Категорія: Рибне господарство — Світ

Опубліковано від

Інноваційний підхід до поліпшення виживання риби

Skretting презентує «plant‑powered» корм Necto: інноваційний підхід до поліпшення виживання риби

Анотація

Компанія Skretting анонсувала нову лінію функціональних кормів під назвою Necto, з використанням фіто-комплексів (екстрактів рослинного походження), яка має на меті покращити здоров’я риб, їх стійкість, а також показники виживання в умовах аквакультури. У статті аналізуються особливості корма, механізми дії, очікуваний ефект, а також перспективи застосування такого типу кормів з огляду на виклики в галузі.

1. Вступ

Аквакультура продовжує шукати рішення для підвищення добробуту риб, зменшення захворюваності і стресових станів, а також оптимізації витрат. Традиційно корми містили значну частку морських інгредієнтів (рибної муки, риб’ячого жиру), однак потреба у більш сталих, екологічно дружніх рішеннях зростає.

У цьому контексті Skretting разом із материнською компанією Nutreco розробили новий корм Necto, що базується на рослинних екстрактах — фіто‑комплексах, які не лише захищають від хвороб, але й підтримують загальну фізіологічну стійкість риб.

2. Основні характеристики та механізми дії

  • Фіто-комплекси — це суміш рослинних екстрактів (запатентованих) відділу досліджень Nutreco Exploration, яка створена для підтримки імунної системи, зменшення запальних процесів, кращої адаптації до стресових чинників, таких як зміни температури, якість води чи шкідники. seafoodsource.com
  • Підхід з здоров’ям риби неформально — Necto це не просто засіб проти хвороб, а комплексний підхід до добробуту, що включає підтримку нормальної фізіології, метаболізму та стресостійкості. seafoodsource.com
  • Міжнародне науково‑виробниче співробітництво — дев’ять дослідницьких груп у п’яти країнах брали участь у розробці. Це дозволило зібрати дані про ефективність, безпечність та адаптацію до різних умов вирощування. seafoodsource.com

3. Оцінка переваг та викликів

ПеревагиВиклики / Обмеження
Покращення імунітету, зменшення використання антибіотиківМожливі додаткові витрати на зміни в складі кормів
Підвищення стресостійкості при змінних умовах (температура, якість води)Необхідність адаптації під специфіку ферми (вид, умови, технологія)
Можливість зменшення смертності і кращого росту при правильному харчуванніПотрібно верифікація для різних кліматичних зон / водойм
Позитивний імідж і відповідність стандартам екологічної сталостіПотреба у навчанні персоналу щодо нових кормових практик

4. Потенційний вплив для галузі і для України

  • Для скандинавських і інших північних країн, де температура і умови води часто викликають стрес у риби, впровадження таких кормів може суттєво поліпшити виживання та знизити витрати на лікування хвороб.
  • В Україні, особливо в прісноводній аквакультурі та фермах, важливе застосування кормів з підвищеною стресостійкістю. Necto може стати цікавою альтернативою чи доповненням до існуючих кормових формул.
  • Використання рослинних екстрактів і зменшення залежності від морських інгредієнтів (рибної муки та жиру) допоможе знизити екологічний слід виробництва кормів і сприяти сталій практиці.

5. Висновки

  1. Інноваційні корми типу Necto представляють важливий крок уперед у розвитку аквакультури: не лише в частині зростання продуктивності, але і покращення добробуту риб.
  2. Перспективним є застосування таких кормів в українському контексті, з урахуванням кліматичних особливостей, технологій вирощування та доступності кормових компонентів.
  3. Подальші дослідження необхідні для оптимізації складів, вивчення довготривалих ефектів і адаптації до місцевих умов, включно з лабораторними і польовими випробуваннями.

Джерела

  1. SeafoodSource. Skretting launches fish feed featuring “phytocomplexes” (Necto) from late 2025.
  2. Skretting / Nutreco Exploration — оголошення про новий функціональний корм для риби.

Опубліковано від

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств через порушення стандартів добробуту лосося

Анотація

У 2025 році уряд Шотландії оголосив про розробку офіційних настанов із забезпечення добробуту вирощеної риби, що може призвести до юридичної відповідальності для рибних господарств у разі порушень. У цій статті розглядаються останні зміни у нормативному полі, поточні виклики галузі та можливі наслідки для аквакультури й охорони довкілля.

