Опубліковано Залишити коментар

Типові помилки під час аматорської риболовлі.

Типові помилки під час аматорської риболовлі: аналіз факторів, що впливають на ефективність улову

Анотація:
У статті розглянуто поширені помилки, яких припускаються рибалки-аматори в процесі риболовлі. Визначено ключові чинники, що впливають на результативність риболовлі: вибір водойми, погодні умови, підбір снастей, техніка закидання та поведінка на водоймі. Наголошено на важливості цілісної підготовки та адаптації до зовнішніх умов для підвищення ефективності риболовного процесу.


Вступ

Рекреаційне рибальство — популярна форма дозвілля, що поєднує елементи спорту, відпочинку та контактної взаємодії з природою. Проте ефективність риболовлі залежить не лише від наявності риби у водоймі, а й від рівня підготовки рибалки, дотримання технічних та поведінкових норм. У цьому матеріалі проаналізовано основні помилки, що знижують імовірність успішного улову.


1. Невдалий вибір місця риболовлі

Географічне розташування точки лову безпосередньо впливає на активність риби. Рибалки часто ігнорують такі фактори, як рельєф дна, наявність підводної та прибережної рослинності, швидкість течії, рівень прозорості та температура води. Для ефективної риболовлі рекомендовано здійснювати попереднє вивчення гідрологічних умов водойми.


2. Ігнорування метеорологічних умов

Температура повітря, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру є критично важливими змінними, що регулюють активність риби. Існують численні дослідження, які підтверджують залежність клювання від синоптичної ситуації. Планування риболовлі без урахування прогнозу погоди істотно знижує шанси на успішний улов.


3. Невірний підбір снастей

Універсальних снастей не існує. Волосінь, гачки, поплавці та приманки мають бути підібрані відповідно до виду цільової риби, умов водойми, глибини та характеру дна. Наприклад, надто тонка волосінь не витримає великого трофею, а занадто груба — відлякає обережну рибу. Невідповідність спорядження типу риболовлі (донна, поплавцева, спінінгова) часто призводить до нульового результату.


4. Надмірне використання прикормки

Поширена помилка серед новачків — надмірне або неправильне внесення прикормки. У великих кількостях вона може призвести до перенасичення риби, що втратить інтерес до наживки. Більш того, хімічно агресивна прикормка або продукти з різким запахом здатні відлякувати рибу. Оптимальне дозування та якісний склад прикормки — важлива складова успіху.


5. Помилки у техніці закидання

Точність і акуратність закидання наживки — ключовий етап процесу риболовлі. Грубі рухи, ривки, потрапляння снастей у непридатні для лову ділянки (водорості, корчі) або надмірний шум можуть злякати рибу. Недостатнє володіння технікою закидання часто стає причиною заплутування оснастки або її пошкодження.


6. Недостатній технічний огляд спорядження

Перед початком риболовлі необхідно здійснити перевірку всіх елементів снастей: стан гачків (гострота), цілісність волосіні, справність котушок, наявність необхідного спорядження. Ігнорування цього етапу часто призводить до втрати риби під час виважування або навіть до зриву всієї риболовлі.


7. Неправильна поведінка на водоймі

Риба чутлива до шуму, вібрацій і рухів на поверхні води. Гучні розмови, ввімкнена музика або неакуратне переміщення можуть призвести до зниження активності риби в радіусі кількох десятків метрів. Тому дотримання тиші є базовим правилом поведінки під час риболовлі.


8. Ігнорування специфіки риболовлі за типами умов

Різні типи риболовлі (наприклад, спінінгова, фідерна, підлідна) вимагають використання специфічних снастей та технік. Відсутність адаптації до конкретних умов ловлі — типова помилка рибалок, особливо початківців. Універсальні рішення рідко бувають ефективними.


9. Завищена самооцінка

Навіть досвідчені рибалки не застраховані від помилок. Переконаність у власній майстерності іноді заважає звернути увагу на дрібниці, які визначають результат. Надмірна самовпевненість, як правило, знижує гнучкість мислення та адаптивність до змінних умов.


10. Неврахування добових ритмів активності риби

Активність більшості видів риб є циркадною — вона змінюється залежно від часу доби. Улов з ранку та ввечері суттєво відрізняється від денного чи нічного. Перед виходом на риболовлю рекомендовано вивчити біологічні ритми цільових видів.


