Автор: Ansme

Опубліковано від

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм

Злоупотреблення у промислі кальмарів Китаєм: екологічні та трудові виклики

Анотація.
У статті аналізуються ключові порушення праці та наслідки для навколишнього середовища, пов’язані з масштабним промислом кальмарів флотом Китаю в міжнародних і прибережних водах Південної Америки. Розглядається вплив на екосистеми, права людини, а також пропонуються шляхи покращення нормативного контролю.

Вступ

Китай має один з найбільших у світі флотів далекого промислу (distant-water fleet), який активно виловлює кальмарів у відкритих океанічних просторах та в економічних зонах інших країн. Згідно з дослідженнями EJF, цей промис часто супроводжується серйозними порушеннями трудового законодавства та негативними екологічними наслідками.

Основні порушення праці

За результатами розслідування EJF:

  • Моряки з Південно-Східної Азії працюють у надзвичайно важких умовах: великі обсяги роботи, часто без необхідного відпочинку, з затримками зарплат та вилученням документів.
  • Були зафіксовані випадки фізичного насильства та навіть летальних випадків серед команди: мінімум 5 загиблих моряків, а також інші форми жорсткого звернення.

Екологічні наслідки

  • Перелов кальмарів у нерегульованих зонах призводить до зниження їх популяцій та може порушувати баланс у морських екосистемах.
  • Зловживання включають “bycatch” — випадкове вилучення морських видів, зокрема ссавців чи акул, що можуть бути захищеними.
  • Відсутність прозорості і контролю сприяє екологічній шкоді, включно з порушенням правил збереження біорізноманіття.

Вплив на ринки та міжнародний контроль

  • Значна частина вилову кальмарів, пов’язаного із порушеннями, потрапляє на ринки США та Європи. У дослідженні зазначається: приблизно 45% імпортерів, які потенційно задіяні, знаходяться у США.
  • Це створює ризики для імпортних країн: через імпорт продуктів, вироблених з використанням незаконної праці або в регіонах з низьким екологічним контролем, може порушуватись їх власне законодавство та етичні стандарти.

Проблеми регуляції

  • Недостатня присутність міжнародних юридичних норм або їх слабка реалізація в конкретних випадках. Надзвичайно важко відслідковувати дії суден у міжнародних водах, коли вони вимикають системи локації або змінюють сигнал.
  • Існують випадки, коли судна перебувають тривалий час у морі без повернення до портів, що підвищує ризики для їх екіпажів — як фізичного, так і психічного стану, а також сприяє недотриманню базових стандартів праці.

Пропозиції для посилення нормативної та контрольної бази

  1. Розвиток міжнародного співробітництва щодо моніторингу промислу в міжнародних водах, включно із супутниковим спостереженням, AIS-трекінгом, обов’язковими перевірками портів.
  2. Запровадження етичних імпортних стандартів: вимоги до походження морепродуктів, підтвердження умов праці, сертифікація.
  3. Підсилення санкцій та відповідальності проти суден та компаній, зафіксованих з порушеннями прав людини чи екологічними порушеннями.
  4. Екологічні оцінки впливу (EIA) перед наданням дозволів на глибоководні або транскордонні промислові операції.
  5. Підвищення прозорості ланцюгів постачання морепродуктів та залучення громадськості / НУО до моніторингу.

Висновок

Розслідування EJF демонструє, що промисел кальмарів Китаєм — не лише економічне питання, але й важлива проблема етики, екології та прав людини. Для України такі дані мають значення, особливо у контексті імпорту морепродуктів, участі в міжнародних ринках та відповідності міжнародним стандартам.

Українські науковці, екологи та законодавці можуть використати ці знання для формування політик, які мінімізують ризики, сприяють сталому промислу, захисту морського середовища і дотриманню прав працівників.

