Категорія: Новини

Опубліковано від

РИБОЛОВЛЯ НАВПАКИ: КОЛИ РИБИ ПОЛЮЮТЬ НА ПТАХІВ


Автор: Руслан Ищенко, кандидат біологічних наук
Інститут гідробіології НАН України

Анотація

Хоча риби традиційно розглядаються як здобич для птахів, зафіксовано випадки, коли деякі види риб самі виступають хижаками по відношенню до пернатих. Такі міжвидові трофічні взаємодії виходять за межі звичних уявлень про роль риб у харчових ланцюгах. У цій статті розглянуто задокументовані випадки полювання риб на птахів у прісноводних та морських екосистемах, а також проаналізовано анатомо-фізіологічні й поведінкові передумови такого феномену.

Вступ

У більшості випадків у природі саме птахи є хижаками, що полюють на рибу. Однак сучасні спостереження біологів, зокрема іхтіологів та етологів, відкривають нову картину харчової взаємодії у водних екосистемах. Виявляється, що деякі риби здатні активно нападати на птахів, які пролітають або плавають поблизу поверхні води. Такі випадки хоч і рідкісні, але мають важливе екологічне значення та свідчать про надзвичайну гнучкість поведінки водних хижаків.

Риби-хижаки, що полюють на птахів
Прісноводні види

Африканський тигровий окунь (Hydrocynus vittatus)
Цей вид риби мешкає в річках південної частини Африки. Його унікальність полягає в здатності полювати на ластівок, що низько пролітають над водою. Риба вистежує птаха біля поверхні, а потім раптово вистрибує з води й хапає його просто у повітрі. У цьому їй допомагають потужні грудні плавці та надзяберний орган, що дозволяє короткочасно дихати поза водою. Поведінка була зафіксована під час польових досліджень у Національному парку Мапунгубве (ПАР, 2014 рік).

Арапайма (Arapaima gigas)
Один із найбільших прісноводних хижаків у світі, що мешкає в басейні Амазонки. Арапайма — облігатний повітряний дихальник, тому регулярно піднімається до поверхні за ковтком повітря. У цей момент вона здатна захопити й птаха, що пролітає низько над водою або сідає на її поверхню. Зважаючи на розміри аропайми, вона може поглинути навіть відносно велику жертву.

Морські види

Гігантський каранкс (Caranx ignobilis)
Цей представник родини ставридових мешкає у тропічних морях Індійського та Тихого океанів. Гігантські каранкси об’єднуються в зграї та здійснюють синхронні атаки на птахів, переважно крачок, які пролітають над водою. Перш ніж стрибнути, риби ніби «вираховують» траєкторію польоту жертви, щоб точно потрапити в ціль. Успішна атака потребує високої швидкості, координації та злагодженості дій.

Жовтоперий каранкс (Caranx bartholomaei)
Цей вид також об’єднується в зграї для кооперативного полювання на неуважних птахів. Під час нападу риби широко розкривають пащу, створюючи ефект всмоктування, що значно підвищує ймовірність успішного захоплення здобичі. Таке полювання найчастіше спостерігається у прибережних морських водах із високою концентрацією птахів.

Морфофізіологічні передумови

Риби, здатні полювати на птахів, мають спільні анатомічні та поведінкові особливості:

потужна мускулатура грудних плавців, що забезпечує вертикальні ривки;

гострий зір і швидка реакція;

здатність орієнтуватися у тривимірному просторі (вода–повітря);

здатність до колективної поведінки та стратегії групового полювання.

Екологічне та еволюційне значення

Полювання риб на птахів є прикладом розширення трофічної ніші й адаптації до нових екологічних можливостей. Це явище свідчить про високу поведінкову гнучкість хижих видів та порушує традиційні уявлення про однозначність ролей у харчових ланцюгах. Подальші дослідження можуть виявити більше таких прикладів і поглибити наше розуміння екосистемної взаємодії між водними та наземними тваринами.

Висновки

Незважаючи на рідкісність, полювання риб на птахів — реальне й задокументоване явище, що демонструє багатогранність природи. Воно є яскравим прикладом міжкласових трофічних зв’язків і свідчить про складність екологічних відносин. Залучення сучасних методів спостереження — дронів, підводних камер та трекерів — допоможе виявити нові випадки такої «риболовлі навпаки» й розширити знання про екологію хижих риб.

Список риб, які можуть ловити птахи та охотитися на них (як на їжу або випадково під час полювання):

Берш

Щука

Судак

Окунь

Сом

Сазан

Лин

Голавль

Товстолобик

Короп

Література

O’Brien, G. et al. (2014). Tigerfish prey on birds in flight. Journal of Fish Biology, 84(1), 263–266.

Lowe-McConnell, R. H. (1987). Ecological Studies in Tropical Fish Communities. Cambridge University Press.

Wetherbee, B. M. et al. (1997). Feeding ecology of giant trevally in marine environments. Marine Biology, 128(3), 567–576.

