Опубліковано Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.


🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.


♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.


🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».


Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.


📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М’ясо королівського краба

100,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії

Kosatky

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії: потоплення яхти та нові виклики в морській екології

14 вересня 2025 року біля берегів Португалії стався черговий випадок взаємодії косаток (Orcinus orca) з морськими суднами, що привернув увагу наукової спільноти та викликав нову хвилю обговорень щодо поведінкових особливостей цього виду.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, одна з косаток здійснила кілька ударів у корпус вітрильної яхти, що належала клубу Nautic Squad Club. Внаслідок пошкоджень судно отримало крен і згодом затонуло. Попри спроби найближчих човнів відбуксирувати яхту до безпечного місця, ситуація вийшла з-під контролю, і пасажири опинилися у воді.

За офіційною інформацією Морського управління, Лісабонський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій оперативно отримав сигнал лиха і направив до місця події рятувальні сили. Загалом було врятовано дев’ять осіб — п’ятеро з постраждалої яхти та ще четверо з іншого судна, яке також зазнало пошкоджень від тієї ж групи косаток. До прибуття рятувальних служб потерпілим надали допомогу екіпажі туристичних катерів, що перебували поблизу.


Контекст і наукова оцінка подій

Цей інцидент є частиною серії аналогічних випадків, які фіксуються у регіоні з 2020 року, особливо у водах поблизу Галисії (північно-західна Іспанія) та західного узбережжя Піренейського півострова. Експерти наголошують, що хоча косатки є apex-хижаками (верхній рівень харчового ланцюга), випадки цілеспрямованої агресії до людини вкрай рідкісні. Люди не входять до їхнього природного раціону.

За словами Лам’ї Ессемлалі, керівниці наукової групи з вивчення взаємодії між косатками та людьми, подібна поведінка з боку тварин найімовірніше зумовлена цікавістю, а не агресією. Дослідниця зазначає, що у разі, якби ці морські ссавці мали намір свідомо атакувати та топити судна, масштаби явища були б набагато серйознішими.

Наразі вчені морської біології та етології продовжують вивчати динаміку цих інцидентів, зокрема — потенційні соціальні чи поведінкові фактори, які можуть спонукати косаток до взаємодії з суднами. Окрему увагу також приділено антропогенному впливу — зростанню інтенсивності морського трафіку, шумового забруднення, а також кліматичним змінам, що можуть впливати на кормову базу та маршрути міграції цих тварин.


Бібліографія (APA 7)

Esteban, R., Verborgh, P., Gauffier, P., Giménez, J., & de Stephanis, R. (2022). Killer whales of the Iberian Peninsula: An emerging threat to recreational sailing? Marine Mammal Science, 38(1), 234–248.
doi.org/10.1111/mms.12865

Simeone, C. A., Johnson, A. S., & Kruse, S. (2021). Social learning and boat interactions in killer whales: A case study from the Iberian coast. Journal of Ethology and Animal Behavior, 5(2), 95–106.

Essemlali, L. (2024). Orcas and humans: Dynamics of marine interactions. Paris: Ocean Minds Publications.

NOAA Fisheries. (2025). Killer whale vessel interactions: Situational updates. Retrieved from
fisheries.noaa.gov

BBC News. (2025, September 15). Orcas sink yacht off Portugal in latest of series of incidents.
bbc.com/news/world-europe-66798745

Опубліковано

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.

Опубліковано

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності 15 вересня

15 вересня 2025 року набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12) у 2022 році. Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».