Опубліковано Залишити коментар

Лабораторно вирощений лосось

vegan losos

Лабораторно вирощений лосось Wildtype з’явився у меню ресторанів: що варто знати

Лосось, вирощений у лабораторних умовах компанією Wildtype, тепер можна скуштувати в чотирьох ресторанах США. Це перший у світі масштабний вихід такого продукту у заклади харчування, і вже зараз він викликає жваву дискусію про майбутнє їжі та екологію.

У Сан‑Франциско Wildtype створює філе, використовуючи клітини молодого тихоокеанського лосося, яке компанія називає “sushi‑grade salmon saku”. Це справжнє м’ясо лосося, але для досягнення бажаної текстури та смаку додані рослинні компоненти: жири з водоростей, насіння каноли та соняшника, картопляний крохмаль, паприка, екстракт червоних водоростей серед інших натуральних інгредієнтів.

Першим рестораном, що додав Wildtype лосось в меню, став Robin у Сан‑Франциско, потім Otoko в Остіні, а нещодавно до них приєднався The Walrus and the Carpenter у Сіетлі. Шеф-кухар Renee Erickson, співвласник останнього, відзначає: продукт добре підходить для страв як‑от crudo, тартар, копчений або сирий лосось. Смак ніжний, більш тонкий, ніж у дикого лосося, але це не мінус — навпаки: новий відтінок, нове враження.

Щодо вартості, один із дегустаційних сетів у The Walrus and the Carpenter з таким лососем коштував приблизно 22 долари — що порівнянно із стравами з дикого лосося на аналогічному рівні.

Етичні аргументи теж звучать вагомо: вирощений лосось допомагає зменшити тиск на дикі популяції, знизити використання антибіотиків та мінімізувати екологічний слід, пов’язаний з вирощуванням у ставках чи вирощуванням у закритих системах. Wildtype повідомляє, що працює над покращенням текстури (над рівнем “mochi‑подібної” однорідності, який іноді згадують дегустатори) та запровадженням оновленої рецептури .

Стейк лосося

11,00 
Категорія:

Опубліковано

Інноваційний підхід до поліпшення виживання риби

Skretting презентує «plant‑powered» корм Necto: інноваційний підхід до поліпшення виживання риби

Анотація

Компанія Skretting анонсувала нову лінію функціональних кормів під назвою Necto, з використанням фіто-комплексів (екстрактів рослинного походження), яка має на меті покращити здоров’я риб, їх стійкість, а також показники виживання в умовах аквакультури. У статті аналізуються особливості корма, механізми дії, очікуваний ефект, а також перспективи застосування такого типу кормів з огляду на виклики в галузі.


1. Вступ

Аквакультура продовжує шукати рішення для підвищення добробуту риб, зменшення захворюваності і стресових станів, а також оптимізації витрат. Традиційно корми містили значну частку морських інгредієнтів (рибної муки, риб’ячого жиру), однак потреба у більш сталих, екологічно дружніх рішеннях зростає.

У цьому контексті Skretting разом із материнською компанією Nutreco розробили новий корм Necto, що базується на рослинних екстрактах — фіто‑комплексах, які не лише захищають від хвороб, але й підтримують загальну фізіологічну стійкість риб.


2. Основні характеристики та механізми дії

  • Фіто-комплекси — це суміш рослинних екстрактів (запатентованих) відділу досліджень Nutreco Exploration, яка створена для підтримки імунної системи, зменшення запальних процесів, кращої адаптації до стресових чинників, таких як зміни температури, якість води чи шкідники. seafoodsource.com
  • Підхід з здоров’ям риби неформально — Necto це не просто засіб проти хвороб, а комплексний підхід до добробуту, що включає підтримку нормальної фізіології, метаболізму та стресостійкості. seafoodsource.com
  • Міжнародне науково‑виробниче співробітництво — дев’ять дослідницьких груп у п’яти країнах брали участь у розробці. Це дозволило зібрати дані про ефективність, безпечність та адаптацію до різних умов вирощування. seafoodsource.com

