Категорія: Рибне господарство — Україна

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

---

Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.

---

Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.

---

Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

• Конвенцію ООН з морського права (1982),
• Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
• Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.

---

Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.

---

Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.

---

Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.

---

Джерела:

1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
2. Convention on Biological Diversity, 1992
3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022

Чорне море дедалі більше стає ареною змін у складі гідробіонтів, зумовлених як кліматичними, так і антропогенними факторами. Однією з найтривожніших тенденцій є поступове заселення новими видами, зокрема представником родини скорпенових — корейським (темним) окунем, який традиційно мешкає в Тихому океані.
У цій статті розглянуто походження і поширення виду в Чорному морі, механізми його впливу на місцеву екосистему, можливі наслідки та шляхи управління ризиком.

---

Походження та поширення виду

Вид Sebastes schlegelii (корейський або темний окунь) традиційно мешкає на східноазійських шельфах — біля берегів Кореї, Японії, Східного Китаю та російського Далекого Сходу.
Уперше окремі екземпляри цього виду були зафіксовані в Чорному морі в районі Балаклави (Крим) ще у 2013 році. Згодом чисельність виду почала зростати, а ареал — розширюватися.
Науковці відзначають, що цей вид добре адаптується до місцевих умов і демонструє підвищену швидкість росту.
Ймовірні шляхи потрапляння в Чорне море:

• перенесення личинок через баластні води суден;
• завезення з об’єктами аквакультури (наприклад, спатом устриць або інших морських організмів).

---

Біологічні характеристики та адаптивність

Корейський окунь — хижий прибережний вид, який живиться дрібною рибою та ракоподібними.
У Чорному морі він демонструє такі адаптивні переваги:

• не впадає у зимову сплячку, що дає йому перевагу над місцевими видами;
• активний у міжсезоння та споживає більше корму;
• росте швидше, ніж у природному ареалі.

Ці ознаки свідчать про високий інвазійний потенціал і здатність виду ефективно натуралізуватися в нових умовах.

---

Екологічні ризики для Чорноморської екосистеми

Конкуренція за ресурси

Темний окунь потенційно конкурує з аборигенними хижими видами (зокрема зі скорпеною) за спільну кормову базу — креветок, крабів і дрібну рибу. Зростання його чисельності може призвести до дефіциту кормових ресурсів та зниження популяцій місцевих видів.

Хижий тиск

Оскільки S. schlegelii — ефективний хижак, його присутність може змінити структуру прибережних угруповань, зменшуючи чисельність чутливих видів, таких як барабулька. Це здатне спричинити каскадні зміни в харчових ланцюгах.

Промислова перспектива

Корейський окунь вважається цінним промисловим видом через якісне м’ясо. Водночас його надмірне розповсюдження може становити небезпеку для біорізноманіття. Розвиток промислового лову без екологічного контролю може стимулювати ще більшу інвазію.

Можливість подальшої експансії

Існують прогнози, що вид може поширитися з Чорного моря до Азовського, що підсилює необхідність моніторингу та превентивних дій.

---

Управління ризиком та рекомендації

1. Моніторинг. Необхідно проводити систематичне спостереження за поширенням S. schlegelii, визначати його кількісні показники, умови проживання та динаміку росту.
2. Оцінка впливу. Розробити моделі впливу окуня на місцеву фауну та встановити допустимі межі чисельності.
3. Регулювання промислового вилову. Якщо вид буде визнано промисловим, необхідно запровадити обмеження, які унеможливлять екологічні дисбаланси.
4. Підвищення обізнаності. Інформувати рибалок, дайверів і працівників аквакультури про ознаки інвазивних видів та правила поводження з ними.
5. Наукові дослідження. Поглибити вивчення життєвого циклу, екологічної пластичності та впливу окуня на трофічні мережі Чорного моря.

---

Висновки

Корейський (темний) окунь — потенційно небезпечний інвазивний вид, який успішно адаптувався до умов Чорного моря. Його поширення може мати значні екологічні наслідки: від витіснення аборигенних видів до порушення стабільності екосистеми.
Для збереження біорізноманіття необхідні системні моніторингові програми, екологічне регулювання промислового вилову та наукова підтримка рішень у сфері морської політики.