Висновки

Риболовля — це не лише форма відпочинку, а складна система, яка включає технічні, екологічні, етичні та психологічні аспекти. Результативність риболовлі безпосередньо залежить від підготовки, поведінки та здатності адаптуватися до умов. Усвідомлення типових помилок і їх попередження сприяє як підвищенню ефективності улову, так і формуванню культури відповідального рибальства.

Опубліковано Залишити коментар

Сендвіч з тунцем та соусом чіпотле

recepty

Сендвіч з тунцем та соусом чіпотле: швидко, просто, смачно

Час підготовки: 5 хвилин
Час приготування: 8 хвилин
Кількість порцій: 2

Інгредієнти:

  • 1 банка тунця (142 г)
  • 42 грами соусу чіпотле
  • 4 скибочки хліба
  • 2 скибочки сиру з перцем

Спосіб приготування:

  1. У невеликій мисці змішайте тунець і соус чіпотле до однорідної маси.
  2. Нанесіть половину суміші на одну скибочку хліба, накрийте іншою. Повторіть з рештою інгредієнтів.
  3. Викладіть зверху сир з перцем і сформуйте сендвічі.
  4. Помістіть сендвічі у кошик мультипічі . Обсмажуйте без попереднього розігріву.
  5. Увімкніть режим, встановіть температуру на 188°C та таймер на 8 хвилин.
  6. Після закінчення часу обережно дістаньте сендвічі.
  7. Розріжте навпіл по діагоналі та подавайте гарячими.

💡 Порада від редакції:
Такий сендвіч чудово поєднується з маринованими огірочками або салатом із листової зелені. Ідеальний варіант для сніданку чи швидкого ланчу!

Рекомендації для кулінарних експериментів

М’ясо королівського краба

100,00 
Категорія:
Опубліковано Залишити коментар

Топ-5 найбільш екзотичних рибальських турів світу: географія, біорізноманіття.

arapaiya

географія, біорізноманіття та рекреаційний потенціал

Рибальство вже давно вийшло за межі локального хобі. Сьогодні воно є важливою складовою туристичної індустрії, поєднуючи елементи спортивної, пізнавальної та екологічної активності. Сучасні рибальські тури пропонують не лише можливість трофейного улову, але й унікальний досвід взаємодії з природним середовищем у різних кліматичних зонах. У даному огляді розглянуто п’ять найекзотичніших напрямів рибальського туризму у світі.


1. Амазонка (Бразилія): екстремальна трофейна риболовля у тропічних екосистемах

Річка Амазонка — одна з найбільших водних систем планети, що забезпечує середовище існування для понад 2 000 видів риб. Особливої уваги серед рибалок заслуговує аропайма (Arapaima gigas) — одна з найбільших прісноводних риб у світі, яка може досягати довжини понад 2 м та ваги понад 200 кг.

Риболовля в басейні Амазонки супроводжується високим рівнем емоційного залучення завдяки екзотичній флорі й фауні регіону: густі джунглі, спів птахів, численні ссавці (включно з мавпами) формують унікальне природне тло.


2. Мальдіви: коралові рифи та нічна океанічна риболовля

Мальдівський архіпелаг — це понад 1 000 коралових островів, що ідеально підходять для рекреаційної риболовлі. Основною привабою для рибалок є рифова риболовля в прозорих тропічних водах. Тут водяться тунець (Thunnus spp.), барракуда (Sphyraena barracuda), парусник (Istiophorus platypterus) та інші екзотичні види.

Особливістю рибальських турів на Мальдівах є можливість організації як денних, так і нічних виходів у море. Нічна риболовля традиційними човнами dhoni є поширеним туристичним продуктом з елементами автентичної культури.


3. Аляска (США): полювання на королівського лосося в умовах субарктичного клімату

Аляска — це північний регіон США з багатими річковими системами, де мешкає Oncorhynchus tshawytscha (королівський лосось). Цей вид є популярним трофеєм серед рибалок через свої великі розміри, силу та кулінарну цінність.

Умови риболовлі тут досить суворі: низькі температури, мінлива погода, віддаленість від інфраструктури. Водночас саме ці фактори приваблюють досвідчених рибалок, які цінують автентичність дикої природи — з гірськими пейзажами, льодовиками та імовірністю зустрічі з дикими тваринами (зокрема ведмедями).