3. Оцінка переваг та викликів

ПеревагиВиклики / Обмеження
Покращення імунітету, зменшення використання антибіотиківМожливі додаткові витрати на зміни в складі кормів
Підвищення стресостійкості при змінних умовах (температура, якість води)Необхідність адаптації під специфіку ферми (вид, умови, технологія)
Можливість зменшення смертності і кращого росту при правильному харчуванніПотрібно верифікація для різних кліматичних зон / водойм
Позитивний імідж і відповідність стандартам екологічної сталостіПотреба у навчанні персоналу щодо нових кормових практик

4. Потенційний вплив для галузі і для України

  • Для скандинавських і інших північних країн, де температура і умови води часто викликають стрес у риби, впровадження таких кормів може суттєво поліпшити виживання та знизити витрати на лікування хвороб.
  • В Україні, особливо в прісноводній аквакультурі та фермах, важливе застосування кормів з підвищеною стресостійкістю. Necto може стати цікавою альтернативою чи доповненням до існуючих кормових формул.
  • Використання рослинних екстрактів і зменшення залежності від морських інгредієнтів (рибної муки та жиру) допоможе знизити екологічний слід виробництва кормів і сприяти сталій практиці.

5. Висновки

  1. Інноваційні корми типу Necto представляють важливий крок уперед у розвитку аквакультури: не лише в частині зростання продуктивності, але і покращення добробуту риб.
  2. Перспективним є застосування таких кормів в українському контексті, з урахуванням кліматичних особливостей, технологій вирощування та доступності кормових компонентів.
  3. Подальші дослідження необхідні для оптимізації складів, вивчення довготривалих ефектів і адаптації до місцевих умов, включно з лабораторними і польовими випробуваннями.

Джерела

  1. SeafoodSource. Skretting launches fish feed featuring “phytocomplexes” (Necto) from late 2025.
  2. Skretting / Nutreco Exploration — оголошення про новий функціональний корм для риби.

Опубліковано

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств

Можливе кримінальне переслідування шотландських рибних господарств через порушення стандартів добробуту лосося

Анотація

У 2025 році уряд Шотландії оголосив про розробку офіційних настанов із забезпечення добробуту вирощеної риби, що може призвести до юридичної відповідальності для рибних господарств у разі порушень. У цій статті розглядаються останні зміни у нормативному полі, поточні виклики галузі та можливі наслідки для аквакультури й охорони довкілля.


1. Вступ

Шотландія є одним з найбільших виробників атлантичного лосося у світі — щорічно вирощується понад 37 мільйонів особин на приблизно 200 фермах. Закон “Про здоров’я та добробут тварин” (Animal Health and Welfare (Scotland) Act 2006) вимагає, щоб утримувачі риби задовольняли її біологічні потреби й не допускали зайвих страждань.

Однак дотепер у Шотландії не було чіткого офіційного керівництва, яке б тлумачило законодавчі вимоги саме для виробників аквакультури.


2. Прогалини в регулюванні та поточні кроки

  • Відсутність обов’язкових стандартів
    Попри наявність загального законодавства, виробники часто не мають чіткого розуміння, які практики є законними. Через це, як вважають правозахисні організації, відбуваються системні порушення добробуту риби без покарань.
  • Очікуване посилення контролю
    Нові офіційні керівні документи мають визначити конкретні вимоги до умов утримання, годування, транспортування та гуманного умертвіння риби. З їх ухваленням ферми, які не дотримуватимуться правил, зможуть притягатися до адміністративної або кримінальної відповідальності.
  • Роль парламенту та громадських організацій
    Під тиском таких організацій, як Animal Law Foundation, парламентський Комітет з питань сільських територій та островів закликав до розробки чіткого регулювання у сфері добробуту риби, зокрема — у контексті зростаючого занепокоєння щодо умов утримання лосося на фермах.

