Опубліковано

Від човна до полиці: торгівля тихоокеанським тунцем — складний глобальний бізнес

Купці й продавці морепродуктів можуть робити більше для забезпечення сталості, якої очікують їхні споживачі.

Основні положення

  • Звіт «From Ship to Shelf, the Pacific Tuna Trade Is a Complex Global Business», опублікований 12 вересня 2025 року фон­дом Pew, ілюструє, як ланцюжок від вилову до реалізації тунця у Тихому океані є багаторівневим та глобально інтегрованим. Фонд Pew
  • Проєкт підготовлений за участі міжнародних риболовних груп, зокрема Industrial Economics Inc. та Gomez‑Hall Associates, які забезпечили емпіричну базу дослідження. Фонд Pew
  • Одним із ключових висновків є те, що для підтримки сталого розвитку промислу тунця необхідні покращення в управлінні, особливо в частинах ланцюжка, що відповідають за відстеження, звітність та відповідність стандартам сталості. Фонд Pew

Значення для науки і практики

  • Дослідження показує, що глобальний ринок тунця значною мірою залежить від прозорості та належного управління усіма ланками ланцюжка постачання — від промислу до роздрібної торгівлі.
  • Запропоновані авторськими групами рекомендації можуть слугувати орієнтиром для органів регулювання, РОХР, промисловості та екологічних організацій для удосконалення практик сталості.

pew. org/en/research-and-analysis/data-visualizations/2025/09/from-ship-to-shelf-the-pacific-tuna-trade-is-a-complex-global-business

Опубліковано

Зміни в промислі тунця в регіоні Тихого океану: виклики кліматичної адаптації для островних держав

Вступ

Промисел тунця — один із ключових секторів рибного господарства в регіоні Західного та Центрального Тихого океану. Три провідні види — Skipjack tuna (Katsuwonus pelamis), Yellowfin tuna (Thunnus albacares) і Bigeye tuna (Thunnus obesus) — забезпечують значну частку світового вилову тунця. Згідно з оцінками Food and Agriculture Organization (FAO), у 2022 році країни регіону виловили приблизно 2,6 млн тонн тунця, що становить близько 54 % всесвітнього вилову тунця.
Водночас глобальне потепління, зміна температур і структури океанічних вод, а також перерозподіл рибних ресурсів створюють серйозні виклики для сталого розвитку рибного господарства островних держав у Тихому океані.

Біологічно‑екологічні передумови

Тунець — мігруючі пелагічні види, які залежать від певних умов океанічного середовища: температури поверхні води, розподілу поживних речовин, кисневого режиму та течій.
Дослідження показують, що підвищення температури поверхні моря, розширення зон низького кисню та зміна течій призводять до пересування промислово значущих тунцевих видів у східному й південному напрямках у межах Тихого океану.
Це означає, що звичні традиційні промислові зони тунця біля островних країн можуть надалі втратити свою продуктивність.

Прогнози змін і економічні наслідки

Моделізація наслідків зміни клімату свідчить про те, що до 2050 року вилов тунця в економічних зонах островних держав Західного/Центрального Тихого океану може зменшитись у середньому на 10‑30 %.
Для держав, чиї доходи значною мірою залежать від ліцензій на вилов тунця іноземними флотами, це означає серйозні ризики. Наприклад, у Federated States of Micronesia частка доходу від тунцевого вилову може знизитися з 47,2 % до 39,9 %.
Усього проект від Pacific Community (SPC) показав, що зменшення доходів може становити від 40 до 140 млн доларів США щорічно для найбільш залежних держав.
Таким чином, зміна температури океану не лише екологічне питання, але й питання продовольчої та економічної безпеки.

