---

Вступ

Інциденти з нападами акул на людей — рідкісні, але дуже драматичні події, що привертають увагу як громадськості, так і науковців. 30 вересня 2025 року британський плавець Крістофер Мюррей зазнав нападу білої акули під час нічного запливу уздовж узбережжя Каліфорнії. Його історія — не лише про сміливість та швидку реакцію, а й про те, як підготуватися до подібних екстремальних ситуацій.

---

Хронологія подій

Крістофер Мюррей розпочав нічний заплив між островом Каталіна та каліфорнійським узбережжям, плануючи подолати приблизно 35 кілометрів. Близько трьох годин по тому він відчув перший укус у руку, а невдовзі — ще один у ногу. Мюррей зміг вчасно відреагувати — ударивши ногою нападника, він відштовхнув акулу і зумів уникнути серйознішої травми.

Під час інциденту поруч перебували його команда підтримки — катамаран і каякер, які одразу помітили небезпеку і евакуювали постраждалого з води.

---

Психологічний аспект: як реагувати у стресовій ситуації

На думку експертів із психології екстремальних ситуацій, перша реакція людини у небезпеці — паніка. Однак збереження холодної голови, як у випадку Мюррея, значно підвищує шанси на виживання.

Основні психологічні поради для плавців та аквалангістів:

• Тренуватися швидко оцінювати ситуацію і діяти рішуче;
• Знати прийоми самозахисту (удари руками, ногами в чутливі зони);
• Мати підтримку — напарника чи команду, що завжди поруч;
• Залишатися максимально спокійним, щоб не привертати зайвої уваги агресора;
• Після інциденту не замикатися в собі — звертатися по психологічну підтримку.

---

Медичний аспект травм

Мюррей отримав пошкодження, що потребували накладання близько 20 швів. Проте, за щасливим збігом, серйозних пошкоджень судин та сухожиль уникнув, що значно спростило процес відновлення.

Такий випадок ілюструє важливість наявності кваліфікованої медичної допомоги поруч з акваторією, де відбуваються тривалі запливи. Адже швидка евакуація і своєчасне лікування можуть зберегти життя.

---

Безпека на відкритій воді: рекомендації

• Планування маршруту і часу запливу: варто враховувати можливу активність хижаків (часто це світанок чи захід сонця);
• Наявність підтримки: каякер або катамаран, що слідкують за плавцем;
• Використання спеціального спорядження: костюм з антиакульою сіткою або відлякувачами;
• Знання поведінки акул: розуміння, коли вони агресивні, а коли ні;
• Інформування відповідних служб: про місце і час запливу для оперативної допомоги в разі небезпеки.

---

Висновки

Історія Крістофера Мюррея — це не лише про мужність, а й про важливість підготовки, підтримки та знань для безпечного перебування у відкритій воді. Ретельне планування, тренування та збереження спокою — ключові чинники виживання під час несподіваних небезпек.

Психологічна підтримка після таких подій також відіграє значну роль у повному відновленні та подальшій адаптації до активного способу життя.

---

Джерела і додаткове читання

1. Swimmer recalls how he fought off shark during attack along Calif. coast — People.com
2. British swimmer survives great white shark attack — TheTimes.co.uk
3. British swimmer survives double great white shark attack — TheSun.co.uk

Гавайський університет у Маноа: нове дослідження

Нове дослідження, проведене океанографами Гавайського університету в Маноа та опубліковане в журналі Current Biology, свідчить про те, що глибоководний видобуток корисних копалин може серйозно загрожувати 30 видам акул, скатів і химер (так званих “акул-примар”), чиї ареали перетинаються із запланованими зонами видобутку. Багато з цих видів уже перебувають під загрозою зникнення, а гірничодобувна діяльність, що порушує морське дно та спричиняє утворення шлейфів осаду, може значно підвищити ризик їхнього зникнення.

Карликова акула (Euprotomicrus bispinatus) — другий за розмірами вид акул у світі — є одним із видів, чий ареал безпосередньо перетинається з потенційними зонами глибоководного видобутку.

Дослідники порівняли глобальні карти ареалів акул, скатів і химер, створені Групою спеціалістів МСОП з питань акул, із територіями, виділеними Міжнародним органом з морського дна (ISA) для розробки родовищ. Аналіз також враховував особливості розмноження кожного виду та глибини, на яких вони мешкають, для оцінки їхньої вразливості до впливу видобувної діяльності. Наприклад, багато скатів та химер відкладають ікру на морському дні, що робить їх особливо чутливими до механічних порушень з боку гірничодобувної техніки.

