Опубліковано

Карликова акула (Euprotomicrus bispinatus)

Гавайський університет у Маноа: нове дослідження

Нове дослідження, проведене океанографами Гавайського університету в Маноа та опубліковане в журналі Current Biology, свідчить про те, що глибоководний видобуток корисних копалин може серйозно загрожувати 30 видам акул, скатів і химер (так званих “акул-примар”), чиї ареали перетинаються із запланованими зонами видобутку. Багато з цих видів уже перебувають під загрозою зникнення, а гірничодобувна діяльність, що порушує морське дно та спричиняє утворення шлейфів осаду, може значно підвищити ризик їхнього зникнення.

Карликова акула (Euprotomicrus bispinatus) — другий за розмірами вид акул у світі — є одним із видів, чий ареал безпосередньо перетинається з потенційними зонами глибоководного видобутку.

Дослідники порівняли глобальні карти ареалів акул, скатів і химер, створені Групою спеціалістів МСОП з питань акул, із територіями, виділеними Міжнародним органом з морського дна (ISA) для розробки родовищ. Аналіз також враховував особливості розмноження кожного виду та глибини, на яких вони мешкають, для оцінки їхньої вразливості до впливу видобувної діяльності. Наприклад, багато скатів та химер відкладають ікру на морському дні, що робить їх особливо чутливими до механічних порушень з боку гірничодобувної техніки.

Серед проаналізованих видів були як добре відомі — китова акула, манти, мегаротова акула — так і малодосліджені глибоководні форми: карликова акула, “шоколадний” скат, гостроноса химера. Химери представляють унікальну групу хрящових риб, споріднених з акулами та скатами, іноді їх називають акулами-примарами.

Команда виявила, що 30 видів можуть постраждати внаслідок осадових викидів, а 25 із них — також через механічне руйнування морського дна. Зокрема, для 17 видів гірничодобувна діяльність потенційно охоплює понад половину їхнього вертикального діапазону поширення.


Оцінка ризиків і пропозиції для мінімізації впливу

Потенційні роботи з видобутку плануються, зокрема, у зоні Кларіон-Кліппертон — обширній абісальній рівнині, що простягається від Гавайських вод до східної частини Тихого океану. Прийняття ефективних управлінських рішень вимагає чіткого розуміння можливого впливу на морське середовище та залежні від нього спільноти.

«Акулоподібні риби є другою за рівнем загрози групою хребетних у світі, переважно через надмірний промисловий вилов», — зазначив професор океанографії SOEST та співавтор дослідження Джефф Дрейзен. — «Ураховуючи їхню вразливість, ці види повинні бути включені в обговорення екологічних ризиків, пов’язаних із глибоководним видобутком, а органи моніторингу повинні пам’ятати, що видобуток може створювати додаткове навантаження на їхні популяції».

Автори пропонують низку рекомендацій для покращення охорони вразливих видів у зонах потенційного впливу:

  • впровадження програм довгострокового моніторингу;
  • включення акулоподібних у процедури оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС);
  • створення морських охоронюваних територій.

Ці заходи можуть бути імплементовані як в рамках регуляторних документів ISA, так і з боку підрядників при проведенні попередніх наукових досліджень.


Глобальні наслідки для океанських екосистем

«Багато з виявлених видів дуже мобільні та здатні долати великі відстані в океані», — зазначив Аарон Джуда, провідний автор дослідження та аспірант Школи наук про океан, Землю та технології (SOEST). — «З огляду на мобільність видів та географічну близькість Гавайських островів до районів видобутку, наслідки діяльності можуть непрямо вплинути й на екосистеми, розташовані поблизу архіпелагу».

Джуда продовжує дослідження для виявлення нових видів, ареали яких можуть перетинатися з територіями видобутку, але ще не були враховані в попередньому аналізі. Це може вказувати на ще ширший масштаб потенційної загрози з боку глибоководної видобувної діяльності для океанської фауни.