---

Автор

Василь Иванов НАН

---

Джерела

1. ГПІМО НАН України. Зміни у біорізноманітті Чорного моря під впливом інвазивних видів. gpimo.nas.gov.ua
2. Новини TEK FM. “Корейський окунь у Чорному морі”.
3. Голос Криму. “Інвазивні види у водах Чорного моря”.
4. Nikvesti. “У Чорному морі з’явився новий хижак”.
5. Радіо Свобода Крим. “Темний окунь — новий мешканець Чорного моря”.
6. RIA Крим. “Екзотичний хижак у Чорному морі: кому загрожує небезпека”.
7. Вести Кавказа. “Далекосхідний вид стане промисловим у Чорному морі”.

Автор: Василь Р., іхтіолог, науково-популярний оглядач

Серед численних мешканців прісноводних водойм України густера (Blicca bjoerkna) зазвичай залишається в тіні більш відомих родичів — ляща, плітки чи карася. І дарма. Ця скромна риба має не лише цікаву біологію, а й чималий інтерес як об’єкт аматорського рибальства.

Зовнішні ознаки та середовище існування

Густеру часто плутають з підлящиком через подібну форму тіла. Але досвідчене око легко помітить відмінності: в густери менша голова, товстіші губи, великі очі, а основне — вона має більш сріблясте забарвлення з ніжним фіолетовим відтінком і червонуваті грудні плавці. Дорослі особини рідко перевищують 25 см у довжину та важать близько 300–500 г.

Цей вид добре адаптований до широкого спектру умов: його можна зустріти як у повільних річках, так і в озерах, водосховищах і навіть у технічних водоймах-охолоджувачах. Важлива умова — наявність мулистого або глинистого дна та достатньої кількості органічного корму.

Зимівля: витривалість понад усе

На відміну від багатьох видів, що впадають у “сплячку”, густера залишається відносно активною навіть у холодну пору року. Взимку вона збирається у великі зграї та відходить у глибокі зимувальні ями. Саме там її й можна успішно ловити. У цей період густера поводиться дуже обережно й обирає корм із дна, часто з мінімальним рухом.

Цікаво, що густера витримує пониження рівня кисню у воді краще за багатьох інших риб, що пояснює її присутність навіть у забруднених або пересихаючих водоймах.

На що клює: сезонні особливості

Густера — типовий бентофаг, тобто споживає здебільшого донний корм: личинки комах (мотиль, коретра), дрібних ракоподібних, органічний мул. Влітку не гребує й рослинною їжею — водоростями, нитчастими рослинами, детритом.

Для рибалок важливо враховувати сезонність:

• Навесні (перед нерестом) — активний кльов на дрібного хробака, опариша, мотиля.
• Влітку — працюють рослинні насадки: тісто, перловка, манка з ароматизаторами (часник, ваніль, аніс).
• Восени та взимку — найкращі результати дає мотиль і делікатна донна снасть із чутливим кивком.

Густера добре реагує на підгодівлю. Для цього використовують легкі прикормки з високим вмістом панірувальних сухарів, макухи, пшона. Важливо не перегодувати, оскільки риба обережна і легко відмовляється від клювання.

Практична цінність

М’ясо густери — м’яке, з ніжним смаком, хоча й містить дрібні кістки. Найкраще підходить для смаження, запікання чи сушіння. Особливо цінується як інгредієнт для юшки.

Густера — чудовий приклад витривалого і невибагливого виду, який заслуговує на більшу увагу не лише серед рибалок, а й біологів. Вона є важливою частиною прісноводних екосистем, індикатором екологічного стану водойм та просто цікавою рибою з власним “характером”.

З 1 жовтня в Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З початку жовтня в Україні офіційно завершився сезонний нерестовий мораторій на вилов раків, запроваджений задля збереження їх популяцій у період розмноження. Відтепер дозволено здійснювати промисел, однак — у межах законодавчих норм, зокрема: не більше 30 раків на добу на одну особу, заборонено нічний вилов із підсвічуванням.
Основні правила вилову раків:
На водоймах загального користування: не більше 30 раків на одну особу на добу.
На платних водоймах: не більше 50 раків на одну особу на добу.
Дозволені способи вилову:
ручне збирання; раколовка типу «хапка» з діаметром не більше 70 см та розміром вічка не більше 22 мм; волосінь із приманкою; рогатка; розщіп (до 5 снастей на одного рибалку).
Заборони
Вилов особин меншого ніж дозволений мінімальний розмір.
Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.
За порушення — адміністративна відповідальність та штраф 3 332 грн (65 евро) за кожного рака, виловленого незаконно.

Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.

---

🦞 Біологічна характеристика прісноводних раків України

У водоймах України переважає рак річковий широкопалий (Astacus astacus) та рак довгопалий (Astacus leptodactylus).

• Широкопалий рак є автохтонним видом, надає перевагу чистим, прохолодним і добре насиченим киснем водоймам (озера, річки, великі ставки).
• Довгопалий — більш витривалий, здатен жити у водоймах зі зниженим рівнем кисню, витримує легку забрудненість, часто зустрічається у дельтах річок.

Обидва види мають характерний панцир темно-зеленого або бурого кольору, довжина дорослих особин зазвичай від 10 до 20 см, хоча інколи трапляються екземпляри до 25 см. Живуть раки переважно у прибережній зоні, ховаючись під корчами, камінням чи у виритих норах.

🍽️ Живлення, екосистемна роль і харчова цінність

Раки — всеїдні детритофаги. Вони харчуються:

• залишками рослин;
• водоростями;
• мертвою рибою;
• дрібними молюсками, хробаками, личинками комах.

У природі вони виконують роль санітарів водойм, регулюючи органічне навантаження.

З точки зору харчової цінності, м’ясо рака є дієтичним продуктом, багатим на:

• білки (≈ 18 г/100 г м’яса);
• вітаміни групи B, PP, E;
• мікроелементи — йод, фосфор, кальцій, магній.

М’ясо містить мінімум жирів і має низьку калорійність (~80–90 ккал/100 г), що робить його корисним у раціоні спортсменів, дітей, людей похилого віку.

---

👨‍🍳 Рецепт: Рак варений у кропі з часником

Інгредієнти:

• живі раки — 1–2 кг;
• вода — 3–4 л;
• сіль — 2–3 ст. л.;
• пучок свіжого кропу (з насінням);
• 4–5 зубчиків часнику;
• лавровий лист, перець горошком (за бажанням).

Приготування:

1. Добре промити раків у кількох водах.
2. Закип’ятити воду з сіллю та спеціями.
3. Додати кріп і часник, довести до інтенсивного кипіння.
4. Опускати раків по черзі (живих!) — варити 12–15 хв після закипання.
5. Дати настоятися в бульйоні ще 10 хв.

Подавати гарячими або охолодженими, з лимоном і темним хлібом.

---

🌿 Заклик до сталого ставлення

Вилов раків — не лише гастрономічне задоволення, але й частина екологічної відповідальності. Дотримання квот, використання дозволених засобів і повага до природних циклів дозволить зберегти цю цінну водну живність для наступних поколінь.

---

📌 Матеріал підготовлено для науково-популярного журналу з урахуванням даних Держекоінспекції, ІЕП НАН України та кулінарних джерел.

Сталий розвиток морського рибальства: виклики, інновації та перспективи для України

Анотація

У статті розглядаються глобальні тенденції сталого морського рибальства, зокрема зменшення шкідливих субсидій, пошук етичних альтернатив традиційному вилову та впровадження цифрових інструментів управління галуззю. Проаналізовано потенціал інтеграції України в ці процеси, визначено ключові напрями для удосконалення законодавства, підвищення прозорості та стимулювання аквакультури. Окрема увага приділена технологічним інноваціям і лабораторно вирощеним морепродуктам як новій парадигмі продовольчої безпеки.

---

Ключові слова:

морське рибальство, сталий розвиток, аквакультура, лабораторно вирощена риба, цифровізація, екологічна політика, інновації, Україна

---

Вступ

Світова рибна галузь перебуває в стані глибоких змін. Надмірний вилов, деградація морських екосистем і кліматичні зміни змушують переосмислити традиційні моделі ведення рибного господарства. Відповіддю стає концепція сталого морського рибальства, яка поєднує екологічну безпеку з економічною доцільністю. Для України, що має вихід до Чорного моря, розвиток сталих практик — це не лише вимога часу, а й шлях до зміцнення національного продовольчого та екологічного суверенітету.