Опубліковано від

Світове торговельне обмеження ВТО набула чинності

Світове торговельне обмеження субсидій на надмірний вилов: угода ВТО набула чинності

Женева | Вересень 2025

У вересні 2025 року набрала чинності одна з найважливіших міжнародних угод останніх десятиліть у сфері охорони морських ресурсів — Угода Світової організації торгівлі (ВТО) про обмеження субсидій, що стимулюють надмірний вилов і незаконне рибальство. Документ офіційно ратифікували понад two-thirds (дві третини) країн-учасниць ВТО, що є умовою його юридичної дії.

⚖️ Що передбачає нова угода?

Ця Угода стала результатом понад 20 років переговорів і є першим багатостороннім торговельним інструментом, спрямованим безпосередньо на збереження природних ресурсів через регулювання економічних стимулів.

Згідно з угодою:

  • Забороняються державні субсидії на вилов у виснажених рибних зонах, визначених міжнародними організаціями.
  • Повністю припиняється підтримка суб’єктів, які займаються незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (IUU) рибальством.
  • Країни зобов’язані звітувати про державну допомогу в галузі рибного господарства та забезпечити її прозорість.

📊 Масштаби проблеми

За даними ФАО та ООН:

  • Понад 34% світових рибних запасів вже експлуатуються понадстандартно.
  • Щорічно у світі витрачається близько 22 мільярдів доларів на субсидії, які прямо чи опосередковано сприяють надмірному вилову.
  • 90% вилову в світі здійснюється в економічних зонах країн, де рівень державної підтримки значно вище рівня контролю та звітності.

💬 Коментарі від ВТО та експертів

Генеральний директор ВТО Нгозі Оконджо-Івеала назвала це «історичним кроком до відновлення біоресурсів планети»:

«Це не лише про рибу. Це про людей, екосистеми і майбутнє харчової безпеки».

Експерти наголошують: виконання умов угоди потребуватиме глибоких реформ у національних політиках рибальства — особливо в країнах, де субсидії є основним елементом економічної моделі галузі.

🇺🇦 Україна та нова світова політика у сфері рибальства

Хоча Україна не є одним із ключових гравців світового рибного експорту, участь у системі ВТО накладає обов’язки щодо прозорості держпідтримки та адаптації законодавства до міжнародних норм.

Нові правила можуть мати вплив:

  • на програми держфінансування рибного флоту та інфраструктури;
  • на експортну сумісність з ринками ЄС;
  • на екологічну політику у Чорноморському басейні.

🧭 Наступні кроки

ВТО вже працює над другим етапом угоди, який охоплює субсидії, що сприяють надлишковій потужності та стимулюють переозброєння флотів. Очікується, що цей розділ буде прийнятий до 2026 року.

Висновок: Угода ВТО про обмеження субсидій на рибальство — це не лише механізм торговельного регулювання, а фундаментальний інструмент сталого управління океанами, з яким світове суспільство увійшло в нову епоху екологічно відповідальної економіки.

🔎 Рекомендовано до вивчення фахівцями у сферах морського права, державної політики, сталого розвитку та міжнародної торгівлі.

Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.

🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.

🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

  • створення морських охоронних зон у відкритому морі;
  • збереження генетичних ресурсів океану;
  • проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
  • регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
  • прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

  • зникнення ендемічних видів;
  • вивільнення вуглецю з морського дна;
  • зниження здатності океану поглинати CO₂;
  • пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

  • ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
  • Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
  • Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

  • вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
  • може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
  • має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

  • потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
  • необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
  • здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.

📚 Література:

  1. United Nations High Seas Treaty (2023)
  2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
  3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
  4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)
Опубліковано від

Північна креветка під загрозою зникнення

Північна креветка під загрозою зникнення: кліматичні зміни знищують промисел у Північній Атлантиці

США | Нью-Інгленд | Вересень 2025

У регіоні Нью-Інгленду, США, триває екологічна криза, пов’язана з повним колапсом популяції північної рожевої креветки (Pandalus borealis). Незважаючи на понад десятирічний мораторій на комерційний вилов, чисельність цього виду не демонструє ознак стабілізації.