4. Сейшельські острови: спортивна морська риболовля у водах Індійського океану

Сейшели — острівна держава, відома своїми глибоководними риболовними локаціями. Основний інтерес серед рибалок викликає синій марлін (Makaira nigricans) — потужна пелагічна риба, боротьба з якою потребує високого рівня фізичної підготовки та професійного спорядження.

Окрім марліна, у водах архіпелагу можна впіймати тунця, барракуду, дорада (Coryphaena hippurus) та інших представників тропічної іхтіофауни. Сейшели — одна з небагатьох країн, де дозволена як рекреаційна, так і трофейна морська риболовля під егідою охоронюваних морських територій.


5. Нова Зеландія: форель та лосось у гірських річках і озерах

Гірські річки та озера Нової Зеландії — це середовище існування Salmo trutta (коричнева форель), Oncorhynchus mykiss (райдужна форель) та Oncorhynchus tshawytscha (лосось чавича).

Найсприятливіші умови для риболовлі на форель формуються у зимовий період, коли температура води знижується, а риба стає активнішою.

Особливість новозеландської риболовлі — поєднання надзвичайно чистої природи з високим рівнем регламентування. Більшість локацій вимагає наявності ліцензії та дотримання принципів «піймав — відпустив», що сприяє збереженню екосистем.


Висновки

Екзотичні рибальські тури поєднують природну унікальність, біорізноманіття та культурні особливості регіонів. Риболовля в таких умовах виходить за межі звичайного дозвілля та стає формою активного екологічного туризму. Поширення інформації про відповідальні рибальські практики та розвиток сталого туризму — важливі кроки у збереженні водних екосистем планети.

Опубліковано Залишити коментар

Ігор Клименок призначений Головою Держрибагентства України

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 року № 961-р, на посаду Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм було офіційно призначено Ігоря Клименка.

12 вересня 2025 року відбулася офіційна зустріч колективу Держрибагентства з новопризначеним керівником, якого представив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час виступу Тарас Висоцький наголосив на необхідності результативної роботи всієї команди галузевих фахівців, підкресливши, що Ігор Клименок понад два роки виконував обов’язки керівника агентства, а відтепер повноцінно приступає до виконання повноважень Голови установи. Заступник міністра також акцентував увагу на важливості завершення раніше розпочатих проектів і формування стратегічного плану подальшого розвитку сфери.

У свою чергу, Ігор Клименок висловив подяку Уряду України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, а також колективу агентства за виявлену довіру. Він підкреслив, що Держрибагентство відновлює свою роботу у штатному режимі та зосереджується на реалізації визначених державою завдань.

Під керівництвом нового очільника Держрибагентство продовжить послідовне впровадження стратегічних реформ у сфері рибного господарства, зокрема — євроінтеграційних процесів, цифровизації управлінських процедур і дерегуляції галузі.

Опубліковано Залишити коментар

Whitewater Fishing Thermoclyne: універсальна демісезонна куртка для українських рибалок

Бренд Whitewater Fishing, що спеціалізується на виробництві екіпірування для рибальства, представив нову Thermoclyne Hooded Jacket — куртку, спеціально розроблену для використання в міжсезоння. Назва моделі походить від океанографічного терміна «термоклін», який позначає перехідний шар між теплою поверхневою та холодною придонною водою. У контексті одягу це символізує адаптивність до мінливих погодних умов, характерних для весни й осені.

Контекст для України

Для рибалок в Україні ця куртка потенційно стане одним із найбільш функціональних елементів екіпірування завдяки своїй універсальності, терморегулюючим властивостям і ергономічному дизайну, що враховує потреби користувачів у польових умовах.


Концепція: Надійний супутник міжсезоння

Модель Thermoclyne розроблена як багатофункціональне рішення для більшості ситуацій, з якими стикаються рибалки в перехідні сезони. Хоча куртка не призначена для екстремальних умов (зливи, сильні морози), вона ефективно захищає від вітру, ранкової прохолоди й дрібних опадів. Матеріали забезпечують повітропроникність, що дозволяє уникнути перегріву під час активного руху.