3. Наслідки для галузі та довкілля

  • Фінансовий тиск на фермерів
    Господарствам доведеться інвестувати в поліпшення умов вирощування, оновлення інфраструктури та навчання персоналу. Це може призвести до підвищення собівартості вирощування лосося.
  • Підвищення прозорості
    Очікується запровадження обов’язкової звітності щодо рівня смертності риби, стандартів утримання та результатів інспекцій. Такі дані, ймовірно, будуть відкритими для громадськості.
  • Екологічні переваги
    Зменшення стресу та хвороб серед вирощеної риби сприятиме зниженню ризику зараження диких популяцій патогенами та паразитами, а також зменшить екологічний тиск на навколишнє середовище.

4. Висновки для України

Хоча в Україні система захисту добробуту риби наразі значно менш розвинена, шотландський досвід може бути важливим прикладом для адаптації подібного підходу. Українським регуляторам варто звернути увагу на:

  • створення окремих стандартів утримання для вирощеної риби;
  • інтеграцію добробуту тварин у ветеринарне законодавство;
  • прозорість у роботі ферм і моніторинг умов на підприємствах аквакультури;
  • розробку механізмів відповідальності за порушення.

Джерела:

  1. Scottish Legal News – Scottish government commits to official guidance for farmed fish
  2. Animal Law Foundation – Call for Scottish government to protect farmed fish
  3. SalmonBusiness – Scottish fish farms could face prosecution under new welfare rules
  4. Scottish Parliament – Follow‑up inquiry into salmon farming in Scotland (PDF)

Філе лосося

11,00 
Категорія:
Опубліковано

Рибна галузь України станом на 2025–2026 рік: аналіз та прогноз

КатегоріяПоказник / ДаніКоментар / Джерело
Загальне виробництво аквакультури (2024)18 621 тЗростання на 22% порівняно з 2023 роком. Основна частка – ставка (96,7%).
Типи середовища вирощуванняСтавки — 18 009 т
Резервуари та басейни — 315 т
УЗВ — 181 т
Садки — 116 т
Частка УЗВ і садкових господарств поки що незначна, але має потенціал до зростання.
Основні види вирощуваної рибиКороп — 8 896 т
Товстолоб — 4 434 т
Судак — 1 854 т
Лососеві — 396 т
Осетрові — 72 т
Короп і товстолоб — ~70% ринку. Лососеві і осетрові — поки в меншості, але демонструють стабільне зростання.
Регіони‑лідери за виробництвомЧеркаська — ~4 400 т
Львівська — 1 543 т
Хмельницька — 1 517 т
Кіровоградська — 1 456 т
Сумська — 1 403 т
Центр і Захід — осередки розвитку ставкової аквакультури.
Промисловий вилов водних біоресурсів (2025)~45,2 тис. тонн+27,5% до 2023 року. Із них внутрішні водойми — ~16,1 тис. т.
Експорт готової продукціїДані неповні; зростання ~+11% (2023–2024)В основному — морожена, жива риба, частково — філе та консерви.
Ціни на рибу (2025)▪ Короп — 80–95 грн/кг
▪ Скумбрія морожена — ~219 грн/кг
▪ Оселедець — ~212 грн/кг
▪ Морожена риба загалом — ~201,65 грн/кг
Залежить від імпорту, вартості кормів та сезонності.
Імпорт/експорт лососевихІмпорт з Норвегії, Польщі, Ісландії (свіже філе, морожене, копчене)Україна не має масштабного власного виробництва лососевих, імпорт домінує на ринку.
Ключові тренди▪ Зростання споживання риби внаслідок здорового харчування
▪ Активізація малого бізнесу в УЗВ
▪ Підвищений попит на локальну рибу
Водночас — ризики через логістику, ціни на корми та енергоносії.
Прогноз на 2025–2026 рік+10–15% зростання у виробництві
Збільшення питомої ваги лососевих і осетрових
Активне освоєння УЗВ та органічного виробництва
За умови стабільної підтримки, спрощення дозвільних процедур та стимулювання експорту.

🔍 Висновок:
Рибна галузь України демонструє стійке зростання. Основними рушіями є ставка на внутрішнє виробництво, розвиток аквакультури, локальні ініціативи та адаптація до сучасних харчових трендів. Попри складну логістику і конкуренцію з імпортом, українські виробники мають шанси зайняти більшу частку ринку — зокрема, завдяки технологічним інноваціям (УЗВ) та підвищенню якості продукції.