Науково-консультативна рада при Комісії з морських риб Нової Англії (New England Fishery Management Council) рекомендувала продовжити заборону на промисловий вилов ще на 5 років — до 2031 року. Таким чином, мораторій триватиме щонайменше 20 років поспіль.

📉 Причини скорочення популяції

Основною причиною зникнення північної креветки вважаються кліматичні зміни:

  • Підвищення температури морської води в затоці Мен (Gulf of Maine), одному з найшвидше прогріваючихся морських регіонів світу.
  • Зсуви температурних фронтів і порушення сезонних циклів призвели до зміщення нерестових періодів і зниження виживання личинок.
  • Хижацтво з боку морських видів, які розширюють ареал у відповідь на потепління, ускладнило відновлення популяції.

🧪 Наукові дані і тенденції

Дослідницький тралінг, який проводився у 2022–2025 роках, показав історично найнижчі улови креветки. Лише 300 грамів (!) креветки було зафіксовано в одній з контрольних зон, де ще 15 років тому вилов міг сягати десятків тонн.

Науковці NOAA (Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США) вважають, що існуючі природоохоронні заходи не є достатніми в умовах кліматичної нестабільності.

⚠️ Соціально-економічні наслідки

Колись креветка була ключовим ресурсом для місцевих рибалок штату Мен, особливо взимку. З 2013 року, коли була введена перша заборона, галузь втратила:

  • сотні робочих місць;
  • цілі підприємства переробки морепродуктів;
  • інфраструктуру, пов’язану з портами малого масштабу.

У 2025 році вилов обмежено лише для наукових цілей, однак навіть експериментальні результати не дають підстав для оптимізму.

🔎 Висновки та можливості для України

Хоча Україна не має прямого відношення до промислу північної креветки, цей кейс є показовим прикладом впливу глобального потепління на високоширотні морські екосистеми. Він вказує на необхідність:

  • посилення моніторингу Чорного та Азовського морів щодо зміни біомаси комерційних видів;
  • впровадження адаптивного управління рибальством;
  • створення морських заповідних територій, які можуть стати «буферами» проти кліматичних стресів.

🧭 Криза північної креветки — це не лише локальна екологічна трагедія, а й дзвінок для всіх країн, які залежать від морських біоресурсів у часи кліматичних трансформацій.

Креветка з головою Еквадор

Креветка з головою Еквадор

11,00 €
Категорія:


Опубліковано від

Новий етап глобального управління океанами

Світова угода про захист біорізноманіття відкритого моря офіційно ратифікована: новий етап глобального управління океанами

Марокко стало 60-ю країною, яка ратифікувала Договір ООН про захист біорізноманіття в міжнародних водах, забезпечивши його набуття чинності в 2026 році.

У вересні 2025 року міжнародна спільнота досягла історичної віхи в сфері охорони морських екосистем: 60-а ратифікація, здійснена Королівством Марокко, забезпечила офіційне набуття чинності так званого “Договору про відкриті моря” (High Seas Treaty). Цей документ спрямований на збереження морського біорізноманіття за межами національних юрисдикцій, тобто в міжнародних водах, які охоплюють понад 60% Світового океану.

Договір є першим юридично обов’язковим документом, який створює інструментарій для створення морських охоронних територій (MPAs) у відкритому морі, а також регулює доступ до морських генетичних ресурсів, розподіл вигод, проведення оцінок впливу на довкілля, та посилює міжнародну наукову співпрацю.

«Це серйозний прорив у зусиллях людства щодо збереження океанічної природи. Вперше ми маємо чіткий правовий механізм для управління понад половиною площі світового океану», — зазначила представниця ООН з морських питань.