Серед проаналізованих видів були як добре відомі — китова акула, манти, мегаротова акула — так і малодосліджені глибоководні форми: карликова акула, “шоколадний” скат, гостроноса химера. Химери представляють унікальну групу хрящових риб, споріднених з акулами та скатами, іноді їх називають акулами-примарами.

Команда виявила, що 30 видів можуть постраждати внаслідок осадових викидів, а 25 із них — також через механічне руйнування морського дна. Зокрема, для 17 видів гірничодобувна діяльність потенційно охоплює понад половину їхнього вертикального діапазону поширення.

---

Оцінка ризиків і пропозиції для мінімізації впливу

Потенційні роботи з видобутку плануються, зокрема, у зоні Кларіон-Кліппертон — обширній абісальній рівнині, що простягається від Гавайських вод до східної частини Тихого океану. Прийняття ефективних управлінських рішень вимагає чіткого розуміння можливого впливу на морське середовище та залежні від нього спільноти.

«Акулоподібні риби є другою за рівнем загрози групою хребетних у світі, переважно через надмірний промисловий вилов», — зазначив професор океанографії SOEST та співавтор дослідження Джефф Дрейзен. — «Ураховуючи їхню вразливість, ці види повинні бути включені в обговорення екологічних ризиків, пов’язаних із глибоководним видобутком, а органи моніторингу повинні пам’ятати, що видобуток може створювати додаткове навантаження на їхні популяції».

Автори пропонують низку рекомендацій для покращення охорони вразливих видів у зонах потенційного впливу:

• впровадження програм довгострокового моніторингу;
• включення акулоподібних у процедури оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС);
• створення морських охоронюваних територій.

Ці заходи можуть бути імплементовані як в рамках регуляторних документів ISA, так і з боку підрядників при проведенні попередніх наукових досліджень.

---

Глобальні наслідки для океанських екосистем

«Багато з виявлених видів дуже мобільні та здатні долати великі відстані в океані», — зазначив Аарон Джуда, провідний автор дослідження та аспірант Школи наук про океан, Землю та технології (SOEST). — «З огляду на мобільність видів та географічну близькість Гавайських островів до районів видобутку, наслідки діяльності можуть непрямо вплинути й на екосистеми, розташовані поблизу архіпелагу».

Джуда продовжує дослідження для виявлення нових видів, ареали яких можуть перетинатися з територіями видобутку, але ще не були враховані в попередньому аналізі. Це може вказувати на ще ширший масштаб потенційної загрози з боку глибоководної видобувної діяльності для океанської фауни.

Типові помилки під час аматорської риболовлі: аналіз факторів, що впливають на ефективність улову

Анотація:
У статті розглянуто поширені помилки, яких припускаються рибалки-аматори в процесі риболовлі. Визначено ключові чинники, що впливають на результативність риболовлі: вибір водойми, погодні умови, підбір снастей, техніка закидання та поведінка на водоймі. Наголошено на важливості цілісної підготовки та адаптації до зовнішніх умов для підвищення ефективності риболовного процесу.

---

Вступ

Рекреаційне рибальство — популярна форма дозвілля, що поєднує елементи спорту, відпочинку та контактної взаємодії з природою. Проте ефективність риболовлі залежить не лише від наявності риби у водоймі, а й від рівня підготовки рибалки, дотримання технічних та поведінкових норм. У цьому матеріалі проаналізовано основні помилки, що знижують імовірність успішного улову.

---

1. Невдалий вибір місця риболовлі

Географічне розташування точки лову безпосередньо впливає на активність риби. Рибалки часто ігнорують такі фактори, як рельєф дна, наявність підводної та прибережної рослинності, швидкість течії, рівень прозорості та температура води. Для ефективної риболовлі рекомендовано здійснювати попереднє вивчення гідрологічних умов водойми.

---

2. Ігнорування метеорологічних умов

Температура повітря, атмосферний тиск, напрямок і сила вітру є критично важливими змінними, що регулюють активність риби. Існують численні дослідження, які підтверджують залежність клювання від синоптичної ситуації. Планування риболовлі без урахування прогнозу погоди істотно знижує шанси на успішний улов.

