Категорія: Новини

Опубліковано від — Залишити коментар

Сталий розвиток морського рибальства

fish

Сталий розвиток морського рибальства: виклики, інновації та перспективи для України

Анотація

У статті розглядаються глобальні тенденції сталого морського рибальства, зокрема зменшення шкідливих субсидій, пошук етичних альтернатив традиційному вилову та впровадження цифрових інструментів управління галуззю. Проаналізовано потенціал інтеграції України в ці процеси, визначено ключові напрями для удосконалення законодавства, підвищення прозорості та стимулювання аквакультури. Окрема увага приділена технологічним інноваціям і лабораторно вирощеним морепродуктам як новій парадигмі продовольчої безпеки.

Ключові слова:

морське рибальство, сталий розвиток, аквакультура, лабораторно вирощена риба, цифровізація, екологічна політика, інновації, Україна

Вступ

Світова рибна галузь перебуває в стані глибоких змін. Надмірний вилов, деградація морських екосистем і кліматичні зміни змушують переосмислити традиційні моделі ведення рибного господарства. Відповіддю стає концепція сталого морського рибальства, яка поєднує екологічну безпеку з економічною доцільністю. Для України, що має вихід до Чорного моря, розвиток сталих практик — це не лише вимога часу, а й шлях до зміцнення національного продовольчого та екологічного суверенітету.

1. Глобальні тренди сталого рибальства

Останні роки засвідчили кілька ключових змін у підходах до вилову:

  • Скорочення державних субсидій, що стимулюють надмірну експлуатацію морських ресурсів.
  • Запровадження обмежень на промисловий вилов у зонах ризику, включно зі створенням морських заповідників.
  • Підтримка відповідального споживання через маркування продукції (MSC, ASC).
  • Розвиток альтернативних джерел білка, зокрема вирощування риби в лабораторних умовах без шкоди живій природі.

2. Лабораторно вирощені морепродукти: наукова інновація та етична альтернатива

Поява на ринку клітинно культивованої риби, як-от лосось компанії Wildtype, відкриває нові горизонти для продовольчих систем. Такі продукти:

  • знижують тиск на популяції дикої риби;
  • не містять антибіотиків і мікропластика;
  • виробляються з мінімальним вуглецевим слідом.

Українським науковим установам варто долучитися до досліджень у сфері культивованих морепродуктів, зокрема в питаннях безпеки, технологій вирощування та етики.

3. Технологічна модернізація галузі

Інновації охоплюють різні аспекти морського рибальства:

  • Суднобудування: екологічні двигуни, системи очищення баластних вод.
  • Електронні реєстри та облік вилову: цифрова подача звітів, супутникове спостереження, інтерфейси для інтеграції з міжнародними базами даних.
  • Автоматизація: використання безпілотних апаратів для обстеження рибних запасів.

4. Український контекст: можливості та виклики

Для адаптації до нових глобальних реалій Україна має зосередитися на:

  • Законодавчих змінах: ухваленні закону «Про аквакультуру», модернізації норм щодо електронного моніторингу та звітності.
  • Інституційному посиленні: розвиток Морської охорони ДПСУ, оновлення матеріально-технічної бази рибоохоронного патруля.
  • Прозорості: відкриті реєстри вилову, публічний облік дозволів, участь у міжнародних платформах.
  • Інвестиціях в науку та освіту: створення дослідницьких кластерів, спеціалізованих магістерських програм.

Висновки

Сталий розвиток морського рибальства — це не тимчасова мода, а вимога глобального порядку денного. Україні необхідно терміново впроваджувати системні зміни в управлінні галуззю, спираючись на міжнародний досвід, інновації та наукову експертизу. Поєднання технологій, екологічної відповідальності та ефективного державного управління дасть змогу трансформувати рибну галузь у сучасний і конкурентний сектор економіки.