В’ялена щука

В’ялена щука

18,00 €
Категорія:
Опубліковано від

Як вижити під час нападу акули: уроки з історії британського плавця Крістофера Мюррея

Вступ

Інциденти з нападами акул на людей — рідкісні, але дуже драматичні події, що привертають увагу як громадськості, так і науковців. 30 вересня 2025 року британський плавець Крістофер Мюррей зазнав нападу білої акули під час нічного запливу уздовж узбережжя Каліфорнії. Його історія — не лише про сміливість та швидку реакцію, а й про те, як підготуватися до подібних екстремальних ситуацій.

Хронологія подій

Крістофер Мюррей розпочав нічний заплив між островом Каталіна та каліфорнійським узбережжям, плануючи подолати приблизно 35 кілометрів. Близько трьох годин по тому він відчув перший укус у руку, а невдовзі — ще один у ногу. Мюррей зміг вчасно відреагувати — ударивши ногою нападника, він відштовхнув акулу і зумів уникнути серйознішої травми.

Під час інциденту поруч перебували його команда підтримки — катамаран і каякер, які одразу помітили небезпеку і евакуювали постраждалого з води.

Video preview

Психологічний аспект: як реагувати у стресовій ситуації

На думку експертів із психології екстремальних ситуацій, перша реакція людини у небезпеці — паніка. Однак збереження холодної голови, як у випадку Мюррея, значно підвищує шанси на виживання.

Основні психологічні поради для плавців та аквалангістів:

  • Тренуватися швидко оцінювати ситуацію і діяти рішуче;
  • Знати прийоми самозахисту (удари руками, ногами в чутливі зони);
  • Мати підтримку — напарника чи команду, що завжди поруч;
  • Залишатися максимально спокійним, щоб не привертати зайвої уваги агресора;
  • Після інциденту не замикатися в собі — звертатися по психологічну підтримку.

Медичний аспект травм

Мюррей отримав пошкодження, що потребували накладання близько 20 швів. Проте, за щасливим збігом, серйозних пошкоджень судин та сухожиль уникнув, що значно спростило процес відновлення.

Такий випадок ілюструє важливість наявності кваліфікованої медичної допомоги поруч з акваторією, де відбуваються тривалі запливи. Адже швидка евакуація і своєчасне лікування можуть зберегти життя.

Безпека на відкритій воді: рекомендації

  • Планування маршруту і часу запливу: варто враховувати можливу активність хижаків (часто це світанок чи захід сонця);
  • Наявність підтримки: каякер або катамаран, що слідкують за плавцем;
  • Використання спеціального спорядження: костюм з антиакульою сіткою або відлякувачами;
  • Знання поведінки акул: розуміння, коли вони агресивні, а коли ні;
  • Інформування відповідних служб: про місце і час запливу для оперативної допомоги в разі небезпеки.

Висновки

Історія Крістофера Мюррея — це не лише про мужність, а й про важливість підготовки, підтримки та знань для безпечного перебування у відкритій воді. Ретельне планування, тренування та збереження спокою — ключові чинники виживання під час несподіваних небезпек.

Психологічна підтримка після таких подій також відіграє значну роль у повному відновленні та подальшій адаптації до активного способу життя.

Джерела і додаткове читання

  1. Swimmer recalls how he fought off shark during attack along Calif. coast — People.com
  2. British swimmer survives great white shark attack — TheTimes.co.uk
  3. British swimmer survives double great white shark attack — TheSun.co.uk
Опубліковано від

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову

Grieg Seafood зафіксувала зниження вилову у III кварталі через підвищення температури морської води

Анотація

Компанія Grieg Seafood повідомила про зменшення обсягів вирощеного лосося у III кварталі 2025 року. Основною причиною названо незвично теплі морські води в регіоні Ругаланд (Норвегія), що вплинули на біологічний стан риби та темпи її росту. У статті проаналізовано біологічні наслідки, реакцію компанії та ширший контекст змін клімату для світової та української аквакультури.

1. Вступ

Grieg Seafood — одна з провідних компаній у світовому секторі вирощування лосося — у жовтні 2025 року повідомила, що фактичний вилов за третій квартал склав приблизно 6 800 тонн у перерахунку на випотрошену вагу (GWT). Це на понад 1 200 тонн менше, ніж передбачалося. Головною причиною стало аномальне потепління морської води, що вплинуло на фізіологічний стан риби.

2. Причини зменшення обсягів вилову

  • Висока температура моря уповільнила ріст риби та підвищила біологічні ризики, включно з інфекціями та зниженням імунітету.
  • У зв’язку з цим Grieg Seafood вирішила достроково виловити рибу з найбільш затратних локацій, щоб зменшити ризики втрат і стабілізувати результати на наступний квартал.
  • Незважаючи на складнощі, компанія продовжує інвестувати в системи post-smolt (вирощування мальків у контрольованих умовах перед випуском у відкриту воду). Розширення потужностей партнерської ферми Tytlandsvik Aqua заплановано на 2026–2028 роки.

3. Біологічні наслідки теплих морських вод

Зміна температурного режиму спричиняє низку проблем у вирощуванні лосося:

  • Стрес і зниження апетиту у риби, що призводить до повільного росту та втрат у вазі.
  • Зниження рівня кисню у воді, що загрожує рибі за високої щільності посадки.
  • Підвищена вразливість до паразитів, зокрема морських вошей (Lepeophtheirus salmonis).
  • Вища смертність, особливо на фермах без належного контролю мікроклімату.

