Категорія: Поточне

Опубліковано від

Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети”.

🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя

Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені

Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.

🔬 Що сталося?

Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.

Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:

холодноводні корали;

коралові рифи тропічних морів;

арктична морська фауна.

Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.

⚠️ Що це означає?

Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.

Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.

Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:

«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.

🖋️ Коментар редакції FISHES

Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:

Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.

Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.

Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:

«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.

Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:

«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».

🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.

Опубліковано від

Таймень (Hucho taimen) зникаючий хижак

Таймень (Hucho taimen): зникаючий хижак північних річок Сибіру

Анотація:
У статті розглядається біологія, поведінка та екологічне значення тайменя (Hucho taimen) — одного з найбільших представників родини лососевих. Наведено опис видового ареалу, морфологічних особливостей, трофічної поведінки та загроз для популяції виду, а також його роль у культурі північних народів.

Біологічна характеристика

Таймень (лат. Hucho taimen) — це найбільший представник родини Salmonidae, який мешкає виключно в прісноводних водоймах. На відміну від багатьох інших лососевих, він не здійснює міграції до моря, а все життя проводить у холодних, швидкоплинних річках з чистою водою та кам’янистим дном.

Максимальні зареєстровані розміри виду сягають понад 2 метрів у довжину при масі понад 100 кг. У сучасних умовах середній розмір особин, що трапляються рибалкам, становить 15–25 кг, що вже вважається великим трофеєм.

Трофічна поведінка та адаптації

У молодих тайменів на тілі присутні темні смуги й плями, що нагадують забарвлення тигра, за що їх іноді називають «річковими тиграми». Молодь живе зграями, але з віком стає одиночками, що агресивно охороняють власну територію.

Таймень — активний хижак. Його раціон складається з риб, водоплавних птахів, дрібних ссавців, іноді — навіть білок, що випадково опинилися у воді. Зубна система виду складається з двох рядів гострих зубів, здатних утримувати велику здобич. Під час нересту частина зубів випадає, однак згодом відновлюється.

Рибальство та поведінкові особливості

Зловити тайменя — надзвичайно складне завдання. Риба активно чинить опір, здійснюючи стрімкі ривки, занурення та навіть перевертаючи човни. Через таку поведінку рибалки часто порівнюють боротьбу з тайменем із сутичкою з хижаком аналогічного класу — тигром.

Під час нересту, що проходить навесні, таймені утворюють сталі пари. Самці в цей період проявляють високу агресію, захищаючи самку та ікру від потенційних загроз. Такі поведінкові риси схожі з територіальною поведінкою великих хижих ссавців.

Екологічне значення

Зникнення тайменя як ключового хижака прісноводних екосистем може спричинити порушення трофічного балансу. Вид виконує функцію природного регулятора чисельності дрібної риби та дрібних хребетних, тим самим запобігаючи деградації біоценозу.

Охоронний статус

В умовах антропогенного тиску, забруднення вод і неконтрольованого рибальства популяції тайменя зазнають стрімкого скорочення. Вид занесено до Червоної книги як зникаючий. У більшості регіонів діє правило «спіймав — відпусти», коли рибалки після фіксації розміру й фото відпускають рибу назад у воду.

Культурне значення

Для корінних народів Сибіру таймень є символом сили й водної стихії. Його зображення можна знайти на шаманських бубнах, а у фольклорі він часто виступає у ролі духа-хранителя річки. Сьогодні інтерес до виду зростає як серед біологів, так і серед екотуристів, які подорожують у важкодоступні регіони, як-от плато Путорана.

Висновки

Таймень — не просто гідробіонт, а справжній символ диких північних річок. Збереження цього виду є важливою частиною зусиль із підтримання біорізноманіття в арктичних і субарктичних екосистемах. Відповідальне ставлення до природи — єдиний шлях зберегти «річкового тигра» для майбутніх поколінь.

Опубліковано від — Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.

🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.

♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.

🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».

Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.

📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії

Kosatky

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії: потоплення яхти та нові виклики в морській екології

14 вересня 2025 року біля берегів Португалії стався черговий випадок взаємодії косаток (Orcinus orca) з морськими суднами, що привернув увагу наукової спільноти та викликав нову хвилю обговорень щодо поведінкових особливостей цього виду.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, одна з косаток здійснила кілька ударів у корпус вітрильної яхти, що належала клубу Nautic Squad Club. Внаслідок пошкоджень судно отримало крен і згодом затонуло. Попри спроби найближчих човнів відбуксирувати яхту до безпечного місця, ситуація вийшла з-під контролю, і пасажири опинилися у воді.

За офіційною інформацією Морського управління, Лісабонський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій оперативно отримав сигнал лиха і направив до місця події рятувальні сили. Загалом було врятовано дев’ять осіб — п’ятеро з постраждалої яхти та ще четверо з іншого судна, яке також зазнало пошкоджень від тієї ж групи косаток. До прибуття рятувальних служб потерпілим надали допомогу екіпажі туристичних катерів, що перебували поблизу.

Контекст і наукова оцінка подій

Цей інцидент є частиною серії аналогічних випадків, які фіксуються у регіоні з 2020 року, особливо у водах поблизу Галисії (північно-західна Іспанія) та західного узбережжя Піренейського півострова. Експерти наголошують, що хоча косатки є apex-хижаками (верхній рівень харчового ланцюга), випадки цілеспрямованої агресії до людини вкрай рідкісні. Люди не входять до їхнього природного раціону.

За словами Лам’ї Ессемлалі, керівниці наукової групи з вивчення взаємодії між косатками та людьми, подібна поведінка з боку тварин найімовірніше зумовлена цікавістю, а не агресією. Дослідниця зазначає, що у разі, якби ці морські ссавці мали намір свідомо атакувати та топити судна, масштаби явища були б набагато серйознішими.

Наразі вчені морської біології та етології продовжують вивчати динаміку цих інцидентів, зокрема — потенційні соціальні чи поведінкові фактори, які можуть спонукати косаток до взаємодії з суднами. Окрему увагу також приділено антропогенному впливу — зростанню інтенсивності морського трафіку, шумового забруднення, а також кліматичним змінам, що можуть впливати на кормову базу та маршрути міграції цих тварин.

Бібліографія (APA 7)

Esteban, R., Verborgh, P., Gauffier, P., Giménez, J., & de Stephanis, R. (2022). Killer whales of the Iberian Peninsula: An emerging threat to recreational sailing? Marine Mammal Science, 38(1), 234–248.
doi.org/10.1111/mms.12865

Simeone, C. A., Johnson, A. S., & Kruse, S. (2021). Social learning and boat interactions in killer whales: A case study from the Iberian coast. Journal of Ethology and Animal Behavior, 5(2), 95–106.

Essemlali, L. (2024). Orcas and humans: Dynamics of marine interactions. Paris: Ocean Minds Publications.

NOAA Fisheries. (2025). Killer whale vessel interactions: Situational updates. Retrieved from
fisheries.noaa.gov

BBC News. (2025, September 15). Orcas sink yacht off Portugal in latest of series of incidents.
bbc.com/news/world-europe-66798745

Опубліковано від — Залишити коментар

Типові помилки під час аматорської риболовлі.

Типові помилки під час аматорської риболовлі: аналіз факторів, що впливають на ефективність улову

Анотація:
У статті розглянуто поширені помилки, яких припускаються рибалки-аматори в процесі риболовлі. Визначено ключові чинники, що впливають на результативність риболовлі: вибір водойми, погодні умови, підбір снастей, техніка закидання та поведінка на водоймі. Наголошено на важливості цілісної підготовки та адаптації до зовнішніх умов для підвищення ефективності риболовного процесу.

Вступ

Рекреаційне рибальство — популярна форма дозвілля, що поєднує елементи спорту, відпочинку та контактної взаємодії з природою. Проте ефективність риболовлі залежить не лише від наявності риби у водоймі, а й від рівня підготовки рибалки, дотримання технічних та поведінкових норм. У цьому матеріалі проаналізовано основні помилки, що знижують імовірність успішного улову.

