Автор: Руслан Ищенко, кандидат біологічних наук
Інститут гідробіології НАН України
Анотація
Хоча риби традиційно розглядаються як здобич для птахів, зафіксовано випадки, коли деякі види риб самі виступають хижаками по відношенню до пернатих. Такі міжвидові трофічні взаємодії виходять за межі звичних уявлень про роль риб у харчових ланцюгах. У цій статті розглянуто задокументовані випадки полювання риб на птахів у прісноводних та морських екосистемах, а також проаналізовано анатомо-фізіологічні й поведінкові передумови такого феномену.
Вступ
У більшості випадків у природі саме птахи є хижаками, що полюють на рибу. Однак сучасні спостереження біологів, зокрема іхтіологів та етологів, відкривають нову картину харчової взаємодії у водних екосистемах. Виявляється, що деякі риби здатні активно нападати на птахів, які пролітають або плавають поблизу поверхні води. Такі випадки хоч і рідкісні, але мають важливе екологічне значення та свідчать про надзвичайну гнучкість поведінки водних хижаків.
Риби-хижаки, що полюють на птахів
Прісноводні види
Африканський тигровий окунь (Hydrocynus vittatus)
Цей вид риби мешкає в річках південної частини Африки. Його унікальність полягає в здатності полювати на ластівок, що низько пролітають над водою. Риба вистежує птаха біля поверхні, а потім раптово вистрибує з води й хапає його просто у повітрі. У цьому їй допомагають потужні грудні плавці та надзяберний орган, що дозволяє короткочасно дихати поза водою. Поведінка була зафіксована під час польових досліджень у Національному парку Мапунгубве (ПАР, 2014 рік).
Арапайма (Arapaima gigas)
Один із найбільших прісноводних хижаків у світі, що мешкає в басейні Амазонки. Арапайма — облігатний повітряний дихальник, тому регулярно піднімається до поверхні за ковтком повітря. У цей момент вона здатна захопити й птаха, що пролітає низько над водою або сідає на її поверхню. Зважаючи на розміри аропайми, вона може поглинути навіть відносно велику жертву.
Морські види
Гігантський каранкс (Caranx ignobilis)
Цей представник родини ставридових мешкає у тропічних морях Індійського та Тихого океанів. Гігантські каранкси об’єднуються в зграї та здійснюють синхронні атаки на птахів, переважно крачок, які пролітають над водою. Перш ніж стрибнути, риби ніби «вираховують» траєкторію польоту жертви, щоб точно потрапити в ціль. Успішна атака потребує високої швидкості, координації та злагодженості дій.
Жовтоперий каранкс (Caranx bartholomaei)
Цей вид також об’єднується в зграї для кооперативного полювання на неуважних птахів. Під час нападу риби широко розкривають пащу, створюючи ефект всмоктування, що значно підвищує ймовірність успішного захоплення здобичі. Таке полювання найчастіше спостерігається у прибережних морських водах із високою концентрацією птахів.
Морфофізіологічні передумови
Риби, здатні полювати на птахів, мають спільні анатомічні та поведінкові особливості:
потужна мускулатура грудних плавців, що забезпечує вертикальні ривки;
гострий зір і швидка реакція;
здатність орієнтуватися у тривимірному просторі (вода–повітря);
здатність до колективної поведінки та стратегії групового полювання.
Екологічне та еволюційне значення
Полювання риб на птахів є прикладом розширення трофічної ніші й адаптації до нових екологічних можливостей. Це явище свідчить про високу поведінкову гнучкість хижих видів та порушує традиційні уявлення про однозначність ролей у харчових ланцюгах. Подальші дослідження можуть виявити більше таких прикладів і поглибити наше розуміння екосистемної взаємодії між водними та наземними тваринами.
Висновки
Незважаючи на рідкісність, полювання риб на птахів — реальне й задокументоване явище, що демонструє багатогранність природи. Воно є яскравим прикладом міжкласових трофічних зв’язків і свідчить про складність екологічних відносин. Залучення сучасних методів спостереження — дронів, підводних камер та трекерів — допоможе виявити нові випадки такої «риболовлі навпаки» й розширити знання про екологію хижих риб.
Список риб, які можуть ловити птахи та охотитися на них (як на їжу або випадково під час полювання):
Берш
Щука
Судак
Окунь
Сом
Сазан
Лин
Голавль
Товстолобик
Короп
Література
O’Brien, G. et al. (2014). Tigerfish prey on birds in flight. Journal of Fish Biology, 84(1), 263–266.
Lowe-McConnell, R. H. (1987). Ecological Studies in Tropical Fish Communities. Cambridge University Press.
Wetherbee, B. M. et al. (1997). Feeding ecology of giant trevally in marine environments. Marine Biology, 128(3), 567–576.