4. Економічні наслідки для компанії та ринку

  • Фінансові втрати через менші обсяги реалізації на фоні фіксованих витрат.
  • Зміна виробничої стратегії, щоб мінімізувати ризики — достроковий вилов із проблемних ферм, фокус на стійкі системи.
  • Інвестиції в адаптацію: Grieg активно фінансує новітні технології вирощування, які дозволяють частково ізолювати виробництво від змін навколишнього середовища.

5. Висновки та уроки для української аквакультури

Кейс Grieg Seafood — це показовий приклад того, як кліматичні зміни безпосередньо впливають на рибогосподарський сектор:

  1. Підвищення температури води вже сьогодні є фактором ризику для аквакультури не лише в морях, а й у прісноводних водоймах.
  2. Виробникам в Україні варто інвестувати в моніторинг температури, щільності риби, контролю за рівнем кисню та інші системи біозахисту.
  3. Необхідно враховувати кліматичні сценарії при плануванні регіонів розташування господарств та технологій вирощування.

Джерела:

  1. Fish Farming Expert – Warmer water impacts Grieg Seafood’s Q3 salmon harvest
  2. Seafood Source – Grieg, Måsøval experience reduced Q3 2025 harvests
Опубліковано від

Кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Вплив екстремальних погодних умов на аквакультурні системи: кейс втечі лосося з господарства Mowi Scotland

Анотація
У 2025 року внаслідок шторму Amy з аквакультурного господарства компанії Mowi Scotland втекло близько 75 000 особин атлантичного лосося. У статті розглянуто технічні причини аварії, попередні оцінки екологічних ризиків, потенційний вплив на місцеву іхтіофауну, а також практики інформування та реагування з боку оператора ферми. Подібні інциденти стають дедалі актуальнішими у зв’язку зі змінами клімату та зростанням частоти екстремальних погодних явищ. Наводиться аналіз ризиків для екосистем та рекомендації для підвищення надійності морських аквакультурних систем.

Ключові слова: лосось, втеча риби, аквакультура, зміна клімату, біобезпека, Mowi, шторми, шотландські ферми.

1. Вступ

Морська аквакультура, зокрема вирощування атлантичного лосося (Salmo salar), є однією з найважливіших галузей продовольчої безпеки у багатьох країнах. Однак інтенсивне вирощування риби у відкритих морських умовах супроводжується ризиками — як технічного, так і біоекологічного характеру. Однією з таких загроз є втеча культивованої риби в дику природу, що може мати непередбачувані наслідки для місцевих екосистем, генетичної чистоти популяцій, розповсюдження хвороб.

2. Опис інциденту

У січні 2025 року компанія Mowi Scotland повідомила про масову втечу риби з ферми в Гостені (район Аргайл і Біют), що відбулася під час шторму Amy. За попередніми оцінками, втекло близько 75 000 особин лосося середньою вагою 860 грамів.

Попереднє розслідування встановило, що внаслідок сильного вітру та хвиль відбулося зсування якірних кріплень, що призвело до контакту сітчастого коша з поплавковою трубою. У результаті — утворився розрив, через який риба втекла у відкрите море.

3. Заходи реагування

Компанія оперативно поінформувала відповідні органи, включаючи місцевих регуляторів і представників риболовецьких громад. Наразі Mowi проводить внутрішнє розслідування інциденту та перевіряє надійність усієї системи утримання на локації. Паралельно проводиться моніторинг біорізноманіття в районі втечі для оцінки потенційного впливу на дику іхтіофауну.

4. Потенційні екологічні наслідки

Втеча лосося із закритих систем є однією з найбільших загроз для морських екосистем, зокрема:

  • Генетичне забруднення: штучно вирощені риби можуть схрещуватися з дикими популяціями, погіршуючи їхню адаптивну здатність.
  • Харчова конкуренція: лосось-утікач витісняє ендемічні види або конкурує з ними за ресурси.
  • Ризик поширення хвороб: фермерська риба часто є носієм паразитів або вірусів, що можуть передаватись у дику природу.

Подібні випадки вже ставали предметом наукових досліджень у Норвегії, Канаді, Чилі, і тепер — у Великій Британії. Наприклад, згідно з даними North Atlantic Salmon Conservation Organization (NASCO), щороку в Північній півкулі фіксуються втечі понад мільйона особин із аквакультурних господарств [1].

5. Вплив зміни клімату на морську аквакультуру

Зростаюча частота екстремальних погодних явищ, включаючи шторми, є наслідком глобальних змін клімату. В умовах потепління морського середовища спостерігаються:

  • зростання частоти штормів у північній Атлантиці;
  • зміна гідродинаміки прибережних регіонів;
  • збільшення механічного навантаження на морські інженерні споруди.

У такому контексті традиційні системи морської аквакультури потребують модернізації — зокрема, використання більш глибоководних або захищених локацій, зміцнення кріплень, застосування сіток з підвищеною стійкістю.