Опубліковано від

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні:

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні: нормативно‑організаційний та економічний аналіз

Вступ

Відтворення водних біоресурсів є однією з ключових складових екосистемного підходу до управління водними екосистемами. В Україні протягом останніх років зростає зацікавленість у впроваджененні інструментів публічних закупівель, зокрема — проведенні аукціонів для придбання малька за державний кошт. Такий підхід потенційно може підвищити прозорість, ефективність використання бюджетних ресурсів, а також стимулювати конкуренцію серед постачальників.

Нижче наведено структуру впровадження цієї інновації, її потенційні переваги та виклики, а також первинні результати застосування в Україні.

Нормативно-правова база та механізм

  1. Законодавча основа та принципи прозорості
    Держава, зокрема Міністерство економіки України, у співпраці з відомствами, що відповідають за екологію та рибне господарство, розробляє порядок проведення таких закупівель із врахуванням чинного законодавства про публічні закупівлі.
    Основна ідея — трансформація закупівель малька (молоді риби) в публічні аукціони через систему «Прозорро.Продажі» або суміжні платформні модулі. Це дозволяє залучити більшу кількість постачальників, створює рівні умови змагання та усуває «ручні» корупційні практики.
  2. Механізм аукціону / закупівлі
    • Замовник (орган влади або уповноважена установа) оголошує лот із визначенням кількості малька, виду, місця поставки, умов вирощування та транспортування, технічних вимог тощо.
    • Потенційні постачальники подають свої пропозиції в системі аукціонів.
    • Переможець обирається за критеріями, які можуть включати ціну, якість, умови доставки, біологічні характеристики малька — з урахуванням бюджетних обмежень і вимог до екологічної безпеки.
    • Після укладання контракту з переможцем здійснюється доставка, контроль якості, приймання і заселення малька у водойму.
  3. Контроль та підзвітність
    Для забезпечення якості та відповідності вимогам державного замовлення передбачаються:
    • лабораторний контроль стану малька (здоров’я, щільність, вікові характеристики);
    • перевірки місця вирощення / постачання;
    • інструменти звітування для публічного моніторингу та аудиту.

Потенційні переваги та ризики

Переваги

  • Економічна ефективність: конкуренція серед постачальників має знижувати вартість одиниці малька, що дозволяє забезпечити більший обсяг зариблення при тій самій бюджетній видатці.
  • Прозорість та підзвітність: відкриті лоти в публічних системах забезпечують можливість контролю з боку громадськості та антикорупційних інститутів.
  • Стимулювання галузі: виробники малька та аквакультурні підприємства отримують чіткі сигнали про потреби з боку держави, що може стимулювати підвищення якості, масштабування виробництва, інновації.
  • Екологічні та соціальні вигоди: відтворення популяцій риб сприяє біорізноманіттю, підтримці підсистем водного господарства, створенню робочих місць у регіонах, особливо в сільський місцевості.

Ризики та виклики

  • Якість постачання: недостатній контроль або низький рівень стандартів може призвести до поставки слабкого малька, що загине після заселення.
  • Логістичні труднощі: транспортування малька, особливо на далекі відстані, потребує спеціалізованих умов (температура, кисневі режими, часові обмеження).
  • Бюджетні обмеження та невизначеність: коливання бюджетних видатків, затримки фінансування, конкуренція з іншими програмами можуть впливати на стабільність закупівель.
  • Зловживання або корупційні ризики: навіть у системах із прозорістю можливі спроби формування картельних угод, маніпулювання умовами лоту або кваліфікаційними критеріями.
  • Неузгодженість з екологічною політикою: якщо при виборі генно-близького малька застосовуються невідповідні критерії, це може призвести до генетичного стискання популяцій або негативного впливу на екосистеми.