---

1. Глобальні тренди сталого рибальства

Останні роки засвідчили кілька ключових змін у підходах до вилову:

• Скорочення державних субсидій, що стимулюють надмірну експлуатацію морських ресурсів.
• Запровадження обмежень на промисловий вилов у зонах ризику, включно зі створенням морських заповідників.
• Підтримка відповідального споживання через маркування продукції (MSC, ASC).
• Розвиток альтернативних джерел білка, зокрема вирощування риби в лабораторних умовах без шкоди живій природі.

---

2. Лабораторно вирощені морепродукти: наукова інновація та етична альтернатива

Поява на ринку клітинно культивованої риби, як-от лосось компанії Wildtype, відкриває нові горизонти для продовольчих систем. Такі продукти:

• знижують тиск на популяції дикої риби;
• не містять антибіотиків і мікропластика;
• виробляються з мінімальним вуглецевим слідом.

Українським науковим установам варто долучитися до досліджень у сфері культивованих морепродуктів, зокрема в питаннях безпеки, технологій вирощування та етики.

---

3. Технологічна модернізація галузі

Інновації охоплюють різні аспекти морського рибальства:

• Суднобудування: екологічні двигуни, системи очищення баластних вод.
• Електронні реєстри та облік вилову: цифрова подача звітів, супутникове спостереження, інтерфейси для інтеграції з міжнародними базами даних.
• Автоматизація: використання безпілотних апаратів для обстеження рибних запасів.

---

4. Український контекст: можливості та виклики

Для адаптації до нових глобальних реалій Україна має зосередитися на:

• Законодавчих змінах: ухваленні закону «Про аквакультуру», модернізації норм щодо електронного моніторингу та звітності.
• Інституційному посиленні: розвиток Морської охорони ДПСУ, оновлення матеріально-технічної бази рибоохоронного патруля.
• Прозорості: відкриті реєстри вилову, публічний облік дозволів, участь у міжнародних платформах.
• Інвестиціях в науку та освіту: створення дослідницьких кластерів, спеціалізованих магістерських програм.

---

Висновки

Сталий розвиток морського рибальства — це не тимчасова мода, а вимога глобального порядку денного. Україні необхідно терміново впроваджувати системні зміни в управлінні галуззю, спираючись на міжнародний досвід, інновації та наукову експертизу. Поєднання технологій, екологічної відповідальності та ефективного державного управління дасть змогу трансформувати рибну галузь у сучасний і конкурентний сектор економіки.

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні: нормативно‑організаційний та економічний аналіз

Вступ

Відтворення водних біоресурсів є однією з ключових складових екосистемного підходу до управління водними екосистемами. В Україні протягом останніх років зростає зацікавленість у впроваджененні інструментів публічних закупівель, зокрема — проведенні аукціонів для придбання малька за державний кошт. Такий підхід потенційно може підвищити прозорість, ефективність використання бюджетних ресурсів, а також стимулювати конкуренцію серед постачальників.

Нижче наведено структуру впровадження цієї інновації, її потенційні переваги та виклики, а також первинні результати застосування в Україні.

Нормативно-правова база та механізм

1. Законодавча основа та принципи прозорості
   Держава, зокрема Міністерство економіки України, у співпраці з відомствами, що відповідають за екологію та рибне господарство, розробляє порядок проведення таких закупівель із врахуванням чинного законодавства про публічні закупівлі.
   Основна ідея — трансформація закупівель малька (молоді риби) в публічні аукціони через систему «Прозорро.Продажі» або суміжні платформні модулі. Це дозволяє залучити більшу кількість постачальників, створює рівні умови змагання та усуває «ручні» корупційні практики.
2. Механізм аукціону / закупівлі
   • Замовник (орган влади або уповноважена установа) оголошує лот із визначенням кількості малька, виду, місця поставки, умов вирощування та транспортування, технічних вимог тощо.
   • Потенційні постачальники подають свої пропозиції в системі аукціонів.
   • Переможець обирається за критеріями, які можуть включати ціну, якість, умови доставки, біологічні характеристики малька — з урахуванням бюджетних обмежень і вимог до екологічної безпеки.
   • Після укладання контракту з переможцем здійснюється доставка, контроль якості, приймання і заселення малька у водойму.
3. Контроль та підзвітність
   Для забезпечення якості та відповідності вимогам державного замовлення передбачаються:
   • лабораторний контроль стану малька (здоров’я, щільність, вікові характеристики);
   • перевірки місця вирощення / постачання;
   • інструменти звітування для публічного моніторингу та аудиту.