Виклики для промислового управління

  1. Зміщення промислових зон
    Через потепління води продуктивні зони тунця переміщуються далі від узбережжя островних держав, у міжнародні води (outside EEZ). Це знижує можливість островних країн стягувати ренту за вилов.
  2. Скорочення біомаси та прогнозованості
    Зміщення ареалів та зміни у життєвому циклі тунця ускладнюють оцінку запасів та управлінські рішення.
  3. Залежність від ліцензій та іноземних флотів
    Деякі островні держави отримують значну частку бюджетних доходів саме з ліцензування вилову тунця. Зменшення цих доходів створює бюджетні ризики.
  4. Продовольча безпека та альтернативи
    Зменшення традиційного промислу може вплинути на доступність білка для місцевих громад. Потрібні адаптаційні рішення: наприклад, використання пристроїв‑агрегаторів риби (FADs) або розвиток інших видів промислу.

Адаптаційні стратегії та науково‑практичні підходи

Наразі впроваджується масштабна програма фінансування: 14 островних держав отримали грант від Green Climate Fund (GCF) на 107,4 млн USD (загальна сума 156,8 млн USD із співфінансуванням) для адаптації економік, залежних від вилову тунця, до змін клімату. conservation.org+1

Використання наукових моделей: наприклад, фізико‑біогеохімічні моделі для прогнозування зміщення тунцевих ареалів.

Покращення технологій промислу: застосування FADs, модернізація флоту, розвиток місцевої переробки, зменшення витрат палива.

Міжнародне співробітництво та політика: укладання рамкових угод, де островні держави мають право на компенсацію чи ренту за втрату ресурсів через зміни клімату.

Значення для України та наукової спільноти

Хоча Україна не належить до регіону Тихого океану, виклики, що постають перед островними державами, мають універсальний характер для всього рибного господарства — змінювана просторово продуктивність океанів, потреба адаптації рибної політики, ризики для місцевих економік. Для українських вчених важливими є такі напрями:

  • вивчення впливу змін клімату на розподіл промислових видів у Чорному, Азовському морях та ін.
  • розробка методів прогнозування просторової зміни запасів і структури вилову.
  • розробка механізмів адаптації рибного господарства та бізнес‑сектору.
  • інтеграція екологічних, соціально‑економічних та політичних аспектів сталого управління ресурсами.

Висновки

Зміни температури та інших океанічних умов у регіоні Тихого океану вже спричиняють значне пересування тунцевих ресурсів, створюючи серйозні виклики для островних країн, що залежать від вилову тунця для продовольчої та економічної безпеки. Приблизно до середини XXI століття очікується скорочення вилову у їхніх економічних зонах на 10‑30 %, що може знизити державні доходи на значну частку. Адаптація повинна включати науково обґрунтоване управління, технологічні інновації та міжнародну політичну підтримку. Для української наукової спільноти цей кейс є цінним прикладом того, як рибне господарство може зазнавати впливу глобальних змін і потребує міждисциплінарного підходу до сталого розвитку.


Джерела

  1. Climate change‑driven changes in tuna distribution seen impacting Pacific Ocean economies, research suggests – FAO, 30 травня 2024.
  2. Sustaining Pacific Island Fisheries – Conservation International.
  3. Ecosystems and Climate | TunaPacific: Fisheries news and views – FFA.
  4. 14 Pacific Island countries receive a major grant to manage one third of the world’s tuna in the face of the climate crisis – Conservation International, 20 лютого 2025.
  5. Effect of Climate Change on Pacific Tuna Stocks – Shark Research & Conservation Program / University of Miami.
  6. Ocean warming to take its toll on Pacific islands’ tuna industry – Island Times.
  7. Adapting tuna‑dependent Pacific Island communities and economies to climate change – Green Climate Fund project FP259.
  8. Pacific Nations secure $107 m to protect tuna economies from climate change – Undercurrent News, 28 лютого 2025.
Опубліковано

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову у III кварталі через підвищення температури морської води

Анотація

Компанія Grieg Seafood повідомила про зменшення обсягів вирощеного лосося у III кварталі 2025 року. Основною причиною названо незвично теплі морські води в регіоні Ругаланд (Норвегія), що вплинули на біологічний стан риби та темпи її росту. У статті проаналізовано біологічні наслідки, реакцію компанії та ширший контекст змін клімату для світової та української аквакультури.