Первинні дані, практика та оцінка результатів

  1. Перші результати реалізації аукціонів на рибу
    За даними ЗМІ та аналітичних джерел, впровадження аукціонів вже дало економічний ефект: за певний період країна отримала надходження від використання водних біоресурсів у розмірі 54 млн грн через аукціонні механізми в системі «Прозорро.Продажі».
    Також повідомляли, що в 2024 році із старту проведення таких торгів було реалізовано близько 71 % від усіх лотів.
    Але ці показники поки що не охоплюють детального аналізу впливу на екологічні та біологічні результати відтворення.
  2. Економічна логіка зариблення
    За словами представників галузі, вкладений мільйон гривень у зариблення може приносити додаткові податкові надходження в місцеві бюджети в розмірі 1,3 млн грн, за умови належного контролю та ефективного заселення.
    Ця цифра слугує аргументом на користь використання державних коштів як інвестицій у розвиток водного господарства, а не лише як соціальної підтримки.
  3. Приклади реалізації на місцевому рівні
    Наприклад, на Полтавщині в межах місцевих програм збереження і відтворення водних біоресурсів на 2025 рік місцевий бюджет виділив близько 100 тис. грн на зариблення Кременчуцького водосховища.
    Програма передбачає вселення молоді водних біоресурсів, супроводжуване контролем і моніторингом.

Рекомендації для подальшого вдосконалення

  1. Розробити стандарти якості малька та сертифікацію
    Необхідно затвердити чіткі критерії для постачальників (генетичні характеристики, щільність, вік, виживаність) та створити систему незалежної сертифікації та лабораторного контролю.
  2. Оптимізація логістики і транс­портних процедур
    Продумати мережу логістичних вузлів, можливості локального вирощення малька ближче до водойми, умови зберігання під час транспортування, мінімізацію стресу для риб.
  3. Постійний моніторинг біологічного ефекту
    Після заселення необхідно відстежувати виживаність, приріст, розповсюдження в популяції, а також взаємодію з існуючими видами в екосистемі.
  4. Аналіз ефективності та коригування механізмів закупівель
    Проводити регулярний огляд та аудит результатів аукціонних процедур — з урахуванням вартості, якості, своєчасності поставок і екологічного ефекту.
  5. Посилення інституційної спроможності
    Навчання персоналу, розробка методичної та програмної підтримки, створення інформаційної платформи для прозорого звітування та аналізу даних.

Висновки

Проведення аукціонів для придбання малька за державні кошти — це інноваційний підхід, який має значний потенціал для підвищення ефективності відтворення рибних ресурсів в Україні. Він поєднує економічні стимули, принципи прозорості й можливості державного регулювання. Проте успіх залежить від належного законодавчого забезпечення, чітких стандартів якості, логістики, моніторингу і контролю. На нинішньому етапі існують підтверджені позитивні ефекти (зростання доходів, реалізація лотів), але потребується системний аналіз екологічного впливу та коригування механізмів на практиці.

Опубліковано від

Українська делегація разом з Європейською Комісією розпочали скринінгові зустрічі у Брюсселі за розділом 13 «Рибальство та аквакультура»

У другій половині 2025 року Україна та Європейська Комісія офіційно розпочали скринінгові зустрічі за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — ключовим етапом у межах кластера «Ресурси, аграрна та коґезійна політика». Цей розділ довго вважався одним із найскладніших, через жорсткі технічні стандарти в сфері морських вод, контролю, просторового планування та екологічної відповідності.

Що включає розділ 13

Скринінг охоплює низку тематичних напрямів, серед яких:

  • Загальні принципи Спільної риболовної політики (Common Fisheries Policy, CFP)
  • Ринкова політика продукції рибальства та аквакультури
  • Інспекція й контроль, боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство)
  • Аквакультура та морське просторове планування
  • Плани вилову, квоти, можливості риболовлі
  • Структурна підтримка через Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF)
  • Механізми державної допомоги, управління даними і звітність

Українська сторона підготувала позиційні матеріали, проводила імітаційні сесії, узгоджувала демонстраційні презентації законодавчих змін, що мають наблизити національні норми до стандартів ЄС.

Актуальний контекст і підготовка

До початку формальних переговорів Україна провела кілька імітаційних сесій у квітні 2025 року, які моделювали хід офіційної зустрічі з ЄК. З українського боку в них брали участь Міністерство аграрної політики та Держрибагентство, зокрема під головуванням першого заступника міністра Тараса Висоцького. Європейські партнери надали фахові коментарі, поділилися практиками з Болгарії та інших країн з досвідом інтеграції.