Ключові характеристики

  • Захист від вітру та вологи: Використані сучасні матеріали (softshell або бондуваний фліс) з водовідштовхувальним покриттям DWR, яке забезпечує стікання крапель води з поверхні тканини.
  • Флісова підкладка: М’який внутрішній шар утримує тепло й ефективно відводить вологу від тіла.
  • Ергономічний крій: Рукави та плечі мають анатомічну форму, що не обмежує рухів при закиданні вудилища.
  • Функціональний каптур і кишені: Каптур з регулюванням захищає від вітру й не перешкоджає огляду. Кишені розміщено вище звичайного рівня — для зручного доступу навіть у забродному комбінезоні.

Рекомендовані сценарії використання в Україні

  • Ловля з човна восени й навесні: У таких регіонах, як середній Дніпро, ранкові температури можуть знижуватись до +5°C, а вдень підвищуватись до +15°C. Куртка дозволяє зберегти тепло на воді й адаптуватися до змін температури.
  • Берегове спінінгове рибальство: Ідеально підходить для мобільних рибалок, які активно пересуваються вздовж берегів річок, як-от Десна чи Південний Буг.
  • Міжсезонний утеплюючий шар: Thermoclyne може використовуватись під мембранну куртку як утеплення в умовах підвищеної вологості.
  • Міський функціональний одяг: Мінімалістичний, технічний дизайн дозволяє носити куртку в місті як частину повсякденного гардероба.

Висновки

Whitewater Fishing Thermoclyne Hooded Jacket — це технічно досконала, зручна та універсальна куртка, що повністю відповідає потребам рибалок у перехідні сезони. Вона здатна забезпечити оптимальні умови для рибальства упродовж осені, весни та частково зими. Завдяки поєднанню технологічності, ергономіки та адаптивності, ця модель має всі шанси стати важливою складовою екіпірування як для аматорських, так і для професійних рибалок в Україні.

Опубліковано

Норвегія набуває права власності на російське риболовецьке судно

Офіційне повідомлення | Міністерство промисловості і рибальства regjeringen.no

Уряд ухвалив, що держава через Морську адміністрацію (Kystverket) негайно набуває права власності на судно LLV Azurit.
«Цей корабель має бути виведений з порту Ботсфьорд», — заявила міністр рибальства та океанів Маріан Сівертсен Нес. «Після ретельного розгляду та спроб різних рішень, стало цілком необхідним прийняти рішення про державне відчуження судна. Морська адміністрація має повноваження вжити всі необхідні заходи для його усунення».

Російське риболовне судно перебувало в порту Ботсфьорд із травня 2024 року. 6 грудня 2024 року на підставі закону про безпеку було видано наказ, що судно має покинути порт протягом п’яти робочих днів. Термін сплив 13 грудня 2024 року. Це рішення було ухвалене тому, що тривале перебування судна в порту визнано загрозою національним інтересам безпеки.

Власник судна не виконав наказ про його виведення з порту Ботсфьорд. Відповідні органи розглядали й пробували різні варіанти буксирування, але жоден із них не дав результату. Поліція вже вжила заходів для контролю над ситуацією.

Наразі ухвалене рішення має негайну дію та передбачає, що держава отримає повне управління судном і вжие всі необхідні дії для його усунення. Морська адміністрація буде відповідальна за організацію виведення судна.

В порту Ботсфьорд та в інших зацікавлених структурах існують неврегульовані фінансові претензії щодо цього судна, і уряд враховуватиме їх у подальшому вирішенні справи.

Опубліковано

Хоча РФ блокує вилов у морях, Україні вдалося добути 21 500 т риби

Вилов українських підприємств рибної галузі за п’ять місяців 2025 року становив 21 500 тонн, незважаючи на блокування промислу у Чорному та Азовському морях. Про це повідомили у Держрибагентстві.

Основну частку — 18 904 тонни — складає антарктичний криль. Протягом січня–травня 2025 року загальний обсяг вилову риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України склав 21 503 тонни.

Найбільше водних біоресурсів виловили у районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Там судно під державним прапором України від початку року добуло 18 904 тонни антарктичного криля.

Промислові рибалки у водоймах України виловили 1 350 тонн водних біоресурсів. У водосховищах Дніпра добули 912 тонн риби та інших водних біоресурсів, у пониззі річки Дністер та Дністровському лимані – 224 тонни, у річці Дунай – 121 тонна, у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі – 71 тонна, у Тилігульському лимані – 12 тонн, у Березанському лимані – 4 тонни, в інших водоймах – 6 тонн.