1. Вступ

Grieg Seafood — одна з провідних компаній у світовому секторі вирощування лосося — у жовтні 2025 року повідомила, що фактичний вилов за третій квартал склав приблизно 6 800 тонн у перерахунку на випотрошену вагу (GWT). Це на понад 1 200 тонн менше, ніж передбачалося. Головною причиною стало аномальне потепління морської води, що вплинуло на фізіологічний стан риби.


2. Причини зменшення обсягів вилову

  • Висока температура моря уповільнила ріст риби та підвищила біологічні ризики, включно з інфекціями та зниженням імунітету.
  • У зв’язку з цим Grieg Seafood вирішила достроково виловити рибу з найбільш затратних локацій, щоб зменшити ризики втрат і стабілізувати результати на наступний квартал.
  • Незважаючи на складнощі, компанія продовжує інвестувати в системи post-smolt (вирощування мальків у контрольованих умовах перед випуском у відкриту воду). Розширення потужностей партнерської ферми Tytlandsvik Aqua заплановано на 2026–2028 роки.

3. Біологічні наслідки теплих морських вод

Зміна температурного режиму спричиняє низку проблем у вирощуванні лосося:

  • Стрес і зниження апетиту у риби, що призводить до повільного росту та втрат у вазі.
  • Зниження рівня кисню у воді, що загрожує рибі за високої щільності посадки.
  • Підвищена вразливість до паразитів, зокрема морських вошей (Lepeophtheirus salmonis).
  • Вища смертність, особливо на фермах без належного контролю мікроклімату.

4. Економічні наслідки для компанії та ринку

  • Фінансові втрати через менші обсяги реалізації на фоні фіксованих витрат.
  • Зміна виробничої стратегії, щоб мінімізувати ризики — достроковий вилов із проблемних ферм, фокус на стійкі системи.
  • Інвестиції в адаптацію: Grieg активно фінансує новітні технології вирощування, які дозволяють частково ізолювати виробництво від змін навколишнього середовища.

5. Висновки та уроки для української аквакультури

Кейс Grieg Seafood — це показовий приклад того, як кліматичні зміни безпосередньо впливають на рибогосподарський сектор:

  1. Підвищення температури води вже сьогодні є фактором ризику для аквакультури не лише в морях, а й у прісноводних водоймах.
  2. Виробникам в Україні варто інвестувати в моніторинг температури, щільності риби, контролю за рівнем кисню та інші системи біозахисту.
  3. Необхідно враховувати кліматичні сценарії при плануванні регіонів розташування господарств та технологій вирощування.

Джерела:

  1. Fish Farming Expert – Warmer water impacts Grieg Seafood’s Q3 salmon harvest
  2. Seafood Source – Grieg, Måsøval experience reduced Q3 2025 harvests
Опубліковано

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
У 2025 року внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.


1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.


2. Опис інциденту

У січні 2025 року компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.


3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.


4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].


5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.


6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.

Стейк лосося

11,00 
Категорія:
Опубліковано

Таймень (Hucho taimen) зникаючий хижак

Таймень (Hucho taimen): зникаючий хижак північних річок Сибіру

Анотація:
У статті розглядається біологія, поведінка та екологічне значення тайменя (Hucho taimen) — одного з найбільших представників родини лососевих. Наведено опис видового ареалу, морфологічних особливостей, трофічної поведінки та загроз для популяції виду, а також його роль у культурі північних народів.


Біологічна характеристика

Таймень (лат. Hucho taimen) — це найбільший представник родини Salmonidae, який мешкає виключно в прісноводних водоймах. На відміну від багатьох інших лососевих, він не здійснює міграції до моря, а все життя проводить у холодних, швидкоплинних річках з чистою водою та кам’янистим дном.

Максимальні зареєстровані розміри виду сягають понад 2 метрів у довжину при масі понад 100 кг. У сучасних умовах середній розмір особин, що трапляються рибалкам, становить 15–25 кг, що вже вважається великим трофеєм.


Трофічна поведінка та адаптації

У молодих тайменів на тілі присутні темні смуги й плями, що нагадують забарвлення тигра, за що їх іноді називають «річковими тиграми». Молодь живе зграями, але з віком стає одиночками, що агресивно охороняють власну територію.