У серпні 2025 року в Полтавському аграрному університеті відбулися регіональні слухання, покликані залучити представників бізнесу, науковців і громадськість до обговорення позицій України щодо розділу 13.

Крім того, у межах підготовки держава взяла курс на розвиток аквакультури: зокрема, вдосконалення селекції, підвищення якості матеріалу для зариблення та стандартизацію племінних господарств.

Основні виклики та перспективи

Виклики

  1. Суміжність із законодавством ЄС
    Законодавчі акти в сфері рибальства та аквакультури в ЄС є дуже деталізованими і численними, тому Україна має довести, що її норми охоплюють усі аспекти — від екологічності до контролю й відстеження.
  2. Контроль та протидія ННН‑рибальству
    Одним з ключових пунктів буде довести, що Україна здатна запобігати незаконному вилову, веденням чітких систем контролю, моніторингу та прозорої звітності.
  3. Баланс економічних інтересів і екологічних стандартів
    Сільські господарства та рибальські громади можуть зазнавати втрат, якщо стандарти ЄС виявляться занадто строгими. Необхідно вибудувати поступове впровадження змін.
  4. Фінансування реформи та підтримка сектору
    Дрібним рибальським господарствам потрібно забезпечити підтримку (освітню, фінансову) для адаптації до нових екологічних і технічних вимог.

Перспективи

Успішне завершення скринінгу за розділом 13 дасть змогу Україні перейти до фактичних переговорів щодо цього розділу. Це означатиме фінальну стадію у кластері «Ресурси, аграрна та коґезійна політика», адже до відкриття переговорів лишаються розділи 11 (Аграрна політика) та 12 (Безпека харчових продуктів, ветеринарія, фітосанітарія) — і їхній скринінг уже перебуває на завершальному етапі або завершений.

Цей крок вдало демонструє, що навіть під час війни Україна зберігає курс на європейську інтеграцію. При сприятливому розвитку подій повне відкриття всіх кластерів може відбутися вже в другій половині 2025 року або на початку 2026 року.

Якщо хочеш, можу підготувати версію українською із науковим стилем (для журналу) або англійською. Хочеш?

Джерела:

  1. На шляху до ЄС: триває підготовка до офіційного скринінгу за розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — Держрибагентство України
  2. Україна готується до скринінгу acquis ЄС: завершено другу імітаційну сесію за розділом 13 — Держрибагентство України
  3. Україна фіналізує підготовку до офіційного скринінгу ЄС у сфері рибальства та аквакультури — Держрибагентство України
  4. Українська аквакультура: селекція і підвищення якості матеріалу для зариблення — Держрибагентство України
  5. Скринінг за розділом 12 завершено — Верховна Рада України
  6. Ukraine completes screening for the last cluster — UNN
  7. Україна активно готується до інтеграції в ЄС у сфері рибальства та аквакультури

Опубліковано від — Залишити коментар

Лабораторно‑вирощений лосось, рецепти

iskustvennyi losos

Як і де застосувати лабораторно‑вирощений лосось у гастрономії: рецепти, поради, ідеї

Уявіть собі: справжній смак лосося, без забою риби, з мінімальним впливом на довкілля, без квадрилярдів антибіотиків — це вже реальність із Wildtype. Якщо ви шеф‑кухар, гурман чи просто любитель високої кухні, ось як лабораторно вирощений лосось може стати зіркою вашого столу.

Де найкраще використовувати Wildtype saku

  • Суші та сашимі / Crudo / Тартар
    Завдяки своїй ніжній текстурі та високій якості “sushi‑grade”, цей лосось чудово підходить для страв, де риба практично не проходить теплову обробку. Шаші (sushi), сашимі, тартар — тут важливо, щоб смак був чистим, текстура — делікатною.
  • Копчення та “cold‑smoke”
    Деякі ресторани, такі як Kann в Портленді, вже коптять Wildtype лосось у себе, використовуючи традиційні методи, проте працюють з новим продуктом, який має іншу основу текстури й вологості. З правильним копченням або маринуванням можна досягти дуже приємного смаку диму.
  • Грилювання та обсмаження
    Якщо продукт трохи товщий, ніж типове філе дикого лосося, то легке грилювання чи обсмаження з оливковою олією, лимоном та травами — чудова ідея. Не пересушити — це ключ.
  • Маринади та делікатеси
    Маринади з соєвим соусом, цитрусами, медом або імбирем підкреслюють смак, не перебиваючи його. Салати із суші‑рисом або з овочами, карпаччо із тонко нарізаного лосося з лимонним соусом.

