коригування механізмів закупівель
    Проводити регулярний огляд та аудит результатів аукціонних процедур — з урахуванням вартості, якості, своєчасності поставок і екологічного ефекту.
  5. Посилення інституційної спроможності
    Навчання персоналу, розробка методичної та програмної підтримки, створення інформаційної платформи для прозорого звітування та аналізу даних.

Висновки

Проведення аукціонів для придбання малька за державні кошти — це інноваційний підхід, який має значний потенціал для підвищення ефективності відтворення рибних ресурсів в Україні. Він поєднує економічні стимули, принципи прозорості й можливості державного регулювання. Проте успіх залежить від належного законодавчого забезпечення, чітких стандартів якості, логістики, моніторингу і контролю. На нинішньому етапі існують підтверджені позитивні ефекти (зростання доходів, реалізація лотів), але потребується системний аналіз екологічного впливу та коригування механізмів на практиці.

Опубліковано від

Українська делегація разом з Європейською Комісією розпочали скринінгові зустрічі у Брюсселі за розділом 13 «Рибальство та аквакультура»

У другій половині 2025 року Україна та Європейська Комісія офіційно розпочали скринінгові зустрічі за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — ключовим етапом у межах кластера «Ресурси, аграрна та коґезійна політика». Цей розділ довго вважався одним із найскладніших, через жорсткі технічні стандарти в сфері морських вод, контролю, просторового планування та екологічної відповідності.

Що включає розділ 13

Скринінг охоплює низку тематичних напрямів, серед яких:

  • Загальні принципи Спільної риболовної політики (Common Fisheries Policy, CFP)
  • Ринкова політика продукції рибальства та аквакультури
  • Інспекція й контроль, боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство)
  • Аквакультура та морське просторове планування
  • Плани вилову, квоти, можливості риболовлі
  • Структурна підтримка через Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF)
  • Механізми державної допомоги, управління даними і звітність

Українська сторона підготувала позиційні матеріали, проводила імітаційні сесії, узгоджувала демонстраційні презентації законодавчих змін, що мають наблизити національні норми до стандартів ЄС.

Актуальний контекст і підготовка

До початку формальних переговорів Україна провела кілька імітаційних сесій у квітні 2025 року, які моделювали хід офіційної зустрічі з ЄК. З українського боку в них брали участь Міністерство аграрної політики та Держрибагентство, зокрема під головуванням першого заступника міністра Тараса Висоцького. Європейські партнери надали фахові коментарі, поділилися практиками з Болгарії та інших країн з досвідом інтеграції.

У серпні 2025 року в Полтавському аграрному університеті відбулися регіональні слухання, покликані залучити представників бізнесу, науковців і громадськість до обговорення позицій України щодо розділу 13.

Крім того, у межах підготовки держава взяла курс на розвиток аквакультури: зокрема, вдосконалення селекції, підвищення якості матеріалу для зариблення та стандартизацію племінних господарств.

Основні виклики та перспективи

Виклики

  1. Суміжність із законодавством ЄС
    Законодавчі акти в сфері рибальства та аквакультури в ЄС є дуже деталізованими і численними, тому Україна має довести, що її норми охоплюють усі аспекти — від екологічності до контролю й відстеження.
  2. Контроль та протидія ННН‑рибальству
    Одним з ключових пунктів буде довести, що Україна здатна запобігати незаконному вилову, веденням чітких систем контролю, моніторингу та прозорої звітності.
  3. Баланс економічних інтересів і екологічних стандартів
    Сільські господарства та рибальські громади можуть зазнавати втрат, якщо стандарти ЄС виявляться занадто строгими. Необхідно вибудувати поступове впровадження змін.
  4. Фінансування реформи та підтримка сектору
    Дрібним рибальським господарствам потрібно забезпечити підтримку (освітню, фінансову) для адаптації до нових екологічних і технічних вимог.

Перспективи

Успішне завершення скринінгу за розділом 13 дасть змогу Україні перейти до фактичних переговорів щодо цього розділу. Це означатиме фінальну стадію у кластері «Ресурси, аграрна та коґезійна політика», адже до відкриття переговорів лишаються розділи 11 (Аграрна політика) та 12 (Безпека харчових продуктів, ветеринарія, фітосанітарія) — і їхній скринінг уже перебуває на завершальному етапі або завершений.

Цей крок вдало демонструє, що навіть під час війни Україна зберігає курс на європейську інтеграцію. При сприятливому розвитку подій повне відкриття всіх кластерів може відбутися вже в другій половині 2025 року або на початку 2026 року.