Що передбачає Договір: ключові положення

  • Створення захищених зон у відкритому морі — з метою збереження ключових морських екосистем та видів.
  • Обов’язкові оцінки впливу на довкілля для будь-якої діяльності, яка планується в міжнародних водах.
  • Регулювання доступу до генетичних морських ресурсів — включно з питаннями справедливого розподілу вигод від їхнього комерційного використання.
  • Передача технологій та сприяння участі країн, що розвиваються, у дослідженнях і використанні ресурсів відкритого моря.

Україна і новий режим управління океанами

Хоча Україна не має безпосереднього доступу до відкритих морів, участь у глобальних природоохоронних ініціативах такого рівня має стратегічне значення:

  • Забезпечення екологічної дипломатії як інструменту міжнародної репутації.
  • Доступ до спільних дослідницьких програм та технологій у сфері біорізноманіття.
  • Захист світової продовольчої безпеки через збереження рибних запасів.

Набуття чинності Договору очікується в 2026 році, після чого буде сформований спеціальний міжурядовий орган з нагляду за його виконанням.

Довідка: Робота над документом тривала понад 15 років, а фінальний текст був погоджений у березні 2023 року під егідою ООН. За оцінками екологів, лише 1% відкритого моря нині має охоронний статус, і саме цей договір покликаний змінити ситуацію.

Редакція порталу заохочує наукову спільноту України уважно слідкувати за імплементацією договору та потенційною участю в дослідницьких консорціумах, які виникнуть у межах нової глобальної системи управління океанами.

Опубліковано від — Залишити коментар

Тріска з соусом голландез: класика французької елегантності

тріска

Час приготування: 30–35 хв
Порції: 4
Кухня: французька з морським акцентом

Інгредієнти:

  • Філе тріски без шкіри — 500 г
  • Масло вершкове — 100 г
  • Яйця курячі — 4 шт. (жовтки)
  • Лимон — 1 шт.
  • Оливкова олія — 1 ст. ложка
  • Петрушка — кілька гілочок
  • Тім’ян — 2–3 гілочки
  • Цукор — дрібка
  • Сіль — за смаком

Спосіб приготування:

  1. Підготовка риби:
    Розморозьте філе тріски, промийте його, обсушіть паперовими рушниками та злегка посоліть. Наріжте на порційні шматки.
  2. Соус голландез:
    Відокремте жовтки від білків (білки в цьому рецепті не використовуються). Збийте жовтки з 4 ст. ложками води, додайте 1 ч. ложку свіжовичавленого лимонного соку, дрібку солі та цукру.
    Поставте миску з сумішшю на водяну баню та постійно збивайте вінчиком до загустіння. Зніміть з вогню, поступово введіть шматочки вершкового масла, продовжуючи перемішувати до однорідної кремової текстури.
  3. Запікання риби:
    Застеліть деко пергаментом, викладіть шматочки тріски, злегка скропіть оливковою олією, посипте листочками тім’яну та додайте кілька тонких скибочок лимона.
    Запікайте в розігрітій до 190 °C духовці приблизно 15 хвилин — до готовності.
  4. Подача:
    Готову рибу викладіть на тарілки, щедро полийте теплим соусом голландез і посипте свіжою подрібненою петрушкою. Подавайте одразу.

💡 Порада від редакції:
Ця страва чудово смакує з овочевим гарніром або картопляним пюре з оливковою олією. Соус голландез також ідеально поєднується зі спаржею.


Рекомендації для кулінарних експериментів

Стейк лосося

Стейк лосося

11,00 €
Категорія:

Опубліковано від — Залишити коментар

€1,5 мільйона за переробку інвазивних крабів

crabs

Данський стартап Decameal залучив майже €1,5 мільйона для перетворення інвазивних крабів на стійке джерело білка

Копенгаген, Данія. Стартап Decameal, який є частиною мережі EIT Food Accelerator Network, оголосив про залучення майже €1,5 мільйона інвестицій для реалізації проєкту з трансформації інвазивних крабів на цінну сировину в рамках циркулярної економіки.