6. Висновки та рекомендації

  • Масова втеча лосося під час шторму Amy в Шотландії підкреслює необхідність підвищення стійкості аквакультурних об’єктів до погодних факторів.
  • Необхідно вдосконалювати стандарти безпеки та створити міжнародні протоколи для швидкого реагування на подібні інциденти.
  • Українським підприємствам, які розвивають морську аквакультуру (особливо в Чорному морі), слід враховувати цей досвід при плануванні інфраструктури та ризик-менеджменту.

Список використаних джерел

  1. NASCO – North Atlantic Salmon Conservation Organization. “Report on the Impacts of Escaped Farmed Salmon.” 2022.
  2. Mowi Scotland official statement.
  3. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022.
  4. Taranger, G. L. et al. (2015). “Risk assessment of the environmental impact of Norwegian aquaculture.” Aquaculture Environment Interactions, 5(1), 1–28.
  5. BBC News. “Storm Amy causes fish escape at Scottish salmon farm.” (2025).
  6. Thorstad, E. B. et al. (2008). “Incidence and impacts of escaped farmed Atlantic salmon Salmo salar in nature.” NINA Special Report, 36.
Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від

МІФИ ПРО ЛОСОСЯ: АНАЛІЗ ПОШИРЕНИХ УЯВЛЕНЬ ТА СУЧАСНІ НАУКОВІ ДАНІ

Анотація
У статті розглянуто п’ять найбільш поширених міфів про лосося, які стосуються його поживної цінності, безпечності споживання, способів вирощування, кольору м’яса та якості продукції. Проведено аналіз наукових і галузевих джерел щодо спростування цих уявлень. Особливу увагу приділено контексту споживання лосося в Україні та ролі аквакультури в продовольчій безпеці.

Ключові слова: лосось, аквакультура, фермерський лосось, омега-3, ртуть, харчова безпека, споживчі міфи.

1. Вступ

Лосось (Salmo spp.) є одним із найпопулярніших видів риби у світі. Його висока поживна цінність, зокрема вміст омега-3 жирних кислот, білка та вітамінів, робить його важливою складовою раціону багатьох країн. Попри це, в суспільстві поширені численні міфи про цю рибу, що формуються як через недостатню обізнаність споживачів, так і завдяки маркетинговим стратегіям. Аналіз таких міфів має практичну цінність для формування здорових харчових звичок, покращення рівня інформаційної гігієни, а також підтримки національної аквакультури.

2. Матеріали та методи

У дослідженні застосовано метод критичного аналізу контенту, зокрема публікацій у галузевих медіа, наукових оглядів і звітів міжнародних організацій, що займаються безпекою харчування та аквакультурою. Основним об’єктом аналізу стали п’ять поширених міфів про лосося.

3. Основні міфи та їх наукове спростування

3.1. Міф 1: Лосось містить надмірну кількість ртуті

У порівнянні з довгоживучими хижими видами риб, такими як тунець або меч-риба, лосось має значно нижчі показники вмісту ртуті. Це обумовлено коротшим життєвим циклом та нижчим рівнем у харчовому ланцюгу. Згідно з рекомендаціями FDA (U.S. Food and Drug Administration), лосось входить до переліку найбільш безпечних морепродуктів для регулярного споживання (до 2–3 разів на тиждень) [1].

3.2. Міф 2: Фермерський лосось гірший за дикого

Хоча фермерський лосось може містити дещо вищий вміст жиру, за основними харчовими характеристиками (вміст білка, омега-3, вітамінів) він не поступається дикому. Застосування астаксантину в кормах також дозволяє забезпечити стабільний профіль поживних речовин. За даними FAO, сучасні стандарти аквакультури (особливо в Норвегії, Канаді) включають контроль якості води, обмежене використання антибіотиків та заходи з біобезпеки [2].

3.3. Міф 3: Свіжа риба завжди краща за заморожену

Багато споживачів схильні надавати перевагу «свіжому» лососю. Проте в умовах тривалого транспортування або порушення холодового ланцюга така продукція може втрачати якість. Заморожений одразу після вилову лосось (методом «flash freezing») зберігає практично всі органолептичні та поживні властивості [3].

3.4. Міф 4: Яскравий рожевий колір — ознака якості

Колір м’яса лосося зумовлений вмістом астаксантину — природного пігменту. У дикого лосося він надходить із їжею (переважно ракоподібні), а у фермерського — додається до корму. Наявність яскравого кольору не є автоматичним показником свіжості чи вищої якості. Свіжість риби краще оцінювати за запахом, текстурою, еластичністю та вологістю м’яса [4].

3.5. Міф 5: Шкіра лосося шкідлива

Шкіра лосося містить омега‑3 жирні кислоти, білки, а також є джерелом колагену. При правильному приготуванні (наприклад, обсмажуванні до хрусткої скоринки) вона є безпечною та корисною. Більше того, приготування риби зі шкірою зменшує втрату вологи під час термічної обробки [5].

4. Контекст споживання в Україні

На українському ринку переважає фермерський лосось з імпорту (Норвегія, Чилі, Канада). Продукти дикого лову трапляються значно рідше. Ураховуючи складність локального виробництва, популярність лосося в Україні прямо залежить від грамотної інформованості споживача. Наявність міфів та фейків у медіа-просторі створює виклики як для здорового харчування, так і для розвитку локальної аквакультури.

