High Seas Treaty: Новий етап глобального управління океанами та виклики глибоководного добування
Анотація:
У статті розглядаються передумови, зміст та потенційні наслідки для світового морського господарства та екологічної безпеки, пов’язані з підписанням міжнародного договору High Seas Treaty. Особлива увага приділяється впливу нового режиму на плани глибоководного добування корисних копалин у міжнародних водах.
🔹 Вступ
У червні 2023 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила історичну угоду High Seas Treaty — перший юридично зобов’язувальний документ, що регулює охорону біорізноманіття у міжнародних водах. Станом на вересень 2025 року понад 60 країн уже ратифікували цей договір, що свідчить про його важливість у контексті сталого розвитку та протидії деградації морських екосистем.
🔹 Суть угоди
High Seas Treaty стосується приблизно 60% площі Світового океану, яка перебуває за межами національної юрисдикції. Основні положення включають:
- створення морських охоронних зон у відкритому морі;
- збереження генетичних ресурсів океану;
- проведення обов’язкових екологічних оцінок впливу (EIA) для промислових проектів;
- регулювання доступу до біологічних ресурсів у відкритому морі;
- прозорість і міжнародний контроль над діяльністю у міжнародних водах.
🔹 Глибоководне добування: ризики та протиріччя
Зростаючий попит на рідкоземельні метали — літій, кобальт, нікель — стимулює зацікавленість у розробці глибоководних родовищ, особливо в Тихому океані (зони Кларіон-Кліппертон тощо). Промислові компанії та деякі держави (зокрема, Китай, Південна Корея, Науру) вже отримали попередні ліцензії на розвідку.
Проте наукова спільнота застерігає:
“Глибоководні екосистеми надзвичайно чутливі, багато з них залишаються недослідженими. Їх руйнація може бути незворотною.”
Дослідження вказують на можливі наслідки:
- зникнення ендемічних видів;
- вивільнення вуглецю з морського дна;
- зниження здатності океану поглинати CO₂;
- пошкодження природних середовищ існування, які формувалися тисячоліттями.
🔹 Геополітика та економіка
High Seas Treaty накладає обмеження на діяльність країн і компаній, які планували швидке розгортання глибоководного видобутку. На фоні цього:
- ЄС та Канада підтримують мораторій на глибоководне видобування;
- Китай, навпаки, активізує розвідку нових ділянок;
- Індустрія зеленої енергетики залишається зацікавленою у джерелах стратегічної сировини.
🔹 Значення для України
Україна, як морська держава, не має безпосереднього доступу до глибоководних зон відкритого океану. Проте:
- вона є членом міжнародних організацій, що регулюють морське право (у т.ч. FAO, GFCM);
- може брати участь у наукових дослідженнях, зокрема в рамках чорноморського та середземноморського регіонів;
- має інтерес у збереженні морських біоресурсів, які мігрують між економічними зонами.
🔹 Висновки
High Seas Treaty формує нову архітектуру управління відкритими морями. Успішна реалізація угоди залежить від балансу між:
- потребами світової економіки в стратегічних ресурсах;
- необхідністю зберегти океан як глобальну екосистему;
- здатністю країн дотримуватися екологічних стандартів.
Україна повинна інтегруватися в глобальні дослідницькі ініціативи та впроваджувати найкращі практики сталого морського управління, що ґрунтуються на міжнародному праві та сучасній науці.
📚 Література:
- United Nations High Seas Treaty (2023)
- FAO. State of World Fisheries and Aquaculture (2024)
- Financial Times: High Seas Treaty looms over deep-ocean mining plans (2025)
- Environmental Justice Foundation Reports (2024–2025)



















