Автор: Ansme

Опубліковано від

Українська делегація разом з Європейською Комісією розпочали скринінгові зустрічі у Брюсселі за розділом 13 «Рибальство та аквакультура»

У другій половині 2025 року Україна та Європейська Комісія офіційно розпочали скринінгові зустрічі за переговорним розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — ключовим етапом у межах кластера «Ресурси, аграрна та коґезійна політика». Цей розділ довго вважався одним із найскладніших, через жорсткі технічні стандарти в сфері морських вод, контролю, просторового планування та екологічної відповідності.

Що включає розділ 13

Скринінг охоплює низку тематичних напрямів, серед яких:

  • Загальні принципи Спільної риболовної політики (Common Fisheries Policy, CFP)
  • Ринкова політика продукції рибальства та аквакультури
  • Інспекція й контроль, боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (ННН-рибальство)
  • Аквакультура та морське просторове планування
  • Плани вилову, квоти, можливості риболовлі
  • Структурна підтримка через Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF)
  • Механізми державної допомоги, управління даними і звітність

Українська сторона підготувала позиційні матеріали, проводила імітаційні сесії, узгоджувала демонстраційні презентації законодавчих змін, що мають наблизити національні норми до стандартів ЄС.

Актуальний контекст і підготовка

До початку формальних переговорів Україна провела кілька імітаційних сесій у квітні 2025 року, які моделювали хід офіційної зустрічі з ЄК. З українського боку в них брали участь Міністерство аграрної політики та Держрибагентство, зокрема під головуванням першого заступника міністра Тараса Висоцького. Європейські партнери надали фахові коментарі, поділилися практиками з Болгарії та інших країн з досвідом інтеграції.

У серпні 2025 року в Полтавському аграрному університеті відбулися регіональні слухання, покликані залучити представників бізнесу, науковців і громадськість до обговорення позицій України щодо розділу 13.

Крім того, у межах підготовки держава взяла курс на розвиток аквакультури: зокрема, вдосконалення селекції, підвищення якості матеріалу для зариблення та стандартизацію племінних господарств.

Основні виклики та перспективи

Виклики

  1. Суміжність із законодавством ЄС
    Законодавчі акти в сфері рибальства та аквакультури в ЄС є дуже деталізованими і численними, тому Україна має довести, що її норми охоплюють усі аспекти — від екологічності до контролю й відстеження.
  2. Контроль та протидія ННН‑рибальству
    Одним з ключових пунктів буде довести, що Україна здатна запобігати незаконному вилову, веденням чітких систем контролю, моніторингу та прозорої звітності.
  3. Баланс економічних інтересів і екологічних стандартів
    Сільські господарства та рибальські громади можуть зазнавати втрат, якщо стандарти ЄС виявляться занадто строгими. Необхідно вибудувати поступове впровадження змін.
  4. Фінансування реформи та підтримка сектору
    Дрібним рибальським господарствам потрібно забезпечити підтримку (освітню, фінансову) для адаптації до нових екологічних і технічних вимог.

Перспективи

Успішне завершення скринінгу за розділом 13 дасть змогу Україні перейти до фактичних переговорів щодо цього розділу. Це означатиме фінальну стадію у кластері «Ресурси, аграрна та коґезійна політика», адже до відкриття переговорів лишаються розділи 11 (Аграрна політика) та 12 (Безпека харчових продуктів, ветеринарія, фітосанітарія) — і їхній скринінг уже перебуває на завершальному етапі або завершений.

Цей крок вдало демонструє, що навіть під час війни Україна зберігає курс на європейську інтеграцію. При сприятливому розвитку подій повне відкриття всіх кластерів може відбутися вже в другій половині 2025 року або на початку 2026 року.

Якщо хочеш, можу підготувати версію українською із науковим стилем (для журналу) або англійською. Хочеш?

