Опубліковано Залишити коментар

Продукти із м’яса акул як загроза для збереження рідкісних видів.

НЕДОСТАТНЯ МАРКУВАННЯ ПРОДУКТІВ ІЗ М’ЯСА АКУЛ ЯК ЗАГРОЗА ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ

Анотація

У дослідженні, проведеному групою науковців з Університету Північної Кароліни (США), було виявлено, що значна частина продуктів із м’яса акул, представлених у торгівельній мережі, належить до видів, які перебувають під загрозою зникнення або є уразливими. За допомогою ДНК-штрихкодування дослідники встановили фактичну видову приналежність зразків та виявили масові випадки неправильного або недостатнього маркування продукції. Результати підкреслюють необхідність впровадження суворіших правил маркування товарів морського походження задля збереження біорізноманіття океанів.


Ключові слова: акули, зникаючі види, ДНК-штрихкодування, харчова безпека, торгівля, маркування


Вступ

Світове споживання морепродуктів невпинно зростає, при цьому значна частина морських видів опиняється під загрозою зникнення внаслідок перелову. Особливої уваги потребують акули — ключові хижаки морських екосистем, популяції яких зменшуються внаслідок надмірного вилову та торгівлі м’ясом і плавниками. Проблема посилюється відсутністю належного контролю маркування продуктів з м’яса акул, що унеможливлює відстеження походження сировини та порушує принципи сталого рибальства.


Матеріали і методи

У рамках дослідження вчені придбали 30 зразків товарів, виготовлених із м’яса акул: 19 стейків та 11 упаковок в’яленого м’яса. Продукти були замовлені через інтернет або придбані в роздрібних магазинах. Для визначення виду використовувалося ДНК-штрихкодування, результати якого зіставлялися з інформацією на етикетках продукції.


Результати

Аналіз показав, що переважна більшість зразків мали нечітке або неправдиве маркування. Лише два зразки мали позначення на видовому рівні, при цьому одне з них виявилося хибним. Так, зразок, позначений як м’ясо чорноперої акули (Carcharhinus limbatus, уразливий вид), насправді містив тканини короткоперої акули мако (Isurus oxyrinchus), що перебуває під загрозою зникнення згідно з класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Загалом, 31% досліджених зразків походили від чотирьох видів, що належать до категорій зникаючих або критично зникаючих:

  • велика акула-молот (Sphyrna mokarran);
  • бронзова акула-молот (Sphyrna lewini);
  • короткопера акула мако (Isurus oxyrinchus);
  • австралійська супова акула (Galeorhinus galeus).

Інші зразки були ідентифіковані як м’ясо ще семи видів акул, зокрема уразливої довгоперої акули (Carcharhinus longimanus), лимонної акули (Negaprion brevirostris), лисої акули (Alopias vulpinus) та чорноперої акули.

Лише один зразок був отриманий з відносно безпечного з точки зору збереження виду — атлантичної гостромордої акули (Carcharhinus falciformis).


Обговорення

Дослідники відзначили надзвичайно низьку ціну деяких продуктів — менше $3 за кілограм — попри те, що м’ясо належить до великих, повільноростучих хижаків, що відіграють критичну роль у морських екосистемах. Подібна комерціалізація сприяє зникненню видів, що є «океанічними левами» за своєю екологічною роллю.

Крім того, деякі з видів, виявлених у продуктах (зокрема акули-молоти та темна гладконосна акула), мають властивість акумулювати небезпечні для здоров’я сполуки, зокрема метилртуть, ртуть і миш’як. Ці речовини здатні викликати серйозні нейротоксичні та канцерогенні ефекти у людини при споживанні.


Висновки

Отримані результати демонструють необхідність більш жорсткого контролю за обігом продукції з м’яса акул на міжнародному ринку, а також впровадження обов’язкового точного маркування з урахуванням видової належності. Це критично важливо не лише з точки зору збереження біорізноманіття, але й для забезпечення продовольчої безпеки.


Список використаних джерел

  1. International Union for Conservation of Nature (IUCN). The IUCN Red List of Threatened Species. https://www.iucnredlist.org
  2. Raybern S., University of North Carolina. DNA barcoding reveals mislabeled shark meat in commercial products. 2025.
  3. United Nations Food and Agriculture Organization (FAO). State of World Fisheries and Aquaculture, 2024.
  4. Clarke S.C. et al. Global estimates of shark catches using trade records. Ecology Letters, 2023.

Лакомства для тварин на рослинній основі 100% vegan лакомства

Shark Jerky Slices – 100% Vegan

11,80 

Веганські ласощі для собак з «акулячим» характером

Смак, що вражає — без шкоди для тварин!
Shark Jerky Slices – 100% Vegan — це рослинна альтернатива традиційним м’ясним ласощам, яка виглядає та пахне, як справжнє акульє м’ясо, але при цьому є абсолютно безпечним, гуманним та екологічним вибором.

Опубліковано Залишити коментар

Топ-5 найбільш екзотичних рибальських турів світу: географія, біорізноманіття.

arapaiya

географія, біорізноманіття та рекреаційний потенціал

Рибальство вже давно вийшло за межі локального хобі. Сьогодні воно є важливою складовою туристичної індустрії, поєднуючи елементи спортивної, пізнавальної та екологічної активності. Сучасні рибальські тури пропонують не лише можливість трофейного улову, але й унікальний досвід взаємодії з природним середовищем у різних кліматичних зонах. У даному огляді розглянуто п’ять найекзотичніших напрямів рибальського туризму у світі.