Опубліковано

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств через порушення стандартів добробуту лосося

Анотація

У 2025 році уряд Шотландії оголосив про розробку офіційних настанов із забезпечення добробуту вирощеної риби, що може призвести до юридичної відповідальності для рибних господарств у разі порушень. У цій статті розглядаються останні зміни у нормативному полі, поточні виклики галузі та можливі наслідки для аквакультури й охорони довкілля.


1. Вступ

Шотландія є одним з найбільших виробників атлантичного лосося у світі — щорічно вирощується понад 37 мільйонів особин на приблизно 200 фермах. Закон “Про здоров’я та добробут тварин” (Animal Health and Welfare (Scotland) Act 2006) вимагає, щоб утримувачі риби задовольняли її біологічні потреби й не допускали зайвих страждань.

Однак дотепер у Шотландії не було чіткого офіційного керівництва, яке б тлумачило законодавчі вимоги саме для виробників аквакультури.


2. Прогалини в регулюванні та поточні кроки

  • Відсутність обов’язкових стандартів
    Попри наявність загального законодавства, виробники часто не мають чіткого розуміння, які практики є законними. Через це, як вважають правозахисні організації, відбуваються системні порушення добробуту риби без покарань.
  • Очікуване посилення контролю
    Нові офіційні керівні документи мають визначити конкретні вимоги до умов утримання, годування, транспортування та гуманного умертвіння риби. З їх ухваленням ферми, які не дотримуватимуться правил, зможуть притягатися до адміністративної або кримінальної відповідальності.
  • Роль парламенту та громадських організацій
    Під тиском таких організацій, як Animal Law Foundation, парламентський Комітет з питань сільських територій та островів закликав до розробки чіткого регулювання у сфері добробуту риби, зокрема — у контексті зростаючого занепокоєння щодо умов утримання лосося на фермах.

3. Наслідки для галузі та довкілля

  • Фінансовий тиск на фермерів
    Господарствам доведеться інвестувати в поліпшення умов вирощування, оновлення інфраструктури та навчання персоналу. Це може призвести до підвищення собівартості вирощування лосося.
  • Підвищення прозорості
    Очікується запровадження обов’язкової звітності щодо рівня смертності риби, стандартів утримання та результатів інспекцій. Такі дані, ймовірно, будуть відкритими для громадськості.
  • Екологічні переваги
    Зменшення стресу та хвороб серед вирощеної риби сприятиме зниженню ризику зараження диких популяцій патогенами та паразитами, а також зменшить екологічний тиск на навколишнє середовище.

4. Висновки для України

Хоча в Україні система захисту добробуту риби наразі значно менш розвинена, шотландський досвід може бути важливим прикладом для адаптації подібного підходу. Українським регуляторам варто звернути увагу на:

  • створення окремих стандартів утримання для вирощеної риби;
  • інтеграцію добробуту тварин у ветеринарне законодавство;
  • прозорість у роботі ферм і моніторинг умов на підприємствах аквакультури;
  • розробку механізмів відповідальності за порушення.

Джерела:

  1. Scottish Legal News – Scottish government commits to official guidance for farmed fish
  2. Animal Law Foundation – Call for Scottish government to protect farmed fish
  3. SalmonBusiness – Scottish fish farms could face prosecution under new welfare rules
  4. Scottish Parliament – Follow‑up inquiry into salmon farming in Scotland (PDF)

Філе лосося

11,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

Технологічний прорив у морській біоінженерії

losos lab

Лабораторно вирощений лосось Wildtype: технологічний прорив у морській біоінженерії

У контексті зростаючої потреби у стійкому морському харчуванні та екологічній відповідальності компанія Wildtype зробила значний крок уперед: створення лабораторно вирощеного лосося, який нині вже подається в ресторанах, зокрема як sushi‑grade salmon saku. Цей продукт не просто альтернатива, а потенційний технологічний перелом у біоінженерії морських видів.