Основу вилову становили:

  • карась сріблястий – 583 тонни;
  • лящ – 294 тонни;
  • оселедець чорноморський – 131 тонна;
  • плітка – 83 тонни;
  • плоскирка – 66 тонн.

Протягом січня–травня виловлено 650 тонн товарної продукції аквакультури. Також працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), які поєднують елементи промислового вилову й аквакультури.

Опубліковано

Індонезія демонструє успіхи дрібномасштабного рибальства на конференції ООН

*В.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства (KKP) Лотарія Латіф на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція. ANTARA/HO – Відділ зв’язків із громадськістю KKP.

Джакарта (ANTARA) — Міністерство морських справ та рибальства Республіки Індонезія представило передовий досвід у сфері дрібномасштабного рибальства на Третій конференції ООН з океану (UNOC-3) 2025 року, що відбулася в Порт-Лімпії, Ніцца, Франція.

«Індонезія віддана зміцненню сталого управління океанами та просуванню інклюзивних підходів до дрібномасштабного рибальства, які базуються на місцевому досвіді», — заявила в.о. генерального директора з рибальства Міністерства морських справ та рибальства Лотарія Латіф у заяві, отриманій у Джакарті в неділю (15 червня).

Латіф зробив цю заяву під час паралельного заходу, організованого урядом Мальдівських островів під назвою «Забезпечення сталого та справедливого управління океаном: багатосторонні підходи до дрібномасштабного рибальства та морських охоронюваних територій».

Він підкреслив, що Індонезія, будучи четвертим за величиною архіпелагом світу, має потенціал сталого рибальства обсягом 12 мільйонів тонн і вирізняється винятково високим морським біорізноманіттям.

Політика сталого рибальства Індонезії, заснована на квотах, довела свою ефективність у стимулюванні зростання національного промислового вилову, що в середньому становить 3,94 % на рік — з 4,51 млн тонн у 2016 році до 7,71 млн тонн у 2023 році, що робить Індонезію другим за обсягом виробником промислового вилову у світі після Китаю, зазначив Латіф.

Він також наголосив на співпраці Індонезії з глобальними ініціативами, такими як CFI Indonesia, які підтримують управління дрібномасштабним рибальством на рівні громад.

Яскравим прикладом є ініціатива Sasi Label на Молуккських островах, де місцеві традиції визначають тимчасове закриття риболовних зон для відновлення морських ресурсів.

«Ця модель не лише захищає морські екосистеми, а й зміцнює місцеві інституції, розширює права й можливості жінок та покращує добробут рибалок завдяки кооперативам і цифровим інструментам, таким як електронні риболовні журнали», — додав Латіф.

Він також зазначив, що виробництво риби в Індонезії залишається в межах біологічно безпечних рівнів, а ступінь використання ресурсів становить менше 80 % від максимально сталого вилову (МСВ). У період з 2020 по 2024 рік середньорічний обсяг вилову становив 7,39 млн тонн.

Паралельно стрімко зростала вартість експорту продукції дрібномасштабного рибальства — з 3,31 млрд доларів США у 2020 році до 3,91 млрд доларів США у 2023 році, головним чином за рахунок таких ключових товарів, як тунець, кальмари, восьминоги та краби.

На завершення Латіф закликав усі зацікавлені сторони посилювати глобальне співробітництво для досягнення Цілі сталого розвитку ООН №14 (Життя під водою) через партнерства, програми співпраці та міжнародні форуми.

«Запрошуємо всіх партнерів і зацікавлені сторони долучитися до саміту Ocean Impact Summit в Індонезії у 2026 році, який стане яскравим проявом нашої спільної відданості здоров’ю та сталості океанів», — сказав він.

Раніше, під час конференції UNOC-3 (9–13 червня 2025 року), міністр морських справ та рибальства Індонезії Сакті Вахю Тренггоно підтвердив непохитну відданість країни захисту океанів та сталому розвитку «блакитної» економіки.

Опубліковано

Угода Світової організації торгівлі про субсидії у рибальстві набирає чинності 15 вересня

15 вересня 2025 року набуде чинності Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидування рибальства, що стане важливою віхою у глобальних зусиллях щодо подолання політики субсидій, яка підриває принципи сталого розвитку.