🔗 Джерела:

  • Держрибагентство України – darg.gov.ua
  • Minfin.com.ua – ринок мороженої риби
  • dn.darg.gov.ua – експорт рибної продукції
Опубліковано

Рекламний скандал. Кампанія з мертвим лососем від Boden

Кампанія з мертвим лососем від Boden: рекламний скандал та реакція рибної індустрії

Вступ

Сучасний маркетинг часто вдається до візуального шоку, щоб привернути увагу споживачів. Проте не кожна провокація виправдана. У жовтні 2025 року британський бренд одягу Boden опинився в центрі скандалу після запуску рекламної кампанії, у якій моделі позували з мертвими лососями на фоні сільської природи. Кампанія викликала хвилю обурення серед рибалок, захисників довкілля та громадськості. Цей випадок підняв важливі питання про етику у рекламі, сприйняття дикої та вирощеної риби, а також відповідальність брендів у часи екологічної кризи.


Суть події та реакція суспільства

За повідомленням видання SalmonBusiness, рекламна зйомка проходила в сільській місцевості. Моделі у светрах Fair Isle і кілтах тримали в руках мертвих лососів та рибальське спорядження. Візуально це нагадувало стильні сценки «традиційного відпочинку на природі», однак багатьох глядачів це обурило.

Зокрема, реакція британських рибалок-любителів (англерів) була надзвичайно гострою. Вони заявили, що така естетизація мертвих риб — це зневага до природи, особливо на тлі скорочення популяцій дикого лосося у річках Великобританії.

У відповідь компанія Boden принесла вибачення та видалила фото з офіційних платформ, зазначивши, що не мала наміру ображати жодну з груп і підтримує збереження природи.


Причини критики: аналіз контексту

1. Мода проти екології?

Використання мертвих тварин у модній фотографії завжди викликає полярні реакції. Для одних — це просто арт, для інших — об’єктивізація природи. У даному випадку, поєднання мертвої риби з модною продукцією здалося багатьом вкрай невдалим.

2. Дика чи вирощена риба — кому яка різниця?

Однією з проблем стало те, що публіка не розрізняє, звідки походить лосось на фото — це дика риба чи фермерська. Якщо це риба з супермаркету (тобто з аквакультури), чому її зображають у стилі «диких пригод»? Це викликає дисонанс і підживлює хибні уявлення про рибу як таку.

3. Ризик репутаційної шкоди для всієї галузі

Навіть якщо бренд не має прямого відношення до рибної галузі, подібні інциденти можуть вплинути на сприйняття споживачем самої ідеї споживання риби. Особливо — якщо рибу подають як «реквізит». Це формує образ: «риба — це лише об’єкт», і може знизити довіру до галузі аквакультури в цілому.


Уроки для брендів і рибної галузі

  1. Уважність до контексту. Якщо бренд використовує візуальні образи, пов’язані з природою чи тваринами, потрібно враховувати потенційний контекст і соціальну чутливість.
  2. Пояснення — ключ до розуміння. Якщо вже використовується мертва тварина — слід зазначити, звідки вона, з якою метою, в якому стані.
  3. Інформування споживача. Рибна галузь має бути проактивною у донесенні інформації про етичне вирощування, сертифікацію, походження риби тощо.
  4. Швидка реакція. Boden зробили правильно, що одразу видалили матеріал і публічно вибачилися. Ігнорування подібних інцидентів лише посилює негатив.

Висновок

Історія з рекламною кампанією Boden демонструє, наскільки важливо сьогодні для брендів враховувати екологічний та етичний контекст. Те, що ще 10 років тому могло здатися просто «артом», нині може бути розцінене як неетична або безвідповідальна комунікація. Для рибної галузі це нагадування про важливість репутації, прозорості й комунікаційної гігієни — навіть у випадках, коли негативний контекст походить ззовні.