Рецепт: Crudo із Wildtype лосося

Інгредієнти:

  • 120‑150 г Wildtype salmon saku (тонко нарізаного)
  • ½ медовий диня або канталупа, нарізана кубиками
  • 1 маленький шалот, тонко нашаткований і обсмажений до хрусткого
  • Скибочки гострого чилі (серрано або інше за бажанням)
  • Лайм або лимонний сік
  • Оливкова олія першого віджиму
  • Сіль, перець за смаком

Приготування:

  1. Наріжте лосося на тонкі кубики або смужки.
  2. Змішайте диню/канталупу з лимонним соком і залиште на кілька хвилин, щоб фрукти дали свій аромат.
  3. Викладіть шматочки Wildtype saku, зверху — фрукти, шалот і чилі.
  4. Полийте оливковою олією, додайте трохи лаймового соку, сіль і перець.

Ця страва — чудовий варіант на початок вечері або як частина меню омакaсе.

Що важливо врахувати в роботі з таким лососем

  • Смак і текстура ще не ідеальні, але дуже обіцяючі: дегустатори зауважують, що аромат дикого лосося більш виражений, текстура м’яка й однорідна. Потрібно збалансувати страву, щоб не загубити “делікатність” продукту.
  • Аллергени та рослинні домішки: сироватка, соя, екстракти та інші компоненти можуть бути алергенами. Перед подачею до інформаційних меню — інформуйте гостей.
  • Ціна: поки продукт преміальний, приблизно, як страви з дикого лосося. Але якщо масштаб виробництва зросте — ціна може знизитися.


Лабораторно вирощений лосось

Опубліковано від

Зариблення

Шановні партнери!

Команда Fishes.com.ua щиро запрошує компанії долучитися до участі в електронних аукціонах системи Prozorro, що стосуються закупівель малька для зариблення ключових водних об’єктів України.

На даний момент відкриті аукціони на постачання малька для наступних проєктів зариблення:

🔹 Кам’янське водосховище — вселення 20 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду).
🔹 Канівське водосховище — відновлення біорізноманіття шляхом вселення понад 1,2 тонни товстолоба, сазана (коропа) та білого амура.
🔹 Дністровський лиман — передбачається вселення майже 28,8 тонни товстолоба, сазана та білого амура.
🔹 Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) — планується зариблення:
    • 14 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду)
    • 3 тонни сазана
🔹 Кам’янське водосховище (Полтавська область) — заплановано:
    • 19 тонн товстолоба
    • 3 тонни сазана

Якщо ваша компанія має відповідний досвід, сертифіковану продукцію та бажання долучитися до екологічно важливої ініціативи — ласкаво просимо до участі!

Для перегляду лотів та участі в торгах, перейдіть на сайт системи Prozorro або зверніться до нас за консультацією:
📧 info@fishes.com.ua
🌐 www.fishes.com.ua

З повагою,
Команда Fishes.com.ua
Надійний партнер у сфері відтворення водних біоресурсів

Опубліковано від

В Україні вперше проведуть аукціони для закупівлі малька за державні кошти

Fish prud

В Україні запроваджують новий підхід до зариблення водойм — відтепер закупівля малька для поповнення водних біоресурсів відбуватиметься через відкриті аукціони. Це перший подібний експеримент у сфері водного господарства, покликаний зробити процес більш прозорим, ефективним і конкурентним.