Якщо хочеш, можу підготувати версію українською із науковим стилем (для журналу) або англійською. Хочеш?

Джерела:

  1. На шляху до ЄС: триває підготовка до офіційного скринінгу за розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — Держрибагентство України
  2. Україна готується до скринінгу acquis ЄС: завершено другу імітаційну сесію за розділом 13 — Держрибагентство України
  3. Україна фіналізує підготовку до офіційного скринінгу ЄС у сфері рибальства та аквакультури — Держрибагентство України
  4. Українська аквакультура: селекція і підвищення якості матеріалу для зариблення — Держрибагентство України
  5. Скринінг за розділом 12 завершено — Верховна Рада України
  6. Ukraine completes screening for the last cluster — UNN
  7. Україна активно готується до інтеграції в ЄС у сфері рибальства та аквакультури

Опубліковано від

В Україні вперше проведуть аукціони для закупівлі малька за державні кошти

Fish prud

В Україні запроваджують новий підхід до зариблення водойм — відтепер закупівля малька для поповнення водних біоресурсів відбуватиметься через відкриті аукціони. Це перший подібний експеримент у сфері водного господарства, покликаний зробити процес більш прозорим, ефективним і конкурентним.

Як повідомили в Міністерстві економіки України, йдеться про закупівлі за бюджетні кошти, які проходитимуть у формі електронних торгів. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить залучити ширше коло постачальників, знизити витрати та забезпечити належну якість малька, що виселяється у водойми.

«Завдяки аукціонам ми отримуємо прозорий механізм використання державних коштів. Виробники малька можуть чесно змагатися за можливість постачати рибу для зариблення, а держава — контролювати якість та ефективність цих процесів», — прокоментували в міністерстві.

Аукціони проводитимуться на державній платформі «Прозорро.Продажі». Учасники зможуть подати свої пропозиції, а переможців визначатимуть за критеріями найкращої ціни та якості. Після завершення торгів — укладення договору, доставка малька, контроль та виселення у водойму.

Запровадження електронних торгів має не лише економічне, але й екологічне значення. За словами фахівців, регулярне зариблення є важливим елементом підтримки біорізноманіття, відновлення популяцій риб, а також розвитку рибної галузі на місцях.

Пілотні закупівлі планують провести вже найближчим часом. Очікується, що практика електронних аукціонів стане постійною складовою державної політики у сфері водного господарства та аквакультури.

Джерела:

  1. AgroBusiness: «Зариблення в Україні: вперше проведуть аукціони, на яких малька можна придбати за державні кошти»
  2. Міністерство економіки України: «В Україні вперше проведуть аукціони з придбання малька для зариблення за державні кошти»

Опубліковано від

Світове торговельне обмеження ВТО набула чинності

Світове торговельне обмеження субсидій на надмірний вилов: угода ВТО набула чинності

Женева | Вересень 2025

У вересні 2025 року набрала чинності одна з найважливіших міжнародних угод останніх десятиліть у сфері охорони морських ресурсів — Угода Світової організації торгівлі (ВТО) про обмеження субсидій, що стимулюють надмірний вилов і незаконне рибальство. Документ офіційно ратифікували понад two-thirds (дві третини) країн-учасниць ВТО, що є умовою його юридичної дії.

⚖️ Що передбачає нова угода?

Ця Угода стала результатом понад 20 років переговорів і є першим багатостороннім торговельним інструментом, спрямованим безпосередньо на збереження природних ресурсів через регулювання економічних стимулів.

Згідно з угодою:

  • Забороняються державні субсидії на вилов у виснажених рибних зонах, визначених міжнародними організаціями.
  • Повністю припиняється підтримка суб’єктів, які займаються незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (IUU) рибальством.
  • Країни зобов’язані звітувати про державну допомогу в галузі рибного господарства та забезпечити її прозорість.

📊 Масштаби проблеми

За даними ФАО та ООН:

  • Понад 34% світових рибних запасів вже експлуатуються понадстандартно.
  • Щорічно у світі витрачається близько 22 мільярдів доларів на субсидії, які прямо чи опосередковано сприяють надмірному вилову.
  • 90% вилову в світі здійснюється в економічних зонах країн, де рівень державної підтримки значно вище рівня контролю та звітності.

💬 Коментарі від ВТО та експертів

Генеральний директор ВТО Нгозі Оконджо-Івеала назвала це «історичним кроком до відновлення біоресурсів планети»:

«Це не лише про рибу. Це про людей, екосистеми і майбутнє харчової безпеки».