1. Вступ

Шотландія є одним з найбільших виробників атлантичного лосося у світі — щорічно вирощується понад 37 мільйонів особин на приблизно 200 фермах. Закон “Про здоров’я та добробут тварин” (Animal Health and Welfare (Scotland) Act 2006) вимагає, щоб утримувачі риби задовольняли її біологічні потреби й не допускали зайвих страждань.

Однак дотепер у Шотландії не було чіткого офіційного керівництва, яке б тлумачило законодавчі вимоги саме для виробників аквакультури.

2. Прогалини в регулюванні та поточні кроки

  • Відсутність обов’язкових стандартів
    Попри наявність загального законодавства, виробники часто не мають чіткого розуміння, які практики є законними. Через це, як вважають правозахисні організації, відбуваються системні порушення добробуту риби без покарань.
  • Очікуване посилення контролю
    Нові офіційні керівні документи мають визначити конкретні вимоги до умов утримання, годування, транспортування та гуманного умертвіння риби. З їх ухваленням ферми, які не дотримуватимуться правил, зможуть притягатися до адміністративної або кримінальної відповідальності.
  • Роль парламенту та громадських організацій
    Під тиском таких організацій, як Animal Law Foundation, парламентський Комітет з питань сільських територій та островів закликав до розробки чіткого регулювання у сфері добробуту риби, зокрема — у контексті зростаючого занепокоєння щодо умов утримання лосося на фермах.

3. Наслідки для галузі та довкілля

  • Фінансовий тиск на фермерів
    Господарствам доведеться інвестувати в поліпшення умов вирощування, оновлення інфраструктури та навчання персоналу. Це може призвести до підвищення собівартості вирощування лосося.
  • Підвищення прозорості
    Очікується запровадження обов’язкової звітності щодо рівня смертності риби, стандартів утримання та результатів інспекцій. Такі дані, ймовірно, будуть відкритими для громадськості.
  • Екологічні переваги
    Зменшення стресу та хвороб серед вирощеної риби сприятиме зниженню ризику зараження диких популяцій патогенами та паразитами, а також зменшить екологічний тиск на навколишнє середовище.

4. Висновки для України

Хоча в Україні система захисту добробуту риби наразі значно менш розвинена, шотландський досвід може бути важливим прикладом для адаптації подібного підходу. Українським регуляторам варто звернути увагу на:

  • створення окремих стандартів утримання для вирощеної риби;
  • інтеграцію добробуту тварин у ветеринарне законодавство;
  • прозорість у роботі ферм і моніторинг умов на підприємствах аквакультури;
  • розробку механізмів відповідальності за порушення.

Джерела:

  1. Scottish Legal News – Scottish government commits to official guidance for farmed fish
  2. Animal Law Foundation – Call for Scottish government to protect farmed fish
  3. SalmonBusiness – Scottish fish farms could face prosecution under new welfare rules
  4. Scottish Parliament – Follow‑up inquiry into salmon farming in Scotland (PDF)
Філе лосося

Філе лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Від човна до полиці: торгівля тихоокеанським тунцем — складний глобальний бізнес

Купці й продавці морепродуктів можуть робити більше для забезпечення сталості, якої очікують їхні споживачі.

Основні положення

  • Звіт «From Ship to Shelf, the Pacific Tuna Trade Is a Complex Global Business», опублікований 12 вересня 2025 року фон­дом Pew, ілюструє, як ланцюжок від вилову до реалізації тунця у Тихому океані є багаторівневим та глобально інтегрованим. Фонд Pew
  • Проєкт підготовлений за участі міжнародних риболовних груп, зокрема Industrial Economics Inc. та Gomez‑Hall Associates, які забезпечили емпіричну базу дослідження. Фонд Pew
  • Одним із ключових висновків є те, що для підтримки сталого розвитку промислу тунця необхідні покращення в управлінні, особливо в частинах ланцюжка, що відповідають за відстеження, звітність та відповідність стандартам сталості. Фонд Pew

Значення для науки і практики

  • Дослідження показує, що глобальний ринок тунця значною мірою залежить від прозорості та належного управління усіма ланками ланцюжка постачання — від промислу до роздрібної торгівлі.
  • Запропоновані авторськими групами рекомендації можуть слугувати орієнтиром для органів регулювання, РОХР, промисловості та екологічних організацій для удосконалення практик сталості.

pew. org/en/research-and-analysis/data-visualizations/2025/09/from-ship-to-shelf-the-pacific-tuna-trade-is-a-complex-global-business

Опубліковано від

Зміни в промислі тунця в регіоні Тихого океану: виклики кліматичної адаптації для островних держав

