Опубліковано

Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування

Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.


🔹 Вступ

У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.


🔹 Суть угоди

High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:

  • створення морських охоронних зон у відкритому морі;
  • збереження генетичних ресурсів океану;
  • проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
  • регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
  • прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.

🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя

Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.

Проте наукова спільнота застерігає:

“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”

Дослідження вказують на можливі наслідки:

  • зникнення ендемічних видів;
  • вивільнення вуглецю з морського дна;
  • зниження здатності океану поглинати CO₂;
  • пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.

🔹 Геополітика та економіка

High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:

  • ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
  • Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
  • Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.

🔹 Значення для України

Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:

  • вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
  • може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
  • має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.

🔹 Висновки

High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:

  • потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
  • необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
  • здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.

Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.


📚 Література:

  1. United Nations High Seas Treaty (2023)
  2. FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
  3. Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
  4. Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)