5. Висновки

  • Поширені уявлення про лосося часто не підтверджуються науковими фактами та можуть призводити до хибних споживчих рішень.
  • Фермерський лосось, при дотриманні належних стандартів виробництва, є безпечним, поживним і часто більш доступним для споживача.
  • Сучасні технології заморожування дозволяють зберігати якість риби навіть при транспортуванні на великі відстані.
  • Для підвищення рівня довіри споживачів необхідно системно інформувати про сертифікацію (MSC, ASC, BAP), походження продукції та реальні харчові характеристики.

Список використаних джерел

  1. U.S. Food and Drug Administration. “Advice about Eating Fish: For Those Who Might Become or Are Pregnant or Breastfeeding and Children Ages 1 to 11 Years.”
  2. SalmonBusiness. “Seafood specialists challenge misconceptions about salmon.”
  3. The Manual. “5 Myths About Salmon You Shouldn’t Believe.”
  4. Yahoo Life / HuffPost. “5 Salmon Myths Seafood Experts Wish Everyone Would Stop Believing.”
  5. Fakaza News. “10 Salmon Myths You Need to Stop Believing.”
Опубліковано від

Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети”.

🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя

Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені

Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.

🔬 Що сталося?

Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.

Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:

холодноводні корали;

коралові рифи тропічних морів;

арктична морська фауна.

Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.

⚠️ Що це означає?

Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.

Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.

Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:

«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.

🖋️ Коментар редакції FISHES

Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:

Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.

Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.

Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:

«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.

Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:

«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».

🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.

Опубліковано від

В Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З 1 жовтня в Україні дозволено вилов раків: біорізноманіття, правила та кулінарна цінність

З початку жовтня в Україні офіційно завершився сезонний нерестовий мораторій на вилов раків, запроваджений задля збереження їх популяцій у період розмноження. Відтепер дозволено здійснювати промисел, однак — у межах законодавчих норм, зокрема: не більше 30 раків на добу на одну особу, заборонено нічний вилов із підсвічуванням.
Основні правила вилову раків:
На водоймах загального користування: не більше 30 раків на одну особу на добу.
На платних водоймах: не більше 50 раків на одну особу на добу.
Дозволені способи вилову:
ручне збирання; раколовка типу «хапка» з діаметром не більше 70 см та розміром вічка не більше 22 мм; волосінь із приманкою; рогатка; розщіп (до 5 снастей на одного рибалку).
Заборони
Вилов особин меншого ніж дозволений мінімальний розмір.
Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.
За порушення — адміністративна відповідальність та штраф 3 332 грн (65 евро) за кожного рака, виловленого незаконно.

Лов раків у темну пору доби (пізніше години після заходу сонця та раніше години до його сходу) з використанням будь-яких освітлювальних приладів.

🦞 Біологічна характеристика прісноводних раків України

У водоймах України переважає рак річковий широкопалий (Astacus astacus) та рак довгопалий (Astacus leptodactylus).

  • Широкопалий рак є автохтонним видом, надає перевагу чистим, прохолодним і добре насиченим киснем водоймам (озера, річки, великі ставки).
  • Довгопалий — більш витривалий, здатен жити у водоймах зі зниженим рівнем кисню, витримує легку забрудненість, часто зустрічається у дельтах річок.

Обидва види мають характерний панцир темно-зеленого або бурого кольору, довжина дорослих особин зазвичай від 10 до 20 см, хоча інколи трапляються екземпляри до 25 см. Живуть раки переважно у прибережній зоні, ховаючись під корчами, камінням чи у виритих норах.

🍽️ Живлення, екосистемна роль і харчова цінність

Раки — всеїдні детритофаги. Вони харчуються:

  • залишками рослин;
  • водоростями;
  • мертвою рибою;
  • дрібними молюсками, хробаками, личинками комах.

У природі вони виконують роль санітарів водойм, регулюючи органічне навантаження.

З точки зору харчової цінності, м’ясо рака є дієтичним продуктом, багатим на:

  • білки (≈ 18 г/100 г м’яса);
  • вітаміни групи B, PP, E;
  • мікроелементи — йод, фосфор, кальцій, магній.

М’ясо містить мінімум жирів і має низьку калорійність (~80–90 ккал/100 г), що робить його корисним у раціоні спортсменів, дітей, людей похилого віку.

👨‍🍳 Рецепт: Рак варений у кропі з часником

Інгредієнти:

  • живі раки — 1–2 кг;
  • вода — 3–4 л;
  • сіль — 2–3 ст. л.;
  • пучок свіжого кропу (з насінням);
  • 4–5 зубчиків часнику;
  • лавровий лист, перець горошком (за бажанням).

Приготування:

  1. Добре промити раків у кількох водах.
  2. Закип’ятити воду з сіллю та спеціями.
  3. Додати кріп і часник, довести до інтенсивного кипіння.
  4. Опускати раків по черзі (живих!) — варити 12–15 хв після закипання.
  5. Дати настоятися в бульйоні ще 10 хв.