1. Невдалий вибір місця риболовлі

Географічне розташування точки лову безпосередньо впливає на активність риби. Рибалки часто ігнорують такі фактори, як рельєф дна, наявність підводної та прибережної рослинності, швидкість течії, рівень прозорості та температура води. Для ефективної риболовлі рекомендовано здійснювати попереднє вивчення гідрологічних умов водойми.

2. Ігнорування метеорологічних умов

Температура повітря, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру є критично важливими змінними, що регулюють активність риби. Існують численні дослідження, які підтверджують залежність клювання від синоптичної ситуації. Планування риболовлі без урахування прогнозу погоди істотно знижує шанси на успішний улов.

3. Невірний підбір снастей

Універсальних снастей не існує. Волосінь, гачки, поплавці та приманки мають бути підібрані відповідно до виду цільової риби, умов водойми, глибини та характеру дна. Наприклад, надто тонка волосінь не витримає великого трофею, а занадто груба — відлякає обережну рибу. Невідповідність спорядження типу риболовлі (донна, поплавцева, спінінгова) часто призводить до нульового результату.

4. Надмірне використання прикормки

Поширена помилка серед новачків — надмірне або неправильне внесення прикормки. У великих кількостях вона може призвести до перенасичення риби, що втратить інтерес до наживки. Більш того, хімічно агресивна прикормка або продукти з різким запахом здатні відлякувати рибу. Оптимальне дозування та якісний склад прикормки — важлива складова успіху.

5. Помилки у техніці закидання

Точність і акуратність закидання наживки — ключовий етап процесу риболовлі. Грубі рухи, ривки, потрапляння снастей у непридатні для лову ділянки (водорості, корчі) або надмірний шум можуть злякати рибу. Недостатнє володіння технікою закидання часто стає причиною заплутування оснастки або її пошкодження.

6. Недостатній технічний огляд спорядження

Перед початком риболовлі необхідно здійснити перевірку всіх елементів снастей: стан гачків (гострота), цілісність волосіні, справність котушок, наявність необхідного спорядження. Ігнорування цього етапу часто призводить до втрати риби під час виважування або навіть до зриву всієї риболовлі.

7. Неправильна поведінка на водоймі

Риба чутлива до шуму, вібрацій і рухів на поверхні води. Гучні розмови, ввімкнена музика або неакуратне переміщення можуть призвести до зниження активності риби в радіусі кількох десятків метрів. Тому дотримання тиші є базовим правилом поведінки під час риболовлі.

8. Ігнорування специфіки риболовлі за типами умов

Різні типи риболовлі (наприклад, спінінгова, фідерна, підлідна) вимагають використання специфічних снастей та технік. Відсутність адаптації до конкретних умов ловлі — типова помилка рибалок, особливо початківців. Універсальні рішення рідко бувають ефективними.

9. Завищена самооцінка

Навіть досвідчені рибалки не застраховані від помилок. Переконаність у власній майстерності іноді заважає звернути увагу на дрібниці, які визначають результат. Надмірна самовпевненість, як правило, знижує гнучкість мислення та адаптивність до змінних умов.

10. Неврахування добових ритмів активності риби

Активність більшості видів риб є циркадною — вона змінюється залежно від часу доби. Улов з ранку та ввечері суттєво відрізняється від денного чи нічного. Перед виходом на риболовлю рекомендовано вивчити біологічні ритми цільових видів.

Висновки

Риболовля — це не лише форма відпочинку, а складна система, яка включає технічні, екологічні, етичні та психологічні аспекти. Результативність риболовлі безпосередньо залежить від підготовки, поведінки та здатності адаптуватися до умов. Усвідомлення типових помилок і їх попередження сприяє як підвищенню ефективності улову, так і формуванню культури відповідального рибальства.