Як повідомили в Міністерстві економіки України, йдеться про закупівлі за бюджетні кошти, які проходитимуть у формі електронних торгів. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить залучити ширше коло постачальників, знизити витрати та забезпечити належну якість малька, що виселяється у водойми.

«Завдяки аукціонам ми отримуємо прозорий механізм використання державних коштів. Виробники малька можуть чесно змагатися за можливість постачати рибу для зариблення, а держава — контролювати якість та ефективність цих процесів», — прокоментували в міністерстві.

Аукціони проводитимуться на державній платформі «Прозорро.Продажі». Учасники зможуть подати свої пропозиції, а переможців визначатимуть за критеріями найкращої ціни та якості. Після завершення торгів — укладення договору, доставка малька, контроль та виселення у водойму.

Запровадження електронних торгів має не лише економічне, але й екологічне значення. За словами фахівців, регулярне зариблення є важливим елементом підтримки біорізноманіття, відновлення популяцій риб, а також розвитку рибної галузі на місцях.

Пілотні закупівлі планують провести вже найближчим часом. Очікується, що практика електронних аукціонів стане постійною складовою державної політики у сфері водного господарства та аквакультури.

Джерела:

  1. AgroBusiness: «Зариблення в Україні: вперше проведуть аукціони, на яких малька можна придбати за державні кошти»
  2. Міністерство економіки України: «В Україні вперше проведуть аукціони з придбання малька для зариблення за державні кошти»

Опубліковано від

Таймень (Hucho taimen) зникаючий хижак

Таймень (Hucho taimen): зникаючий хижак північних річок Сибіру

Анотація:
У статті розглядається біологія, поведінка та екологічне значення тайменя (Hucho taimen) — одного з найбільших представників родини лососевих. Наведено опис видового ареалу, морфологічних особливостей, трофічної поведінки та загроз для популяції виду, а також його роль у культурі північних народів.

Біологічна характеристика

Таймень (лат. Hucho taimen) — це найбільший представник родини Salmonidae, який мешкає виключно в прісноводних водоймах. На відміну від багатьох інших лососевих, він не здійснює міграції до моря, а все життя проводить у холодних, швидкоплинних річках з чистою водою та кам’янистим дном.

Максимальні зареєстровані розміри виду сягають понад 2 метрів у довжину при масі понад 100 кг. У сучасних умовах середній розмір особин, що трапляються рибалкам, становить 15–25 кг, що вже вважається великим трофеєм.

Трофічна поведінка та адаптації

У молодих тайменів на тілі присутні темні смуги й плями, що нагадують забарвлення тигра, за що їх іноді називають «річковими тиграми». Молодь живе зграями, але з віком стає одиночками, що агресивно охороняють власну територію.

Таймень — активний хижак. Його раціон складається з риб, водоплавних птахів, дрібних ссавців, іноді — навіть білок, що випадково опинилися у воді. Зубна система виду складається з двох рядів гострих зубів, здатних утримувати велику здобич. Під час нересту частина зубів випадає, однак згодом відновлюється.

Рибальство та поведінкові особливості

Зловити тайменя — надзвичайно складне завдання. Риба активно чинить опір, здійснюючи стрімкі ривки, занурення та навіть перевертаючи човни. Через таку поведінку рибалки часто порівнюють боротьбу з тайменем із сутичкою з хижаком аналогічного класу — тигром.

Під час нересту, що проходить навесні, таймені утворюють сталі пари. Самці в цей період проявляють високу агресію, захищаючи самку та ікру від потенційних загроз. Такі поведінкові риси схожі з територіальною поведінкою великих хижих ссавців.

Екологічне значення

Зникнення тайменя як ключового хижака прісноводних екосистем може спричинити порушення трофічного балансу. Вид виконує функцію природного регулятора чисельності дрібної риби та дрібних хребетних, тим самим запобігаючи деградації біоценозу.

Охоронний статус

В умовах антропогенного тиску, забруднення вод і неконтрольованого рибальства популяції тайменя зазнають стрімкого скорочення. Вид занесено до Червоної книги як зникаючий. У більшості регіонів діє правило «спіймав — відпусти», коли рибалки після фіксації розміру й фото відпускають рибу назад у воду.

Культурне значення

Для корінних народів Сибіру таймень є символом сили й водної стихії. Його зображення можна знайти на шаманських бубнах, а у фольклорі він часто виступає у ролі духа-хранителя річки. Сьогодні інтерес до виду зростає як серед біологів, так і серед екотуристів, які подорожують у важкодоступні регіони, як-от плато Путорана.

Висновки

Таймень — не просто гідробіонт, а справжній символ диких північних річок. Збереження цього виду є важливою частиною зусиль із підтримання біорізноманіття в арктичних і субарктичних екосистемах. Відповідальне ставлення до природи — єдиний шлях зберегти «річкового тигра» для майбутніх поколінь.

Опубліковано від

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм: екологічні та трудові виклики

Анотація.
У статті аналізуються ключові порушення праці та наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з масштабним промислом кальмарів флотом Китаю в міжнародних і прибережних водах Південної Америки. Розглядається вплив на екосистеми, права людини, а також пропонуються шляхи покращення нормативного контролю.

Вступ

Китай має один з найбільших у світі флотів далекого промислу (distant-water fleet), який активно виловлює кальмарів у відкритих океанічних просторах та в економічних зонах інших країн. Згідно з дослідженнями EJF, цей промис часто супроводжується серйозними порушеннями трудового законодавства та негативними екологічними наслідками.

Основні порушення праці

За результатами розслідування EJF:

  • Моряки з Південно-Східної Азії працюють у надзвичайно важких умовах: великі обсяги роботи, часто без необхідного відпочинку, з затримками зарплат та вилученням документів.
  • Були зафіксовані випадки фізичного насильства та навіть летальних випадків серед команди: мінімум 5 загиблих моряків, а також інші форми жорсткого звернення.

Екологічні наслідки

  • Перелов кальмарів у нерегульованих зонах призводить до зниження їх популяцій та може порушувати баланс у морських екосистемах.
  • Зловживання включають “bycatch” — випадкове вилучення морських видів, зокрема ссавців чи акул, що можуть бути захищеними.
  • Відсутність прозорості і контролю сприяє екологічній шкоді, включно з порушенням правил збереження біорізноманіття.

Вплив на ринки та міжнародний контроль

  • Значна частина вилову кальмарів, пов’язаного із порушеннями, потрапляє на ринки США та Європи. У дослідженні зазначається: приблизно 45% імпортерів, які потенційно задіяні, знаходяться у США.
  • Це створює ризики для імпортних країн: через імпорт продуктів, вироблених з використанням незаконної праці або в регіонах з низьким екологічним контролем, може порушуватись їх власне законодавство та етичні стандарти.

Проблеми регуляції

  • Недостатня присутність міжнародних юридичних норм або їх слабка реалізація в конкретних випадках. Надзвичайно важко відслідковувати дії суден у міжнародних водах, коли вони вимикають системи локації або змінюють сигнал.
  • Існують випадки, коли судна перебувають тривалий час у морі без повернення до портів, що підвищує ризики для їх екіпажів — як фізичного, так і психічного стану, а також сприяє недотриманню базових стандартів праці.

Пропозиції для посилення нормативної та контрольної бази

  1. Розвиток міжнародного співробітництва щодо моніторингу промислу в міжнародних водах, включно із супутниковим спостереженням, AIS-трекінгом, обов’язковими перевірками портів.
  2. Запровадження етичних імпортних стандартів: вимоги до походження морепродуктів, підтвердження умов праці, сертифікація.
  3. Підсилення санкцій та відповідальності проти суден та компаній, зафіксованих з порушеннями прав людини чи екологічними порушеннями.
  4. Екологічні оцінки впливу (EIA) перед наданням дозволів на глибоководні або транскордонні промислові операції.
  5. Підвищення прозорості ланцюгів постачання морепродуктів та залучення громадськості / НУО до моніторингу.

Висновок

Розслідування EJF демонструє, що промисел кальмарів Китаєм — не лише економічне питання, але й важлива проблема етики, екології та прав людини. Для України такі дані мають значення, особливо у контексті імпорту морепродуктів, участі в міжнародних ринках та відповідності міжнародним стандартам.

Українські науковці, екологи та законодавці можуть використати ці знання для формування політик, які мінімізують ризики, сприяють сталому промислу, захисту морського середовища і дотриманню прав працівників.

Опубліковано від

Світове торговельне обмеження ВТО набула чинності

Світове торговельне обмеження субсидій на надмірний вилов: угода ВТО набула чинності

Женева | Вересень 2025

У вересні 2025 року набрала чинності одна з найважливіших міжнародних угод останніх десятиліть у сфері охорони морських ресурсів — Угода Світової організації торгівлі (ВТО) про обмеження субсидій, що стимулюють надмірний вилов і незаконне рибальство. Документ офіційно ратифікували понад two-thirds (дві третини) країн-учасниць ВТО, що є умовою його юридичної дії.

⚖️ Що передбачає нова угода?

Ця Угода стала результатом понад 20 років переговорів і є першим багатостороннім торговельним інструментом, спрямованим безпосередньо на збереження природних ресурсів через регулювання економічних стимулів.

Згідно з угодою:

  • Забороняються державні субсидії на вилов у виснажених рибних зонах, визначених міжнародними організаціями.
  • Повністю припиняється підтримка суб’єктів, які займаються незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (IUU) рибальством.
  • Країни зобов’язані звітувати про державну допомогу в галузі рибного господарства та забезпечити її прозорість.

📊 Масштаби проблеми

За даними ФАО та ООН:

  • Понад 34% світових рибних запасів вже експлуатуються понадстандартно.
  • Щорічно у світі витрачається близько 22 мільярдів доларів на субсидії, які прямо чи опосередковано сприяють надмірному вилову.
  • 90% вилову в світі здійснюється в економічних зонах країн, де рівень державної підтримки значно вище рівня контролю та звітності.

💬 Коментарі від ВТО та експертів

Генеральний директор ВТО Нгозі Оконджо-Івеала назвала це «історичним кроком до відновлення біоресурсів планети»:

«Це не лише про рибу. Це про людей, екосистеми і майбутнє харчової безпеки».

Експерти наголошують: виконання умов угоди потребуватиме глибоких реформ у національних політиках рибальства — особливо в країнах, де субсидії є основним елементом економічної моделі галузі.

🇺🇦 Україна та нова світова політика у сфері рибальства

Хоча Україна не є одним із ключових гравців світового рибного експорту, участь у системі ВТО накладає обов’язки щодо прозорості держпідтримки та адаптації законодавства до міжнародних норм.

Нові правила можуть мати вплив:

  • на програми держфінансування рибного флоту та інфраструктури;
  • на експортну сумісність з ринками ЄС;
  • на екологічну політику у Чорноморському басейні.

🧭 Наступні кроки

ВТО вже працює над другим етапом угоди, який охоплює субсидії, що сприяють надлишковій потужності та стимулюють переозброєння флотів. Очікується, що цей розділ буде прийнятий до 2026 року.

Висновок: Угода ВТО про обмеження субсидій на рибальство — це не лише механізм торговельного регулювання, а фундаментальний інструмент сталого управління океанами, з яким світове суспільство увійшло в нову епоху екологічно відповідальної економіки.

🔎 Рекомендовано до вивчення фахівцями у сферах морського права, державної політики, сталого розвитку та міжнародної торгівлі.

Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.

🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.

🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

  • створення морських охоронних зон у відкритому морі;
  • збереження генетичних ресурсів океану;
  • проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
  • регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
  • прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

  • зникнення ендемічних видів;
  • вивільнення вуглецю з морського дна;
  • зниження здатності океану поглинати CO₂;
  • пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

  • ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
  • Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
  • Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

  • вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
  • може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
  • має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

  • потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
  • необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
  • здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.

📚 Література:

  1. United Nations High Seas Treaty (2023)
  2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
  3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
  4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)