Подавати гарячими або охолодженими, з лимоном і темним хлібом.

🌿 Заклик до сталого ставлення

Вилов раків — не лише гастрономічне задоволення, але й частина екологічної відповідальності. Дотримання квот, використання дозволених засобів і повага до природних циклів дозволить зберегти цю цінну водну живність для наступних поколінь.

📌 Матеріал підготовлено для науково-популярного журналу з урахуванням даних Держекоінспекції, ІЕП НАН України та кулінарних джерел.

Раки

Раки

27,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Сталий розвиток морського рибальства

fish

Сталий розвиток морського рибальства: виклики, інновації та перспективи для України

Анотація

У статті розглядаються глобальні тенденції сталого морського рибальства, зокрема зменшення шкідливих субсидій, пошук етичних альтернатив традиційному вилову та впровадження цифрових інструментів управління галуззю. Проаналізовано потенціал інтеграції України в ці процеси, визначено ключові напрями для удосконалення законодавства, підвищення прозорості та стимулювання аквакультури. Окрема увага приділена технологічним інноваціям і лабораторно вирощеним морепродуктам як новій парадигмі продовольчої безпеки.

Ключові слова:

морське рибальство, сталий розвиток, аквакультура, лабораторно вирощена риба, цифровізація, екологічна політика, інновації, Україна

Вступ

Світова рибна галузь перебуває в стані глибоких змін. Надмірний вилов, деградація морських екосистем і кліматичні зміни змушують переосмислити традиційні моделі ведення рибного господарства. Відповіддю стає концепція сталого морського рибальства, яка поєднує екологічну безпеку з економічною доцільністю. Для України, що має вихід до Чорного моря, розвиток сталих практик — це не лише вимога часу, а й шлях до зміцнення національного продовольчого та екологічного суверенітету.

1. Глобальні тренди сталого рибальства

Останні роки засвідчили кілька ключових змін у підходах до вилову:

  • Скорочення державних субсидій, що стимулюють надмірну експлуатацію морських ресурсів.
  • Запровадження обмежень на промисловий вилов у зонах ризику, включно зі створенням морських заповідників.
  • Підтримка відповідального споживання через маркування продукції (MSC, ASC).
  • Розвиток альтернативних джерел білка, зокрема вирощування риби в лабораторних умовах без шкоди живій природі.

2. Лабораторно вирощені морепродукти: наукова інновація та етична альтернатива

Поява на ринку клітинно культивованої риби, як-от лосось компанії Wildtype, відкриває нові горизонти для продовольчих систем. Такі продукти:

  • знижують тиск на популяції дикої риби;
  • не містять антибіотиків і мікропластика;
  • виробляються з мінімальним вуглецевим слідом.

Українським науковим установам варто долучитися до досліджень у сфері культивованих морепродуктів, зокрема в питаннях безпеки, технологій вирощування та етики.

3. Технологічна модернізація галузі

Інновації охоплюють різні аспекти морського рибальства:

  • Суднобудування: екологічні двигуни, системи очищення баластних вод.
  • Електронні реєстри та облік вилову: цифрова подача звітів, супутникове спостереження, інтерфейси для інтеграції з міжнародними базами даних.
  • Автоматизація: використання безпілотних апаратів для обстеження рибних запасів.

4. Український контекст: можливості та виклики

Для адаптації до нових глобальних реалій Україна має зосередитися на:

  • Законодавчих змінах: ухваленні закону «Про аквакультуру», модернізації норм щодо електронного моніторингу та звітності.
  • Інституційному посиленні: розвиток Морської охорони ДПСУ, оновлення матеріально-технічної бази рибоохоронного патруля.
  • Прозорості: відкриті реєстри вилову, публічний облік дозволів, участь у міжнародних платформах.
  • Інвестиціях в науку та освіту: створення дослідницьких кластерів, спеціалізованих магістерських програм.

Висновки

Сталий розвиток морського рибальства — це не тимчасова мода, а вимога глобального порядку денного. Україні необхідно терміново впроваджувати системні зміни в управлінні галуззю, спираючись на міжнародний досвід, інновації та наукову експертизу. Поєднання технологій, екологічної відповідальності та ефективного державного управління дасть змогу трансформувати рибну галузь у сучасний і конкурентний сектор економіки.

Опубліковано від

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні:

Впровадження аукціонних процедур для зариблення водойм в Україні: нормативно‑організаційний та економічний аналіз

Вступ

Відтворення водних біоресурсів є однією з ключових складових екосистемного підходу до управління водними екосистемами. В Україні протягом останніх років зростає зацікавленість у впроваджененні інструментів публічних закупівель, зокрема — проведенні аукціонів для придбання малька за державний кошт. Такий підхід потенційно може підвищити прозорість, ефективність використання бюджетних ресурсів, а також стимулювати конкуренцію серед постачальників.

Нижче наведено структуру впровадження цієї інновації, її потенційні переваги та виклики, а також первинні результати застосування в Україні.