---

3. Невірний підбір снастей

Універсальних снастей не існує. Волосінь, гачки, поплавці та приманки мають бути підібрані відповідно до виду цільової риби, умов водойми, глибини та характеру дна. Наприклад, надто тонка волосінь не витримає великого трофею, а занадто груба — відлякає обережну рибу. Невідповідність спорядження типу риболовлі (донна, поплавцева, спінінгова) часто призводить до нульового результату.

---

4. Надмірне використання прикормки

Поширена помилка серед новачків — надмірне або неправильне внесення прикормки. У великих кількостях вона може призвести до перенасичення риби, що втратить інтерес до наживки. Більш того, хімічно агресивна прикормка або продукти з різким запахом здатні відлякувати рибу. Оптимальне дозування та якісний склад прикормки — важлива складова успіху.

---

5. Помилки у техніці закидання

Точність і акуратність закидання наживки — ключовий етап процесу риболовлі. Грубі рухи, ривки, потрапляння снастей у непридатні для лову ділянки (водорості, корчі) або надмірний шум можуть злякати рибу. Недостатнє володіння технікою закидання часто стає причиною заплутування оснастки або її пошкодження.

---

6. Недостатній технічний огляд спорядження

Перед початком риболовлі необхідно здійснити перевірку всіх елементів снастей: стан гачків (гострота), цілісність волосіні, справність котушок, наявність необхідного спорядження. Ігнорування цього етапу часто призводить до втрати риби під час виважування або навіть до зриву всієї риболовлі.

---

7. Неправильна поведінка на водоймі

Риба чутлива до шуму, вібрацій і рухів на поверхні води. Гучні розмови, ввімкнена музика або неакуратне переміщення можуть призвести до зниження активності риби в радіусі кількох десятків метрів. Тому дотримання тиші є базовим правилом поведінки під час риболовлі.

---

8. Ігнорування специфіки риболовлі за типами умов

Різні типи риболовлі (наприклад, спінінгова, фідерна, підлідна) вимагають використання специфічних снастей та технік. Відсутність адаптації до конкретних умов ловлі — типова помилка рибалок, особливо початківців. Універсальні рішення рідко бувають ефективними.

---

9. Завищена самооцінка

Навіть досвідчені рибалки не застраховані від помилок. Переконаність у власній майстерності іноді заважає звернути увагу на дрібниці, які визначають результат. Надмірна самовпевненість, як правило, знижує гнучкість мислення та адаптивність до змінних умов.

---

10. Неврахування добових ритмів активності риби

Активність більшості видів риб є циркадною — вона змінюється залежно від часу доби. Улов з ранку та ввечері суттєво відрізняється від денного чи нічного. Перед виходом на риболовлю рекомендовано вивчити біологічні ритми цільових видів.

---

Висновки

Риболовля — це не лише форма відпочинку, а складна система, яка включає технічні, екологічні, етичні та психологічні аспекти. Результативність риболовлі безпосередньо залежить від підготовки, поведінки та здатності адаптуватися до умов. Усвідомлення типових помилок і їх попередження сприяє як підвищенню ефективності улову, так і формуванню культури відповідального рибальства.

Анотація
У статті розглянуто п’ять найбільш поширених міфів про лосося, які стосуються його поживної цінності, безпечності споживання, способів вирощування, кольору м’яса та якості продукції. Проведено аналіз наукових і галузевих джерел щодо спростування цих уявлень. Особливу увагу приділено контексту споживання лосося в Україні та ролі аквакультури в продовольчій безпеці.

Ключові слова: лосось, аквакультура, фермерський лосось, омега-3, ртуть, харчова безпека, споживчі міфи.

---

1. Вступ

Лосось (Salmo spp.) є одним із найпопулярніших видів риби у світі. Його висока поживна цінність, зокрема вміст омега-3 жирних кислот, білка та вітамінів, робить його важливою складовою раціону багатьох країн. Попри це, в суспільстві поширені численні міфи про цю рибу, що формуються як через недостатню обізнаність споживачів, так і завдяки маркетинговим стратегіям. Аналіз таких міфів має практичну цінність для формування здорових харчових звичок, покращення рівня інформаційної гігієни, а також підтримки національної аквакультури.

---

2. Матеріали та методи

У дослідженні застосовано метод критичного аналізу контенту, зокрема публікацій у галузевих медіа, наукових оглядів і звітів міжнародних організацій, що займаються безпекою харчування та аквакультурою. Основним об’єктом аналізу стали п’ять поширених міфів про лосося.