Потенційні переваги та ризики

Переваги

• Економічна ефективність: конкуренція серед постачальників має знижувати вартість одиниці малька, що дозволяє забезпечити більший обсяг зариблення при тій самій бюджетній видатці.
• Прозорість та підзвітність: відкриті лоти в публічних системах забезпечують можливість контролю з боку громадськості та антикорупційних інститутів.
• Стимулювання галузі: виробники малька та аквакультурні підприємства отримують чіткі сигнали про потреби з боку держави, що може стимулювати підвищення якості, масштабування виробництва, інновації.
• Екологічні та соціальні вигоди: відтворення популяцій риб сприяє біорізноманіттю, підтримці підсистем водного господарства, створенню робочих місць у регіонах, особливо в сільський місцевості.

Ризики та виклики

• Якість постачання: недостатній контроль або низький рівень стандартів може призвести до поставки слабкого малька, що загине після заселення.
• Логістичні труднощі: транспортування малька, особливо на далекі відстані, потребує спеціалізованих умов (температура, кисневі режими, часові обмеження).
• Бюджетні обмеження та невизначеність: коливання бюджетних видатків, затримки фінансування, конкуренція з іншими програмами можуть впливати на стабільність закупівель.
• Зловживання або корупційні ризики: навіть у системах із прозорістю можливі спроби формування картельних угод, маніпулювання умовами лоту або кваліфікаційними критеріями.
• Неузгодженість з екологічною політикою: якщо при виборі генно-близького малька застосовуються невідповідні критерії, це може призвести до генетичного стискання популяцій або негативного впливу на екосистеми.

Первинні дані, практика та оцінка результатів

1. Перші результати реалізації аукціонів на рибу
   За даними ЗМІ та аналітичних джерел, впровадження аукціонів вже дало економічний ефект: за певний період країна отримала надходження від використання водних біоресурсів у розмірі 54 млн грн через аукціонні механізми в системі «Прозорро.Продажі».
   Також повідомляли, що в 2024 році із старту проведення таких торгів було реалізовано близько 71 % від усіх лотів.
   Але ці показники поки що не охоплюють детального аналізу впливу на екологічні та біологічні результати відтворення.
2. Економічна логіка зариблення
   За словами представників галузі, вкладений мільйон гривень у зариблення може приносити додаткові податкові надходження в місцеві бюджети в розмірі 1,3 млн грн, за умови належного контролю та ефективного заселення.
   Ця цифра слугує аргументом на користь використання державних коштів як інвестицій у розвиток водного господарства, а не лише як соціальної підтримки.
3. Приклади реалізації на місцевому рівні
   Наприклад, на Полтавщині в межах місцевих програм збереження і відтворення водних біоресурсів на 2025 рік місцевий бюджет виділив близько 100 тис. грн на зариблення Кременчуцького водосховища.
   Програма передбачає вселення молоді водних біоресурсів, супроводжуване контролем і моніторингом.

Рекомендації для подальшого вдосконалення

1. Розробити стандарти якості малька та сертифікацію
   Необхідно затвердити чіткі критерії для постачальників (генетичні характеристики, щільність, вік, виживаність) та створити систему незалежної сертифікації та лабораторного контролю.
2. Оптимізація логістики і транс­портних процедур
   Продумати мережу логістичних вузлів, можливості локального вирощення малька ближче до водойми, умови зберігання під час транспортування, мінімізацію стресу для риб.
3. Постійний моніторинг біологічного ефекту
   Після заселення необхідно відстежувати виживаність, приріст, розповсюдження в популяції, а також взаємодію з існуючими видами в екосистемі.
4. Аналіз ефективності та коригування механізмів закупівель
   Проводити регулярний огляд та аудит результатів аукціонних процедур — з урахуванням вартості, якості, своєчасності поставок і екологічного ефекту.
5. Посилення інституційної спроможності
   Навчання персоналу, розробка методичної та програмної підтримки, створення інформаційної платформи для прозорого звітування та аналізу даних.