Нормативно-правова база та механізм

  1. Законодавча основа та принципи прозорості
    Держава, зокрема Міністерство економіки України, у співпраці з відомствами, що відповідають за екологію та рибне господарство, розробляє порядок проведення таких закупівель із врахуванням чинного законодавства про публічні закупівлі.
    Основна ідея — трансформація закупівель малька (молоді риби) в публічні аукціони через систему «Прозорро.Продажі» або суміжні платформні модулі. Це дозволяє залучити більшу кількість постачальників, створює рівні умови змагання та усуває «ручні» корупційні практики.
  2. Механізм аукціону / закупівлі
    • Замовник (орган влади або уповноважена установа) оголошує лот із визначенням кількості малька, виду, місця поставки, умов вирощування та транспортування, технічних вимог тощо.
    • Потенційні постачальники подають свої пропозиції в системі аукціонів.
    • Переможець обирається за критеріями, які можуть включати ціну, якість, умови доставки, біологічні характеристики малька — з урахуванням бюджетних обмежень і вимог до екологічної безпеки.
    • Після укладання контракту з переможцем здійснюється доставка, контроль якості, приймання і заселення малька у водойму.
  3. Контроль та підзвітність
    Для забезпечення якості та відповідності вимогам державного замовлення передбачаються:
    • лабораторний контроль стану малька (здоров’я, щільність, вікові характеристики);
    • перевірки місця вирощення / постачання;
    • інструменти звітування для публічного моніторингу та аудиту.

Потенційні переваги та ризики

Переваги

  • Економічна ефективність: конкуренція серед постачальників має знижувати вартість одиниці малька, що дозволяє забезпечити більший обсяг зариблення при тій самій бюджетній видатці.
  • Прозорість та підзвітність: відкриті лоти в публічних системах забезпечують можливість контролю з боку громадськості та антикорупційних інститутів.
  • Стимулювання галузі: виробники малька та аквакультурні підприємства отримують чіткі сигнали про потреби з боку держави, що може стимулювати підвищення якості, масштабування виробництва, інновації.
  • Екологічні та соціальні вигоди: відтворення популяцій риб сприяє біорізноманіттю, підтримці підсистем водного господарства, створенню робочих місць у регіонах, особливо в сільський місцевості.

Ризики та виклики

  • Якість постачання: недостатній контроль або низький рівень стандартів може призвести до поставки слабкого малька, що загине після заселення.
  • Логістичні труднощі: транспортування малька, особливо на далекі відстані, потребує спеціалізованих умов (температура, кисневі режими, часові обмеження).
  • Бюджетні обмеження та невизначеність: коливання бюджетних видатків, затримки фінансування, конкуренція з іншими програмами можуть впливати на стабільність закупівель.
  • Зловживання або корупційні ризики: навіть у системах із прозорістю можливі спроби формування картельних угод, маніпулювання умовами лоту або кваліфікаційними критеріями.
  • Неузгодженість з екологічною політикою: якщо при виборі генно-близького малька застосовуються невідповідні критерії, це може призвести до генетичного стискання популяцій або негативного впливу на екосистеми.

Первинні дані, практика та оцінка результатів

  1. Перші результати реалізації аукціонів на рибу
    За даними ЗМІ та аналітичних джерел, впровадження аукціонів вже дало економічний ефект: за певний період країна отримала надходження від використання водних біоресурсів у розмірі 54 млн грн через аукціонні механізми в системі «Прозорро.Продажі».
    Також повідомляли, що в 2024 році із старту проведення таких торгів було реалізовано близько 71 % від усіх лотів.
    Але ці показники поки що не охоплюють детального аналізу впливу на екологічні та біологічні результати відтворення.
  2. Економічна логіка зариблення
    За словами представників галузі, вкладений мільйон гривень у зариблення може приносити додаткові податкові надходження в місцеві бюджети в розмірі 1,3 млн грн, за умови належного контролю та ефективного заселення.
    Ця цифра слугує аргументом на користь використання державних коштів як інвестицій у розвиток водного господарства, а не лише як соціальної підтримки.
  3. Приклади реалізації на місцевому рівні
    Наприклад, на Полтавщині в межах місцевих програм збереження і відтворення водних біоресурсів на 2025 рік місцевий бюджет виділив близько 100 тис. грн на зариблення Кременчуцького водосховища.
    Програма передбачає вселення молоді водних біоресурсів, супроводжуване контролем і моніторингом.

Рекомендації для подальшого вдосконалення

  1. Розробити стандарти якості малька та сертифікацію
    Необхідно затвердити чіткі критерії для постачальників (генетичні характеристики, щільність, вік, виживаність) та створити систему незалежної сертифікації та лабораторного контролю.
  2. Оптимізація логістики і транс­портних процедур
    Продумати мережу логістичних вузлів, можливості локального вирощення малька ближче до водойми, умови зберігання під час транспортування, мінімізацію стресу для риб.
  3. Постійний моніторинг біологічного ефекту
    Після заселення необхідно відстежувати виживаність, приріст, розповсюдження в популяції, а також взаємодію з існуючими видами в екосистемі.
  4. Аналіз ефективності та коригування механізмів закупівель
    Проводити регулярний огляд та аудит результатів аукціонних процедур — з урахуванням вартості, якості, своєчасності поставок і екологічного ефекту.
  5. Посилення інституційної спроможності
    Навчання персоналу, розробка методичної та програмної підтримки, створення інформаційної платформи для прозорого звітування та аналізу даних.

Висновки

Проведення аукціонів для придбання малька за державні кошти — це інноваційний підхід, який має значний потенціал для підвищення ефективності відтворення рибних ресурсів в Україні. Він поєднує економічні стимули, принципи прозорості й можливості державного регулювання. Проте успіх залежить від належного законодавчого забезпечення, чітких стандартів якості, логістики, моніторингу і контролю. На нинішньому етапі існують підтверджені позитивні ефекти (зростання доходів, реалізація лотів), але потребується системний аналіз екологічного впливу та коригування механізмів на практиці.

Опубліковано від

Українська делегація разом з Європейською Комісією розпочали скринінгові зустрічі у Брюсселі за розділом 13 «Рибальство та аквакультура»

У другій половині 2025 року Україна та Європейська Комісія офіційно розпочали скринінгові зустрічі за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — ключовим етапом у межах кластера «Ресурси, аграрна та коґезійна політика». Цей розділ довго вважався одним із найскладніших, через жорсткі технічні стандарти в сфері морських вод, контролю, просторового планування та екологічної відповідності.

Що включає розділ 13

Скринінг охоплює низку тематичних напрямів, серед яких:

  • Загальні принципи Спільної риболовної політики (Common Fisheries Policy, CFP)
  • Ринкова політика продукції рибальства та аквакультури
  • Інспекція й контроль, боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство)
  • Аквакультура та морське просторове планування
  • Плани вилову, квоти, можливості риболовлі
  • Структурна підтримка через Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF)
  • Механізми державної допомоги, управління даними і звітність

Українська сторона підготувала позиційні матеріали, проводила імітаційні сесії, узгоджувала демонстраційні презентації законодавчих змін, що мають наблизити національні норми до стандартів ЄС.

Актуальний контекст і підготовка

До початку формальних переговорів Україна провела кілька імітаційних сесій у квітні 2025 року, які моделювали хід офіційної зустрічі з ЄК. З українського боку в них брали участь Міністерство аграрної політики та Держрибагентство, зокрема під головуванням першого заступника міністра Тараса Висоцького. Європейські партнери надали фахові коментарі, поділилися практиками з Болгарії та інших країн з досвідом інтеграції.

У серпні 2025 року в Полтавському аграрному університеті відбулися регіональні слухання, покликані залучити представників бізнесу, науковців і громадськість до обговорення позицій України щодо розділу 13.

Крім того, у межах підготовки держава взяла курс на розвиток аквакультури: зокрема, вдосконалення селекції, підвищення якості матеріалу для зариблення та стандартизацію племінних господарств.

Основні виклики та перспективи

Виклики

  1. Суміжність із законодавством ЄС
    Законодавчі акти в сфері рибальства та аквакультури в ЄС є дуже деталізованими і численними, тому Україна має довести, що її норми охоплюють усі аспекти — від екологічності до контролю й відстеження.
  2. Контроль та протидія ННН‑рибальству
    Одним з ключових пунктів буде довести, що Україна здатна запобігати незаконному вилову, веденням чітких систем контролю, моніторингу та прозорої звітності.
  3. Баланс економічних інтересів і екологічних стандартів
    Сільські господарства та рибальські громади можуть зазнавати втрат, якщо стандарти ЄС виявляться занадто строгими. Необхідно вибудувати поступове впровадження змін.
  4. Фінансування реформи та підтримка сектору
    Дрібним рибальським господарствам потрібно забезпечити підтримку (освітню, фінансову) для адаптації до нових екологічних і технічних вимог.

Перспективи

Успішне завершення скринінгу за розділом 13 дасть змогу Україні перейти до фактичних переговорів щодо цього розділу. Це означатиме фінальну стадію у кластері «Ресурси, аграрна та коґезійна політика», адже до відкриття переговорів лишаються розділи 11 (Аграрна політика) та 12 (Безпека харчових продуктів, ветеринарія, фітосанітарія) — і їхній скринінг уже перебуває на завершальному етапі або завершений.

Цей крок вдало демонструє, що навіть під час війни Україна зберігає курс на європейську інтеграцію. При сприятливому розвитку подій повне відкриття всіх кластерів може відбутися вже в другій половині 2025 року або на початку 2026 року.

Якщо хочеш, можу підготувати версію українською із науковим стилем (для журналу) або англійською. Хочеш?

Джерела:

  1. На шляху до ЄС: триває підготовка до офіційного скринінгу за розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — Держрибагентство України
  2. Україна готується до скринінгу acquis ЄС: завершено другу імітаційну сесію за розділом 13 — Держрибагентство України
  3. Україна фіналізує підготовку до офіційного скринінгу ЄС у сфері рибальства та аквакультури — Держрибагентство України
  4. Українська аквакультура: селекція і підвищення якості матеріалу для зариблення — Держрибагентство України
  5. Скринінг за розділом 12 завершено — Верховна Рада України
  6. Ukraine completes screening for the last cluster — UNN
  7. Україна активно готується до інтеграції в ЄС у сфері рибальства та аквакультури