---

3. Основні міфи та їх наукове спростування

3.1. Міф 1: Лосось містить надмірну кількість ртуті

У порівнянні з довгоживучими хижими видами риб, такими як тунець або меч-риба, лосось має значно нижчі показники вмісту ртуті. Це обумовлено коротшим життєвим циклом та нижчим рівнем у харчовому ланцюгу. Згідно з рекомендаціями FDA (U.S. Food and Drug Administration), лосось входить до переліку найбільш безпечних морепродуктів для регулярного споживання (до 2–3 разів на тиждень) [1].

3.2. Міф 2: Фермерський лосось гірший за дикого

Хоча фермерський лосось може містити дещо вищий вміст жиру, за основними харчовими характеристиками (вміст білка, омега-3, вітамінів) він не поступається дикому. Застосування астаксантину в кормах також дозволяє забезпечити стабільний профіль поживних речовин. За даними FAO, сучасні стандарти аквакультури (особливо в Норвегії, Канаді) включають контроль якості води, обмежене використання антибіотиків та заходи з біобезпеки [2].

3.3. Міф 3: Свіжа риба завжди краща за заморожену

Багато споживачів схильні надавати перевагу «свіжому» лососю. Проте в умовах тривалого транспортування або порушення холодового ланцюга така продукція може втрачати якість. Заморожений одразу після вилову лосось (методом «flash freezing») зберігає практично всі органолептичні та поживні властивості [3].

3.4. Міф 4: Яскравий рожевий колір — ознака якості

Колір м’яса лосося зумовлений вмістом астаксантину — природного пігменту. У дикого лосося він надходить із їжею (переважно ракоподібні), а у фермерського — додається до корму. Наявність яскравого кольору не є автоматичним показником свіжості чи вищої якості. Свіжість риби краще оцінювати за запахом, текстурою, еластичністю та вологістю м’яса [4].

3.5. Міф 5: Шкіра лосося шкідлива

Шкіра лосося містить омега‑3 жирні кислоти, білки, а також є джерелом колагену. При правильному приготуванні (наприклад, обсмажуванні до хрусткої скоринки) вона є безпечною та корисною. Більше того, приготування риби зі шкірою зменшує втрату вологи під час термічної обробки [5].

---

4. Контекст споживання в Україні

На українському ринку переважає фермерський лосось з імпорту (Норвегія, Чилі, Канада). Продукти дикого лову трапляються значно рідше. Ураховуючи складність локального виробництва, популярність лосося в Україні прямо залежить від грамотної інформованості споживача. Наявність міфів та фейків у медіа-просторі створює виклики як для здорового харчування, так і для розвитку локальної аквакультури.

---

5. Висновки

• Поширені уявлення про лосося часто не підтверджуються науковими фактами та можуть призводити до хибних споживчих рішень.
• Фермерський лосось, при дотриманні належних стандартів виробництва, є безпечним, поживним і часто більш доступним для споживача.
• Сучасні технології заморожування дозволяють зберігати якість риби навіть при транспортуванні на великі відстані.
• Для підвищення рівня довіри споживачів необхідно системно інформувати про сертифікацію (MSC, ASC, BAP), походження продукції та реальні харчові характеристики.

---

Список використаних джерел

1. U.S. Food and Drug Administration. “Advice about Eating Fish: For Those Who Might Become or Are Pregnant or Breastfeeding and Children Ages 1 to 11 Years.”
2. SalmonBusiness. “Seafood specialists challenge misconceptions about salmon.”
3. The Manual. “5 Myths About Salmon You Shouldn’t Believe.”
4. Yahoo Life / HuffPost. “5 Salmon Myths Seafood Experts Wish Everyone Would Stop Believing.”
5. Fakaza News. “10 Salmon Myths You Need to Stop Believing.”

🌊 Океани світу пройшли ключову перевірку на “здоров’я планети” — кислотність перевищила критичний поріг для морського життя

Науковці закликають до негайних дій щодо скорочення викопного палива: вже 7 з 9 «планетарних меж» порушені

Уперше за історію спостережень світові океани не пройшли ключову екологічну перевірку, головною причиною чого є спалювання викопного палива. Про це йдеться в новому щорічному звіті Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Згідно з доповіддю, кислотність океанів перетнула критичний поріг, що становить серйозну загрозу для морських екосистем. Це стало сьомим порушенням із дев’яти «планетарних меж», визначених науковцями як безпечні рамки для стабільного існування Землі.