Таймень — активний хижак. Його раціон складається з риб, водоплавних птахів, дрібних ссавців, іноді — навіть білок, що випадково опинилися у воді. Зубна система виду складається з двох рядів гострих зубів, здатних утримувати велику здобич. Під час нересту частина зубів випадає, однак згодом відновлюється.


Рибальство та поведінкові особливості

Зловити тайменя — надзвичайно складне завдання. Риба активно чинить опір, здійснюючи стрімкі ривки, занурення та навіть перевертаючи човни. Через таку поведінку рибалки часто порівнюють боротьбу з тайменем із сутичкою з хижаком аналогічного класу — тигром.

Під час нересту, що проходить навесні, таймені утворюють сталі пари. Самці в цей період проявляють високу агресію, захищаючи самку та ікру від потенційних загроз. Такі поведінкові риси схожі з територіальною поведінкою великих хижих ссавців.


Екологічне значення

Зникнення тайменя як ключового хижака прісноводних екосистем може спричинити порушення трофічного балансу. Вид виконує функцію природного регулятора чисельності дрібної риби та дрібних хребетних, тим самим запобігаючи деградації біоценозу.


Охоронний статус

В умовах антропогенного тиску, забруднення вод і неконтрольованого рибальства популяції тайменя зазнають стрімкого скорочення. Вид занесено до Червоної книги як зникаючий. У більшості регіонів діє правило «спіймав — відпусти», коли рибалки після фіксації розміру й фото відпускають рибу назад у воду.


Культурне значення

Для корінних народів Сибіру таймень є символом сили й водної стихії. Його зображення можна знайти на шаманських бубнах, а у фольклорі він часто виступає у ролі духа-хранителя річки. Сьогодні інтерес до виду зростає як серед біологів, так і серед екотуристів, які подорожують у важкодоступні регіони, як-от плато Путорана.


Висновки

Таймень — не просто гідробіонт, а справжній символ диких північних річок. Збереження цього виду є важливою частиною зусиль із підтримання біорізноманіття в арктичних і субарктичних екосистемах. Відповідальне ставлення до природи — єдиний шлях зберегти «річкового тигра» для майбутніх поколінь.

Опубліковано

Північна креветка під загрозою зникнення

Північна креветка під загрозою зникнення: кліматичні зміни знищують промисел у Північній Атлантиці

США | Нью-Інгленд | Вересень 2025

У регіоні Нью-Інгленду, США, триває екологічна криза, пов’язана з повним колапсом популяції північної рожевої креветки (Pandalus borealis). Незважаючи на понад десятирічний мораторій на комерційний вилов, чисельність цього виду не демонструє ознак стабілізації.

Науково-консультативна рада при Комісії з морських риб Нової Англії (New England Fishery Management Council) рекомендувала продовжити заборону на промисловий вилов ще на 5 років — до 2031 року. Таким чином, мораторій триватиме щонайменше 20 років поспіль.


📉 Причини скорочення популяції

Основною причиною зникнення північної креветки вважаються кліматичні зміни:

  • Підвищення температури морської води в затоці Мен (Gulf of Maine), одному з найшвидше прогріваючихся морських регіонів світу.
  • Зсуви температурних фронтів і порушення сезонних циклів призвели до зміщення нерестових періодів і зниження виживання личинок.
  • Хижацтво з боку морських видів, які розширюють ареал у відповідь на потепління, ускладнило відновлення популяції.

🧪 Наукові дані і тенденції

Дослідницький тралінг, який проводився у 2022–2025 роках, показав історично найнижчі улови креветки. Лише 300 грамів (!) креветки було зафіксовано в одній з контрольних зон, де ще 15 років тому вилов міг сягати десятків тонн.

Науковці NOAA (Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США) вважають, що існуючі природоохоронні заходи не є достатніми в умовах кліматичної нестабільності.


⚠️ Соціально-економічні наслідки

Колись креветка була ключовим ресурсом для місцевих рибалок штату Мен, особливо взимку. З 2013 року, коли була введена перша заборона, галузь втратила:

  • сотні робочих місць;
  • цілі підприємства переробки морепродуктів;
  • інфраструктуру, пов’язану з портами малого масштабу.