Джерела:

  1. The Telegraph. “Boden fashion campaign featuring dead salmon triggers backlash”
  2. SalmonBusiness. “Ad campaign featuring dead salmon sparks angler backlash”
  3. NASCO. North Atlantic Salmon Conservation Organization. Reports & Public Comments.
  4. BBC News Archives. “Wild salmon population in UK rivers at risk” (2023).
  5. FAO. The State of World Fisheries and Aquaculture, 2022.
Опубліковано Залишити коментар

Салат із морської капусти (kelp) і зеленої крабової пасти

green fish

Рецепт: Салат із морської капусти (kelp) і зеленої крабової пасти

Інгредієнти:

  • Морська капуста (sugar kelp) — 200 г
  • Зелена крабова мʼясна паста або зелений краб, очищений — 150 г
  • Огірок — 1 штука
  • Яблуко кисло-солодке — 1 маленьке
  • Лимонний сік — 1 ст. ложка
  • Оливкова олія — 2 ст. ложки
  • Соняшникова олія — за бажанням
  • Чилі (свіже або висушене) — за смаком
  • Сіль, перець — за потребою

Приготування:

  1. Морську капусту промий і поріж смужками або тонкими пластинами. Якщо вона надто жорстка — ошпар її кип’ятком на кілька секунд і швидко охолоди.
  2. Огірок та яблуко наріж дрібними кубиками, щоб вони додали свіжості і хрускоту.
  3. У невеликій мисці змішай зелений краб або крабову пасту з лимонним соком, додай оливкову олію, трохи чилі, сіль і перець.
  4. Додай до креветок або іншим морепродуктам — якщо бажаєш трохи білка — і перемішай з морською капустою, огірком і яблуком.
  5. За бажанням — зверху прикрась свіжими травами (наприклад, кінзою чи петрушкою), додай трохи соняшникової олії для аромату.

Подача:

  • Подай салат охолодженим, як легку закуску або гарнір.
  • Добре підійде до страв із морепродуктів, сашимі, або як частина вегетаріанського меню.
  • Можеш експериментувати з додаванням ферментованої морської капусти або капустяного квашу для кислого відтінку, як це роблять із kelp у деяких рецептах на північному сході США.

М’ясо королівського краба

100,00 
Категорія:
Опубліковано

Карликова акула (Euprotomicrus bispinatus)

Гавайський університет у Маноа: нове дослідження

Нове дослідження, проведене океанографами Гавайського університету в Маноа та опубліковане в журналі Current Biology, свідчить про те, що глибоководний видобуток корисних копалин може серйозно загрожувати 30 видам акул, скатів і химер (так званих “акул-примар”), чиї ареали перетинаються із запланованими зонами видобутку. Багато з цих видів уже перебувають під загрозою зникнення, а гірничодобувна діяльність, що порушує морське дно та спричиняє утворення шлейфів осаду, може значно підвищити ризик їхнього зникнення.

Карликова акула (Euprotomicrus bispinatus) — другий за розмірами вид акул у світі — є одним із видів, чий ареал безпосередньо перетинається з потенційними зонами глибоководного видобутку.

Дослідники порівняли глобальні карти ареалів акул, скатів і химер, створені Групою спеціалістів МСОП з питань акул, із територіями, виділеними Міжнародним органом з морського дна (ISA) для розробки родовищ. Аналіз також враховував особливості розмноження кожного виду та глибини, на яких вони мешкають, для оцінки їхньої вразливості до впливу видобувної діяльності. Наприклад, багато скатів та химер відкладають ікру на морському дні, що робить їх особливо чутливими до механічних порушень з боку гірничодобувної техніки.

Серед проаналізованих видів були як добре відомі — китова акула, манти, мегаротова акула — так і малодосліджені глибоководні форми: карликова акула, “шоколадний” скат, гостроноса химера. Химери представляють унікальну групу хрящових риб, споріднених з акулами та скатами, іноді їх називають акулами-примарами.

Команда виявила, що 30 видів можуть постраждати внаслідок осадових викидів, а 25 із них — також через механічне руйнування морського дна. Зокрема, для 17 видів гірничодобувна діяльність потенційно охоплює понад половину їхнього вертикального діапазону поширення.