У всьому світі держави надають субсидії для комерційного рибного промислу, часто заохочуючи згубні практики, що призводять до надмірного вилову та прямої конкуренції з місцевими риболовецькими громадами, які не отримують такої фінансової підтримки. Від 20% до 37% шкідливих субсидій спрямовуються на підтримку вилову у чужих територіальних водах або у відкритому морі. Такі субсидії непропорційно впливають на країни з низьким або дуже низьким індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), обмеженими можливостями управління рибним господарством та вразливими рибними ресурсами — зокрема в Африці, Океанії, Південній та Центральній Америці та Карибському басейні. Азія, Європа та Північна Америка залишаються чистими донорами таких субсидій, які переважають за обсягами над екологічними наслідками, що вони спричиняють у власних регіонах.

Надмірний вилов становить серйозну екологічну загрозу для морських ресурсів світу. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), частка морських рибних запасів, вилов яких перевищує біологічно стійкі рівні, стабільно зростає протягом останніх п’ятдесяти років. Шкідливі субсидії, які заохочують нераціональні методи рибальства, не лише підривають біорізноманіття, а й ставлять під загрозу засоби до існування, продовольчу безпеку та економічну стійкість уразливих прибережних громад.

Угода про субсидії в рибальстві була прийнята під час Дванадцятої міністерської конференції СОТ (МК-12) у 2022 році. Документ передбачає заборону субсидування суден та операторів, що здійснюють незаконний, незадекларований і нерегульований (ННН) вилов. Також забороняється фінансова підтримка вилову надмірно експлуатованих запасів, якщо не вживаються ефективні заходи з їх відновлення, а також субсидування вилову у відкритому морі, що не підлягає регулюванню.

«Ми щиро раді, що цей важливий документ щодо сталого управління океанами набирає чинності», — зазначила Патрісія Фуллер, президентка і генеральна директорка Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD). — «Упродовж переговорного процесу наші експерти активно співпрацювали з урядами, сприяючи досягненню згоди, а також допомагали посадовцям у підготовці до ратифікації та реалізації угоди. Ми щиро вітаємо членів СОТ із цим історичним досягненням».

Після набуття угодою чинності, країни-члени СОТ, які її ратифікували, будуть юридично зобов’язані впровадити її положення через національне законодавство та відповідну політику. З метою підтримки цього процесу Міжнародний інститут сталого розвитку розробив інструмент самооцінки, який допоможе урядам виявити наявні прогалини та потреби в технічній підтримці. Крім того, Рибний фонд СОТ забезпечуватиме цільову технічну допомогу та сприятиме нарощуванню потенціалу країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн для ефективної імплементації угоди.

«Набуття чинності угоди — це визначна подія, яка яскраво ілюструє цінність багатостороннього підходу, проте робота на цьому не завершується», — підкреслила Еліс Тіппінг, директорка напряму торгівлі та сталого розвитку IISD. — «Тепер головна увага має бути зосереджена на її повній реалізації, забезпеченні прозорості, а також продовженні переговорів для посилення документа новими положеннями».

Опубліковано Залишити коментар

На Одещині задокументовано факт браконьєрства із завданням збитків водним біоресурсам на суму понад 8 млн грн

10 вересня 2025 року державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу у взаємодії з працівниками відділу водної поліції Білгород-Дністровського районного управління поліції ГУНП в Одеській області та співробітниками 26-го загону Державної прикордонної служби України виявили грубе порушення природоохоронного законодавства України.

Інцидент зафіксовано на території Національного природного парку «Тузловські лимани», а саме — на озері Алібей поблизу села Новомихайлівка. Особа, що вчинила правопорушення, здійснювала незаконний вилов водних біоресурсів з використанням двох ліскових сіток, що є забороненим знаряддям лову. У результаті було виловлено 439 особин кефалі гостроніс (Liza saliens), яка є важливим об’єктом промислового рибальства та має екологічне значення в лиманній екосистемі.

За фактом правопорушення складено адміністративний протокол відповідно до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Порушення правил використання об’єктів тваринного світу».

Згідно з проведеними розрахунками, збитки, завдані рибним запасам України, перевищують 8 мільйонів гривень, що свідчить про особливо небезпечний характер правопорушення як з точки зору екологічної шкоди, так і з огляду на економічні наслідки для держави.

facebook .com/sw.dei