Вступ

Промисел тунця — один із ключових секторів рибного господарства в регіоні Західного та Центрального Тихого океану. Три провідні види — Skipjack tuna (Katsuwonus pelamis), Yellowfin tuna (Thunnus albacares) і Bigeye tuna (Thunnus obesus) — забезпечують значну частку світового вилову тунця. Згідно з оцінками Food and Agriculture Organization (FAO), у 2022 році країни регіону виловили приблизно 2,6 млн тонн тунця, що становить близько 54 % всесвітнього вилову тунця.
Водночас глобальне потепління, зміна температур і структури океанічних вод, а також перерозподіл рибних ресурсів створюють серйозні виклики для сталого розвитку рибного господарства островних держав у Тихому океані.

Біологічно‑екологічні передумови

Тунець — мігруючі пелагічні види, які залежать від певних умов океанічного середовища: температури поверхні води, розподілу поживних речовин, кисневого режиму та течій.
Дослідження показують, що підвищення температури поверхні моря, розширення зон низького кисню та зміна течій призводять до пересування промислово значущих тунцевих видів у східному й південному напрямках у межах Тихого океану.
Це означає, що звичні традиційні промислові зони тунця біля островних країн можуть надалі втратити свою продуктивність.

Прогнози змін і економічні наслідки

Моделізація наслідків зміни клімату свідчить про те, що до 2050 року вилов тунця в економічних зонах островних держав Західного/Центрального Тихого океану може зменшитись у середньому на 10‑30 %.
Для держав, чиї доходи значною мірою залежать від ліцензій на вилов тунця іноземними флотами, це означає серйозні ризики. Наприклад, у Federated States of Micronesia частка доходу від тунцевого вилову може знизитися з 47,2 % до 39,9 %.
Усього проект від Pacific Community (SPC) показав, що зменшення доходів може становити від 40 до 140 млн доларів США щорічно для найбільш залежних держав.
Таким чином, зміна температури океану не лише екологічне питання, але й питання продовольчої та економічної безпеки.

Виклики для промислового управління

  1. Зміщення промислових зон
    Через потепління води продуктивні зони тунця переміщуються далі від узбережжя островних держав, у міжнародні води (outside EEZ). Це знижує можливість островних країн стягувати ренту за вилов.
  2. Скорочення біомаси та прогнозованості
    Зміщення ареалів та зміни у життєвому циклі тунця ускладнюють оцінку запасів та управлінські рішення.
  3. Залежність від ліцензій та іноземних флотів
    Деякі островні держави отримують значну частку бюджетних доходів саме з ліцензування вилову тунця. Зменшення цих доходів створює бюджетні ризики.
  4. Продовольча безпека та альтернативи
    Зменшення традиційного промислу може вплинути на доступність білка для місцевих громад. Потрібні адаптаційні рішення: наприклад, використання пристроїв‑агрегаторів риби (FADs) або розвиток інших видів промислу.

Адаптаційні стратегії та науково‑практичні підходи

– Наразі впроваджується масштабна програма фінансування: 14 островних держав отримали грант від Green Climate Fund (GCF) на 107,4 млн USD (загальна сума 156,8 млн USD із співфінансуванням) для адаптації економік, залежних від вилову тунця, до змін клімату. conservation.org+1

– Використання наукових моделей: наприклад, фізико‑біогеохімічні моделі для прогнозування зміщення тунцевих ареалів.

– Покращення технологій промислу: застосування FADs, модернізація флоту, розвиток місцевої переробки, зменшення витрат палива.

– Міжнародне співробітництво та політика: укладання рамкових угод, де островні держави мають право на компенсацію чи ренту за втрату ресурсів через зміни клімату.

Значення для України та наукової спільноти

Хоча Україна не належить до регіону Тихого океану, виклики, що постають перед островними державами, мають універсальний характер для всього рибного господарства — змінювана просторово продуктивність океанів, потреба адаптації рибної політики, ризики для місцевих економік. Для українських вчених важливими є такі напрями:

  • вивчення впливу змін клімату на розподіл промислових видів у Чорному, Азовському морях та ін.
  • розробка методів прогнозування просторової зміни запасів і структури вилову.
  • розробка механізмів адаптації рибного господарства та бізнес‑сектору.
  • інтеграція екологічних, соціально‑економічних та політичних аспектів сталого управління ресурсами.