Оцінка ризиків і пропозиції для мінімізації впливу

Потенційні роботи з видобутку плануються, зокрема, у зоні Кларіон-Кліппертон — обширній абісальній рівнині, що простягається від Гавайських вод до східної частини Тихого океану. Прийняття ефективних управлінських рішень вимагає чіткого розуміння можливого впливу на морське середовище та залежні від нього спільноти.

«Акулоподібні риби є другою за рівнем загрози групою хребетних у світі, переважно через надмірний промисловий вилов», — зазначив професор океанографії SOEST та співавтор дослідження Джефф Дрейзен. — «Ураховуючи їхню вразливість, ці види повинні бути включені в обговорення екологічних ризиків, пов’язаних із глибоководним видобутком, а органи моніторингу повинні пам’ятати, що видобуток може створювати додаткове навантаження на їхні популяції».

Автори пропонують низку рекомендацій для покращення охорони вразливих видів у зонах потенційного впливу:

  • впровадження програм довгострокового моніторингу;
  • включення акулоподібних у процедури оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС);
  • створення морських охоронюваних територій.

Ці заходи можуть бути імплементовані як в рамках регуляторних документів ISA, так і з боку підрядників при проведенні попередніх наукових досліджень.


Глобальні наслідки для океанських екосистем

«Багато з виявлених видів дуже мобільні та здатні долати великі відстані в океані», — зазначив Аарон Джуда, провідний автор дослідження та аспірант Школи наук про океан, Землю та технології (SOEST). — «З огляду на мобільність видів та географічну близькість Гавайських островів до районів видобутку, наслідки діяльності можуть непрямо вплинути й на екосистеми, розташовані поблизу архіпелагу».

Джуда продовжує дослідження для виявлення нових видів, ареали яких можуть перетинатися з територіями видобутку, але ще не були враховані в попередньому аналізі. Це може вказувати на ще ширший масштаб потенційної загрози з боку глибоководної видобувної діяльності для океанської фауни.

Опубліковано Залишити коментар

Краби в тирсі (“sawdust crab”)нові формати продажу

Конкуренція між супермаркетами: нові формати продажу

У трьох найбільших мережах супермаркетів Південної Кореї — E-Mart, Lotte Mart і Homeplus — триває активна торгівля крабами. Магазини змагаються не лише за цінами, але й за свіжістю продукції.

📦 Краби в тирсі (“sawdust crab”)

Цей формат передбачає живе зберігання крабів у 100% дерев’яній тирсі — без заморожування чи обробки. Вважається, що така технологія імітує природне середовище (мілини), де краби можуть дихати й рухатись, завдяки чому вони залишаються живими до моменту продажу.

Спроби крабів вириватись із тирси створюють ефект свіжості, що спонукає покупців частіше відкривати гаманці.

🧊 “Великі краби” (big crab) — дешевші, але менш живучі

Ці краби виловлюються масово за допомогою мереж траулерів. Їх одразу охолоджують льодом. Завдяки мінімальній обробці та сортуванню, ціна нижча, ніж у тирсових крабів, однак життєздатність слабша, ніж у тих, що утримувалися в спеціальних ємностях з тирсою.


💬 Коментар галузевого експерта

Представник галузі зазначив:

«Краби, які надходять у продаж після зняття заборони, продаються приблизно два з половиною місяці.

Вони мають високий попит серед споживачів, які шукають сезонні страви.


Особливо цьогоріч, коли рік видався врожайним, доступна ціна стимулює значне зростання продажів».

Опубліковано

Осінні особливості поведінки та промислово-любительського лову чехоні (Pelecus cultratus) у внутрішніх водоймах України

Стаття присвячена аналізу сезонних змін у поведінці чехоні (Pelecus cultratus) у період осінньої міграційно-харчової активності та оптимальних методів її цілеспрямованого лову. Розглянуто просторово-часові особливості переміщення риби, вплив температурних змін на вибір біотопів, а також ефективні технічні та тактичні прийоми рибальства.


1. Біологічні та сезонні особливості виду

Чехоня, або срібляста тараня (Pelecus cultratus), є типовим представником пелагічних іхтіофауністичних комплексів річкових та водосховищних екосистем. Восени відбувається активізація харчової поведінки виду, що зумовлено підготовкою до зимівлі та формуванням щільних зграєвих угруповань. У цей період риба демонструє підвищену трофічну активність та значну мобільність.