1. Амазонка (Бразилія): екстремальна трофейна риболовля у тропічних екосистемах

Річка Амазонка — одна з найбільших водних систем планети, що забезпечує середовище існування для понад 2 000 видів риб. Особливої уваги серед рибалок заслуговує аропайма (Arapaima gigas) — одна з найбільших прісноводних риб у світі, яка може досягати довжини понад 2 м та ваги понад 200 кг.

Риболовля в басейні Амазонки супроводжується високим рівнем емоційного залучення завдяки екзотичній флорі й фауні регіону: густі джунглі, спів птахів, численні ссавці (включно з мавпами) формують унікальне природне тло.


2. Мальдіви: коралові рифи та нічна океанічна риболовля

Мальдівський архіпелаг — це понад 1 000 коралових островів, що ідеально підходять для рекреаційної риболовлі. Основною привабою для рибалок є рифова риболовля в прозорих тропічних водах. Тут водяться тунець (Thunnus spp.), барракуда (Sphyraena barracuda), парусник (Istiophorus platypterus) та інші екзотичні види.

Особливістю рибальських турів на Мальдівах є можливість організації як денних, так і нічних виходів у море. Нічна риболовля традиційними човнами dhoni є поширеним туристичним продуктом з елементами автентичної культури.


3. Аляска (США): полювання на королівського лосося в умовах субарктичного клімату

Аляска — це північний регіон США з багатими річковими системами, де мешкає Oncorhynchus tshawytscha (королівський лосось). Цей вид є популярним трофеєм серед рибалок через свої великі розміри, силу та кулінарну цінність.

Умови риболовлі тут досить суворі: низькі температури, мінлива погода, віддаленість від інфраструктури. Водночас саме ці фактори приваблюють досвідчених рибалок, які цінують автентичність дикої природи — з гірськими пейзажами, льодовиками та імовірністю зустрічі з дикими тваринами (зокрема ведмедями).


4. Сейшельські острови: спортивна морська риболовля у водах Індійського океану

Сейшели — острівна держава, відома своїми глибоководними риболовними локаціями. Основний інтерес серед рибалок викликає синій марлін (Makaira nigricans) — потужна пелагічна риба, боротьба з якою потребує високого рівня фізичної підготовки та професійного спорядження.

Окрім марліна, у водах архіпелагу можна впіймати тунця, барракуду, дорада (Coryphaena hippurus) та інших представників тропічної іхтіофауни. Сейшели — одна з небагатьох країн, де дозволена як рекреаційна, так і трофейна морська риболовля під егідою охоронюваних морських територій.


5. Нова Зеландія: форель та лосось у гірських річках і озерах

Гірські річки та озера Нової Зеландії — це середовище існування Salmo trutta (коричнева форель), Oncorhynchus mykiss (райдужна форель) та Oncorhynchus tshawytscha (лосось чавича).

Найсприятливіші умови для риболовлі на форель формуються у зимовий період, коли температура води знижується, а риба стає активнішою.

Особливість новозеландської риболовлі — поєднання надзвичайно чистої природи з високим рівнем регламентування. Більшість локацій вимагає наявності ліцензії та дотримання принципів «піймав — відпустив», що сприяє збереженню екосистем.


Висновки

Екзотичні рибальські тури поєднують природну унікальність, біорізноманіття та культурні особливості регіонів. Риболовля в таких умовах виходить за межі звичайного дозвілля та стає формою активного екологічного туризму. Поширення інформації про відповідальні рибальські практики та розвиток сталого туризму — важливі кроки у збереженні водних екосистем планети.

Опубліковано

Норвегія набуває права власності на російське риболовецьке судно

Офіційне повідомлення | Міністерство промисловості і рибальства regjeringen.no

Уряд ухвалив, що держава через Морську адміністрацію (Kystverket) негайно набуває права власності на судно LLV Azurit.
«Цей корабель має бути виведений з порту Ботсфьорд», — заявила міністр рибальства та океанів Маріан Сівертсен Нес. «Після ретельного розгляду та спроб різних рішень, стало цілком необхідним прийняти рішення про державне відчуження судна. Морська адміністрація має повноваження вжити всі необхідні заходи для його усунення».

Російське риболовне судно перебувало в порту Ботсфьорд із травня 2024 року. 6 грудня 2024 року на підставі закону про безпеку було видано наказ, що судно має покинути порт протягом п’яти робочих днів. Термін сплив 13 грудня 2024 року. Це рішення було ухвалене тому, що тривале перебування судна в порту визнано загрозою національним інтересам безпеки.

Власник судна не виконав наказ про його виведення з порту Ботсфьорд. Відповідні органи розглядали й пробували різні варіанти буксирування, але жоден із них не дав результату. Поліція вже вжила заходів для контролю над ситуацією.

Наразі ухвалене рішення має негайну дію та передбачає, що держава отримає повне управління судном і вжие всі необхідні дії для його усунення. Морська адміністрація буде відповідальна за організацію виведення судна.

В порту Ботсфьорд та в інших зацікавлених структурах існують неврегульовані фінансові претензії щодо цього судна, і уряд враховуватиме їх у подальшому вирішенні справи.

Опубліковано

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.