У 2025 році вилов обмежено лише для наукових цілей, однак навіть експериментальні результати не дають підстав для оптимізму.


🔎 Висновки та можливості для України

Хоча Україна не має прямого відношення до промислу північної креветки, цей кейс є показовим прикладом впливу глобального потепління на високоширотні морські екосистеми. Він вказує на необхідність:

  • посилення моніторингу Чорного та Азовського морів щодо зміни біомаси комерційних видів;
  • впровадження адаптивного управління рибальством;
  • створення морських заповідних територій, які можуть стати «буферами» проти кліматичних стресів.

🧭 Криза північної креветки — це не лише локальна екологічна трагедія, а й дзвінок для всіх країн, які залежать від морських біоресурсів у часи кліматичних трансформацій.

Креветка з головою Еквадор

11,00 
Категорія:


Опубліковано Залишити коментар

Осінній сезон крабів у Південній Кореї: високі улови, зниження цін та нові методи зберігання

8 вересня на ринку Сухьоп в Інчхоні (район Чун-гу, Південна Корея) розпочалися активні торги осіннім крабом. Продавці перед аукціоном ретельно оцінювали якість продукції — сезон розпочався офіційно та з оптимістичними прогнозами.

Краб-плавунець, відомий як “flower crab”, є представником низькожирових, високобілкових морепродуктів. Особливо цінується самка осіннього краба, м’якоть якої наповнена ікрою, що робить її ідеальним інгредієнтом для крабового супу.


📉 Ціни стабілізувалися завдяки рекордному улову

Після завершення щорічної заборони на вилов крабів (з 21 червня по 20 серпня), обсяги вилову різко зросли, що призвело до стабілізації та зниження цін.

Згідно з даними Корейської федерації рибальських кооперативів, середня ціна крабів у період з 21 серпня по 9 вересня становила 6 430 вон за 10 кг (19 грн/кг), що на 17,7% менше, ніж середній показник за останні 10 років (7 816 вон).

Цьогорічні показники є найвищими з часу початку ведення обліку: за вказаний період вся Корея зафіксувала 3 690 тонн переданих на аукціон крабів, що на 67,2% більше, ніж минулого року (2 207 тонн).

Для порівняння:

  • у 2016 році – 1 673 тонни
  • у 2023 році – 3 484 тонни
  • у 2024 році – падіння до 2 207 тонн
  • у 2025 році – різке зростання до 3 690 тонн

🌊 Погодні умови сприяли міграції крабів

Краби-плавунці віддають перевагу теплим водам. За інформацією Національного інституту досліджень та розвитку рибного господарства Кореї, цьогорічні умови в Західному морі були сприятливими: теплі води змістилися ближче до узбережжя, що призвело до концентрації крабів у прибережних районах, де зосереджене рибальство.

У зв’язку з цим Інститут прогнозує, що улов восени 2025 року зросте до 40% порівняно з попереднім роком.

М’ясо королівського краба

100,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, 16 вересня 2025 року — В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, у період січень–серпень 2025 року експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США з 1 січня 2026 року.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, з 7 серпня 2025 року ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США у серпні 2025 року знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, у 2017 році Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.

Опубліковано Залишити коментар

Продукти із м’яса акул як загроза для збереження рідкісних видів.

НЕДОСТАТНЯ МАРКУВАННЯ ПРОДУКТІВ ІЗ М’ЯСА АКУЛ ЯК ЗАГРОЗА ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ

Анотація

У дослідженні, проведеному групою науковців з Університету Північної Кароліни (США), було виявлено, що значна частина продуктів із м’яса акул, представлених у торгівельній мережі, належить до видів, які перебувають під загрозою зникнення або є уразливими. За допомогою ДНК-штрихкодування дослідники встановили фактичну видову приналежність зразків та виявили масові випадки неправильного або недостатнього маркування продукції. Результати підкреслюють необхідність впровадження суворіших правил маркування товарів морського походження задля збереження біорізноманіття океанів.