Зі зниженням температури води чехоня переходить від верхніх і середніх горизонтів водної товщі до глибших ділянок руслової частини водойм. Цей процес є адаптивною реакцією на зміни кисневого режиму та термальних характеристик водного середовища.


2. Просторове розміщення та вибір біотопів

У річкових системах України найбільш перспективними осінніми ділянками для виявлення скупчень чехоні є:

  • піщані коси та підводні тераси;
  • бровки, схили руслових каналів;
  • ділянки, де спостерігається зміна напрямку течії;
  • місця злиття водних потоків і локальні гідродинамічні «зони підсилення».

Такі біотопи характеризуються достатньою концентрацією зоопланктону та дрібних водних безхребетних, що становлять основу раціону чехоні восени.


3. Добові ритми активності

Встановлено, що піки харчової активності виду припадають на ранкові та присмеркові години. Похмура погода, знижена освітленість та відсутність різких метеорологічних коливань створюють оптимальні умови для інтенсивного живлення, що підвищує ймовірність успішного вилову.


4. Застосування рибальських технологій

4.1. Вибір спорядження

Для цілеспрямованого лову чехоні в осінній період найбільш ефективним є використання фідерних снастей. Фідер забезпечує:

  • високу точність подачі оснастки у визначений сектор;
  • можливість утримання зграї в зоні лову за допомогою регулярної подачі прикормки;
  • ефективну фіксацію обережних клювань риби.

4.2. Наживки та насадки

Найкраще зарекомендували себе:

  • дощовий черв’як;
  • пінопластові кульки у комбінації з опаришем;
  • мотиль (особливо дрібний осінній).

Їх поєднання забезпечує триваліше утримання риби поблизу гачка та провокує реагування навіть на фонову активність популяції.


5. Використання прикормкових сумішей

Осіння прикормка виконує функцію концентрування зграї у визначеному локусі. Ефективними є суміші на основі панірувальних сухарів з додаванням:

  • подрібненого черв’яка;
  • дрібного мотиля;
  • компонентів із високою кормовою привабливістю.

Наявність органічних білкових часток у прикормці відповідає природним трофічним потребам виду в осінній сезон.


6. Динаміка просторової поведінки та техніка лову

Під час риболовлі важливо враховувати можливу зміну вертикального положення зграї у водній товщі. Регулярна зміна дистанції та глибини лову дозволяє оперативно локалізувати активну групу риб. Часті закидання та підтримання ритмічності годівлі створюють «трофічний шлейф», який утримує чехоню в зоні риболовлі.


Висновки

Осінній період характеризується комплексом факторів — зниженням температури, зміною гідрологічних умов та міграційно-харчовою активністю — що значно підвищують результативність лову чехоні. Використання фідерних технологій, грамотно підібраних наживок і якісної прикормки дозволяє оптимізувати процес лову та забезпечує його стабільну ефективність. Отримані дані можуть бути використані як у практиці любительського рибальства, так і для більш глибоких іхтіологічних досліджень сезонної поведінки виду Pelecus cultratus.

В’ялена чехонь

30,00 
Категорія:
Опубліковано

ISSF опублікувала огляд лов тропічного тунця, за 2025 рік

У звіті показано зростання кількості суден на 3,8 % при мінімальному збільшенні вантажності; 74 % суден внесені до реєстру суден ISSF ProActive.

Міжнародний фонд сталого розвитку морепродуктів (ISSF) опублікував оновлений звіт «Snapshot of the Large-Scale Tropical Tuna Purse Seine Fishing Fleets» («Огляд флоту, що займається великомасштабним кошельковим ловом тропічного тунця»), який є унікальною глобальною оцінкою тенденцій зміни вантажності суден, зайнятих промислом тропічного тунця. Автори підрахували, що станом на червень 2025 року 675 суден, зайнятих великомасштабним кошельковим ловом (LSPS), ведуть промисел тропічного тунця, що на 3,8 % більше, ніж минулого року, а загальний об’єм рибних трюмів (FHV) становить понад 864 000 м³ (кубічних метрів), що є зростанням загальної промислової потужності менш ніж на 0,2 % порівняно з минулим роком.