Висновки

Зміни температури та інших океанічних умов у регіоні Тихого океану вже спричиняють значне пересування тунцевих ресурсів, створюючи серйозні виклики для островних країн, що залежать від вилову тунця для продовольчої та економічної безпеки. Приблизно до середини XXI століття очікується скорочення вилову у їхніх економічних зонах на 10‑30 %, що може знизити державні доходи на значну частку. Адаптація повинна включати науково обґрунтоване управління, технологічні інновації та міжнародну політичну підтримку. Для української наукової спільноти цей кейс є цінним прикладом того, як рибне господарство може зазнавати впливу глобальних змін і потребує міждисциплінарного підходу до сталого розвитку.

Джерела

  1. Climate change‑driven changes in tuna distribution seen impacting Pacific Ocean economies, research suggests – FAO, 30 травня 2024.
  2. Sustaining Pacific Island Fisheries – Conservation International.
  3. Ecosystems and Climate | TunaPacific: Fisheries news and views – FFA.
  4. 14 Pacific Island countries receive a major grant to manage one third of the world’s tuna in the face of the climate crisis – Conservation International, 20 лютого 2025.
  5. Effect of Climate Change on Pacific Tuna Stocks – Shark Research & Conservation Program / University of Miami.
  6. Ocean warming to take its toll on Pacific islands’ tuna industry – Island Times.
  7. Adapting tuna‑dependent Pacific Island communities and economies to climate change – Green Climate Fund project FP259.
  8. Pacific Nations secure $107 m to protect tuna economies from climate change – Undercurrent News, 28 лютого 2025.
Опубліковано від

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову у III кварталі через підвищення температури морської води

Анотація

Компанія Grieg Seafood повідомила про зменшення обсягів вирощеного лосося у III кварталі 2025 року. Основною причиною названо незвично теплі морські води в регіоні Ругаланд (Норвегія), що вплинули на біологічний стан риби та темпи її росту. У статті проаналізовано біологічні наслідки, реакцію компанії та ширший контекст змін клімату для світової та української аквакультури.

1. Вступ

Grieg Seafood — одна з провідних компаній у світовому секторі вирощування лосося — у жовтні 2025 року повідомила, що фактичний вилов за третій квартал склав приблизно 6 800 тонн у перерахунку на випотрошену вагу (GWT). Це на понад 1 200 тонн менше, ніж передбачалося. Головною причиною стало аномальне потепління морської води, що вплинуло на фізіологічний стан риби.

2. Причини зменшення обсягів вилову

  • Висока температура моря уповільнила ріст риби та підвищила біологічні ризики, включно з інфекціями та зниженням імунітету.
  • У зв’язку з цим Grieg Seafood вирішила достроково виловити рибу з найбільш затратних локацій, щоб зменшити ризики втрат і стабілізувати результати на наступний квартал.
  • Незважаючи на складнощі, компанія продовжує інвестувати в системи post-smolt (вирощування мальків у контрольованих умовах перед випуском у відкриту воду). Розширення потужностей партнерської ферми Tytlandsvik Aqua заплановано на 2026–2028 роки.

3. Біологічні наслідки теплих морських вод

Зміна температурного режиму спричиняє низку проблем у вирощуванні лосося:

  • Стрес і зниження апетиту у риби, що призводить до повільного росту та втрат у вазі.
  • Зниження рівня кисню у воді, що загрожує рибі за високої щільності посадки.
  • Підвищена вразливість до паразитів, зокрема морських вошей (Lepeophtheirus salmonis).
  • Вища смертність, особливо на фермах без належного контролю мікроклімату.

4. Економічні наслідки для компанії та ринку

  • Фінансові втрати через менші обсяги реалізації на фоні фіксованих витрат.
  • Зміна виробничої стратегії, щоб мінімізувати ризики — достроковий вилов із проблемних ферм, фокус на стійкі системи.
  • Інвестиції в адаптацію: Grieg активно фінансує новітні технології вирощування, які дозволяють частково ізолювати виробництво від змін навколишнього середовища.

5. Висновки та уроки для української аквакультури

Кейс Grieg Seafood — це показовий приклад того, як кліматичні зміни безпосередньо впливають на рибогосподарський сектор:

  1. Підвищення температури води вже сьогодні є фактором ризику для аквакультури не лише в морях, а й у прісноводних водоймах.
  2. Виробникам в Україні варто інвестувати в моніторинг температури, щільності риби, контролю за рівнем кисню та інші системи біозахисту.
  3. Необхідно враховувати кліматичні сценарії при плануванні регіонів розташування господарств та технологій вирощування.