Компанія повідомила, що залучені кошти буде використано для екологічної валідації проєкту, оптимізації процесу видобутку хітозану та масштабного тестування кормових добавок у тваринництві та аквакультурі.

🦀 Інвазивні краби як ресурс: загроза перетворюється на можливість

Об’єктом розробки Decameal стали звичайні прибережні краби (Carcinus maenas) — інвазивний вид, що поширився в багатьох регіонах Європи та Північної Америки. Ці краби є хижими: вони живляться ікрою риб, личинками, молюсками та мідіями, завдаючи серйозної шкоди екосистемам.

За словами представників компанії, саме ці краби стали прямою причиною краху мідієвих господарств у різних частинах світу. Вони також дестабілізують морські екосистеми, руйнуючи кореневу систему підводних рослин, зокрема вугроподібної морської трави (Zostera marina), яка відіграє критичну роль у збереженні біорізноманіття прибережних зон.

♻️ Біоінженерне рішення: білок, хітозан і природні антиоксиданти

Модель Decameal полягає в тому, щоб переробляти крабів на високоякісні інгредієнти для:

  • органічного птахівництва (корм для курей-несучок),
  • аквакультури та кормів для домашніх тварин,
  • промислових і нутрицевтичних застосувань — шляхом екстракції хітину, хітозану та астаксантину (потужного антиоксиданту з панцирів).

Хітозан має антимікробні та біоактивні властивості, що робить його перспективним матеріалом у сільському господарстві, медицині та упаковці.

🌍 Потенціал для декарбонізації та очищення вод

Згідно з даними компанії, переробка 100 000 тонн крабів дозволить:

  • зменшити викиди CO₂ в агросекторі Данії на понад 65 000 тонн, у порівнянні з імпортом соєвого білка з Бразилії;
  • щорічно вилучати з вод до 1600 тонн азоту та 1500 тонн фосфору, що значно зменшить рівень евтрофікації водних екосистем.

💶 Інвестиції та партнери

Decameal отримала:

  • €700 000 у пре-сід раунді від приватних та корпоративних інвесторів;
  • €1,4 мільйона як грант на “зелену демонстрацію та розвиток” від Інноваційного фонду Данії, у партнерстві з Технічним університетом Данії (DTU) та компанією Aller Aqua — виробником кормів для риби.

💬 Цитата засновника

«Ми на переломному етапі для біорішень, які поєднують сталий розвиток із **життєздатною бізнес-моделлю», — зазначив CEO Decameal, Леандер Хесснер.
«Наша мета — використовувати недооцінений ресурс, одночасно покращуючи стан біорізноманіття у водних екосистемах. Завдяки підтримці інвесторів, EIFO та GUDP, ми зможемо масштабувати розробки та створити реальний екологічний і економічний ефект».

Аналітичне розширення: перспективи для України

Модель Decameal відкриває новий підхід до синергії біоекономіки та екологічного менеджменту — замість витрат на боротьбу з інвазивними видами, вони стають джерелом ресурсів та прибутку. Це рішення особливо актуальне для країн із розвиненим рибним господарством, зокрема України, де вже зараз спостерігається поширення інвазивних видів (наприклад, китайського мохнаторукого краба або сонячного окуня), які несуть загрозу корінним популяціям.

Українські наукові установи та бізнес мають перспективи адаптувати подібні біотехнології, зокрема для внутрішньої аквакультури, органічного тваринництва та вторинної переробки біомаси. Співпраця з європейськими інноваційними хабами (такими як EIT Food, Horizon Europe, LIFE) може забезпечити грантове фінансування, технічну підтримку та вихід на міжнародні ринки.