Ключові слова: акули, зникаючі види, ДНК-штрихкодування, харчова безпека, торгівля, маркування


Вступ

Світове споживання морепродуктів невпинно зростає, при цьому значна частина морських видів опиняється під загрозою зникнення внаслідок перелову. Особливої уваги потребують акули — ключові хижаки морських екосистем, популяції яких зменшуються внаслідок надмірного вилову та торгівлі м’ясом і плавниками. Проблема посилюється відсутністю належного контролю маркування продуктів з м’яса акул, що унеможливлює відстеження походження сировини та порушує принципи сталого рибальства.


Матеріали і методи

У рамках дослідження вчені придбали 30 зразків товарів, виготовлених із м’яса акул: 19 стейків та 11 упаковок в’яленого м’яса. Продукти були замовлені через інтернет або придбані в роздрібних магазинах. Для визначення виду використовувалося ДНК-штрихкодування, результати якого зіставлялися з інформацією на етикетках продукції.


Результати

Аналіз показав, що переважна більшість зразків мали нечітке або неправдиве маркування. Лише два зразки мали позначення на видовому рівні, при цьому одне з них виявилося хибним. Так, зразок, позначений як м’ясо чорноперої акули (Carcharhinus limbatus, уразливий вид), насправді містив тканини короткоперої акули мако (Isurus oxyrinchus), що перебуває під загрозою зникнення згідно з класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Загалом, 31% досліджених зразків походили від чотирьох видів, що належать до категорій зникаючих або критично зникаючих:

  • велика акула-молот (Sphyrna mokarran);
  • бронзова акула-молот (Sphyrna lewini);
  • короткопера акула мако (Isurus oxyrinchus);
  • австралійська супова акула (Galeorhinus galeus).

Інші зразки були ідентифіковані як м’ясо ще семи видів акул, зокрема уразливої довгоперої акули (Carcharhinus longimanus), лимонної акули (Negaprion brevirostris), лисої акули (Alopias vulpinus) та чорноперої акули.

Лише один зразок був отриманий з відносно безпечного з точки зору збереження виду — атлантичної гостромордої акули (Carcharhinus falciformis).


Обговорення

Дослідники відзначили надзвичайно низьку ціну деяких продуктів — менше $3 за кілограм — попри те, що м’ясо належить до великих, повільноростучих хижаків, що відіграють критичну роль у морських екосистемах. Подібна комерціалізація сприяє зникненню видів, що є «океанічними левами» за своєю екологічною роллю.

Крім того, деякі з видів, виявлених у продуктах (зокрема акули-молоти та темна гладконосна акула), мають властивість акумулювати небезпечні для здоров’я сполуки, зокрема метилртуть, ртуть і миш’як. Ці речовини здатні викликати серйозні нейротоксичні та канцерогенні ефекти у людини при споживанні.


Висновки

Отримані результати демонструють необхідність більш жорсткого контролю за обігом продукції з м’яса акул на міжнародному ринку, а також впровадження обов’язкового точного маркування з урахуванням видової належності. Це критично важливо не лише з точки зору збереження біорізноманіття, але й для забезпечення продовольчої безпеки.


Список використаних джерел

  1. International Union for Conservation of Nature (IUCN). The IUCN Red List of Threatened Species. https://www.iucnredlist.org
  2. Raybern S., University of North Carolina. DNA barcoding reveals mislabeled shark meat in commercial products. 2025.
  3. United Nations Food and Agriculture Organization (FAO). State of World Fisheries and Aquaculture, 2024.
  4. Clarke S.C. et al. Global estimates of shark catches using trade records. Ecology Letters, 2023.

Лакомства для тварин на рослинній основі 100% vegan лакомства

Shark Jerky Slices – 100% Vegan

11,80 

Веганські ласощі для собак з «акулячим» характером

Смак, що вражає — без шкоди для тварин!
Shark Jerky Slices – 100% Vegan — це рослинна альтернатива традиційним м’ясним ласощам, яка виглядає та пахне, як справжнє акульє м’ясо, але при цьому є абсолютно безпечним, гуманним та екологічним вибором.