Джерела:

  1. На шляху до ЄС: триває підготовка до офіційного скринінгу за розділом 13 «Рибальство та аквакультура» — Держрибагентство України
  2. Україна готується до скринінгу acquis ЄС: завершено другу імітаційну сесію за розділом 13 — Держрибагентство України
  3. Україна фіналізує підготовку до офіційного скринінгу ЄС у сфері рибальства та аквакультури — Держрибагентство України
  4. Українська аквакультура: селекція і підвищення якості матеріалу для зариблення — Держрибагентство України
  5. Скринінг за розділом 12 завершено — Верховна Рада України
  6. Ukraine completes screening for the last cluster — UNN
  7. Україна активно готується до інтеграції в ЄС у сфері рибальства та аквакультури

Опубліковано від

В Україні вперше проведуть аукціони для закупівлі малька за державні кошти

Fish prud

В Україні запроваджують новий підхід до зариблення водойм — відтепер закупівля малька для поповнення водних біоресурсів відбуватиметься через відкриті аукціони. Це перший подібний експеримент у сфері водного господарства, покликаний зробити процес більш прозорим, ефективним і конкурентним.

Як повідомили в Міністерстві економіки України, йдеться про закупівлі за бюджетні кошти, які проходитимуть у формі електронних торгів. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить залучити ширше коло постачальників, знизити витрати та забезпечити належну якість малька, що виселяється у водойми.

«Завдяки аукціонам ми отримуємо прозорий механізм використання державних коштів. Виробники малька можуть чесно змагатися за можливість постачати рибу для зариблення, а держава — контролювати якість та ефективність цих процесів», — прокоментували в міністерстві.

Аукціони проводитимуться на державній платформі «Прозорро.Продажі». Учасники зможуть подати свої пропозиції, а переможців визначатимуть за критеріями найкращої ціни та якості. Після завершення торгів — укладення договору, доставка малька, контроль та виселення у водойму.

Запровадження електронних торгів має не лише економічне, але й екологічне значення. За словами фахівців, регулярне зариблення є важливим елементом підтримки біорізноманіття, відновлення популяцій риб, а також розвитку рибної галузі на місцях.

Пілотні закупівлі планують провести вже найближчим часом. Очікується, що практика електронних аукціонів стане постійною складовою державної політики у сфері водного господарства та аквакультури.

Джерела:

  1. AgroBusiness: «Зариблення в Україні: вперше проведуть аукціони, на яких малька можна придбати за державні кошти»
  2. Міністерство економіки України: «В Україні вперше проведуть аукціони з придбання малька для зариблення за державні кошти»

Опубліковано від

Світове торговельне обмеження ВТО набула чинності

Світове торговельне обмеження субсидій на надмірний вилов: угода ВТО набула чинності

Женева | Вересень 2025

У вересні 2025 року набрала чинності одна з найважливіших міжнародних угод останніх десятиліть у сфері охорони морських ресурсів — Угода Світової організації торгівлі (ВТО) про обмеження субсидій, що стимулюють надмірний вилов і незаконне рибальство. Документ офіційно ратифікували понад two-thirds (дві третини) країн-учасниць ВТО, що є умовою його юридичної дії.

⚖️ Що передбачає нова угода?

Ця Угода стала результатом понад 20 років переговорів і є першим багатостороннім торговельним інструментом, спрямованим безпосередньо на збереження природних ресурсів через регулювання економічних стимулів.

Згідно з угодою:

  • Забороняються державні субсидії на вилов у виснажених рибних зонах, визначених міжнародними організаціями.
  • Повністю припиняється підтримка суб’єктів, які займаються незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (IUU) рибальством.
  • Країни зобов’язані звітувати про державну допомогу в галузі рибного господарства та забезпечити її прозорість.

📊 Масштаби проблеми

За даними ФАО та ООН:

  • Понад 34% світових рибних запасів вже експлуатуються понадстандартно.
  • Щорічно у світі витрачається близько 22 мільярдів доларів на субсидії, які прямо чи опосередковано сприяють надмірному вилову.
  • 90% вилову в світі здійснюється в економічних зонах країн, де рівень державної підтримки значно вище рівня контролю та звітності.

💬 Коментарі від ВТО та експертів

Генеральний директор ВТО Нгозі Оконджо-Івеала назвала це «історичним кроком до відновлення біоресурсів планети»:

«Це не лише про рибу. Це про людей, екосистеми і майбутнє харчової безпеки».

Експерти наголошують: виконання умов угоди потребуватиме глибоких реформ у національних політиках рибальства — особливо в країнах, де субсидії є основним елементом економічної моделі галузі.

🇺🇦 Україна та нова світова політика у сфері рибальства

Хоча Україна не є одним із ключових гравців світового рибного експорту, участь у системі ВТО накладає обов’язки щодо прозорості держпідтримки та адаптації законодавства до міжнародних норм.

