🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя
Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені
Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).
Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.
🔬 Що сталося?
Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.
Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:
холодноводні корали;
коралові рифи тропічних морів;
арктична морська фауна.
Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.
⚠️ Що це означає?
Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.
Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.
Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.
🧪 Коментарі дослідників
Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:
«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.
Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.
🖋️ Коментар редакції FISHES
Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:
Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.
Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.
Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.
🧪 Коментарі дослідників
Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:
«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.
Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.
Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:
«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».
🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.




