Наукова база та методика

Компанія використовує культури клітин молодого тихоокеанського лосося, ізолятовані з тканин. Ці клітини культивуються на живильних середовищах у лабораторних умовах, де регулюються параметри температури, кисню, поживних речовин. Далі, при завершальній фазі, компонент “живої” риби доповнюється рослинними інгредієнтами: джерелами жирів (водорості, канола, соняшник), натуральними барвниками (паприка, екстракт червоних водоростей), стабілізаторами (наприклад, картопляний крохмаль, коренеплід кон’яку), щоб наблизити текстуру і смак до дикого лосося.

Виклики технології

  • Текстура та структурна неоднорідність: деякі дегустатори зазначають, що продукт має однорідну, трохи “м’яку” текстуру, яка відрізняється від пластів дикого лосося. Це наслідок лабораторного вирощування без максимальної складної природної еволюційної структури м’язових волокон, жиру, кровоносних судин.
  • Складніша організація жирів та прозорість смаку: жирова тканина дикої риби має свій унікальний профіль жирних кислот та смакових сполук, який складно імітувати.
  • Сирі складники та безпека: використання сої, екстрактів водоростей, інших рослинних компонентів — важливо ретельно перевіряти на алергени, токсичність, мікробіологічну чистоту.

Наукові перспективи

  • Екологічний ефект: зменшення впливу на дикі популяції, зниження вилову, менше використання антибіотиків та гормонів, менша екологічна шкода від фермерства риби.
  • Трансляція в промислові масштаби: якщо вдасться знизити вартість живильних середовищ і оптимізувати виробничі витрати, продукт може конкурувати з традиційним вирощеним рибним м’ясом.
  • Генетичні дослідження та штамування: можливість оптимізувати клітини‑шаблони, вибираючи ті, які дають кращу текстуру, смак, швидкість росту.

Висновки

Wildtype Salmon — це більше, ніж просто модний гастрономічний експеримент. Це технологічний прорив, який може змінити спосіб, яким ми вирощуємо морепродукти. Якщо технічні виклики будуть подолані, такий підхід може стати критичним компонентом продовольчої безпеки та екологічної сталості на планеті.

Лабораторно‑вирощений лосось, рецепти

Опубліковано

Інноваційний підхід до поліпшення виживання риби

Skretting презентує «plant‑powered» корм Necto: інноваційний підхід до поліпшення виживання риби

Анотація

Компанія Skretting анонсувала нову лінію функціональних кормів під назвою Necto, з використанням фіто-комплексів (екстрактів рослинного походження), яка має на меті покращити здоров’я риб, їх стійкість, а також показники виживання в умовах аквакультури. У статті аналізуються особливості корма, механізми дії, очікуваний ефект, а також перспективи застосування такого типу кормів з огляду на виклики в галузі.


1. Вступ

Аквакультура продовжує шукати рішення для підвищення добробуту риб, зменшення захворюваності і стресових станів, а також оптимізації витрат. Традиційно корми містили значну частку морських інгредієнтів (рибної муки, риб’ячого жиру), однак потреба у більш сталих, екологічно дружніх рішеннях зростає.

У цьому контексті Skretting разом із материнською компанією Nutreco розробили новий корм Necto, що базується на рослинних екстрактах — фіто‑комплексах, які не лише захищають від хвороб, але й підтримують загальну фізіологічну стійкість риб.


2. Основні характеристики та механізми дії

  • Фіто-комплекси — це суміш рослинних екстрактів (запатентованих) відділу досліджень Nutreco Exploration, яка створена для підтримки імунної системи, зменшення запальних процесів, кращої адаптації до стресових чинників, таких як зміни температури, якість води чи шкідники. seafoodsource.com
  • Підхід з здоров’ям риби неформально — Necto це не просто засіб проти хвороб, а комплексний підхід до добробуту, що включає підтримку нормальної фізіології, метаболізму та стресостійкості. seafoodsource.com
  • Міжнародне науково‑виробниче співробітництво — дев’ять дослідницьких груп у п’яти країнах брали участь у розробці. Це дозволило зібрати дані про ефективність, безпечність та адаптацію до різних умов вирощування. seafoodsource.com