Експерти наголошують: виконання умов угоди потребуватиме глибоких реформ у національних політиках рибальства — особливо в країнах, де субсидії є основним елементом економічної моделі галузі.

🇺🇦 Україна та нова світова політика у сфері рибальства

Хоча Україна не є одним із ключових гравців світового рибного експорту, участь у системі ВТО накладає обов’язки щодо прозорості держпідтримки та адаптації законодавства до міжнародних норм.

Нові правила можуть мати вплив:

  • на програми держфінансування рибного флоту та інфраструктури;
  • на експортну сумісність з ринками ЄС;
  • на екологічну політику у Чорноморському басейні.

🧭 Наступні кроки

ВТО вже працює над другим етапом угоди, який охоплює субсидії, що сприяють надлишковій потужності та стимулюють переозброєння флотів. Очікується, що цей розділ буде прийнятий до 2026 року.

Висновок: Угода ВТО про обмеження субсидій на рибальство — це не лише механізм торговельного регулювання, а фундаментальний інструмент сталого управління океанами, з яким світове суспільство увійшло в нову епоху екологічно відповідальної економіки.

🔎 Рекомендовано до вивчення фахівцями у сферах морського права, державної політики, сталого розвитку та міжнародної торгівлі.

Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.

🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.

🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

  • створення морських охоронних зон у відкритому морі;
  • збереження генетичних ресурсів океану;
  • проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
  • регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
  • прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

  • зникнення ендемічних видів;
  • вивільнення вуглецю з морського дна;
  • зниження здатності океану поглинати CO₂;
  • пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

  • ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
  • Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
  • Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

  • вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
  • може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
  • має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

  • потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
  • необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
  • здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.

📚 Література:

  1. United Nations High Seas Treaty (2023)
  2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
  3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
  4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)
Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами

Світова угода про захист біорізноманіття відкритого моря офіційно ратифікована: новий етап глобального управління океанами

Марокко стало 60-ю країною, яка ратифікувала Договір ООН про захист біорізноманіття в міжнародних водах, забезпечивши його набуття чинності в 2026 році.

У вересні 2025 року міжнародна спільнота досягла історичної віхи в сфері охорони морських екосистем: 60-а ратифікація, здійснена Королівством Марокко, забезпечила офіційне набуття чинності так званого “Договору про відкриті моря” (High Seas Treaty). Цей документ спрямований на збереження морського біорізноманіття за межами національних юрисдикцій, тобто в міжнародних водах, які охоплюють понад 60% Світового океану.

Договір є першим юридично обов’язковим документом, який створює інструментарій для створення морських охоронних територій (MPAs) у відкритому морі, а також регулює доступ до морських генетичних ресурсів, розподіл вигод, проведення оцінок впливу на довкілля, та посилює міжнародну наукову співпрацю.

«Це серйозний прорив у зусиллях людства щодо збереження океанічної природи. Вперше ми маємо чіткий правовий механізм для управління понад половиною площі світового океану», — зазначила представниця ООН з морських питань.

Що передбачає Договір: ключові положення

  • Створення захищених зон у відкритому морі — з метою збереження ключових морських екосистем та видів.
  • Обов’язкові оцінки впливу на довкілля для будь-якої діяльності, яка планується в міжнародних водах.
  • Регулювання доступу до генетичних морських ресурсів — включно з питаннями справедливого розподілу вигод від їхнього комерційного використання.
  • Передача технологій та сприяння участі країн, що розвиваються, у дослідженнях і використанні ресурсів відкритого моря.

Україна і новий режим управління океанами

Хоча Україна не має безпосереднього доступу до відкритих морів, участь у глобальних природоохоронних ініціативах такого рівня має стратегічне значення:

  • Забезпечення екологічної дипломатії як інструменту міжнародної репутації.
  • Доступ до спільних дослідницьких програм та технологій у сфері біорізноманіття.
  • Захист світової продовольчої безпеки через збереження рибних запасів.

Набуття чинності Договору очікується в 2026 році, після чого буде сформований спеціальний міжурядовий орган з нагляду за його виконанням.

Довідка: Робота над документом тривала понад 15 років, а фінальний текст був погоджений у березні 2023 року під егідою ООН. За оцінками екологів, лише 1% відкритого моря нині має охоронний статус, і саме цей договір покликаний змінити ситуацію.

Редакція порталу заохочує наукову спільноту України уважно слідкувати за імплементацією договору та потенційною участю в дослідницьких консорціумах, які виникнуть у межах нової глобальної системи управління океанами.