📌 Матеріал адаптовано спеціально для порталу «Fishes».
Джерела: Decameal, Innovation Fund Denmark, DTU, EIT Food.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Держрибагентство активізує діалог із громадськістю

Цифровізація та законодавче оновлення: Держрибагентство активізує діалог із громадськістю щодо майбутнього рибної галузі України

19 вересня 2025 року в Києві відбулася чергова стратегічна зустріч керівництва Державного агентства меліорації та рибного господарства України з представниками громадськості, наукових кіл і бізнесу. Участь у заході взяли Голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Сергій Дехтяренко.

Зустріч стала логічним продовженням курсу на відкритість і партнерство, який сьогодні реалізує Агентство. Головними темами обговорення стали законодавчі зміни, цифрова трансформація галузі та шляхи її подальшого розвитку в контексті сучасних викликів.

🔍 Ключові напрями, озвучені під час зустрічі:

  • Запровадження довгострокових риболовних квот (на 5 років):
    Цей підхід покликаний забезпечити стабільність та прогнозованість для учасників ринку, зменшити адміністративне навантаження та стимулювати інвестиції в галузь.
  • Реформування та вдосконалення системи «еРибальство»:
    Удосконалення електронного обліку, автоматизація взаємодії з підприємствами та інтеграція з іншими державними реєстрами розглядаються як пріоритети. Це дозволить зменшити кількість зловживань, забезпечити прозорість та оперативний обіг даних.
  • Модернізація дистанційного моніторингу риболовних суден:
    Пропонується вдосконалення технічних засобів та програмного забезпечення для точного відстеження переміщень суден у режимі реального часу, що є критично важливим для боротьби з нелегальним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (IUU Fishing).
  • Необхідність оновлення законодавства:
    Обговорювалися прогалини в чинному законодавстві, які заважають ефективному регулюванню галузі, зокрема щодо розподілу ресурсів, контролю вилову та стимулювання аквакультури. Учасники зустрічі підкреслили потребу у новій редакції Закону України “Про рибне господарство”, яка відповідатиме вимогам сталого розвитку та цифрової доби.

🌐 Роль цифровізації в розвитку галузі

У ході обговорення особлива увага була приділена цифровій трансформації рибного сектору, яку координує заступник Голови Агентства Сергій Дехтяренко. Він наголосив, що:

«Цифровізація — це не лише про зручність, це — про довіру. Прозорі дані, відкриті реєстри, автоматизовані сервіси — це основа нової взаємодії держави з рибалками, науковцями, екологами та бізнесом».

Розвиток електронних інструментів дозволяє оперативно аналізувати дані вилову, виявляти потенційні ризики для водних біоресурсів та приймати обґрунтовані управлінські рішення.

🗣️ Відкритий діалог як інструмент реформування

Ігор Клименок підкреслив, що тільки через відкритий діалог з громадськістю та бізнесом можливо вибудувати чесні, зрозумілі та прогнозовані правила гри на рибному ринку України. Держрибагентство взяло курс на системну комунікацію з усіма зацікавленими сторонами, щоб створити ефективне, екологічно відповідальне та економічно стабільне рибне господарство.

📈 Подальші кроки та очікування

Держрибагентство продовжить роботу в таких напрямах:

  • адаптація галузі до стандартів ЄС у сфері аквакультури та рибальства;
  • створення єдиної електронної платформи для суб’єктів господарювання;
  • стимулювання вирощування риби як екологічної альтернативи надмірному вилову;
  • популяризація науки та інновацій у рибному секторі.

🔬 Висновки

Проведена зустріч засвідчує: риболовна галузь України входить у фазу глибокого оновлення, де пріоритетами стають прозорість, цифровізація, стале управління ресурсами та залучення громадянського суспільства. Успіх реформ залежатиме від узгоджених дій усіх учасників — держави, бізнесу, науки та громадськості.

📝 Матеріал підготовлено на основі офіційного повідомлення Держрибагентства України та відкритих джерел. Для публікації на порталі «Fishes».

