Категорія: Новини

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм: екологічні та трудові виклики

Анотація.
У статті аналізуються ключові порушення праці та наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з масштабним промислом кальмарів флотом Китаю в міжнародних і прибережних водах Південної Америки. Розглядається вплив на екосистеми, права людини, а також пропонуються шляхи покращення нормативного контролю.

---

Вступ

Китай має один з найбільших у світі флотів далекого промислу (distant-water fleet), який активно виловлює кальмарів у відкритих океанічних просторах та в економічних зонах інших країн. Згідно з дослідженнями EJF, цей промис часто супроводжується серйозними порушеннями трудового законодавства та негативними екологічними наслідками.

---

Основні порушення праці

За результатами розслідування EJF:

• Моряки з Південно-Східної Азії працюють у надзвичайно важких умовах: великі обсяги роботи, часто без необхідного відпочинку, з затримками зарплат та вилученням документів.
• Були зафіксовані випадки фізичного насильства та навіть летальних випадків серед команди: мінімум 5 загиблих моряків, а також інші форми жорсткого звернення.

---

Екологічні наслідки

• Перелов кальмарів у нерегульованих зонах призводить до зниження їх популяцій та може порушувати баланс у морських екосистемах.
• Зловживання включають “bycatch” — випадкове вилучення морських видів, зокрема ссавців чи акул, що можуть бути захищеними.
• Відсутність прозорості і контролю сприяє екологічній шкоді, включно з порушенням правил збереження біорізноманіття.

---

Вплив на ринки та міжнародний контроль

• Значна частина вилову кальмарів, пов’язаного із порушеннями, потрапляє на ринки США та Європи. У дослідженні зазначається: приблизно 45% імпортерів, які потенційно задіяні, знаходяться у США.
• Це створює ризики для імпортних країн: через імпорт продуктів, вироблених з використанням незаконної праці або в регіонах з низьким екологічним контролем, може порушуватись їх власне законодавство та етичні стандарти.

---

Проблеми регуляції

• Недостатня присутність міжнародних юридичних норм або їх слабка реалізація в конкретних випадках. Надзвичайно важко відслідковувати дії суден у міжнародних водах, коли вони вимикають системи локації або змінюють сигнал.
• Існують випадки, коли судна перебувають тривалий час у морі без повернення до портів, що підвищує ризики для їх екіпажів — як фізичного, так і психічного стану, а також сприяє недотриманню базових стандартів праці.

---

Пропозиції для посилення нормативної та контрольної бази

1. Розвиток міжнародного співробітництва щодо моніторингу промислу в міжнародних водах, включно із супутниковим спостереженням, AIS-трекінгом, обов’язковими перевірками портів.
2. Запровадження етичних імпортних стандартів: вимоги до походження морепродуктів, підтвердження умов праці, сертифікація.
3. Підсилення санкцій та відповідальності проти суден та компаній, зафіксованих з порушеннями прав людини чи екологічними порушеннями.
4. Екологічні оцінки впливу (EIA) перед наданням дозволів на глибоководні або транскордонні промислові операції.
5. Підвищення прозорості ланцюгів постачання морепродуктів та залучення громадськості / НУО до моніторингу.

---

Висновок

Розслідування EJF демонструє, що промисел кальмарів Китаєм — не лише економічне питання, але й важлива проблема етики, екології та прав людини. Для України такі дані мають значення, особливо у контексті імпорту морепродуктів, участі в міжнародних ринках та відповідності міжнародним стандартам.

Українські науковці, екологи та законодавці можуть використати ці знання для формування політик, які мінімізують ризики, сприяють сталому промислу, захисту морського середовища і дотриманню прав працівників.

Світове торговельне обмеження субсидій на надмірний вилов: угода ВТО набула чинності

Женева | Вересень 2025

У вересні 2025 року набрала чинності одна з найважливіших міжнародних угод останніх десятиліть у сфері охорони морських ресурсів — Угода Світової організації торгівлі (ВТО) про обмеження субсидій, що стимулюють надмірний вилов і незаконне рибальство. Документ офіційно ратифікували понад two-thirds (дві третини) країн-учасниць ВТО, що є умовою його юридичної дії.

---

⚖️ Що передбачає нова угода?

Ця Угода стала результатом понад 20 років переговорів і є першим багатостороннім торговельним інструментом, спрямованим безпосередньо на збереження природних ресурсів через регулювання економічних стимулів.

Згідно з угодою:

• Забороняються державні субсидії на вилов у виснажених рибних зонах, визначених міжнародними організаціями.
• Повністю припиняється підтримка суб’єктів, які займаються незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (IUU) рибальством.
• Країни зобов’язані звітувати про державну допомогу в галузі рибного господарства та забезпечити її прозорість.

---

📊 Масштаби проблеми

За даними ФАО та ООН:

• Понад 34% світових рибних запасів вже експлуатуються понадстандартно.
• Щорічно у світі витрачається близько 22 мільярдів доларів на субсидії, які прямо чи опосередковано сприяють надмірному вилову.
• 90% вилову в світі здійснюється в економічних зонах країн, де рівень державної підтримки значно вище рівня контролю та звітності.

---

💬 Коментарі від ВТО та експертів

Генеральний директор ВТО Нгозі Оконджо-Івеала назвала це «історичним кроком до відновлення біоресурсів планети»:

«Це не лише про рибу. Це про людей, екосистеми і майбутнє харчової безпеки».

Експерти наголошують: виконання умов угоди потребуватиме глибоких реформ у національних політиках рибальства — особливо в країнах, де субсидії є основним елементом економічної моделі галузі.

---

🇺🇦 Україна та нова світова політика у сфері рибальства

Хоча Україна не є одним із ключових гравців світового рибного експорту, участь у системі ВТО накладає обов’язки щодо прозорості держпідтримки та адаптації законодавства до міжнародних норм.

Нові правила можуть мати вплив:

• на програми держфінансування рибного флоту та інфраструктури;
• на експортну сумісність з ринками ЄС;
• на екологічну політику у Чорноморському басейні.

---

🧭 Наступні кроки

ВТО вже працює над другим етапом угоди, який охоплює субсидії, що сприяють надлишковій потужності та стимулюють переозброєння флотів. Очікується, що цей розділ буде прийнятий до 2026 року.

---

Висновок: Угода ВТО про обмеження субсидій на рибальство — це не лише механізм торговельного регулювання, а фундаментальний інструмент сталого управління океанами, з яким світове суспільство увійшло в нову епоху екологічно відповідальної економіки.

---

🔎 Рекомендовано до вивчення фахівцями у сферах морського права, державної політики, сталого розвитку та міжнародної торгівлі.

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.

---

🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.

---

🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

• створення морських охоронних зон у відкритому морі;
• збереження генетичних ресурсів океану;
• проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
• регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
• прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

---

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

• зникнення ендемічних видів;
• вивільнення вуглецю з морського дна;
• зниження здатності океану поглинати CO₂;
• пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

---

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

• ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
• Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
• Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

---

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

• вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
• може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
• має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

---

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

• потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
• необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
• здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.

---

📚 Література:

1. United Nations High Seas Treaty (2023)
2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)