Опубліковано від — Залишити коментар

Топ-5 найбільш екзотичних рибальських турів світу: географія, біорізноманіття.

arapaiya

географія, біорізноманіття та рекреаційний потенціал

Рибальство вже давно вийшло за межі локального хобі. Сьогодні воно є важливою складовою туристичної індустрії, поєднуючи елементи спортивної, пізнавальної та екологічної активності. Сучасні рибальські тури пропонують не лише можливість трофейного улову, але й унікальний досвід взаємодії з природним середовищем у різних кліматичних зонах. У даному огляді розглянуто п’ять найекзотичніших напрямів рибальського туризму у світі.

1. Амазонка (Бразилія): екстремальна трофейна риболовля у тропічних екосистемах

Річка Амазонка — одна з найбільших водних систем планети, що забезпечує середовище існування для понад 2 000 видів риб. Особливої уваги серед рибалок заслуговує аропайма (Arapaima gigas) — одна з найбільших прісноводних риб у світі, яка може досягати довжини понад 2 м та ваги понад 200 кг.

Риболовля в басейні Амазонки супроводжується високим рівнем емоційного залучення завдяки екзотичній флорі й фауні регіону: густі джунглі, спів птахів, численні ссавці (включно з мавпами) формують унікальне природне тло.

2. Мальдіви: коралові рифи та нічна океанічна риболовля

Мальдівський архіпелаг — це понад 1 000 коралових островів, що ідеально підходять для рекреаційної риболовлі. Основною привабою для рибалок є рифова риболовля в прозорих тропічних водах. Тут водяться тунець (Thunnus spp.), барракуда (Sphyraena barracuda), парусник (Istiophorus platypterus) та інші екзотичні види.

Особливістю рибальських турів на Мальдівах є можливість організації як денних, так і нічних виходів у море. Нічна риболовля традиційними човнами dhoni є поширеним туристичним продуктом з елементами автентичної культури.

3. Аляска (США): полювання на королівського лосося в умовах субарктичного клімату

Аляска — це північний регіон США з багатими річковими системами, де мешкає Oncorhynchus tshawytscha (королівський лосось). Цей вид є популярним трофеєм серед рибалок через свої великі розміри, силу та кулінарну цінність.

Умови риболовлі тут досить суворі: низькі температури, мінлива погода, віддаленість від інфраструктури. Водночас саме ці фактори приваблюють досвідчених рибалок, які цінують автентичність дикої природи — з гірськими пейзажами, льодовиками та імовірністю зустрічі з дикими тваринами (зокрема ведмедями).

4. Сейшельські острови: спортивна морська риболовля у водах Індійського океану

Сейшели — острівна держава, відома своїми глибоководними риболовними локаціями. Основний інтерес серед рибалок викликає синій марлін (Makaira nigricans) — потужна пелагічна риба, боротьба з якою потребує високого рівня фізичної підготовки та професійного спорядження.

Окрім марліна, у водах архіпелагу можна впіймати тунця, барракуду, дорада (Coryphaena hippurus) та інших представників тропічної іхтіофауни. Сейшели — одна з небагатьох країн, де дозволена як рекреаційна, так і трофейна морська риболовля під егідою охоронюваних морських територій.

5. Нова Зеландія: форель та лосось у гірських річках і озерах

Гірські річки та озера Нової Зеландії — це середовище існування Salmo trutta (коричнева форель), Oncorhynchus mykiss (райдужна форель) та Oncorhynchus tshawytscha (лосось чавича).

Найсприятливіші умови для риболовлі на форель формуються у зимовий період, коли температура води знижується, а риба стає активнішою.

Особливість новозеландської риболовлі — поєднання надзвичайно чистої природи з високим рівнем регламентування. Більшість локацій вимагає наявності ліцензії та дотримання принципів «піймав — відпустив», що сприяє збереженню екосистем.

Висновки

Екзотичні рибальські тури поєднують природну унікальність, біорізноманіття та культурні особливості регіонів. Риболовля в таких умовах виходить за межі звичайного дозвілля та стає формою активного екологічного туризму. Поширення інформації про відповідальні рибальські практики та розвиток сталого туризму — важливі кроки у збереженні водних екосистем планети.

Опубліковано від

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.

Опубліковано від

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності 15 вересня

15 вересня 2025 року набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12) у 2022 році. Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».