Автор: Василь Р., іхтіолог, науково-популярний оглядач
Серед численних мешканців прісноводних водойм України густера (Blicca bjoerkna) зазвичай залишається в тіні більш відомих родичів — ляща, плітки чи карася. І дарма. Ця скромна риба має не лише цікаву біологію, а й чималий інтерес як об’єкт аматорського рибальства.
Зовнішні ознаки та середовище існування
Густеру часто плутають з підлящиком через подібну форму тіла. Але досвідчене око легко помітить відмінності: в густери менша голова, товстіші губи, великі очі, а основне — вона має більш сріблясте забарвлення з ніжним фіолетовим відтінком і червонуваті грудні плавці. Дорослі особини рідко перевищують 25 см у довжину та важать близько 300–500 г.
Цей вид добре адаптований до широкого спектру умов: його можна зустріти як у повільних річках, так і в озерах, водосховищах і навіть у технічних водоймах-охолоджувачах. Важлива умова — наявність мулистого або глинистого дна та достатньої кількості органічного корму.
Зимівля: витривалість понад усе
На відміну від багатьох видів, що впадають у “сплячку”, густера залишається відносно активною навіть у холодну пору року. Взимку вона збирається у великі зграї та відходить у глибокі зимувальні ями. Саме там її й можна успішно ловити. У цей період густера поводиться дуже обережно й обирає корм із дна, часто з мінімальним рухом.
Цікаво, що густера витримує пониження рівня кисню у воді краще за багатьох інших риб, що пояснює її присутність навіть у забруднених або пересихаючих водоймах.
На що клює: сезонні особливості
Густера — типовий бентофаг, тобто споживає здебільшого донний корм: личинки комах (мотиль, коретра), дрібних ракоподібних, органічний мул. Влітку не гребує й рослинною їжею — водоростями, нитчастими рослинами, детритом.
Для рибалок важливо враховувати сезонність:
- Навесні (перед нерестом) — активний кльов на дрібного хробака, опариша, мотиля.
- Влітку — працюють рослинні насадки: тісто, перловка, манка з ароматизаторами (часник, ваніль, аніс).
- Восени та взимку — найкращі результати дає мотиль і делікатна донна снасть із чутливим кивком.
Густера добре реагує на підгодівлю. Для цього використовують легкі прикормки з високим вмістом панірувальних сухарів, макухи, пшона. Важливо не перегодувати, оскільки риба обережна і легко відмовляється від клювання.
Практична цінність
М’ясо густери — м’яке, з ніжним смаком, хоча й містить дрібні кістки. Найкраще підходить для смаження, запікання чи сушіння. Особливо цінується як інгредієнт для юшки.
Густера — чудовий приклад витривалого і невибагливого виду, який заслуговує на більшу увагу не лише серед рибалок, а й біологів. Вона є важливою частиною прісноводних екосистем, індикатором екологічного стану водойм та просто цікавою рибою з власним “характером”.