3. Оцінка переваг та викликів

ПеревагиВиклики / Обмеження
Покращення імунітету, зменшення використання антибіотиківМожливі додаткові витрати на зміни в складі кормів
Підвищення стресостійкості при змінних умовах (температура, якість води)Необхідність адаптації під специфіку ферми (вид, умови, технологія)
Можливість зменшення смертності і кращого росту при правильному харчуванніПотрібно верифікація для різних кліматичних зон / водойм
Позитивний імідж і відповідність стандартам екологічної сталостіПотреба у навчанні персоналу щодо нових кормових практик

4. Потенційний вплив для галузі і для України

  • Для скандинавських і інших північних країн, де температура і умови води часто викликають стрес у риби, впровадження таких кормів може суттєво поліпшити виживання та знизити витрати на лікування хвороб.
  • В Україні, особливо в прісноводній аквакультурі та фермах, важливе застосування кормів з підвищеною стресостійкістю. Necto може стати цікавою альтернативою чи доповненням до існуючих кормових формул.
  • Використання рослинних екстрактів і зменшення залежності від морських інгредієнтів (рибної муки та жиру) допоможе знизити екологічний слід виробництва кормів і сприяти сталій практиці.

5. Висновки

  1. Інноваційні корми типу Necto представляють важливий крок уперед у розвитку аквакультури: не лише в частині зростання продуктивності, але і покращення добробуту риб.
  2. Перспективним є застосування таких кормів в українському контексті, з урахуванням кліматичних особливостей, технологій вирощування та доступності кормових компонентів.
  3. Подальші дослідження необхідні для оптимізації складів, вивчення довготривалих ефектів і адаптації до місцевих умов, включно з лабораторними і польовими випробуваннями.

Джерела

  1. SeafoodSource. Skretting launches fish feed featuring “phytocomplexes” (Necto) from late 2025.
  2. Skretting / Nutreco Exploration — оголошення про новий функціональний корм для риби.

Опубліковано Залишити коментар

Лабораторно вирощений лосось

vegan losos

Лабораторно вирощений лосось Wildtype з’явився у меню ресторанів: що варто знати

Лосось, вирощений у лабораторних умовах компанією Wildtype, тепер можна скуштувати в чотирьох ресторанах США. Це перший у світі масштабний вихід такого продукту у заклади харчування, і вже зараз він викликає жваву дискусію про майбутнє їжі та екологію.

У Сан‑Франциско Wildtype створює філе, використовуючи клітини молодого тихоокеанського лосося, яке компанія називає “sushi‑grade salmon saku”. Це справжнє м’ясо лосося, але для досягнення бажаної текстури та смаку додані рослинні компоненти: жири з водоростей, насіння каноли та соняшника, картопляний крохмаль, паприка, екстракт червоних водоростей серед інших натуральних інгредієнтів.

Першим рестораном, що додав Wildtype лосось в меню, став Robin у Сан‑Франциско, потім Otoko в Остіні, а нещодавно до них приєднався The Walrus and the Carpenter у Сіетлі. Шеф-кухар Renee Erickson, співвласник останнього, відзначає: продукт добре підходить для страв як‑от crudo, тартар, копчений або сирий лосось. Смак ніжний, більш тонкий, ніж у дикого лосося, але це не мінус — навпаки: новий відтінок, нове враження.

Щодо вартості, один із дегустаційних сетів у The Walrus and the Carpenter з таким лососем коштував приблизно 22 долари — що порівнянно із стравами з дикого лосося на аналогічному рівні.

Етичні аргументи теж звучать вагомо: вирощений лосось допомагає зменшити тиск на дикі популяції, знизити використання антибіотиків та мінімізувати екологічний слід, пов’язаний з вирощуванням у ставках чи вирощуванням у закритих системах. Wildtype повідомляє, що працює над покращенням текстури (над рівнем “mochi‑подібної” однорідності, який іноді згадують дегустатори) та запровадженням оновленої рецептури .

Стейк лосося

11,00 
Категорія:

Опубліковано

Зміни в промислі тунця в регіоні Тихого океану: виклики кліматичної адаптації для островних держав

Вступ

Промисел тунця — один із ключових секторів рибного господарства в регіоні Західного та Центрального Тихого океану. Три провідні види — Skipjack tuna (Katsuwonus pelamis), Yellowfin tuna (Thunnus albacares) і Bigeye tuna (Thunnus obesus) — забезпечують значну частку світового вилову тунця. Згідно з оцінками Food and Agriculture Organization (FAO), у 2022 році країни регіону виловили приблизно 2,6 млн тонн тунця, що становить близько 54 % всесвітнього вилову тунця.
Водночас глобальне потепління, зміна температур і структури океанічних вод, а також перерозподіл рибних ресурсів створюють серйозні виклики для сталого розвитку рибного господарства островних держав у Тихому океані.

Біологічно‑екологічні передумови

Тунець — мігруючі пелагічні види, які залежать від певних умов океанічного середовища: температури поверхні води, розподілу поживних речовин, кисневого режиму та течій.
Дослідження показують, що підвищення температури поверхні моря, розширення зон низького кисню та зміна течій призводять до пересування промислово значущих тунцевих видів у східному й південному напрямках у межах Тихого океану.
Це означає, що звичні традиційні промислові зони тунця біля островних країн можуть надалі втратити свою продуктивність.

Прогнози змін і економічні наслідки

Моделізація наслідків зміни клімату свідчить про те, що до 2050 року вилов тунця в економічних зонах островних держав Західного/Центрального Тихого океану може зменшитись у середньому на 10‑30 %.
Для держав, чиї доходи значною мірою залежать від ліцензій на вилов тунця іноземними флотами, це означає серйозні ризики. Наприклад, у Federated States of Micronesia частка доходу від тунцевого вилову може знизитися з 47,2 % до 39,9 %.
Усього проект від Pacific Community (SPC) показав, що зменшення доходів може становити від 40 до 140 млн доларів США щорічно для найбільш залежних держав.
Таким чином, зміна температури океану не лише екологічне питання, але й питання продовольчої та економічної безпеки.

Виклики для промислового управління

  1. Зміщення промислових зон
    Через потепління води продуктивні зони тунця переміщуються далі від узбережжя островних держав, у міжнародні води (outside EEZ). Це знижує можливість островних країн стягувати ренту за вилов.
  2. Скорочення біомаси та прогнозованості
    Зміщення ареалів та зміни у життєвому циклі тунця ускладнюють оцінку запасів та управлінські рішення.
  3. Залежність від ліцензій та іноземних флотів
    Деякі островні держави отримують значну частку бюджетних доходів саме з ліцензування вилову тунця. Зменшення цих доходів створює бюджетні ризики.
  4. Продовольча безпека та альтернативи
    Зменшення традиційного промислу може вплинути на доступність білка для місцевих громад. Потрібні адаптаційні рішення: наприклад, використання пристроїв‑агрегаторів риби (FADs) або розвиток інших видів промислу.

Адаптаційні стратегії та науково‑практичні підходи

Наразі впроваджується масштабна програма фінансування: 14 островних держав отримали грант від Green Climate Fund (GCF) на 107,4 млн USD (загальна сума 156,8 млн USD із співфінансуванням) для адаптації економік, залежних від вилову тунця, до змін клімату. conservation.org+1

Використання наукових моделей: наприклад, фізико‑біогеохімічні моделі для прогнозування зміщення тунцевих ареалів.

Покращення технологій промислу: застосування FADs, модернізація флоту, розвиток місцевої переробки, зменшення витрат палива.

Міжнародне співробітництво та політика: укладання рамкових угод, де островні держави мають право на компенсацію чи ренту за втрату ресурсів через зміни клімату.

Значення для України та наукової спільноти

Хоча Україна не належить до регіону Тихого океану, виклики, що постають перед островними державами, мають універсальний характер для всього рибного господарства — змінювана просторово продуктивність океанів, потреба адаптації рибної політики, ризики для місцевих економік. Для українських вчених важливими є такі напрями:

  • вивчення впливу змін клімату на розподіл промислових видів у Чорному, Азовському морях та ін.
  • розробка методів прогнозування просторової зміни запасів і структури вилову.
  • розробка механізмів адаптації рибного господарства та бізнес‑сектору.
  • інтеграція екологічних, соціально‑економічних та політичних аспектів сталого управління ресурсами.

Висновки

Зміни температури та інших океанічних умов у регіоні Тихого океану вже спричиняють значне пересування тунцевих ресурсів, створюючи серйозні виклики для островних країн, що залежать від вилову тунця для продовольчої та економічної безпеки. Приблизно до середини XXI століття очікується скорочення вилову у їхніх економічних зонах на 10‑30 %, що може знизити державні доходи на значну частку. Адаптація повинна включати науково обґрунтоване управління, технологічні інновації та міжнародну політичну підтримку. Для української наукової спільноти цей кейс є цінним прикладом того, як рибне господарство може зазнавати впливу глобальних змін і потребує міждисциплінарного підходу до сталого розвитку.


Джерела

  1. Climate change‑driven changes in tuna distribution seen impacting Pacific Ocean economies, research suggests – FAO, 30 травня 2024.
  2. Sustaining Pacific Island Fisheries – Conservation International.
  3. Ecosystems and Climate | TunaPacific: Fisheries news and views – FFA.
  4. 14 Pacific Island countries receive a major grant to manage one third of the world’s tuna in the face of the climate crisis – Conservation International, 20 лютого 2025.
  5. Effect of Climate Change on Pacific Tuna Stocks – Shark Research & Conservation Program / University of Miami.
  6. Ocean warming to take its toll on Pacific islands’ tuna industry – Island Times.
  7. Adapting tuna‑dependent Pacific Island communities and economies to climate change – Green Climate Fund project FP259.
  8. Pacific Nations secure $107 m to protect tuna economies from climate change – Undercurrent News, 28 лютого 2025.
Опубліковано

Екологічна катастрофа на Азові: незаконний вилов і шкода біорізноманіттю в умовах війни

Автор: Ігор К., кандидат біологічних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України


Вступ: Азовське море як унікальна екосистема

Азовське море — це наймілкіше море світу, з винятковою продуктивністю та біологічним розмаїттям. Тут мешкає понад 70 видів риб і десятки видів безхребетних, а також водоплавні птахи та ссавці. Через поєднання прісноводного і морського середовища Азов є ключовим регіоном для нересту, нагулу й міграції рибних популяцій, зокрема таких промислово важливих видів, як тюлька, хамса, піленгас, судак, калкан азовський та креветка.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році частина акваторії Азовського моря опинилася під тимчасовою окупацією, що призвело до втрати Україною повноцінного контролю за станом природних ресурсів у регіоні.


Моніторинг шкоди: оцінка в умовах війни

Попри складну безпекову ситуацію, фахівці Азовського рибоохоронного патруля Державного агентства меліорації та рибного господарства України продовжують здійснювати дистанційний моніторинг екологічної шкоди, завданої країною-агресором водним біоресурсам Азовського моря.

Станом на 2025 рік збитки, спричинені незаконним промислом з боку РФ, оцінюються у майже 6 мільярдів гривень. Із них понад 620 мільйонів грн — це сума зафіксованих втрат лише з початку 2025 року. Незаконному вилову піддаються види, які мають високу промислову цінність та екологічну вразливість, зокрема калкан азовський (Scophthalmus maeoticus), хамса, піленгас (Mugil soiuy), судак (Sander lucioperca), тарань, глоса, креветки та інші.


Правовий аспект та міжнародне значення

Незаконна експлуатація водних біоресурсів на окупованих територіях суперечить не лише Кримінальному кодексу України (стаття 249 — «Незаконне зайняття рибним промислом»), але й порушує низку міжнародних договорів:

  • Конвенцію ООН з морського права (1982),
  • Конвенцію про біологічне різноманіття (1992),
  • Конвенцію Еспо (1991) щодо транскордонного впливу на довкілля.

Окрім матеріального збитку, ці дії становлять загрозу знищення цілих екосистем, відновлення яких може зайняти десятки років або виявитися незворотним.


Втрачене покоління біорізноманіття

Багато видів, які піддаються браконьєрському вилову, мають повільні темпи відтворення. Наприклад, калкан — вид з тривалим життєвим циклом і чутливістю до перелову. Безперервне вилучення таких видів у період нересту або нагулу призводить до порушення структури популяцій, зменшення генетичної різноманітності та підвищення ризику локального зникнення.

Окрім того, змінюється структура харчових ланцюгів, що впливає на всі рівні екосистеми — від безхребетних до птахів і морських ссавців.


Роль науки і міжнародної спільноти

Голова Держрибагентства Ігор Клименок підкреслив, що фахівці продовжують фіксувати всі факти злочинів проти довкілля та передають матеріали до правоохоронних органів. Ці дані мають стати основою не лише для кримінальних проваджень, а й для майбутніх позовів до міжнародних судових інстанцій, зокрема Міжнародного кримінального суду та спеціалізованих екологічних трибуналів.

Міжнародна підтримка та експертне співробітництво з організаціями, як-от FAO, UNEP, IUCN, дозволяє посилювати доказову базу та координувати дії для відновлення морського середовища після війни.


Висновки

Російська агресія завдала колосальної шкоди не лише економіці України, але й природним ресурсам, зокрема Азовському морю. Незаконний вилов риби та руйнування екосистеми має як матеріальні, так і незворотні екологічні наслідки. Системна документація шкоди, міжнародна правова відповідальність та подальше відновлення біоресурсів мають стати пріоритетами екологічної політики України на післявоєнний період.


Джерела:

  1. Офіційний сайт Держрибагентства України:
  2. Convention on Biological Diversity, 1992
  3. United Nations Convention on the Law of the Sea, 1982
  4. Piroddi, C. et al. (2015). Overfishing impacts on marine ecosystem structure and function. Ecological Modelling
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture 2022
Опубліковано

Хоча РФ блокує вилов у морях, Україні вдалося добути 21 500 т риби

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців 2025 року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом січня–травня 2025 року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

  • карась сріблястий – 583 тонни;
  • лящ – 294 тонни;
  • оселедець чорноморський – 131 тонна;
  • плітка – 83 тонни;
  • плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Опубліковано

Зариблення

Шановні партнери!

Команда Fishes.com.ua щиро запрошує компанії долучитися до участі в електронних аукціонах системи Prozorro, що стосуються закупівель малька для зариблення ключових водних об’єктів України.

На даний момент відкриті аукціони на постачання малька для наступних проєктів зариблення:

🔹 Кам’янське водосховище — вселення 20 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду).
🔹 Канівське водосховище — відновлення біорізноманіття шляхом вселення понад 1,2 тонни товстолоба, сазана (коропа) та білого амура.
🔹 Дністровський лиман — передбачається вселення майже 28,8 тонни товстолоба, сазана та білого амура.
🔹 Кам’янське водосховище (Дніпропетровська область) — планується зариблення:
    • 14 тонн товстолоба (білого, строкатого або гібриду)
    • 3 тонни сазана
🔹 Кам’янське водосховище (Полтавська область) — заплановано:
    • 19 тонн товстолоба
    • 3 тонни сазана

Якщо ваша компанія має відповідний досвід, сертифіковану продукцію та бажання долучитися до екологічно важливої ініціативи — ласкаво просимо до участі!

Для перегляду лотів та участі в торгах, перейдіть на сайт системи Prozorro або зверніться до нас за консультацією:
📧 info@fishes.com.ua
🌐 www.fishes.com.ua

З повагою,
Команда Fishes.com.ua
Надійний партнер у сфері відтворення водних біоресурсів