Джерела:

  1. Fish Farming Expert – Warmer water impacts Grieg Seafood’s Q3 salmon harvest
  2. Seafood Source – Grieg, Måsøval experience reduced Q3 2025 harvests
Опубліковано від

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
У 2025 року внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.

1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.

2. Опис інциденту

У січні 2025 року компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.

3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.

4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].

5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.

6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.
Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Таймень (Hucho taimen) зникаючий хижак

Таймень (Hucho taimen): зникаючий хижак північних річок Сибіру

Анотація:
У статті розглядається біологія, поведінка та екологічне значення тайменя (Hucho taimen) — одного з найбільших представників родини лососевих. Наведено опис видового ареалу, морфологічних особливостей, трофічної поведінки та загроз для популяції виду, а також його роль у культурі північних народів.

Біологічна характеристика

Таймень (лат. Hucho taimen) — це найбільший представник родини Salmonidae, який мешкає виключно в прісноводних водоймах. На відміну від багатьох інших лососевих, він не здійснює міграції до моря, а все життя проводить у холодних, швидкоплинних річках з чистою водою та кам’янистим дном.

Максимальні зареєстровані розміри виду сягають понад 2 метрів у довжину при масі понад 100 кг. У сучасних умовах середній розмір особин, що трапляються рибалкам, становить 15–25 кг, що вже вважається великим трофеєм.

Трофічна поведінка та адаптації

У молодих тайменів на тілі присутні темні смуги й плями, що нагадують забарвлення тигра, за що їх іноді називають «річковими тиграми». Молодь живе зграями, але з віком стає одиночками, що агресивно охороняють власну територію.

Таймень — активний хижак. Його раціон складається з риб, водоплавних птахів, дрібних ссавців, іноді — навіть білок, що випадково опинилися у воді. Зубна система виду складається з двох рядів гострих зубів, здатних утримувати велику здобич. Під час нересту частина зубів випадає, однак згодом відновлюється.

Рибальство та поведінкові особливості

Зловити тайменя — надзвичайно складне завдання. Риба активно чинить опір, здійснюючи стрімкі ривки, занурення та навіть перевертаючи човни. Через таку поведінку рибалки часто порівнюють боротьбу з тайменем із сутичкою з хижаком аналогічного класу — тигром.

Під час нересту, що проходить навесні, таймені утворюють сталі пари. Самці в цей період проявляють високу агресію, захищаючи самку та ікру від потенційних загроз. Такі поведінкові риси схожі з територіальною поведінкою великих хижих ссавців.

Екологічне значення

Зникнення тайменя як ключового хижака прісноводних екосистем може спричинити порушення трофічного балансу. Вид виконує функцію природного регулятора чисельності дрібної риби та дрібних хребетних, тим самим запобігаючи деградації біоценозу.

Охоронний статус

В умовах антропогенного тиску, забруднення вод і неконтрольованого рибальства популяції тайменя зазнають стрімкого скорочення. Вид занесено до Червоної книги як зникаючий. У більшості регіонів діє правило «спіймав — відпусти», коли рибалки після фіксації розміру й фото відпускають рибу назад у воду.

Культурне значення

Для корінних народів Сибіру таймень є символом сили й водної стихії. Його зображення можна знайти на шаманських бубнах, а у фольклорі він часто виступає у ролі духа-хранителя річки. Сьогодні інтерес до виду зростає як серед біологів, так і серед екотуристів, які подорожують у важкодоступні регіони, як-от плато Путорана.

Висновки

Таймень — не просто гідробіонт, а справжній символ диких північних річок. Збереження цього виду є важливою частиною зусиль із підтримання біорізноманіття в арктичних і субарктичних екосистемах. Відповідальне ставлення до природи — єдиний шлях зберегти «річкового тигра» для майбутніх поколінь.

Опубліковано від

Північна креветка під загрозою зникнення

Північна креветка під загрозою зникнення: кліматичні зміни знищують промисел у Північній Атлантиці

США | Нью-Інгленд | Вересень 2025

У регіоні Нью-Інгленду, США, триває екологічна криза, пов’язана з повним колапсом популяції північної рожевої креветки (Pandalus borealis). Незважаючи на понад десятирічний мораторій на комерційний вилов, чисельність цього виду не демонструє ознак стабілізації.

Науково-консультативна рада при Комісії з морських риб Нової Англії (New England Fishery Management Council) рекомендувала продовжити заборону на промисловий вилов ще на 5 років — до 2031 року. Таким чином, мораторій триватиме щонайменше 20 років поспіль.

📉 Причини скорочення популяції

Основною причиною зникнення північної креветки вважаються кліматичні зміни:

  • Підвищення температури морської води в затоці Мен (Gulf of Maine), одному з найшвидше прогріваючихся морських регіонів світу.
  • Зсуви температурних фронтів і порушення сезонних циклів призвели до зміщення нерестових періодів і зниження виживання личинок.
  • Хижацтво з боку морських видів, які розширюють ареал у відповідь на потепління, ускладнило відновлення популяції.

🧪 Наукові дані і тенденції

Дослідницький тралінг, який проводився у 2022–2025 роках, показав історично найнижчі улови креветки. Лише 300 грамів (!) креветки було зафіксовано в одній з контрольних зон, де ще 15 років тому вилов міг сягати десятків тонн.

Науковці NOAA (Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США) вважають, що існуючі природоохоронні заходи не є достатніми в умовах кліматичної нестабільності.

⚠️ Соціально-економічні наслідки

Колись креветка була ключовим ресурсом для місцевих рибалок штату Мен, особливо взимку. З 2013 року, коли була введена перша заборона, галузь втратила:

  • сотні робочих місць;
  • цілі підприємства переробки морепродуктів;
  • інфраструктуру, пов’язану з портами малого масштабу.

У 2025 році вилов обмежено лише для наукових цілей, однак навіть експериментальні результати не дають підстав для оптимізму.

🔎 Висновки та можливості для України

Хоча Україна не має прямого відношення до промислу північної креветки, цей кейс є показовим прикладом впливу глобального потепління на високоширотні морські екосистеми. Він вказує на необхідність:

  • посилення моніторингу Чорного та Азовського морів щодо зміни біомаси комерційних видів;
  • впровадження адаптивного управління рибальством;
  • створення морських заповідних територій, які можуть стати «буферами» проти кліматичних стресів.

🧭 Криза північної креветки — це не лише локальна екологічна трагедія, а й дзвінок для всіх країн, які залежать від морських біоресурсів у часи кліматичних трансформацій.

Креветка з головою Еквадор

Креветка з головою Еквадор

11,00 €
Категорія:


Опубліковано від — Залишити коментар

Осінній сезон крабів у Південній Кореї: високі улови, зниження цін та нові методи зберігання

8 вересня на ринку Сухьоп в Інчхоні (район Чун-гу, Південна Корея) розпочалися активні торги осіннім крабом. Продавці перед аукціоном ретельно оцінювали якість продукції — сезон розпочався офіційно та з оптимістичними прогнозами.

Краб-плавунець, відомий як “flower crab”, є представником низькожирових, високобілкових морепродуктів. Особливо цінується самка осіннього краба, м’якоть якої наповнена ікрою, що робить її ідеальним інгредієнтом для крабового супу.

📉 Ціни стабілізувалися завдяки рекордному улову

Після завершення щорічної заборони на вилов крабів (з 21 червня по 20 серпня), обсяги вилову різко зросли, що призвело до стабілізації та зниження цін.

Згідно з даними Корейської федерації рибальських кооперативів, середня ціна крабів у період з 21 серпня по 9 вересня становила 6 430 вон за 10 кг (19 грн/кг), що на 17,7% менше, ніж середній показник за останні 10 років (7 816 вон).

Цьогорічні показники є найвищими з часу початку ведення обліку: за вказаний період вся Корея зафіксувала 3 690 тонн переданих на аукціон крабів, що на 67,2% більше, ніж минулого року (2 207 тонн).

Для порівняння:

  • у 2016 році – 1 673 тонни
  • у 2023 році – 3 484 тонни
  • у 2024 році – падіння до 2 207 тонн
  • у 2025 році – різке зростання до 3 690 тонн

🌊 Погодні умови сприяли міграції крабів

Краби-плавунці віддають перевагу теплим водам. За інформацією Національного інституту досліджень та розвитку рибного господарства Кореї, цьогорічні умови в Західному морі були сприятливими: теплі води змістилися ближче до узбережжя, що призвело до концентрації крабів у прибережних районах, де зосереджене рибальство.

У зв’язку з цим Інститут прогнозує, що улов восени 2025 року зросте до 40% порівняно з попереднім роком.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, 16 вересня 2025 року — В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, у період січень–серпень 2025 року експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США з 1 січня 2026 року.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, з 7 серпня 2025 року ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США у серпні 2025 року знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, у 2017 році Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.