Нові правила можуть мати вплив:

  • на програми держфінансування рибного флоту та інфраструктури;
  • на експортну сумісність з ринками ЄС;
  • на екологічну політику у Чорноморському басейні.

🧭 Наступні кроки

ВТО вже працює над другим етапом угоди, який охоплює субсидії, що сприяють надлишковій потужності та стимулюють переозброєння флотів. Очікується, що цей розділ буде прийнятий до 2026 року.

Висновок: Угода ВТО про обмеження субсидій на рибальство — це не лише механізм торговельного регулювання, а фундаментальний інструмент сталого управління океанами, з яким світове суспільство увійшло в нову епоху екологічно відповідальної економіки.

🔎 Рекомендовано до вивчення фахівцями у сферах морського права, державної політики, сталого розвитку та міжнародної торгівлі.

Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.

🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.

🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

  • створення морських охоронних зон у відкритому морі;
  • збереження генетичних ресурсів океану;
  • проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
  • регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
  • прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

  • зникнення ендемічних видів;
  • вивільнення вуглецю з морського дна;
  • зниження здатності океану поглинати CO₂;
  • пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

  • ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
  • Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
  • Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

  • вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
  • може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
  • має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

  • потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
  • необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
  • здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.

📚 Література:

  1. United Nations High Seas Treaty (2023)
  2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
  3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
  4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)
Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами

Світова угода про захист біорізноманіття відкритого моря офіційно ратифікована: новий етап глобального управління океанами

Марокко стало 60-ю країною, яка ратифікувала Договір ООН про захист біорізноманіття в міжнародних водах, забезпечивши його набуття чинності в 2026 році.

У вересні 2025 року міжнародна спільнота досягла історичної віхи в сфері охорони морських екосистем: 60-а ратифікація, здійснена Королівством Марокко, забезпечила офіційне набуття чинності так званого “Договору про відкриті моря” (High Seas Treaty). Цей документ спрямований на збереження морського біорізноманіття за межами національних юрисдикцій, тобто в міжнародних водах, які охоплюють понад 60% Світового океану.

Договір є першим юридично обов’язковим документом, який створює інструментарій для створення морських охоронних територій (MPAs) у відкритому морі, а також регулює доступ до морських генетичних ресурсів, розподіл вигод, проведення оцінок впливу на довкілля, та посилює міжнародну наукову співпрацю.

«Це серйозний прорив у зусиллях людства щодо збереження океанічної природи. Вперше ми маємо чіткий правовий механізм для управління понад половиною площі світового океану», — зазначила представниця ООН з морських питань.

Що передбачає Договір: ключові положення

  • Створення захищених зон у відкритому морі — з метою збереження ключових морських екосистем та видів.
  • Обов’язкові оцінки впливу на довкілля для будь-якої діяльності, яка планується в міжнародних водах.
  • Регулювання доступу до генетичних морських ресурсів — включно з питаннями справедливого розподілу вигод від їхнього комерційного використання.
  • Передача технологій та сприяння участі країн, що розвиваються, у дослідженнях і використанні ресурсів відкритого моря.

Україна і новий режим управління океанами

Хоча Україна не має безпосереднього доступу до відкритих морів, участь у глобальних природоохоронних ініціативах такого рівня має стратегічне значення:

  • Забезпечення екологічної дипломатії як інструменту міжнародної репутації.
  • Доступ до спільних дослідницьких програм та технологій у сфері біорізноманіття.
  • Захист світової продовольчої безпеки через збереження рибних запасів.

Набуття чинності Договору очікується в 2026 році, після чого буде сформований спеціальний міжурядовий орган з нагляду за його виконанням.

Довідка: Робота над документом тривала понад 15 років, а фінальний текст був погоджений у березні 2023 року під егідою ООН. За оцінками екологів, лише 1% відкритого моря нині має охоронний статус, і саме цей договір покликаний змінити ситуацію.

Редакція порталу заохочує наукову спільноту України уважно слідкувати за імплементацією договору та потенційною участю в дослідницьких консорціумах, які виникнуть у межах нової глобальної системи управління океанами.

Опубліковано від — Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.

🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.

♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.

🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».

Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.

📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Держрибагентство активізує діалог із громадськістю

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

  • Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
    Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
  • Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
    Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
  • Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
    Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
  • Необхідність оновлення законодавства:
    Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

  • адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
  • створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
  • стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
  • популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Опубліковано від — Залишити коментар

Осінній сезон крабів у Південній Кореї: високі улови, зниження цін та нові методи зберігання

8 вересня на ринку Сухьоп в Інчхоні (район Чун-гу, Південна Корея) розпочалися активні торги осіннім крабом. Продавці перед аукціоном ретельно оцінювали якість продукції — сезон розпочався офіційно та з оптимістичними прогнозами.

Краб-плавунець, відомий як “flower crab”, є представником низькожирових, високобілкових морепродуктів. Особливо цінується самка осіннього краба, м’якоть якої наповнена ікрою, що робить її ідеальним інгредієнтом для крабового супу.

📉 Ціни стабілізувалися завдяки рекордному улову

Після завершення щорічної заборони на вилов крабів (з 21 червня по 20 серпня), обсяги вилову різко зросли, що призвело до стабілізації та зниження цін.

Згідно з даними Корейської федерації рибальських кооперативів, середня ціна крабів у період з 21 серпня по 9 вересня становила 6 430 вон за 10 кг (19 грн/кг), що на 17,7% менше, ніж середній показник за останні 10 років (7 816 вон).

Цьогорічні показники є найвищими з часу початку ведення обліку: за вказаний період вся Корея зафіксувала 3 690 тонн переданих на аукціон крабів, що на 67,2% більше, ніж минулого року (2 207 тонн).

Для порівняння:

  • у 2016 році – 1 673 тонни
  • у 2023 році – 3 484 тонни
  • у 2024 році – падіння до 2 207 тонн
  • у 2025 році – різке зростання до 3 690 тонн

🌊 Погодні умови сприяли міграції крабів

Краби-плавунці віддають перевагу теплим водам. За інформацією Національного інституту досліджень та розвитку рибного господарства Кореї, цьогорічні умови в Західному морі були сприятливими: теплі води змістилися ближче до узбережжя, що призвело до концентрації крабів у прибережних районах, де зосереджене рибальство.

У зв’язку з цим Інститут прогнозує, що улов восени 2025 року зросте до 40% порівняно з попереднім роком.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії

Kosatky

Інцидент з косатками біля узбережжя Португалії: потоплення яхти та нові виклики в морській екології

14 вересня 2025 року біля берегів Португалії стався черговий випадок взаємодії косаток (Orcinus orca) з морськими суднами, що привернув увагу наукової спільноти та викликав нову хвилю обговорень щодо поведінкових особливостей цього виду.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, одна з косаток здійснила кілька ударів у корпус вітрильної яхти, що належала клубу Nautic Squad Club. Внаслідок пошкоджень судно отримало крен і згодом затонуло. Попри спроби найближчих човнів відбуксирувати яхту до безпечного місця, ситуація вийшла з-під контролю, і пасажири опинилися у воді.

За офіційною інформацією Морського управління, Лісабонський координаційний центр пошуково-рятувальних операцій оперативно отримав сигнал лиха і направив до місця події рятувальні сили. Загалом було врятовано дев’ять осіб — п’ятеро з постраждалої яхти та ще четверо з іншого судна, яке також зазнало пошкоджень від тієї ж групи косаток. До прибуття рятувальних служб потерпілим надали допомогу екіпажі туристичних катерів, що перебували поблизу.

Контекст і наукова оцінка подій

Цей інцидент є частиною серії аналогічних випадків, які фіксуються у регіоні з 2020 року, особливо у водах поблизу Галисії (північно-західна Іспанія) та західного узбережжя Піренейського півострова. Експерти наголошують, що хоча косатки є apex-хижаками (верхній рівень харчового ланцюга), випадки цілеспрямованої агресії до людини вкрай рідкісні. Люди не входять до їхнього природного раціону.

За словами Лам’ї Ессемлалі, керівниці наукової групи з вивчення взаємодії між косатками та людьми, подібна поведінка з боку тварин найімовірніше зумовлена цікавістю, а не агресією. Дослідниця зазначає, що у разі, якби ці морські ссавці мали намір свідомо атакувати та топити судна, масштаби явища були б набагато серйознішими.

Наразі вчені морської біології та етології продовжують вивчати динаміку цих інцидентів, зокрема — потенційні соціальні чи поведінкові фактори, які можуть спонукати косаток до взаємодії з суднами. Окрему увагу також приділено антропогенному впливу — зростанню інтенсивності морського трафіку, шумового забруднення, а також кліматичним змінам, що можуть впливати на кормову базу та маршрути міграції цих тварин.

Бібліографія (APA 7)

Esteban, R., Verborgh, P., Gauffier, P., Giménez, J., & de Stephanis, R. (2022). Killer whales of the Iberian Peninsula: An emerging threat to recreational sailing? Marine Mammal Science, 38(1), 234–248.
doi.org/10.1111/mms.12865

Simeone, C. A., Johnson, A. S., & Kruse, S. (2021). Social learning and boat interactions in killer whales: A case study from the Iberian coast. Journal of Ethology and Animal Behavior, 5(2), 95–106.

Essemlali, L. (2024). Orcas and humans: Dynamics of marine interactions. Paris: Ocean Minds Publications.

NOAA Fisheries. (2025). Killer whale vessel interactions: Situational updates. Retrieved from
fisheries.noaa.gov

BBC News. (2025, September 15). Orcas sink yacht off Portugal in latest of series of incidents.
bbc.com/news/world-europe-66798745

Опубліковано від — Залишити коментар

В’єтнам звертається до США прохання переглянути заборону

vietnam

В’єтнам звертається до Сполучених Штатів із проханням переглянути заборону на експорт морепродуктів

Ханой, 16 вересня 2025 року — В’єтнам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням переглянути рішення, яке може призвести до заборони експорту деяких видів в’єтнамських морепродуктів на американський ринок, починаючи з наступного року. Це може стати значним ударом для економіки країни, яка вже зазнала впливу американських тарифів.

Міністр промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хонг Дієн у понеділок направив листа Міністру торгівлі США Говардові Латніку з проханням переглянути рішення Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA), ухвалене в серпні цього року. Воно ґрунтується на висновку, що деякі методи рибальства у В’єтнамі становлять ризик для морських ссавців, повідомляє міністерство у своєму офіційному заяві.

Сполучені Штати є одним із найбільших ринків збуту морепродуктів В’єтнаму. За даними митної служби В’єтнаму, у період січень–серпень 2025 року експорт до США зріс на 6,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й склав 1,24 млрд доларів США, що становить 17,3% від загального обсягу експорту морепродуктів країни.

Минулого місяця NOAA повідомило Міністерство сільського господарства В’єтнаму про відмову у наданні так званого “comparability finding” відповідно до Закону про захист морських ссавців (Marine Mammal Protection Act) для 12 методів рибальства, що застосовуються у країні.

Згідно з правилами, країни, яким відмовлено у цьому висновку, забороняється експортувати рибу та рибну продукцію з відповідних рибальських промислів до США з 1 січня 2026 року.

У заяві Міністерства зазначається, що ця заборона завдасть шкоди ключовим експортним позиціям В’єтнаму, зокрема тунцю, меч-рибі, груперу, макрелі, пліті, крабам і кальмарам.

Міністр Нгуєн Хонг Дієн у листі підкреслив, що скасування цього рішення допоможе “уникнути серйозних порушень у двосторонній торгівлі та захистити засоби існування сотень тисяч в’єтнамських рибалок і працівників галузі”.

Варто зазначити, що Сполучені Штати, будучи найбільшим ринком збуту для В’єтнаму, з 7 серпня 2025 року ввели 20% тариф на в’єтнамський експорт, а транзитні поставки через В’єтнам із третіх країн оподатковуються за ставкою 40%. Експорт В’єтнаму до США у серпні 2025 року знизився на 2% порівняно з липнем і склав 13,94 млрд доларів США.

У листі міністр Дієн також наголосив, що В’єтнам розглядає Сполучені Штати як важливого торговельного партнера та підтвердив наміри країни продовжувати тісну співпрацю з США для конструктивного і перспективного вирішення актуальних питань.

Для довідки, у 2017 році Європейська комісія також винесла “жовту картку” В’єтнаму за недостатні зусилля у боротьбі з незаконним, неповідомленим та нерегульованим рибальством, що призвело до зниження обсягів експорту в’єтнамських морепродуктів до країн ЄС.