🔬 Що сталося?

Унаслідок зростання викидів вуглекислого газу (CO₂) з нафти, газу та вугілля, значна його частина поглинається океаном, утворюючи вуглекислу кислоту. Це знижує рівень pH поверхневих вод океану — приблизно на 0,1 одиниці з початку індустріальної епохи. Хоча ця зміна здається невеликою, вона означає зростання кислотності на 30–40 % — зсув, що виводить багато морських організмів за межі безпечних умов.

Через це зменшується доступність карбонату кальцію — речовини, яку морські організми (корали, молюски, ракоподібні) використовують для формування панцирів, мушель і скелетів. Найбільш вразливими є:

холодноводні корали;

коралові рифи тропічних морів;

арктична морська фауна.

Безпосередньо страждають види на нижчих рівнях харчового ланцюга — устриці, молюски, мідії; опосередковано — лососі, кити, інші риби, які живляться ними. У перспективі це становить ризик для продовольчої безпеки та економіки прибережних регіонів.

⚠️ Що це означає?

Океани поглинають близько 25–30 % CO₂ з атмосфери і виступають як “тепловий буфер” планети. Якщо їхня здатність до цього знизиться — глобальне потепління прискориться.

Підвищена кислотність може призвести до масових втрат біорізноманіття, які буде дуже важко або неможливо відновити природним шляхом.

Хімічна перебудова океанів зачіпає всі рівні екосистем і потенційно змінює ключові екологічні функції.

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, зазначила:

«Як науковець я маю тримати дистанцію, але коли дозволяю собі відчути — це лякає».
Вона підкреслила, що ще є можливість уплинути на ситуацію: зменшити використання викопного палива, обмежити забруднення, краще регулювати рибальство.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, висловив упевненість, що хоча ситуація критична, шанс змінити ситуацію ще є. Він навів приклади успішного відновлення озонового шару за допомогою міжнародних угод.

🖋️ Коментар редакції FISHES

Хоча з доповіді випливає, що показник кислотності океанів уже “перескочив” в усі межі безпечних значень, варто звернути увагу на кілька важливих моментів:

Осінній період і стік річок. Навесні і восени великі річки несуть у океан значні обсяги оксидів, розчинених речовин з опалої листи і добрив із сільського господарства. Це може тимчасово занижувати pH у прибережних водах і створювати “хибне” враження про глобальне зсув в кислотності.

Похибка оцінки перевищення. Графік на сайті PlanetaryHealthCheck показує, що величина для океанічної кислотності становить приблизно 25,99 % від повної шкали, тобто — близько чверті від верхньої межі, а не крапка “червоного рівня” на весь масштаб (за даними ресурсу)
planetaryhealthcheck.org

Таким чином, точка порушення тільки-но перейшла межу “зеленого” параметра — це не драматичне “червоне” відхилення, але сигнал, що межа безпечного режиму пройдена.

З огляду на це, необхідний постійний моніторинг і уточнення даних — особливо в прибережних зонах, де природні сезонні процеси можуть спотворювати спостереження.

Отже, хоча загальна тенденція викликає серйозне занепокоєння, слід підходити до висновків із певною обережністю і вимагати подальших системних досліджень, кращої щільності вимірювань, корекції сезонних ефектів та міждисциплінарної перевірки.

---

🧪 Коментарі дослідників

Левке Цезар, співкерівниця лабораторії Planetary Boundaries Science Lab, пояснила:

«Щоб бути добрим науковцем — я повинна відсторонитися емоційно. Але, дивлячись на ці дані, я боюся. Це справді лякає».
Вона додала, що ще не пізно діяти — особливо скорочуючи споживання викопного палива, борючись із забрудненням і краще регулюючи рибальство.

---

Попри загрозливу ситуацію, науковці наголошують: усе ще можна змінити. Приклади — Монреальський протокол, який врятував озоновий шар, і міжнародні правила щодо викидів аерозолів.

Йохан Рокстрьом, директор Потсдамського інституту, заявив:

«Ми спостерігаємо системне погіршення стану планети. Але це не вирок. Це вибір. І ми маємо обрати шлях порятунку».

---

🧭 Це чергове попередження наукової спільноти. Зміни можливі лише за умови рішучих, глобальних та швидких дій.