«ISSF — єдина організація, яка щорічно збирає та аналізує глобальні дані про потужності цих флотів», — заявив доктор Віктор Рестрепо, віцепрезидент ISSF з науки. «Наша серія оглядів надає науково обґрунтовану інформацію для підтримки прийняття рішень регіональними органами управління рибальством (RFMO) та галуззю щодо сталого управління потужностями промислу тунця — ключового питання для довгострокового здоров’я океану».

Судна, які відповідають вимогам LSPS (вантажність судна не менше 335 м³), забезпечують більшу частину світового вилову тропічного тунця. Для оновлення звіту ISSF збирає дані з реєстрів суден RFMO та інших джерел, звертаючи особливу увагу на судна, що ведуть промисел жовтоперого, смугастого та великоглазого тунця.

Основні висновки огляду 2025 року

  • Додавання нових суден: 47 суден LSPS, збудованих після 2012 року, були додані до списків дозволених суден RFMO з моменту публікації звіту за 2024 рік, у тому числі 11 нових, збудованих у 2024 і 2025 роках. Понад половина з них ходить під прапором Індонезії і має вантажність, близьку до порогового значення 335 м³.
  • Мінімальний приріст вантажності: хоча кількість суден LSPS зросла з 650 до 675, загальна вантажність збільшилася лише незначно — з 863 100 м³ до 864 700 м³.
  • Оновлення флоту: дев’ять суден LSPS виведені з промислу через утилізацію або затоплення в період 2024–2025 років, що підкреслює необхідність враховувати виведення суден з експлуатації поряд з поповненням флоту при оцінці його потужності.
  • Прозорість на підйомі: 498 із 675 суден LSPS (74 %) наразі зареєстровані у незалежно перевіреному Реєстрі суден ProActive Vessel Register (PVR) ISSF, що становить 83 % від загальної кількості суден FHV. PVR — добровільний інструмент прозорості, який висвітлює методи роботи суден, що сприяють сталому промислу тунця.
  • Моделі маркування: вперше в звіті наведено аналіз тенденцій у прапорах суден з часом, що показує: судна LSPS, які плавають під прапорами країн, що розвиваються або формуються, нині перевищують за чисельністю судна під прапорами розвинених країн у співвідношенні 3,47 — більш ніж удвічі більше, ніж у першому огляді 2012 року.
  • Глобальні тенденції: загальна кількість суден, зайнятих кошельковим ловом тунця у світі, зросла на 9 % — з 1939 у 2024 році до 2106 у 2025 році. Регіон Комісії з рибальства в західній і центральній частинах Тихого океану (WCPFC) залишається найбільшим за кількістю суден кошелькового лову тунця (332).
  • Міжрегіональні дозволи: 12 % суден LSPS мають дозвіл на промисел у більш ніж одному регіоні RFMO, що ускладнює управління потужностями на регіональному рівні.

Рекомендації для промисловості та РРХО

У звіті наведено низку рекомендацій для судновласників та РРХО:

  • Розширення використання IMO номерів: використання IMO номерів судами LSPS зросло з 12 % у 2011 році до 99 % на сьогодні. ISSF закликає до подальшого поширення використання IMO номерів на всі типи та розміри суден.
  • Покращення точності даних про судна: для усунення прогалин у даних необхідно посилити контроль якості при поданні інформації до реєстрів суден RFMO.
  • Відстеження активних потужностей: усі РРХО повинні вести не лише списки дозволених суден, а й облік суден, що ведуть активний промисел щороку.

«Ретельне і послідовне відстеження обсягів вилову тунця допомагає забезпечити відповідність зусиль зі сталого розвитку динаміці змін риболовного флоту», — зазначив Рестрепо. «Щорічна публікація цих даних є критично важливою для підвищення відповідальності, прийняття науково обґрунтованих рішень і стимулювання постійного вдосконалення у всьому ланцюгу поставок морепродуктів».