Висновки

Проведення аукціонів для придбання малька за державні кошти — це інноваційний підхід, який має значний потенціал для підвищення ефективності відтворення рибних ресурсів в Україні. Він поєднує економічні стимули, принципи прозорості й можливості державного регулювання. Проте успіх залежить від належного законодавчого забезпечення, чітких стандартів якості, логістики, моніторингу і контролю. На нинішньому етапі існують підтверджені позитивні ефекти (зростання доходів, реалізація лотів), але потребується системний аналіз екологічного впливу та коригування механізмів на практиці.

В Україні запроваджують новий підхід до зариблення водойм — відтепер закупівля малька для поповнення водних біоресурсів відбуватиметься через відкриті аукціони. Це перший подібний експеримент у сфері водного господарства, покликаний зробити процес більш прозорим, ефективним і конкурентним.

Як повідомили в Міністерстві економіки України, йдеться про закупівлі за бюджетні кошти, які проходитимуть у формі електронних торгів. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить залучити ширше коло постачальників, знизити витрати та забезпечити належну якість малька, що виселяється у водойми.

«Завдяки аукціонам ми отримуємо прозорий механізм використання державних коштів. Виробники малька можуть чесно змагатися за можливість постачати рибу для зариблення, а держава — контролювати якість та ефективність цих процесів», — прокоментували в міністерстві.

Аукціони проводитимуться на державній платформі «Прозорро.Продажі». Учасники зможуть подати свої пропозиції, а переможців визначатимуть за критеріями найкращої ціни та якості. Після завершення торгів — укладення договору, доставка малька, контроль та виселення у водойму.

Запровадження електронних торгів має не лише економічне, але й екологічне значення. За словами фахівців, регулярне зариблення є важливим елементом підтримки біорізноманіття, відновлення популяцій риб, а також розвитку рибної галузі на місцях.

Пілотні закупівлі планують провести вже найближчим часом. Очікується, що практика електронних аукціонів стане постійною складовою державної політики у сфері водного господарства та аквакультури.

---

Джерела:

1. AgroBusiness: «Зариблення в Україні: вперше проведуть аукціони, на яких малька можна придбати за державні кошти»
2. Міністерство економіки України: «В Україні вперше проведуть аукціони з придбання малька для зариблення за державні кошти»

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

---

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

• Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
  Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
• Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
  Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
• Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
  Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
• Необхідність оновлення законодавства:
  Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

---

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

---

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

---

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

• адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
• створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
• стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
• популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

---

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

---

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування електронної системи «е-Рибальство»

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства —
«е-Рибальство». Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Система «е-Рибальство» створена з метою підвищення прозорості та ефективності управління рибною галуззю, а також для підтримки сталого розвитку рибного господарства України. Впровадження електронної платформи стало ключовим кроком у цифровізації галузі, забезпечуючи повний контроль і моніторинг усіх процедур, пов’язаних із рибальством.

Основні переваги для бізнесу та держави

• Прискорене оформлення документів: час видачі дозволів скорочується з 30 до 2 робочих днів, що значно підвищує оперативність роботи підприємств.
• Зниження бюрократії та корупційних ризиків: автоматизація процесів дозволяє мінімізувати людський фактор і можливість зловживань.
• Доступ до актуальної інформації: підприємства отримують повний спектр даних щодо ресурсів, регулювання та норм, що сприяє більш точному і раціональному плануванню виробничої діяльності.
• Економія на документообігу: за оцінками, впровадження системи дозволить заощадити близько 150 млн грн щороку на паперовій роботі та адміністративних витратах.

Економічний вплив

За рахунок детінізації ринку і контролю над нелегальним виловом система сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету на суму від 15 до 150 млн грн щорічно. Крім того, за рахунок виведення із тіні рибного бізнесу прогнозується зростання ВВП України до 500 млн грн на рік.

Технічні особливості та правова база

«е-Рибальство» — це загальнодержавна електронна система, що забезпечує централізоване управління і моніторинг у сфері рибного господарства. Вона відповідає вимогам Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що передбачає комплексне регулювання галузі.

Адміністрування і ведення системи покладено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (Держрибагентство), яке також виконує роль власника платформи. Завдяки цьому забезпечується єдина точка відповідальності та координації галузі на національному рівні.

---

Цей документ є важливим кроком до цифрової трансформації українського рибного господарства, підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку та сприяння екологічній сталості водних ресурсів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.