Опубліковано Залишити коментар

Топ-5 найбільш екзотичних рибальських турів світу: географія, біорізноманіття.

arapaiya

географія, біорізноманіття та рекреаційний потенціал

Рибальство вже давно вийшло за межі локального хобі. Сьогодні воно є важливою складовою туристичної індустрії, поєднуючи елементи спортивної, пізнавальної та екологічної активності. Сучасні рибальські тури пропонують не лише можливість трофейного улову, але й унікальний досвід взаємодії з природним середовищем у різних кліматичних зонах. У даному огляді розглянуто п’ять найекзотичніших напрямів рибальського туризму у світі.


1. Амазонка (Бразилія): екстремальна трофейна риболовля у тропічних екосистемах

Річка Амазонка — одна з найбільших водних систем планети, що забезпечує середовище існування для понад 2 000 видів риб. Особливої уваги серед рибалок заслуговує аропайма (Arapaima gigas) — одна з найбільших прісноводних риб у світі, яка може досягати довжини понад 2 м та ваги понад 200 кг.

Риболовля в басейні Амазонки супроводжується високим рівнем емоційного залучення завдяки екзотичній флорі й фауні регіону: густі джунглі, спів птахів, численні ссавці (включно з мавпами) формують унікальне природне тло.


2. Мальдіви: коралові рифи та нічна океанічна риболовля

Мальдівський архіпелаг — це понад 1 000 коралових островів, що ідеально підходять для рекреаційної риболовлі. Основною привабою для рибалок є рифова риболовля в прозорих тропічних водах. Тут водяться тунець (Thunnus spp.), барракуда (Sphyraena barracuda), парусник (Istiophorus platypterus) та інші екзотичні види.

Особливістю рибальських турів на Мальдівах є можливість організації як денних, так і нічних виходів у море. Нічна риболовля традиційними човнами dhoni є поширеним туристичним продуктом з елементами автентичної культури.


3. Аляска (США): полювання на королівського лосося в умовах субарктичного клімату

Аляска — це північний регіон США з багатими річковими системами, де мешкає Oncorhynchus tshawytscha (королівський лосось). Цей вид є популярним трофеєм серед рибалок через свої великі розміри, силу та кулінарну цінність.

Умови риболовлі тут досить суворі: низькі температури, мінлива погода, віддаленість від інфраструктури. Водночас саме ці фактори приваблюють досвідчених рибалок, які цінують автентичність дикої природи — з гірськими пейзажами, льодовиками та імовірністю зустрічі з дикими тваринами (зокрема ведмедями).


4. Сейшельські острови: спортивна морська риболовля у водах Індійського океану

Сейшели — острівна держава, відома своїми глибоководними риболовними локаціями. Основний інтерес серед рибалок викликає синій марлін (Makaira nigricans) — потужна пелагічна риба, боротьба з якою потребує високого рівня фізичної підготовки та професійного спорядження.

Окрім марліна, у водах архіпелагу можна впіймати тунця, барракуду, дорада (Coryphaena hippurus) та інших представників тропічної іхтіофауни. Сейшели — одна з небагатьох країн, де дозволена як рекреаційна, так і трофейна морська риболовля під егідою охоронюваних морських територій.


5. Нова Зеландія: форель та лосось у гірських річках і озерах

Гірські річки та озера Нової Зеландії — це середовище існування Salmo trutta (коричнева форель), Oncorhynchus mykiss (райдужна форель) та Oncorhynchus tshawytscha (лосось чавича).

Найсприятливіші умови для риболовлі на форель формуються у зимовий період, коли температура води знижується, а риба стає активнішою.

Особливість новозеландської риболовлі — поєднання надзвичайно чистої природи з високим рівнем регламентування. Більшість локацій вимагає наявності ліцензії та дотримання принципів «піймав — відпустив», що сприяє збереженню екосистем.


Висновки

Екзотичні рибальські тури поєднують природну унікальність, біорізноманіття та культурні особливості регіонів. Риболовля в таких умовах виходить за межі звичайного дозвілля та стає формою активного екологічного туризму. Поширення інформації про відповідальні рибальські практики та розвиток сталого туризму — важливі кроки у збереженні водних екосистем планети.