Опубліковано від — Залишити коментар

Ніжний крем-суп із сьомги з кедровими горішками

soup

Порції: 2
Час приготування: ~30 хвилин

Інгредієнти:

  • Вода — 300 мл
  • Філе сьомги — 100 г
  • Цибуля (маленька) — 1 шт.
  • Морква — ½ шт.
  • Картопля — 1 шт.
  • Плавлений сирок — 1 шт.
  • Кедрові горішки — 1 ст. ложка
  • Кріп — невеликий пучок
  • Оливкова олія — для смаження
  • Сіль, перець — за смаком

Спосіб приготування:

  1. На оливковій олії обсмажте дрібно нарізану цибулю до прозорості. Додайте натерту моркву та тушкуйте ще кілька хвилин.
  2. Окремо злегка обсмажте кедрові горішки на сухій сковороді до золотистого кольору. Додайте їх до овочів і перемішайте.
  3. У киплячу воду покладіть нарізану картоплю. Варіть приблизно 5 хвилин.
  4. Додайте тертий плавлений сирок. Варіть, періодично помішуючи, до розчинення сиру та майже повної готовності картоплі.
  5. Додайте до супу пасеровані овочі та філе сьомги, нарізане кубиками.
  6. Посоліть і поперчіть за смаком. Варіть ще 5 хвилин на слабкому вогні.
  7. Наприкінці додайте дрібно нарізаний кріп. Зніміть з вогню й дайте супу настоятися під кришкою 5–10 хвилин.

💡 Порада від редакції:
Суп можна збити блендером до стану крему, якщо хочете більш однорідну текстуру. Подавайте з житніми грінками або шматочком підсушеного багета.

Філе лосося

Філе лосося

11,00 €
Категорія:
Опубліковано від — Залишити коментар

Осінній сезон крабів у Південній Кореї: високі улови, зниження цін та нові методи зберігання

8 вересня на ринку Сухьоп в Інчхоні (район Чун-гу, Південна Корея) розпочалися активні торги осіннім крабом. Продавці перед аукціоном ретельно оцінювали якість продукції — сезон розпочався офіційно та з оптимістичними прогнозами.

Краб-плавунець, відомий як “flower crab”, є представником низькожирових, високобілкових морепродуктів. Особливо цінується самка осіннього краба, м’якоть якої наповнена ікрою, що робить її ідеальним інгредієнтом для крабового супу.

📉 Ціни стабілізувалися завдяки рекордному улову

Після завершення щорічної заборони на вилов крабів (з 21 червня по 20 серпня), обсяги вилову різко зросли, що призвело до стабілізації та зниження цін.

Згідно з даними Корейської федерації рибальських кооперативів, середня ціна крабів у період з 21 серпня по 9 вересня становила 6 430 вон за 10 кг (19 грн/кг), що на 17,7% менше, ніж середній показник за останні 10 років (7 816 вон).

Цьогорічні показники є найвищими з часу початку ведення обліку: за вказаний період вся Корея зафіксувала 3 690 тонн переданих на аукціон крабів, що на 67,2% більше, ніж минулого року (2 207 тонн).

Для порівняння:

  • у 2016 році – 1 673 тонни
  • у 2023 році – 3 484 тонни
  • у 2024 році – падіння до 2 207 тонн
  • у 2025 році – різке зростання до 3 690 тонн

🌊 Погодні умови сприяли міграції крабів

Краби-плавунці віддають перевагу теплим водам. За інформацією Національного інституту досліджень та розвитку рибного господарства Кореї, цьогорічні умови в Західному морі були сприятливими: теплі води змістилися ближче до узбережжя, що призвело до концентрації крабів у прибережних районах, де зосереджене рибальство.

У зв’язку з цим Інститут прогнозує, що улов восени 2025 року зросте до 40% порівняно з попереднім роком.

М'ясо королівського краба

М’ясо королівського краба

100,00 €
Категорія: