Категорія: Новини

Опубліковано від — Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.

🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.

♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.

🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».

Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.

📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Держрибагентство активізує діалог із громадськістю

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

  • Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
    Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
  • Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
    Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
  • Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
    Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
  • Необхідність оновлення законодавства:
    Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

  • адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
  • створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
  • стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
  • популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Опубліковано від — Залишити коментар

Осінній сезон крабів у Південній Кореї: високі улови, зниження цін та нові методи зберігання

8 вересня на ринку Сухьоп в Інчхоні (район Чун-гу, Південна Корея) розпочалися активні торги осіннім крабом. Продавці перед аукціоном ретельно оцінювали якість продукції — сезон розпочався офіційно та з оптимістичними прогнозами.

Краб-плавунець, відомий як “flower crab”, є представником низькожирових, високобілкових морепродуктів. Особливо цінується самка осіннього краба, м’якоть якої наповнена ікрою, що робить її ідеальним інгредієнтом для крабового супу.

📉 Ціни стабілізувалися завдяки рекордному улову

Після завершення щорічної заборони на вилов крабів (з 21 червня по 20 серпня), обсяги вилову різко зросли, що призвело до стабілізації та зниження цін.

Згідно з даними Корейської федерації рибальських кооперативів, середня ціна крабів у період з 21 серпня по 9 вересня становила 6 430 вон за 10 кг (19 грн/кг), що на 17,7% менше, ніж середній показник за останні 10 років (7 816 вон).

Цьогорічні показники є найвищими з часу початку ведення обліку: за вказаний період вся Корея зафіксувала 3 690 тонн переданих на аукціон крабів, що на 67,2% більше, ніж минулого року (2 207 тонн).

Для порівняння:

  • у 2016 році – 1 673 тонни
  • у 2023 році – 3 484 тонни
  • у 2024 році – падіння до 2 207 тонн
  • у 2025 році – різке зростання до 3 690 тонн

🌊 Погодні умови сприяли міграції крабів

Краби-плавунці віддають перевагу теплим водам. За інформацією Національного інституту досліджень та розвитку рибного господарства Кореї, цьогорічні умови в Західному морі були сприятливими: теплі води змістилися ближче до узбережжя, що призвело до концентрації крабів у прибережних районах, де зосереджене рибальство.

У зв’язку з цим Інститут прогнозує, що улов восени 2025 року зросте до 40% порівняно з попереднім роком.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії

Kosatky

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії: потоплення яхти та нові виклики в морській екології

14 вересня 2025 року біля берегів Португалії стався черговий випадок взаємодії косаток (Orcinus orca) з морськими суднами, що привернув увагу наукової спільноти та викликав нову хвилю обговорень щодо поведінкових особливостей цього виду.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, одна з косаток здійснила кілька ударів у корпус вітрильної яхти, що належала клубу Nautic Squad Club. Внаслідок пошкоджень судно отримало крен і згодом затонуло. Попри спроби найближчих човнів відбуксирувати яхту до безпечного місця, ситуація вийшла з-під контролю, і пасажири опинилися у воді.

За офіційною інформацією Морського управління, Лісабонський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій оперативно отримав сигнал лиха і направив до місця події рятувальні сили. Загалом було врятовано дев’ять осіб — п’ятеро з постраждалої яхти та ще четверо з іншого судна, яке також зазнало пошкоджень від тієї ж групи косаток. До прибуття рятувальних служб потерпілим надали допомогу екіпажі туристичних катерів, що перебували поблизу.

Контекст і наукова оцінка подій

Цей інцидент є частиною серії аналогічних випадків, які фіксуються у регіоні з 2020 року, особливо у водах поблизу Галисії (північно-західна Іспанія) та західного узбережжя Піренейського півострова. Експерти наголошують, що хоча косатки є apex-хижаками (верхній рівень харчового ланцюга), випадки цілеспрямованої агресії до людини вкрай рідкісні. Люди не входять до їхнього природного раціону.

За словами Лам’ї Ессемлалі, керівниці наукової групи з вивчення взаємодії між косатками та людьми, подібна поведінка з боку тварин найімовірніше зумовлена цікавістю, а не агресією. Дослідниця зазначає, що у разі, якби ці морські ссавці мали намір свідомо атакувати та топити судна, масштаби явища були б набагато серйознішими.

Наразі вчені морської біології та етології продовжують вивчати динаміку цих інцидентів, зокрема — потенційні соціальні чи поведінкові фактори, які можуть спонукати косаток до взаємодії з суднами. Окрему увагу також приділено антропогенному впливу — зростанню інтенсивності морського трафіку, шумового забруднення, а також кліматичним змінам, що можуть впливати на кормову базу та маршрути міграції цих тварин.

Бібліографія (APA 7)

Esteban, R., Verborgh, P., Gauffier, P., Giménez, J., & de Stephanis, R. (2022). Killer whales of the Iberian Peninsula: An emerging threat to recreational sailing? Marine Mammal Science, 38(1), 234–248.
doi.org/10.1111/mms.12865

Simeone, C. A., Johnson, A. S., & Kruse, S. (2021). Social learning and boat interactions in killer whales: A case study from the Iberian coast. Journal of Ethology and Animal Behavior, 5(2), 95–106.

Essemlali, L. (2024). Orcas and humans: Dynamics of marine interactions. Paris: Ocean Minds Publications.

NOAA Fisheries. (2025). Killer whale vessel interactions: Situational updates. Retrieved from
fisheries.noaa.gov

BBC News. (2025, September 15). Orcas sink yacht off Portugal in latest of series of incidents.
bbc.com/news/world-europe-66798745

Опубліковано від — Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, 16 вересня 2025 року — В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, у період січень–серпень 2025 року експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США з 1 січня 2026 року.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, з 7 серпня 2025 року ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США у серпні 2025 року знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, у 2017 році Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.

Опубліковано від — Залишити коментар

«е-Рибальство». Порядок функціонування електронної системи.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування електронної системи «е-Рибальство»

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства —
«е-Рибальство». Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Система «е-Рибальство» створена з метою підвищення прозорості та ефективності управління рибною галуззю, а також для підтримки сталого розвитку рибного господарства України. Впровадження електронної платформи стало ключовим кроком у цифровізації галузі, забезпечуючи повний контроль і моніторинг усіх процедур, пов’язаних із рибальством.

Основні переваги для бізнесу та держави

  • Прискорене оформлення документів: час видачі дозволів скорочується з 30 до 2 робочих днів, що значно підвищує оперативність роботи підприємств.
  • Зниження бюрократії та корупційних ризиків: автоматизація процесів дозволяє мінімізувати людський фактор і можливість зловживань.
  • Доступ до актуальної інформації: підприємства отримують повний спектр даних щодо ресурсів, регулювання та норм, що сприяє більш точному і раціональному плануванню виробничої діяльності.
  • Економія на документообігу: за оцінками, впровадження системи дозволить заощадити близько 150 млн грн щороку на паперовій роботі та адміністративних витратах.

Економічний вплив

За рахунок детінізації ринку і контролю над нелегальним виловом система сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету на суму від 15 до 150 млн грн щорічно. Крім того, за рахунок виведення із тіні рибного бізнесу прогнозується зростання ВВП України до 500 млн грн на рік.

Технічні особливості та правова база

«е-Рибальство» — це загальнодержавна електронна система, що забезпечує централізоване управління і моніторинг у сфері рибного господарства. Вона відповідає вимогам Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», що передбачає комплексне регулювання галузі.

Адміністрування і ведення системи покладено на Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (Держрибагентство), яке також виконує роль власника платформи. Завдяки цьому забезпечується єдина точка відповідальності та координації галузі на національному рівні.

Цей документ є важливим кроком до цифрової трансформації українського рибного господарства, підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку та сприяння екологічній сталості водних ресурсів.

Опубліковано від — Залишити коментар

Ігор Клименок призначений Головою Держрибагентства України

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Опубліковано від — Залишити коментар

Whitewater Fishing Thermoclyne: універсальна демісезонна куртка для українських рибалок

Бренд Whitewater Fishing, що спеціалізується на виробництві екіпірування для рибальства, представив нову Thermoclyne Hooded Jacket — куртку, спеціально розроблену для використання в міжсезоння. Назва моделі походить від океанографічного терміна «термоклін», який позначає перехідний шар між теплою поверхневою та холодною придонною водою. У контексті одягу це символізує адаптивність до мінливих погодних умов, характерних для весни й осені.

Контекст для України

Для рибалок в Україні ця куртка потенційно стане одним із найбільш функціональних елементів екіпірування завдяки своїй універсальності, терморегулюючим властивостям і ергономічному дизайну, що враховує потреби користувачів у польових умовах.

Концепція: Надійний супутник міжсезоння

Модель Thermoclyne розроблена як багатофункціональне рішення для більшості ситуацій, з якими стикаються рибалки в перехідні сезони. Хоча куртка не призначена для екстремальних умов (зливи, сильні морози), вона ефективно захищає від вітру, ранкової прохолоди й дрібних опадів. Матеріали забезпечують повітропроникність, що дозволяє уникнути перегріву під час активного руху.

Ключові характеристики

  • Захист від вітру та вологи: Використані сучасні матеріали (softshell або бондуваний фліс) з водовідштовхувальним покриттям DWR, яке забезпечує стікання крапель води з поверхні тканини.
  • Флісова підкладка: М’який внутрішній шар утримує тепло й ефективно відводить вологу від тіла.
  • Ергономічний крій: Рукави та плечі мають анатомічну форму, що не обмежує рухів при закиданні вудилища.
  • Функціональний каптур і кишені: Каптур з регулюванням захищає від вітру й не перешкоджає огляду. Кишені розміщено вище звичайного рівня — для зручного доступу навіть у забродному комбінезоні.

Рекомендовані сценарії використання в Україні

  • Ловля з човна восени й навесні: У таких регіонах, як середній Дніпро, ранкові температури можуть знижуватись до +5°C, а вдень підвищуватись до +15°C. Куртка дозволяє зберегти тепло на воді й адаптуватися до змін температури.
  • Берегове спінінгове рибальство: Ідеально підходить для мобільних рибалок, які активно пересуваються вздовж берегів річок, як-от Десна чи Південний Буг.
  • Міжсезонний утеплюючий шар: Thermoclyne може використовуватись під мембранну куртку як утеплення в умовах підвищеної вологості.
  • Міський функціональний одяг: Мінімалістичний, технічний дизайн дозволяє носити куртку в місті як частину повсякденного гардероба.

Висновки

Whitewater Fishing Thermoclyne Hooded Jacket — це технічно досконала, зручна та універсальна куртка, що повністю відповідає потребам рибалок у перехідні сезони. Вона здатна забезпечити оптимальні умови для рибальства упродовж осені, весни та частково зими. Завдяки поєднанню технологічності, ергономіки та адаптивності, ця модель має всі шанси стати важливою складовою екіпірування як для аматорських, так і для професійних рибалок в Україні.

Опубліковано від

Норвегія набуває права власності на російське риболовецьке судно

Офіційне повідомлення | Міністерство промисловості і рибальства regjeringen.no

Уряд ухвалив, що держава через Морську адміністрацію (Kystverket) негайно набуває права власності на судно LLV Azurit.
«Цей корабель має бути виведений з порту Ботсфьорд», — заявила міністр рибальства та океанів Маріан Сівертсен Нес. «Після ретельного розгляду та спроб різних рішень, стало цілком необхідним прийняти рішення про державне відчуження судна. Морська адміністрація має повноваження вжити всі необхідні заходи для його усунення».

Російське риболовне судно перебувало в порту Ботсфьорд із травня 2024 року. 6 грудня 2024 року на підставі закону про безпеку було видано наказ, що судно має покинути порт протягом п’яти робочих днів. Термін сплив 13 грудня 2024 року. Це рішення було ухвалене тому, що тривале перебування судна в порту визнано загрозою національним інтересам безпеки.

Власник судна не виконав наказ про його виведення з порту Ботсфьорд. Відповідні органи розглядали й пробували різні варіанти буксирування, але жоден із них не дав результату. Поліція вже вжила заходів для контролю над ситуацією.

Наразі ухвалене рішення має негайну дію та передбачає, що держава отримає повне управління судном і вжие всі необхідні дії для його усунення. Морська адміністрація буде відповідальна за організацію виведення судна.

В порту Ботсфьорд та в інших зацікавлених структурах існують неврегульовані фінансові претензії щодо цього судна, і уряд враховуватиме їх у подальшому вирішенні справи.

Опубліковано від

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.